1. Дайте визначення поняття «чинник». Назвіть чинники, які впливають на формування клімату України.
2. Назвіть чинники, на основі яких у межах території України й інших держав створюються природоохоронні території.
Чинники (фактори) розміщення виробництва. Локалізація, тобто віднесення будь-якого географічного об’єкта до певного місця, визначається дією певних чинників. Ними є сукупність умов і ресурсів (мал. 16), їхніх параметрів і характеристик. Їх урахування забезпечує найбільш раціональний вибір місця розташування господарського об’єкта, їх групи, галузі або конкретної територіальної структури економічного району чи країни в цілому. Все це, зрештою, дає найкращі соціально-економічні результати.
Мал. 16. Природні ресурси
Виділяють чотири групи чинників розміщення виробництва: природно-географічні, демографічні, техніко- і соціально-економічні. Їх детальне врахування, аналіз і оцінка є важливим етапом економічного обґрунтування розміщення підприємств.
Із перелічених чотирьох груп спробуємо виділити наступні найважливіші чинники розміщення виробництва: сировинний, природних умов, паливно-енергетичний, водний, науковий, екологічний, працересурсний, споживчий, транспортний, масштабу виробництва, капітальних ресурсів, військово-стратегічний.
Чинники розміщення виробництва — це закономірності, принципи при врахуванні конкретні умови, що впливають на вибір місць розташування промислових підприємств і формування виробничих комплексів у межах конкретних територій.
Наведіть кілька прикладів, як природні умови в межах України впливають на розвиток сільськогосподарського виробництва.
Природні умови донині впливають на господарську діяльність людини. Розміщені в сприятливих для господарювання природних умовах підприємства мають об’єктивно краще підґрунтя для виробництва більшої кількості продукції з найменшими затратами.
Сировинний чинник — це кількісні запаси та якісний склад природних ресурсів, гірничо-геологічні та інші умови їх видобування і використання.
Паливно-енергетичний чинник — це розміщення господарського об’єкта (групи об’єктів) відносно основних районів видобутку палива та магістралей його транспортування, виробництва електричної енергії, ресурсів нетрадиційних видів енергії тощо. Близькість до цих ресурсів і можливість їх використання є одним із важливих чинників розміщення виробництва.
Погіршення гідрогеологічних умов у світі й особливо в окремих його регіонах, спустелювання і зниження рівня ґрунтових вод висувають чинник наявності водних ресурсів у розвитку господарства того чи іншого регіону на одне з перших місць. Яскравим прикладом є анексований Росією український Крим. Припинення постачання на цей посушливий півострів дніпров
ської води Північнокримським каналом призвело до водогосподарського колапсу. Ні про яке розміщення тут нових господарських об’єктів, а тим більше розвиток сільського господарства, за таких умов не може бути й мови.
Важливим чинником розміщення виробництва є працере-сурсний. Демографічна ситуація, забезпеченість економічно активним населенням і ступінь розвитку ринку праці, стан соціальної інфраструктури, професійно-освітній рівень населення, рівень його життя і національного менталітету тощо впливають на ефективність розміщення нових виробництв і функціонування старих (мал. 17).
Поясніть, як використано працересурсний чинник у країнах Азїі, проаналізувавши мал 17.
Споживчий чинник — розташування господарських об’єктів відносно основних районів збуту їх продукції, просторово-територіальна зорієнтованість виробництва на масового споживача, особливо товарів широкого вжитку і послуг (мал. 18).
Поясніть, який чинник буде одним із головних при розміщенні хлібобулочних підприємств.
Транспортний чинник завжди був і є важливим у розміщенні економічних об’єктів. Розміщення їх у транспортних вузлах дає значний економічний ефект.
Науковий чинник — забезпеченість потреб виробництва науковим обслуговуванням і науковими розробками. Цей чинник
визначає географію наукомістких галузей, що знаходяться в наукових центрах, поблизу провідних університетів, які готують кадри і здійснюють наукові дослідження.
Чим більший масштаб виробництва в якомусь місті чи регіоні, тим більші його можливості для розвитку ефективної спеціалізації і налагодження взаємовигідних господарських зв’язків. Крім того, в таких районах уже існує розгалужена виробнича і соціальна інфраструктура, кваліфіковані кадри, люди, які шукають роботу і вже забезпечені житлом.
Наявність капітальних ресурсів, вартість капітальних і поточних витрат, терміни будівництва — ще один важливий чинник розміщення господарських об’єктів.
Постійно зростає і значення екологічного чинника. Раціональне природокористування, охорона довкілля, забезпечення населенню здорових умов життєдіяльності, збалансованість господарської діяльності з природою є неодмінною вимогою сучасності. Підприємства вимушені реагувати на вимоги екологічного законодавства в тих чи інших країнах. У деяких із них, наприклад у Німеччині чи Франції, воно є дуже жорстким.
Досвід України і багатьох інших країн в останні роки вказує на те, що нині в розміщенні виробництва зростає значення військово-стратегічного чинника. Україні дуже дорого обійшлося сусідство з Росією, яка силою зброї знищила багато господарських об’єктів на Донбасі, захопила всі підприємства в Криму, вивезла на свою територію заводи з окупованої нею частини України. За таких умов іноземні інвестори відмовляються вкладати гроші в господарські об’єкти, особливо в ті, які розміщені поблизу кордонів із Росією.
Форми просторової організації національної економіки. Поділ території країни на окремі частини пов’язаний із тим, що підприємства і цілі галузі розміщені на території нерівномірно, як і населення та природні ресурси.
На певній території формуються виробництва і галузі, що найбільше відповідають її особливостям. Серед них виділяють основні галузі — галузі спеціалізації певної території. Вони виробляють продукцію, значна частина якої призначена для міжрайонного і міжнародного обміну.
Територіальна (просторово-територіальна) структура — це поділ національної чи світової економіки на окремі, чітко виражені територіальні частини (елементи).
Обслуговуючі галузі допомагають ефективно працювати основним виробництвам. До них належать, наприклад, судно-чи авторемонтні підприємства.
Допоміжні галузі відіграють допоміжну роль, наприклад сприяють повній зайнятості місцевих жителів.
Подумайте, чи є у Вашому регіоні підприємства, що виготовляють продукцію для обміну з іншими регіонами України та для продажу іншим країнам.
Формами просторової організації національної економіки в першу чергу є елементи її адміністративно-територіального поділу. В межах певних адміністративних областей, під впливом багаторічного їх існування й управління ними сформувалися певні особливості поєднання господарських об’єктів. Тут основну роль відіграли особливості географічного положення адміністративних областей, їх площа і природно-ресурсний потенціал.
Галузі господарства на території здебільшого зосереджуються в промислових районах, пунктах, центрах і вузлах. На територіях декількох областей із цих форм просторової організації національної економіки утворюються економічні райони.
Господарський пункт — це місто або селище, в якому знаходиться лише одне підприємство чи фірма. Господарський центр — це населений пункт, де зосереджено кілька господарських підприємств, що спеціалізуються на певному виробництві чи наданні якихось послуг. Прикладами їх в Україні можуть бути Дрогобич, Ковель, Коростень, Лубни, Ізюм та ін.
Прикладом господарських вузлів в Україні може бути Київський вузол, до складу якого входять Київ, Бровари, Бориспіль, Вишго-род, Боярка, Васильків та інші господарські центри.
Господарський вузол — це сукупність близько розміщених господарських центрів, що пов’язані між собою інфраструктурою і трудовими ресурсами.
Знайдіть та покажіть на карті вказані господарські пункти і вузли.
Економічні райони складаються з декількох (не менше двох) адміністративних областей і відрізняються один від одного своєю господарською спеціалізацією.
У сільському господарстві нашої країни та інших країн світу, наприклад США, Китаю, Франції тощо, виділяють певні зони з притаманною їм спеціалізацією рослинництва і тваринництва. Виділяють також вільні економічні зони зі спеціальними
умовами оподаткування для іноземних інвесторів, щоб прискорити розвиток тих чи інших територій. Для залучення науки до розвитку господарства на основі найбільших університетів і науково-дослідних установ формують спеціальні технопарки. Найвідомішою просторово-територіальною формою поєднання науки і виробництва є знаменита Силіконова долина у США.
У торгівлі й розвагах великого поширення набули величезні торговельно-розважальні центри і комплекси, які є просторовою формою інтеграції різних видів послуг в одному місці.
Дослідженнями однієї з форм просторової організації виробництва — кластерів займалися шведські та французькі науковці.
Кластер, як група географічно сусідніх взаємопов’язаних компаній і пов’язаних із ними організацій, створюється у певній сфері й характеризується спільністю діяльності та взаємодоповненням цих компаній.
Кластер — це група географічно сусідніх взаємопов’язаних компаній (постачальники, виробники тощо) і пов’язаних з ними організацій (освітні заклади, органи державного управління, транспортна, банківська та інша інфраструктура), що діють в певній сфері, взаємодоповнюють один одного та посилюють конкурентні переваги як окремих компаній, так і всього кластера.
Виділяють чотири групи чинників розміщення виробництва: природно-географічні, демографічні, техніко- і соціально-економічні. Їх урахування, аналіз і оцінка важливі для економічного обґрунтування розміщення підприємств.
Елементи адміністративно-територіального поділу — це одні з основних форм просторової організації національної економіки, адже в межах певних адміністративних областей, під впливом тривалого їх існування й управління ними сформувалися особливості поєднання господарських об’єктів. Галузі господарства зосереджуються територіально в промислових пунктах, центрах, вузлах і районах. Декілька областей із цих форм просторової організації національної економіки утворюють економічні райони.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
1. Поясніть, що таке чинники розміщення виробництва, назвіть основні з них.
2. Проілюструйте на прикладах із Вашого регіону вплив природних умов на розміщення виробництва.
3. Розкажіть, чому треба враховувати споживчий чинник під час розміщення підприємств харчової промисловості, а транспортний — під час будівництва, наприклад, теплової електростанції.
4. Назвіть основні форми просторової організації господарства. До якої з них належить Ваш населений пункт?
Це матеріал з підручника Географія 9 клас Масляк, Капіруліна