1. З яких деталей складається в'язаний виріб?
2. Як можна з'єднати деталі виробу?
3. Яке обладнання й інструменти для цього потрібні?
4. Як дібрати нитки для виконання з'єднувальних швів?
5. Як сховати кінчики ниток, що залишилися на початку та в кінці роботи?
Способи з'єднання деталей Виробу
Остаточний вигляд виробу залежить від якості пряжі, від того, наскільки бездоганно зв’язані деталі та наскільки акуратно виконана обробка й з’єднання цих деталей у єдине ціле — готовий виріб.
Якщо виріб складається з однієї деталі, то для надання виробу завершеного вигляду слід заховати кінчики пряжі, що залишилися на початку та в кінці роботи. Їх не можна обрізати близько до в’язаного полотна, а залишок нитки необхідно вплести під крайові петлі полотна за допомогою гачка або голки з великим вушком і закругленим вістрям (мал. 8.1) і тільки потім обрізати кінчик пряжі.
Якщо роботу було розпочато не від краю деталі, то можна закріпити нитки, протягуючи їх через петлі в’язаного полотна з виворітного боку в протилежних діагональних напрямках або виконуючи зигзагоподібний шов (мал. 8.2).
Якщо виріб складається з кількох деталей, то з’єднувальний шов має гармоніювати із загальним виглядом виробу. Він може виконувати як декоративну, так і практичну функцію або й те, й інше разом.
Деталі в’язаного виробу можна з’єднати між собою так:
• зшити вручну;
• з’єднати за допомогою гачка;
• зшити на швейній машині прямою строчкою.
Спосіб з’єднання обирають на етапі планування виготовлення виробу для того, щоб залишити відповідні припуски. Для зшивання краще використовувати ту саму нитку, якою в’язали виріб (за винятком фасонної пряжі, наприклад букле, «травичка»). У цьому випадку шви виконують міцною ниткою схожого кольору.
Для якісного з’єднання краї готових деталей спочатку пропрасовують, щоб вони були рівними. Потім дві деталі необхідно сколоти шпильками або зметати.
Для зшивання вручну використовують різні види швів. Виконуючи шов «назад голкою», необхідно ввести голку за крайові петлі обох деталей та, захопивши одну петлю рухом від себе, вивести голку вперед через дві петлі (мал. 8.3). Нитку слід притягувати рівномірно.
Щоб з’єднання було еластичним, використовують «ткацький» шов. Таким способом можна зшивати в’язані деталі рукавиць, шапки та дитячий одяг. Голку вводять під крайові петлі в кожну середину наступної петельки. Стібки прокладають «змійкою», рухаючись уперед (мал. 8.4). Не потрібно робити шов занадто тугим або занадто вільним.
Для ручного зшивання можна також використати шов «через край». Він особливо зручний тоді, коли потрібно зшити нерівні краї. Виконуючи такий шов, голку вводять перпендикулярно в перші дві крайові петлі обох деталей (мал. 8.5). Нитку проводять без затягування та виколюють голку через два ряди.
Для підігнутих країв або пришивання кишень використовують «потайний» шов. Для цього необхідно ввести голку під одну петлю основної деталі та під одну або дві петлі деталі, яку пришивають (мал. 8.6).
У разі діагонального в’язання краї часто бувають нерівними та східчастими. У цьому випадку рекомендують використовувати стрічку, яку пришивають зі зворотного боку до однієї з деталей, що з’єднуються. Стрічка запобігає розтягуванню. Крім того, це робить край рівним та охайним (мал. 8.7).
Деталі виробів можна також з’єднати декоративними швами. Ці шви завжди виконують на лицьовому боці деталей ниткою іншого, зазвичай контрастного, кольору. Таким є шов «ланцюжок», що схожий на тамбурний. Перед його виконанням необхідно скріпити дві петлі біля їхньої основи, увести голку горизонтально, захоплюючи бокові сторони дужок петель (мал. 8.8, а). Потім увести голку під протягнуту до цього нитку й вивести її так, щоб з’єднати краї (мал. 8.8, б).
Іноді деталі зшивають декоративним швом «хрестик». Цим швом з’єднують зазвичай деталі зі скошеним краєм. Роботу починають знизу вгору, захоплюючи крайові петлі обох деталей (мал. 8.9 а). Повернутися до початку зшивання необхідно за правилами виконання шва «хрестик» по вертикалі (мал. 8.9, б). Шов виконують із лицьового боку деталей, а голку проводять під повні крайові петлі.
Залежно від бажаного результату з’єднання в’язаних деталей вручну можна виконувати:
• одинарною або подвійною ниткою того самого кольору або контрастною (для виробів у спортивному стилі);
• металізованою ниткою;
• іншими матеріалами, наприклад атласною тасьмою, стрічкою, тонким шкіряним шнуром або шнуром з бавовни чи вовни.
З’єднати в’язані деталі можна також за допомогою гачка, виконуючи повітряні петлі (мал. 8.10, а), півстовпчики або стовпчики без накиду (мал. 8.10, б).
З’єднання гачком можна виконувати як з лицьового боку, так і з виворітного.
Спочатку гачок вводять під крайову петлю двох з’єднуваних деталей. Якщо шов треба зробити меншої ширини, то захоплюють лише дві сусідні дужки цих петель. Далі потрібно захопити нитку з іншого боку й провести її крізь крайові петлі та виконану петлю на гачку.
Про способи з'єднання гачком, у результаті яких можна отримати ажурну смугу замість шва, можна прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.
Якщо трикотажне полотно не надто об’ємне, то деталі виробів можна зшити на швейній машині (мал. 8.11). Потрібно встановити довжину стібка до 5 мм і правильно регулювати натяг верхньої та нижньої ниток. Строчка не має бути затягнутою. Для зшивання краще використовувати бавовняні нитки. Такий спосіб з’єднання швидкий, але виріб може мати неохайний вигляд з лицьового боку.
Щоб уникнути сильного розтягування лінії шва під час зшивання, потрібно попередньо сфастригувати (зметати) деталі. Слід шити повільно, стежачи за рівномірним просуванням деталей, щоб в’язане полотно не зачепилося за лапку швейної машини. Якщо це все ж таки сталося, необхідно зупинитися та звільнити полотно.
Види трикотажних шВіВ для з'єднання
деталей В'язаного Виробу.
З'єднання петель лицьового полотна
З’єднати в’язані деталі можна трикотажними швами, які зовні майже не виділяються на полотні. До них належать горизонтальний, вертикальний та кетельний шви (мал. 8.12).
Дві деталі можна з’єднати горизонтальним швом, який ще називають «петля в петлю», оскільки він імітує в’язаний ряд (мал. 8.12, а). Цей шов майже непомітний, добре підходить для виробів з об’ємної пряжі, зберігає еластичність в’язаного полотна.
Потрібно пам’ятати, що під час зшивання швом «петля в петлю» на полотні завжди утворюється додатковий ряд. Якщо, наприклад, в’яжуть візерунок з рапортом у чотири ряди, то на одній деталі в’яжуть два ряди — готовий ряд і ряд на спиці, а на другій деталі в’яжуть тільки один ряд, петлі на спицях під час з’єднання дадуть четвертий ряд рапорту.
Петлі останнього ряду не закривають або в’яжуть додатковий ряд контрастною ниткою, не закриваючи петлі (мал. 8.13). Щоб відкриті петлі не «втекли», їх можна попередньо злегка пропрасувати через вологу марлю. Після пропарювання додаткову нитку видаляють.
Деталі з відкритими петлями кладуть одну проти одної на плоску поверхню (мал. 8.14) та з’єднують петлі, підхоплюючи їх безпосередньо зі спиць або поступово розпускаючи контрастну нитку.
Зшивають деталі справа наліво з лицьового боку ниткою того самого кольору й товщини, якою їх в’язали (таблиця 10).
Зверніть увагу! Якщо для зшивання використати нитку тоншу або товщу за основну робочу, то це може погіршити якість виробу.
Таблиця 10. Зшивання горизонтальним швом («петля в петлю»)
 |
|
|
Закріплення нитки: увести голку знизу вгору з виворітного боку на лицьовий у першу петлю нижньої деталі; для виконання закріпки на початку шва з виворітного на лицьовий бік прошити першу петлю верхньої деталі, знову вколоти голку в першу петлю нижньої деталі з лицьового боку на виворітний та одразу вивести її знизу вгору в другу петлю, розташовану поряд |
|
 |
|
|
Початок зшивання: голку провести знизу вгору з лицьового боку на виворітний у першу петлю верхньої деталі й одразу ж вивести її в другу петлю, розташовану поряд |
|
 |
|
|
Продовження зшивання: голку провести зверху вниз у другу петлю нижньої деталі, а вивести в третю петлю поряд |
|
 |
 |
|
Остаточна обробка: підтягнути та поправити петлі шва, які мають бути такого самого розміру, як петлі полотна (тоді шов буде непомітним) |
|
Горизонтальним швом можна зшивати деталі, зв’язані ре-зинкою, наприклад, 1x1 (мал. 8.15, а).
Послідовність виконання:
1. Петлі деталей необхідно розташувати одна проти одної.
2. З’єднати між собою горизонтальним швом («петля в петлю») тільки лицьові петлі, пропускаючи виворітні.
3. Повернути виріб виворітним боком до себе й зшити петлі, що залишилися, тим самим швом (на вивороті вони лицьові).
Трикотажним горизонтальним швом «петля в петлю» з’єднують також деталі із закритими краями. Він виходить пласким, утворюючи так звану лінію петель (мал. 8.15, б).
Послідовність виконання:
1. Проколоти голкою половинку першої крайової петлі нижньої деталі та провести нитку.
2. Уколоти голку в половинку крайової петлі верхньої деталі та виколоти в середині наступної петлі (вище закритого краю).
3. Знову вколоти голку в половинку першої крайової петлі нижньої деталі (під закритим краєм) та одразу вивести її в середині наступної петлі.
4. Перейти на верхню деталь, працюючи зі зміщенням: уводити голку (над закритим рядом) під половинку другої петлі та виводити її в середині наступної і т. д.
5. Нитку підтягувати приблизно через кожні 2 см так, щоб стінки деталей з’єдналися та утворилося суцільне полотно.
Для непомітного з’єднання деталей лицьового полотна з вертикальним напрямом петельних рядів найкраще використовувати вертикальний трикотажний шов, який ще називають «матрацним». Шов виконують із лицьового боку. Для цієї роботи зручно використовувати голку із загнутим кінчиком або трикотажну голку з тупим кінчиком.
Технологію виконання вертикального трикотажного шва подано в таблиці 11.
Із лицьового боку «матрацний» шов майже непомітний (мал. 8.16, а) і має акуратний вигляд з виворітного (мал. 8.16, б). Якщо полотно зв’язане з дуже тонких ниток щільним візерунком, то краще голкою набирати одразу по 2-3 протяжки (мал. 8.17).
Таблиця 11. З’єднання деталей вертикальним швом («матрацним»)
 |
 |
|
■ 7 Підготовка до зшивання: пропрасувати деталі; дібрати нитку для зшивання; скласти деталі край до краю; у зшиванні будуть задіяні протяжки між петлями |
Початок зшивання: увести голку під протяжку між крайовою петлею та першою петлею ряду першої деталі (мал. а); уколоти голку знизу вгору під протяжкою між крайовою петлею та першою петлею ряду другої деталі (мал. б) |
 |
|
|
Продовження зшивання: увести голку під протяжку між крайовою петлею й наступною другою петлею ряду першої деталі (мал. а); уколоти голку знизу вгору під протяжкою між крайовою петлею й наступною другою петлею ряду другої деталі (мал. б); прошити так само ще декілька разів (мал. в) |
|
 |
|
|
її Стягування шва під час зшивання: через 1,5-2 см потрібно затягнути шов, інакше він може бути нерівномірним |
|
 |
|
|
Закінчення зшивання: роботу продовжити до кінця ряду, послідовно зшиваючи та стягуючи шов (мал. а); останні петлі акуратно зшити, одразу сховати кінчик нитки (мал. б) |
|
З'єднання деталей Виробу з горизонтальним та вертикальним напрямом петельних рядів
Іноді необхідно з’єднати два полотна, з яких одне має горизонтальний напрям петельних рядів, а друге — вертикальний (мал. 8.18).
Деталь з вертикальним напрямом петельних рядів по краю має ряд крайових петель (мал. 8.19, а), і в процесі зшивання будуть задіяні протяжки між петельними рядами (мал. 8.19, б).
Деталь з горизонтальним напрямом петельних рядів має закритий ряд петель (мал. 8.20, а), і в зшиванні будуть задіяні петлі (мал. 8.20, б).
Шов прокладають з лицьового боку. За технікою зшивання він схожий на шов «петля в петлю» (мал. 8.15, б). Петлі готового шва в кінцевому результаті можуть мати два варіанти. У першому варіанті вони мають вигляд продовження полотна з вертикальними рядами (мал. 8.21, а). Якщо нитку зшивання сильніше підтягнути, то отримують другий варіант — шов стає непомітним (мал. 8.21, б).
З'єднання деталей Виробу кетельним шВом
Кетельний шов використовують для зшивання деталей, одна з яких — із закритими петлями, а друга — з відкритими. З відкритими петлями може бути дрібна деталь, а із закритими — основна велика деталь, наприклад манжет і рукав (мал. 8.22, а), стійка горловини (мал. 8.22, б) або планка застібки та джемпер.
Технологію виконання кетельного шва подано в таблиці 12.
Таблиця 12. З’єднання деталей виробу кетельним швом
 |
 |
 |
|
Підготовка до зшивання: припрасувати деталі; дібрати нитку для зшивання; перед зшиванням необхідно приметати або закріпити шпильками деталь з відкритими петлями до основної деталі |
Закріплення нитки: з краю основного полотна закріпити нитку й провести голку через полотно з виворітного боку в першу відкриту петлю меншої деталі; увести голку поруч справа рухом згори вниз і закріпити першу петлю |
Початок зшивання: виколоти голку знизу вгору через 1-2 поперечні ряди основної деталі, захоплюючи на половину товщини основне полотно; одразу ввести голку в наступну другу відкриту петлю |
 |
 |
 |
|
Продовження зшивання двох деталей: знову ввести голку в першу петлю деталі з відкритими петлями, провести під 1-2 поперечними рядами основної деталі та вивести через третю відкриту петлю, пропускаючи другу петлю; так продовжувати до кінця |
Закінчення роботи: закінчити край роботи, закріпити та сховати кінчик нитки; пропрасувати зшиті деталі |
|
Практична робота З'єднання деталей виробу
Інструменти та матеріали: праска, гачок, ножиці, голки для шиття, сантиметрова стрічка, шпильки, нитки для в'язання та нитки для зшивання.
Правила безпечної праці: роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці в шкільних майстернях.
Послідовність виконання роботи:
1. Уважно розглянути схеми та зображення способів з’єднання деталей виробів, прочитати пояснення до їх виконання.
2. Проаналізувати способи з’єднання деталей виробів, обрати той, що підходить найбільше.
3. Дібрати нитки та відповідний номер гачка для з’єднання деталей виробу або голку.
4. Порадитися з учителем, виконати контрольний зразок.
5. Якщо контрольний зразок виконано правильно, приступити до зшивання деталей виробу відповідно до схеми та опису. У процесі роботи час від часу звертатися до схеми та перевіряти правильність виконання.
6. Після зшивання деталей переконатися у відсутності помилок.
7. Закріпити всі кінці ниток за допомогою голки для шиття або гачка.
8. Вирівняти виріб, злегка розтягуючи петлі руками. У разі потреби виріб пропрасувати.
Ключові слова: способи з'єднання деталей, шов «назад голкою», «ткацький» шов, шов «через край», потайний шов, декоративні шви, шов «ланцюжок», з'єднання гачком «ланцюжком», з'єднання гачком стовпчиком без накиду, ажурне з'єднання гачком, горизонтальний трикотажний шов «петля в петлю», вертикальний трикотажний шов «матрацний», трикотажний кетельний шов.
Контрольні запитання
1. Назвіть способи з'єднання деталей в'язаних виробів.
2. У яких випадках деталі можна зшивати на швейній машині? Які переваги та недоліки
має цей спосіб з'єднання?
3. Яких вимог потрібно дотримуватися, якщо для з'єднання обрано декоративні шви?
4. Які вироби можна з'єднувати трикотажним швом «петля в петлю»?
5. Які особливості виконання вертикального трикотажного шва «матрацний»?
6. Як охайно сховати кінчики ниток після зшивання?
7. Що, на вашу думку, є найважливішим під час підготовки до з'єднання деталей виробу?
8. Чому необхідно розглянути кілька способів з'єднання й лише після цього обрати?
Працюємо в парах
1. Доберіть до запропонованих на малюнку 8.23 виробів способи з'єднання деталей. Преший учень добирає спосіб зшивання голкою, а другий — інший вид з'єднання.
2. Доберіть інструменти, вид і колір ниток для виконання роботи.
3. Обґрунтуйте доцільність запропонованих варіантів з'єднання деталей.
Працюємо творчо й самостійно
1. Знайдіть удома в'язані спицями вироби та роздивіться їх.
2. Визначте, зі скількох деталей вони складаються.
3. Якщо вироби складаються з кількох деталей, визначте спосіб їх з'єднання.
4. Висновки запишіть у зошит.
Це матеріал з підручника Трудове навчання 9 клас Ходзицька