mozok.click » Географія » Екологічна проблема. Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна та продовольча проблеми
Інформація про новину
  • Переглядів: 2773
  • Автор: admin
  • Дата: 7-11-2017, 00:37
7-11-2017, 00:37

Екологічна проблема. Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна та продовольча проблеми

Категорія: Географія

Пригадайте! 1. Які проблеми називають екологічними?2. Що означають поняття «екологічна рівновага», «екологічна криза», «екологічна катастрофа»? 3. Як між собою пов'язані сировинна та енергетична проблеми? 4. Чим відрізняються демографічні процеси у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються?

Екологічна проблема. Різке погіршення стану навколишнього середовища у ХХ - на початку ХХІ ст. поставило питання про глобальне виживання людства. Адже сама людина є біологічною істотою, яка не може нормально існувати без чистого довкілля. Накопичення в усіх оболонках Землі отруйних речовин-відходів господарської діяльності відбувається поступово, непомітно. Та рано чи пізно межу буде подолано. Через те екологічні проблеми нині постали навіть актуальніше за всі інші.

Найголовнішою екологічною проблемою є забруднення природного середовища. Основними джерелами забруднення атмосфери є автомобільний транспорт і ТЕС. Під час спалювання нафтопродуктів та вугілля у повітрі зменшується концентрація кисню та зростає частка вуглекислого газу. Наслідком цього є парниковий ефект, тобто глобальне потепління клімату. За останні 70 років концентрація вуглекислого газу у повітрі зросла на 15 %, а вже у 2030 р. можна очікувати подвоєння його кількості.

Під час згоряння нафти та вугілля у повітря виділяється багато оксидів Сульфуру, які, сполучаючись з парами води, спричиняють кислотні опади. Вони завдають великої шкоди природним екосистемам та будівлям.



Внаслідок роботи деяких галузей хімічної промисловості у повітря виділяються фреони - речовини, що містяться у холодильниках та дезо-дорантах-розпилювачах. Вони руйнують озоновий шар Землі. «Озонові дірки» вперше були помічені над Антарктидою та Гренландією.

1. Підготуйте інформацію про глобальні й локальні наслідки забруднення атмосфери та їх прояв у різних регіонах світу. 2. Які регіони України зазнали найбільшого забруднення повітря й чому? 3. Які існують шляхи скорочення викидів в атмосферу шкідливих речовин?

Через викиди шкідливих речовин у повітря у великих промислових районах утворюються смоги. Розрізняють смоги вологі (лондонські) та сухі (лос-анджелеські). Вони спричиняють важкі хвороби легень у людини.

Гідросферу забруднюють стічні води, що потрапляють до водойм з полів, промислових та побутових об’єктів. Головними речовинами-забруднювача-ми води є мінеральні добрива, отрутохімікати, пестициди, побутові відходи. Під час аварій танкерів виникає нафтове забруднення Океану, а суден з атомними двигунами - радіоактивне. Найбільш забрудненими в світі вважаються Перська та Мексиканська затоки, Північне, Середземне, Балтійське та Внутрішнє Японське моря.

Внаслідок господарської діяльності людини відбувається деградація ґрунтів. Через неправильний обробіток земель йде процес їх прискореної ерозії, і тому щороку вилучаються з використання мільйони гектарів землі. В результаті відкритої розробки корисних копалин ґрунти на значних територіях повністю знищуються. При цьому виникають «місяцеві ландшафти». А для відтворення земель природним шляхом потрібні тисячі років. Частина ріллі зазнає забруднення отрутохімікатами та мінеральними добривами, що їх вносять з перевищенням норми. За умов надмірного зрошення ґрунти стають засоленими. І це в той час, коли гостро постала продовольча проблема.

Щороку вирубується все більше лісів. Нині темпи зведення вологих екваторіальних лісів у 10 разів перевищують швидкість їх відновлення. Через те планета вже втратила їх понад половину. А це - «легені нашої планети». Одночасно йде процес опустелювання. Щорічно площа пустель зростає на 6 млн гектарів (мал. 193).


1. Підготуйте інформацію про райони екологічної катастрофи у світі: зону Чорнобильської АЕС та район Приаралля. 2. Поміркуйте, чи є можливість поліпшити екологічний стан цих територій у найближчому майбутньому.

Таким чином, внаслідок людської діяльності відбувається деградація природних комплексів. Ми живемо у ситуації екологічної кризи. Для того щоб вона не переросла в глобальну екологічну катастрофу, передусім треба змінити погляди на природу як на щось довічно дане нам у користування і що не потребує охорони. Починати слід з перебудови екологічного мислення та екологічної освіти. На виробництві має відбуватися перехід до нових безвідходних та маловідходних технологій з економним використанням природно-сировинних ресурсів.

Сировинна й енергетична проблеми. Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Вони виникли як глобальні у 70-х рр. ХХ ст. Тоді, за прогнозами найбільш песимістично налаштованих вчених, до початку ХХІ ст. людство мало б вичерпати більшість руд кольорових металів, а до 2025 р. - майже всі види мінеральної сировини взагалі. Проте за останній час було відкрито та розвідано багато нових родовищ, розширюється видобуток корисних копалин з дна Океану. Але це тільки відтермінування. Адже мінеральні ресурси є вичерпними, і їх запаси не відновлюються. Оскільки нині переважну частину електроенергії людство одержує на ТЕС, що працюють на паливних корисних копалинах, очевидною є й енергетична проблема.

Сировинна та енергетична проблеми з часом все більше загострюватимуться, адже нарощуються темпи розширення виробництва, що потребує все більшої кількості ресурсів та енергії. Зростає й кількість населення, якому потрібно все більше електроенергії у побуті. Через те стрімко збільшується обсяг видобутку корисних копалин, який подвоюється кожні 15 - 20 років. Водночас погіршуються гірничо-геологічні умови розробки сировини. Найзручніші та найближчі до поверхні шари корисних копалин вже вичерпано. Доводиться занурюватися вглиб надр або освоювати родовища у складних природних умовах: у пустелях, заполярних районах, на дні Океану (мал. 194). Але рано чи пізно й там ресурси буде вичерпано.

Які ж можливі шляхи подолання даних проблем? Їх існує два: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний шлях передбачає пошук та освоєння нових басейнів та родовищ корисних копалин. Вже триває видобуток нафти, природного газу, кам’яного вугілля, розсипів металів та алмазів на шельфі. В майбутньому за допомогою підводного телебачення доведеться освоювати й ложе Океану. На далеку перспективу, за умов певного рівня розвитку техніки, можливо, людина освоюватиме мінеральні ресурси інших планет Сонячної системи та Місяця.

Інтенсивний шлях полягає у переході до якісно нових ресурсо- та енер-гозбережувальних технологій виробництва, зменшення матеріаломісткості продукції. Крім того, необхідне комплексне використання сировини, тобто вилучення з неї всіх корисних речовин. Нині до 95 % мінеральних ресурсів йде у відходи. Безпечне марнотратство, чи не так?! Можливий також пошук матеріалів-замінників, які за властивостями не поступалися б природній сировині. А в електроенергетиці - перехід до ширшого використання гідроенергетики та інших відновлюваних джерел енергії.

1. Підготуйте інформацію про масштаби використання відновлюваних джерел енергії в різних регіонах та країнах світу. 2. Підготуйте матеріали про перспективи використання різних джерел енергії в Україні та у вашій місцевості.

Демографічна та продовольча проблеми.

В давні часи та в епоху Середньовіччя люди страждали від голоду. З розвитком торгівлі та переходом до машинного виробництва забезпечення харчовими продуктами поліпшилося, проте й нині ця проблема гостро постає, особливо у зв’язку зі стрімким зростанням кількості населення планети. Після Другої світової війни була створена Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Це продемонструвало турботу світової громадськості щодо ліквідації голодування та бідності (мал. 195). Згодом до цієї справи приєднався й Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Підготуйте інформацію про роботу міжнародної організації ФАО.

Скільки ж жителів може прогодувати Земля і чи загрожує їй перенаселення? Вперше відповісти на ці запитання ще на початку ХІХ ст. намагався ірландський священик Мальтус, який стверджував, що населення планети зростає у геометричній прогресії, а виробництво продовольства - в арифметичній. Через те рано чи пізно ці графіки перетнуться, і повсюдно настане голод.


Сучасний стан демографічної та продовольчої проблем свідчить про їх складність. Нині демографічна проблема проявляється у двох аспектах: у високорозвинутих країнах відбувається «демографічна криза», у країнах, що розвиваються, - «демографічний вибух».

Для подолання демографічної проблеми держави здійснюють демографічну політику, активну пропаганду серед віруючих (особливо мусульман та католиків, у яких прославляються великі родини), підносять рівень освіченості людей.

За сучасними оцінками фахової спільноти, Земля здатна прогодувати кілька десятків мільярдів людей. Проте стрімке зростання кількості населення у країнах, що розвиваються, та примітивні технології сільськогосподарського виробництва призвели до проблеми недостатнього забезпечення населення харчовими продуктами. У сучасному світі голодує понад пів-мільярда людей, а недоодержує необхідної кількості їжі ще понад 1 млрд осіб. Ареалами суцільного голодування стали більшість країн Африки,

Латинської Америки, Азії. Особливо загрозливою є ситуація в державах з ризикованими умовами землеробства. Зокрема, це Ефіопія, Чад, Нігерія, Центральноафриканська Республіка, Гаїті, де середня забезпеченість мешканців їжею становить 80 - 85 % від норм, рекомендованих ФАО.

Підготуйте інформацію про науково обґрунтовані норми споживання їжі людьми. З'ясуйте, що означає термін «раціональне харчування».

Причини голодування у країнах, що розвиваються, пов’язані з їх бідністю, нестачею коштів на переобладнання сільськогосподарського виробництва, закупівлю добрив та нових високоврожайних сортів. До того ж з колоніальних часів вони вирощують технічні культури на експорт, часто з монокультурною спеціалізацією. При цьому продовольчих культур (передусім зернових) не вистачає. Напівфеодальні аграрні відносини на селі призводять до сильної роздробленості земельних ділянок, які не в змозі прогодувати великі родини.

В сучасних умовах вихід з продовольчої проблеми вбачається не у скороченні кількості населення. Для цього пропонується два шляхи. Перший передбачає збільшення посівних площ. Нині у сільському господарстві використовується менш ніж половина можливих територій. Проте цей шлях має свої обмеження. По-перше, деякі країни вже і так мають високий рівень розораності земель (Індія, Бангладеш - до 90 %). По-друге, переважно не використовуються незручні землі. Для їх освоєння потрібні занадто великі кошти, яких бракує в бідних країнах, що розвиваються. Інший шлях подолання проблеми - одержувати більше сільгосппродукції з існуючих площ. Це є можливим завдяки багатьом методам. Зокрема, підвищенню родючості ґрунтів шляхом їх меліорації: зрошення, осушення, хімізації. Якщо повсюдно родючість земель підняти до рівня країн Західної Європи, то планета зможе прогодувати 10 млрд осіб. Слід запроваджувати й новітні досягнення селекції: нові сорти рослин та породи тварин. Аграрні реформи мають бути спрямовані на подолання феодальних пережитків на селі.

Для тривалого зберігання їжі нині активно застосовують хімічні добавки, але більшість з яких є шкідливими для здоров’я людей. У деяких країнах почали синтезувати «штучну їжу» з натуральної сировини. Так, у США та Китаї замінником м’яса та інших продуктів харчування стає соя, з якої одержують шинку, морозиво, крупу, чіпси тощо.

Поясніть, які переваги і недоліки мають інтенсивні методи ведення сільського господарства.

1. Охарактеризуйте екологічну проблему. Поясніть причини її актуальності. 2. Поясніть, як між собою пов'язані сировинна й енергетична проблеми. Наскільки загрозливими для існування людства є їх наростання? 3. У чому сутність демографічної проблеми у різних регіонах світу? Якими засобами розв'язуються демографічні проблеми у різних країнах світу? 4. У чому полягає сутність продовольчої проблеми як глобальної? 5*. Обґрунтуйте на конкретних прикладах, чи загрожує людству сировинний, енергетичний та продовольчий голод у майбутньому? 6*. Оцініть наслідки прояву глобальних проблем для окремих регіонів і країн світу. Поясніть, у чому полягає роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв'язанні.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Кобернік, Коваленко

 






^