mozok.click » Всесвітня історія » Практичне заняття. Зародження масової культури
Інформація про новину
  • Переглядів: 7159
  • Автор: admin
  • Дата: 19-11-2017, 16:11
19-11-2017, 16:11

Практичне заняття. Зародження масової культури

Категорія: Всесвітня історія

Шановний учню, готуючись до уроку-практикуму, радимо, використовуючи Інтернет-ресурси, опрацювати матеріал із питань: «Масова культура», «Історія кіно», «Історія фотографії», «Історія преси». Інформація стане у нагоді при виконанні пропонованих завдань і допоможе виявити самостійність суджень та особистих поглядів на події та явища, що сприяли зародженню масової культури.

1. Занотуйте до конспекту таблицю «Масова культура кінця ХІХ — початку ХХ ст.»:

Передумови зародження

основні характеристики

типи масової культури

1. Індустріалізація та урбанізація суспільства.

2. Становлення всезагальної грамотності населення.

3. Занепад багатьох форм традиційної буденної культури доіндустріального типу.

4. Розвиток технічних засобів тиражування і трансляції інформації

1. Комерційний характер, що має розрахунок на масове споживання.

2. Швидкодоступність.

3. Цікавість.

4. Зрозумілість.

5. Власний набір жанрів.

6. Динамічний сюжет

1. Література.

2. Кіно.

3. Преса.

4. Музика.

5. Фото

2. Прочитайте судження дослідника і виконайте завдання:

«Соціально-економічні перетворення кінця ХІХ — початку ХХ ст. призвели до загальної кризи класичного мистецтва. Це, в свою чергу, обумовило становлення двох культурних феноменів: масової культури, як культури для широких верств населення, та модернізму, як напрямку в розвитку мистецтва, який протиставив себе загальнодоступності та демократичності. З початку свого виникнення масова культура розглядалась як негативне явище в суспільстві, яке не має ані художнього, ані естетичного змісту» (А. Данилюк).



Запитання до учня:

1. Які причини появи масової культури?

2. Чому автор протиставляє «масове мистецтво» та «модернізм»?

3. Чому на етапі зародження масова культура розглядалася сучасниками як негативне явище у суспільстві ХІХ ст.?

3. опрацюйте і проаналізуйте уривки зі спогадів і виконайте завдання:

А. М. Горький: «...Раптом щось клацає, все зникає, і на екрані з’являється поїзд залізничної дороги. Він стрілою мчить на вас — стережіться! Здається, що ось-ось він порине в пітьму, в якій ви сидите, і перетворить вас на дірявий мішок шкіри, наповнений зім’ятим м’ясом і роздробленими

кістками, і зруйнує, перетворить на друзки й порох цей зал і цю будівлю, в якій так багато вина, жінок, музики і розпусти» («Нижегородский листок», 1896, 4 (16) липня, № 182, с. 31).

1. Про яку подію згадується у спогадах?

2. Чому автор так детально описав свої емоції від побаченого?

Б. А. Ліхтварк у 1907 р. писав: «У нашу епоху немає твору мистецтва, який би споглядали так уважно, як свою власну світлину, світлини найближчих родичів і друзів, коханої» (В. Беньямін. «Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності. Вибрані есе»).

Запитання до учня:

Назвіть причини такої популярності фотографії серед населення на початку ХХ ст.

4. Ознайомтеся зі схемою, поданою нижче, та дайте відповідь на запитання:

1. Чому саме ці жанри літератури були найпопулярнішими наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.?

2. На яку соціальну групу суспільства була орієнтована масова література?

5. робота з джерелом.

«Швидкий розвиток реклами споживчих товарів у кінці XIX століття сприяв появі нового виду її поширення — масового багатотиражного журналу. У 1885 році виходило всього 4 журнали накладом 100000 і вище <...> Найбільшими були два журнали, які видавав Сайрус Кертіс: жіночий журнал «Домашній журнал Леді», який до середини 1890-х років мав майже в два рази більше читачів, ніж будь-який інший журнал для дорослих, і журнал переважно для чоловічої аудиторії «Saturday Evening Post», його тираж зріс за 15 років з 2200 до двох мільйонів у 1910 році, — писав Стівен Фокс, автор «Історії реклами в Америці». — Журнальний світ зовсім змінився: це була революція, яку підштовхнула, оспівала і оплатила реклама».


Запитання до учня:

Яке місце реклами у такому явищі, як масова культура?

Таким чином, поява масової культури забезпечувала письменникам, художникам, артистам, журналістам більшу незалежність від смаків і грошей заможних людей, оскільки їхня праця стала добре оплачуватися.

УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОВТОРЕННЯ

Колоніальний світ

Індія

Китай

Африка

• військово-політичне та економічне підкорення у більшості випадків через військове захоплення; аграрно-сировинні придатки;

• неспроможність опору європейській експансії через технічну відсталість;

• повне підкорення владі однієї метрополії (Індія), перетворення на напівколонію (Китай), територіальний поділ між найбільшими країнами Європи (Африка)

Антиколоніальні рухи

 

Повстання сипаїв (18571859); утворення ІНК (1885), боротьба за «сварадж» і «свадеші»

Кінець ХІХ ст. — рух та повстання іхетуанів

(«боксерів»)

Низка безуспішних національних повстань у Єгипті, Алжирі, Судані

Японія, Османська імперія та Іран (друга пол. ХІХ — поч. ХХ ст.)

 

Японія

Османська імперія

Іран

Економіка

• модернізація і прискорений розвиток;

• поява великих концернів

• проникнення європейського капіталу і товарів;

• втрата фінансової самостійності країни

• підпорядкування економіки європейським інтересам;

• руйнація традиційного господарства

Політика

• докорінне реформування («революція Мейдзі»); поява багатопартійності; прийняття конституції (1899);

• протистояння з Китаєм та експансія в Корею

• реформи «Танзима-ту»; рух «молодотурків»; «Зулюм» та Молодотурецька революція (1908— 1909);

• втрата Тунісу, Єгипту, більшої частини Балкан і Аравії через послаблення країни

• безуспішна Іранська революція (1905— 1911) та спроба втілення реформ;

• політична залежність країни від Росії та Великої Британії

Основні риси міжнародних відносин

• 50-70-тірр. ХІХ ст.: зростання ролі Німеччини й Італії в європейській політиці; локальні воєнні конфлікти у Європі; послаблення позицій Франції, Австро-Угорщини та Росії; посилення могутності Великої Британії;

• 70-90-ті рр. ХІХ ст.: зростання реваншистських настроїв у країнах; конфлікт Росії та Австро-Угорщини на Балканах; загострення «східного питання», російсько-турецька війна (1877-1878); періодичне скликання міжнародних конгресів; початок експансіоністської політики Німеччини й Італії; завершення розподілу Африки, Південної та Південно-Східної Азії; Троїстий союз 1882 р. (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія);

• 90-ті рр. ХІХ ст.: постійні міжнародні кризи; закладення основ військово-політичного блоку для протистояння країнам Троїстого договору; активізація зовнішньополітичної діяльності США в Латинській Америці; військова та економічна експансія США та Японії на Далекому Сході;

• початок ХХ ст.: загострення міжнародних криз (Перша марокканська криза (1905), Боснійська криза (1908), Друга марокканська криза (1911), оформлення військово-політичного блоку Антанта; італо-турецька (1911-1912) та Балканські війни (1912-1913).

Культура народів світу наприкінці XVIII — на початку XX ст.

Основні тенденції:

• прорив у розвитку природничих і гуманітарних наук, нові відкриття сприяли новим технічним інноваціям, покращили умови і комфорт життя (медицина, транспорт і зв’язок та ін.);

• визначні вчені: М. Лобачевський, В. Рентген, Е. Резерфорд, Д. Менделєєв, Ч. Дарвін, І. Кант, Г. Гегель, М. Вебер, К. Маркс; винахідники: Дж. Стефенсон, Р. Дізель, С. Морзе;

• розмаїття ідейних художніх напрямів у літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театрі (класицизм, романтизм, реалізм, натуралізм, символізм, імпресіонізм, постімпресіонізм);

• літератори: Й. Гете, Й. Шиллер, В. Гюго, В. Скотт, О. Пушкін, М. Лер-монтов, О. Бальзак, Дж. Лондон, М. Твен, Е. Золя, Г. де Мопассан; художники: Е. Делакруа, І. Рєпін, Е. Мане, К. Моне, О. Ренуар, П. Го-ген, В. Ван Гог; композитори і музиканти: Л. Бетховен, Ф. Шуберт, Р. Шуман, Р. Вагнер, Ф. Ліст ,Ф. Шопен, М. Глінка, Дж. Верді;

• культури азіатських і африканських народів зазнали західних впливів; збереження оригінальності у мистецтві Африки, Індії та Китаю.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ Пробудження Азії. Колонізація Африки. Міжнародні відносини (друга половина ХіХ — початок ХХ ст.)

початковий рівень 1 бал

1. Коли відбулася Друга опіумна війна?

2. Назвіть ім’я султана, який увів у дію першу конституцію Османської імперії.

3. Назвіть держави Африки, що залишились незалежними на кінець ХІХ ст.

4. Які держави були основними кредиторами Османської імперії наприкінці ХІХ ст.?

5. Коли розпався «Союз трьох імператорів»?

6. Назвіть рік утворення Троїстого союзу.

7. Коли відбулася Молодотурецька революція?

8. Назвіть хронологічні межі Перської (Іранської) революції.

9. Хто заснував товариство «Вшанування Небесного Владики»?

10. Продовжіть речення: «Висунуте в кінці XIX ст. ідеологічне обґрунтування проникнення монополій США в Латинську Америку в історію увійшло як ...».

2 бали

11. Зробіть вибір: «так» чи «ні» щодо твердження: а) до кінця XIX ст. у Німеччини не було жодної колонії в Африці; б) «політика самопосилення» у Китаї зазнала краху; в) на кінець XIX ст. національно-визвольному руху Індії вдалося досягти майже всіх поставлених цілей; г) помірковані діячі ІНК погоджувалися на самоуправління в рамках Британської імперії.

12. У якому році було створено ІНК:

А 1857;В 1876;

Б 1859; Г 1885.

13. Основні протиріччя в кінці XIX ст. склалися між:

А Великою Британією і Францією;Г Францією і Росією;

Б Німеччиною і Росією; Д Великою Британією і Росією.

В Великою Британією і Німеччиною;

14. Повстання «боксерів» відбулося в:

А Великій Британії;В Індії;

Б Китаї;Г Болівії.

15. Перша американська криза відбулася у:

А 1880-1881; В 1904-1905;

Б 1898; Г 1905-1906.

16. Перерахуйте найбільші африканські колонії Німеччини та Італії.

3 бали

17. Розкажіть про: а) Абдул Гаміда ІІ; б) сутність гонки озброєнь; в) економічний розвиток Китаю у другій половині ХІХ ст.

18. Перерахуйте: а) основні реформи «політики самопосилення»; б) основні реформи періоду «Танзимату»; в) основні суперечності між провідними державами світу наприкінці ХІХ ст.

19. Назвіть: а) основні причини та передумови повстання сипаїв в Індії; б) головні причини колонізації Африки провідними державами світу; в) головні наслідки краху «політики самоізоляції».

20. «Доки О. Бісмарк знаходився при владі, він перш за все прагнув взаємопорозу-міння між трьома державами: Австрією, Росією, Німеччиною, за необхідності з Італією. Союз, як він писав про нього у своїх «Думках та спогадах», полишав переможену Францію ізольованою, а Велику Британію робив нейтральною...» (Е. Бріггс). Який союз мав на увазі О. Бісмарк? Що Вам відомо про нього?

Середній рівень

4 бали

21. Розкрийте зміст понять: колоніалізм, самоізоляція, метрополія, тайпіни, пангерманізм, панамериканізм, «Зулюм», «бої за Африку», «політика самопоси-лення».

22. Установіть відповідність:

А Китай;1 Ліквідовано рабство, установлено рівність перед за-Б Індія;коном, ліквідовано рештки станової нерівності.

В країни Африки;2 Проведення «політики самопосилення».

Г Японія. 3 Проголошення теократичної Магдійської держави.

4 Проведення освітньої реформи Маколея (1835).

5 Проведення «політики самоізоляції».

23. Установіть відповідність:

А 1878 р.;1 Підписання «Союзу трьох імператорів».

Б 1889 р.;2 Утворення Троїстого союзу.

В 1873 р.;3 Повстання сипаїв.

Г 1882 р. 4 Підписання Сан-Стефанської мирної угоди.

5 Підписання Лондонської мирної угоди.

5 балів

24. З’ясуйте спільні та відмінні риси тайпінського повстання у Китаї та народного повстання 1857-1859 рр. у Індії.

6 балів

25. Складіть історичний портрет імператора Муцухіто.

26. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

А утворення Індійського національного конгресу;

Б Берлінська конференція;

В Перша опіумна війна в Китаї;

Г тайпінське повстання;

Д Друга балканська війна.

Достатній рівень

7 балів

27. Розкрийте: а) зовнішню політику Китаю у період «політики самопосилення»; б) особливості національно-визвольного руху в Індії.

28. Визначте: а) особливості аграрної політики британців у Індії у другій половині ХІХ ст.; б) етапи колонізації Єгипту Великою Британією; в) особливості національно-визвольного руху в Індії; г) причини розгортання та причини поразки повстання сипаїв; ґ) причини, хід та наслідки Першої опіумної війни.

8 балів

29. Охарактеризуйте: а) етапи та наслідки боротьби європейських країн за Африку в останній третині ХІХ ст.; б) тайпінське повстання у Китаї.; в) етапи та наслідки боротьби європейських країн за сфери впливу в Китаї в останній третині ХІХ ст.; г) тактику та методи боротьби, які застосовував Індійський національний конгрес.

30. Заповніть таблицю «Африка у ХІХ ст.»:

31. Заповніть таблицю «Основні риси та акценти міжнародних відносин у другій половині XIX ст.»:

32. Охарактеризуйте: 1) політичну систему в Японії за Конституцією 1889 р.; 2) економічне становище Османської імперії у другій половині ХІХ ст. та визначте причини банкрутства держави у 1879 р.; 3) причинно-наслідкові зв’язки між запропонованими історичними явищами та подіями: а) утворення «Союзу трьох імператорів» — утворення Троїстого союзу — зближення Великої Британії, Франції та Росії; б) політика кастового розбрату — повстання сипаїв — установлення безпосереднього коронного управління Індією; 4) етапи економічної експансії в Китаї; 5) економічний розвиток Туреччини в останній третині ХІХ ст.; 6) ситуацію на Балканах у другій половині XIX ст.

9 балів

33. Заповніть порівняльну таблицю «Революції ХVП-ХІХ ст.»:

34. Порівняйте основні риси внутрішньо- та зовнішньополітичного розвитку Індії, Китаю та Османської імперії у другій половині XIX ст., заповнивши таблицю:

35. Порівняйте: а) причини, хід і наслідки тайпінського та іхетуанського повстань; б) методи та результати колоніальних завоювань в Африці.

36. Проаналізуйте документ та дайте відповідь на запитання: «Феррі заявив, що французи змушені «допомогти» туніському бею встановити порядок у його володіннях. Під виглядом такої «допомоги» французький експедиційний корпус окупував найважливіші центри Тунісу. Тепер дипломатії залишалося оформити наявний акт: бей повинен був сам дати згоду на загарбання своєї країни французами. Французький уряд хотів таким актом зв’язати бею руки, щоб перешкодити йому підбурювання своїх підданих до опору загарбникам» (Із книги В. М. Хвостова «Історія дипломатії»). Якими методами здійснювались колоніальні загарбання?

37. «У цей час Сполучені Штати практично являються сувереном на цьому континенті і їх воля — закон...» (Р. Олні). Що мав на увазі державний секретар Р. Олні? Охарактеризуйте геополітичне становище США у регіоні в другій половині XIX ст.

10 балів

38. Чому: а) Єгипет мав особливе значення для провідних європейських країн?; б) народи Африки не сприймали «культурницьку місію» європейців?; в) наприкінці ХІХ ст. Китай і Туреччина виявили свою повну неспроможність опиратися їх економічному та політичному закабаленню провідними державами світу?; г) на Берлінській конференції завоювання Бельгії були визнані перш за все Великою Британією, а найактивніше проти цього виступала Німеччина?; ґ) спротив колоніальному володарюванню британців в Індії проходив під прапором релігійного відродження?; д) Китаю було нав’язано невигідні договори?; е) Тяньцзінські договори 1858 р. вважаються нерівноправними щодо Китаю?; є) політика проведення реформ у період «Танзима-ту» не мала успіху?

39. Учений-сходознавець Л. Васильєв стверджує: «Традиційна «азійська» структура Індії, яка викликала міцне народне повстання, будучи вимушеною прилаштовуватись до зміни обставин, виробила все нові й нові форми протистояння з колоніальним капіталізмом із притаманними йому західними ідеями, ідеалами, інститутами й принципами життя». Чому, на Ваш погляд, відбулася така зміна у формах боротьби й протистояння?

40. Що, на Ваш погляд, було головною причиною підтримки європейськими країнами Туреччини у протистоянні з Росією на Берлінському конгресі? Чому вони не були зацікавлені у розчленуванні Порти?

11 балів

41. Доведіть справедливість твердження американського вченого В. Мак-Ніла: «В останні роки ХІХ ст. хід подій прискорив руйнування конфуціанського режиму. Перемога Японії в 1895 р. та поразка «Боксерського повстання» в 1900-1901 рр. ще раз принизили Китай як державу та переконали в необхідності базисних реформ навіть тих, хто вперто чинив їм спротив, дотримувався освячених століттями норм».

42. Англійський журнал «Сатердей рев’ю» в 1897 р. писав: «...у Європі існують дві великі непримиренні, спрямовані одна проти одної, сили, дві великі нації, яким би хотілося перетворити світ на своє володіння. Англія і Німеччина. німецький комівояжер і англійський мандрівний торговець. наперебій змагаються в кожному куточку земної кулі.». Доведіть справедливість цієї оцінки або спростуйте її. Висловіть свою думку стосовно того, яка ще європейська держава і за яких умов могла б претендувати на роль гегемона у Європі. Свою відповідь аргументуйте.

12 балів

43. Ви — британський журналіст-консерватор. Складіть репортаж про англо-бур-ську війну.

44. Ви — учасник повстання сипаїв, опишіть події повстання у листі до рідних.

45. Ви — прихильник М. Ганді, опишіть зустріч та розмову з ним.

46. Ви — селянин, опишіть життя у тайпінській громаді.

47. Лідер російських марксистів В. Ульянов (Ленін) писав: «У Європі панував мир. Але він тримався тому, що панування європейських народів над сотнями мільйонів жителів колоній здійснювалося тільки постійними, безперервними війнами, що ми, європейці, не вважаємо їх війнами, бо вони надто часто схожі були не на війни, а більше на звіряче биття, винищування беззбройних народів.». Обґрунтуйте справедливість такої оцінки.

48. «Повстання підняли не тільки сипаї, це не було просте повстання військових. Це було поєднання дій ображених релігійних почуттів військових, національної ненависті, релігійного фанатизму проти англійської окупації Індії. У повстанні взяли участь як прості індійські солдати, так і місцеві принци». Дж. Маккарті. Індійська війна за незалежність. — Лондон, 1857. — С. 12). Обґрунтуйте справедливість або хибність такої оцінки.

49. Сходознавець Л. Васильєв зазначав: «Феномен тайпінського повстання полягає у тому, що це не була антизахідна, антиколоніальна акція. Ціллю тайпінів було стремління відновити порушену норму, досягнути соціальної справедливості. Засобом для досягнення цілі були знову ж такі звичні для традиційного Китаю моделі, що зводились до створення нової держави. Незвичним було наповнення політичних програм». Обґрунтуйте справедливість такої оцінки.

50. «Америка некерована. Той, хто служить революції, зорює море», — писав С. Болівар. Обґрунтуйте справедливість такого порівняння.

51. 11 (23) липня 1891 р. до Кронштадта з візитом прибула французька військова ескадра. Імператор Олександр III особисто вітав французьких моряків; вислухав виконання французького революційного гімну «Марсельєзи» у Петергофі під час обіду. Ви — журналіст ліберального видання, складіть репортаж про цю подію.


Розвиток культури (кінець XVIII — початок ХХ ст.)

Початковий рівень 1 бал

1. Назвіть: а) ім’я вченого, який винайшов динаміт;б) коли відбулися перші Олімпійські ігри?; в) де відбулися перші Олімпійські ігри; г) хто організував перші Олімпійські ігри?; ґ) у якому році збудовано першу підземну залізницю?; д) де з’явилася перша підземна залізниця; е) хто автор двадцятитомної серії романів «Ругон-Маккари»?; є) представники якого напряму музики та живопису захоплювалися мистецтвом античності, норми якого вважалися незмінними на всі часи.

2. Які чинники спонукали філософів до переосмислення внутрішніх орієнтирів життя людини?

2 бали

3. Зробіть вибір: «так» чи «ні» щодо твердження: а) відкриття передачі електроструму мало революційне значення; б) наприкінці XIX ст. держава взяла початкову школу під свій контроль; в) автором теорії еволюційного розвитку життя на Землі був учений Ч. Дарвін.

4. Назвіть основоположника мікробіології:

А І. Павлов;В Г. Мендель;

Б Л. Пастер; Г Ч. Дарвін.

5. У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. в живописі зароджується нова течія, яка отримала назву:

А авангардизм;В імпресіонізм;

Б реалізм;Г романтизм.

6. Назвіть автора винаходу:

А парового двигуна;В нітрогліцерину;

Б паровоза;Г біплана.

7. Які нові відкриття мали місце у медицині ХІХ ст.?

8. Назвіть: а) найвідоміших філософів ХІХ — початку ХХ ст.; б) найважливіші досягнення у науці впродовж ХІХ ст.; в) найважливіші технічні винаходи кінця ХVШ — ХІХ ст.; г) нові наукові галузі, які з’явилися у XIX ст.; ґ) основні течії та напрями літератури й мистецтва у XIX ст.

9. Які: а) характерні риси реалізму в літературі; б) події ознаменували початок «ери автомобіля», «ери авіації»?

3 бали

10. Опишіть нові тенденції в освіті ХІХ — початку ХХ ст.

11. Розкажіть про: а) А. Ейнштейна; б) особливості розвитку культури народів Азії та Африки; в) нові відкриття у медицині ХІХ ст.; г) модернізм в архітектурі.

12. Перерахуйте: а) найголовніші ознаки класицизму; б) риси театрального мистецтва й музики ХІХ ст.; в) найголовніші технічні винаходи першої половини XIX ст.; г) найголовніші естетичні ознаки романтизму.

13. Назвіть жанри масової літератури.

Середній рівень 4 бали

14. «Його історична заслуга полягає в тому, що він відкрив рушійний фактор еволюції — природній відбір, і тим самим виявив причини біологічної еволюції». Вкажіть діяча. Що Вам відомо про нього?

15. Визначте зміст понять: а) модерн; б) класицизм, романтизм, реалізм, символізм; в) масова культура.

16. Установіть відповідність:

А А. Реомюр;1 Високоякісна сталь.

Б брати Мартени;2 Сталеварна піч.

В Р. Фултон;3 Пароплав.

Г Дж. Стефенсон. 4 Паровоз.

5 Двигун внутрішнього згоряння.

17. Установіть відповідність:

А О. Коші, Б. Ріман, М. Лобачев- 1 Періодичний закон хімічних елемен-ський, Д. Гільберт;тів.

Б Х. Ерстед, М. Фарадей, 2 Молекулярна структура речовин.

Дж. Максвелл, Г. Герц; 3 Досліджували проблеми енергії та буВ Дж. Стоні, В. Рентген, дови речовини, явище радіоактивності.

Г. Лоренц, Дж. Томсон, 4 Відкриття явища електромагнетизму

П. та М. Кюрі, та електромагнітної теорії світла.

Е. Резерфорд, М. Планк; 5 Відкриття низки математичних законів,

Г Ю. Лібіх, Л. Пастер. що вплинули на розвиток інших наук.

18. Установіть відповідність:

А Ф. Гізо, Т. Мальтус, 1 Розвиток соціології, розробка вчення про

К. Маркс, Е. Дюркгейм, суспільний устрій, причину класових

М. Вебер, А. Вебер; протистоянь, дослідження духовних цін-

Б Х. Ерстед, М. Фарадей, ностей суспільних верств.

Дж. Максвелл, Г. Герц; 2 Досліджували проблеми енергії та будови

В Дж. Стоні, В. Рентген, речовини, явище радіоактивності.

Г. Лоренц, Дж. Томсон, 3 Відкрив збудників епідемічних хвороб та

П. та М. Кюрі, винайшов ліки проти них.

Е. Резерфорд, М. Планк;4 Явище електромагнетизму та електромаг-Г І. Кант, Г. Гегель, А. Шопен- нітної теорії світла.

гауер, О. Конт, Г. Спенсер, 5 Розвиток філософії, розглядають осно-Е. Мах, Ф. Ніцше ви діалектики та можливість пізнання

істини, засновують нові філософські напрямки.

19. Установіть відповідність:

А Класицизм;1 Е. Мунк, М. Врубель.

Б символізм;2 Е. Мане, К. Моне, О. Ренуар, Е. Дега, К. Піссарро.

В імпресіонізм;3 П. Сезанн, П. Гоген, В. Ван Гог.

Г постімпресіонізм. 4 К. Корро, О. Дом’є.

5 Ж. Давід, О. Енгр, Г. Угрюмов.

5 балів

20. Розкрийте: а) основні тенденції у розвитку культури упродовж XIX — початку XX ст.; б) спільне та відмінне у розвитку культури першої та другої половини XIX ст. — на початку XX ст.

21. Які головні причини змін у суспільній свідомості населення ХІХ ст.?

22. Як нові відкриття видозмінили колишню фізичну «картину світу»?

6 балів

23. Складіть історичний портрет: Л. Бетховена, К. Моне, Е. Золя.

24. Розташуйте у хронологічній послідовності:

А Х-промені (рентгенівські);

Б автомобіль;

В телефонний зв’язок;

Г нарізна рушниця з ковзним затвором;

Д періодична таблиця хімічних елементів.

25. Розташуйте у хронологічній послідовності:

А реалізм;Г кубізм;

Б неоромантизм;Д класицизм.

В імпресіонізм;

26. Розташуйте у хронологічній послідовності:

А А. Франс; Г Б. Шоу;

Б В. А. Моцарт;Д О. Уайльд.

В Л. Українка;

Достатній рівень

7 балів

27. Визначте: а) позитивні та негативні наслідки швидкого розвитку техніки (відповідь підтвердіть конкретними прикладами); б) позитивні та негативні чинники, що впливали на розвиток культури упродовж XIX — початку XX ст.; в) причини різноманітності жанрів, напрямів, шкіл і творчих об’єднань у літературі та мистецтві другої половини ХІХ ст.

8 балів

28. Охарактеризуйте: а) розвиток природничих наук у ХІХ ст.; б) нові напрями в образотворчому мистецтві ХІХ ст.; в) картину Е. Делакруа «Свобода веде народ»; г) основні тенденції розвитку культури народів Азії та Африки.

29. Заповніть таблицю «Культура ХІХ ст.» за схемою:

9 балів

30. Учені-історики стверджують, що капіталізм та формування індустріального суспільства несли з собою, крім економічних змін, ще й звільнення особистості, більшу морально-етичну свободу. Спробуйте визначити, які нові позитивні та негативні риси у повсякденне життя та ментальність привнесла індустріальна епоха.

31. Зробіть порівняльний аналіз основних рис повсякденного життя представників різних соціальних станів у XIX ст., заповнивши таблицю:

Високий рівень

10 балів

32. «Одягатися, їсти, призначати зустрічі, спати, прокидатися — усе за годинником», — писав правитель Непала, відвідавши Англію у 1850 р. Як, на Ваш погляд, процеси індустріалізації вплинули на психологію та світосприйняття людини ХІХ ст.

33. Чому: а) впродовж ХІХ ст. сприйняття часу в урбанізованому та індустріалізованому світі поступово витісняло сприйняття часу аграрного суспільства з його залежністю від природи?; б) соціальною основою фемінізму стали представниці буржуазії?; в) після Французької революції збільшилася частота змін у моді?; г) література та живопис кінця ХІХ ст., на Вашу думку, вирізняються широкою різноманітністю жанрів, напрямів, шкіл та творчих об’єднань?; ґ) на початку XX ст. з’являється таке явище, як масова культура?;д) впродовж XIX ст. змінювались стилі, напрями, методи у мистецтві, літературі?

34. Порівняйте естетичні засади романтизму та реалізму. Чому поступово реалістичні принципи стають переважаючими у літературі й мистецтві?

11 балів

35. Французький письменник Стендаль писав: «Романтизм — це мистецтво давати народам такі літературні твори, які при сучасному стані їхніх звичаїв та вірувань можуть надати їм найбільшої насолоди». Користуючись своїми знаннями із зарубіжної літератури, доведіть справедливість погляду митця або спростуйте його.

36. «Пам’ятай, що час — це гроші», — писав Бенджамін Франклін. Доведіть, що таке судження можна вважати наріжним каменем буржуазного суспільства.

12 балів

37. Історик Е. Хобсбаум стверджував: «Французька революція надихала художників своїм прикладом; промислова революція — своїм жахом, а буржуазне суспільство, породжене ними, змінило спосіб їхнього життя і способи їхньої творчості». Прокоментуйте це твердження, на основі аргументованих даних обґрунтуйте його справедливість або хибність. Які, на Вашу думку, інші події зробили глобальний вплив на розвиток світового мистецтва? Свою відповідь обґрунтуйте поясненнями.

38. Ви — журналіст консервативного видання, що відвідав виставку «Непокірних», підготуйте газетний фейлетон про неї.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Коляда

 






^