mozok.click » Географія » Національна економіка та економічний розвиток
Інформація про новину
  • Переглядів: 1741
  • Автор: admin
  • Дата: 9-08-2017, 14:15
9-08-2017, 14:15

Національна економіка та економічний розвиток

Категорія: Географія

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ

1- Які ви знаєте види господарської діяльності?

2. Які з них характерні для вашого краю?

3. Що вам відомо з історії про великі суспільні поділи праці?

1 Національна економіка

Національна економіка — це історично обумовлена сукупність видів господарської (економічної) діяльності певної держави, взаємопов’язаних між собою поділом праці.

Поділом праці називають процес відокремлення різних видів трудової діяльності, який упродовж історії людства відбувається безперервно. Він відображає певний рівень розвитку господарства на конкретному історичному етапі. Так, відокремлення скотарства від землеробства, яке відбувалося 4—5 тис. років тому, назвали першим великим суспільним поділом праці. Із того часу одні давні народи почали займатися землеробством і перейшли до осілого способу життя в малих або великих поселеннях. Інші своїм основним видом господарської діяльності обрали тваринництво — приручення й розведення свійських тварин, що спонукало людей до кочового способу життя.

Із часом люди усвідомили переваги поділу праці, коли кожен виробляє той продукт, для створення якого в нього є певні вроджені здібності. Тому одні продовжили займатися землеробською працею, а інші проявили себе в різних ремеслах. Відокремлення ремесла від сільського господарства, яке відбувалося в II—I тис. до н. е., увійшло в історію як другий великий суспільний поділ праці.

Другий поділ праці сприяв активізації обміну виробленою продукцією. Тому майже одночасно з другим відбувався і третій великий суспільний поділ праці. Він полягав у відокремленні торгівлі від ре-

ЧИ ВІДОМО ВАМ, що...

Вважають, що першими кочовиками в межах території сучасної України були кіммерійці. Це іраномовні племена, які населяли територію межиріччя Дону та Дністра із приблизно 1500 р. до н. е. й до VII ст. до н. е. Трохи згодом під натиском інших кочовиків зі сходу вони відійшли до Малої Азії. Гомер, розповідаючи у своїй поемі «Одіссея» про північне узбережжя Чорного моря, називає його «землею кіммерійців». Інші давні автори вказували, що Північне Причорномор'я колись називалося Кіммерією, що була рабовласницькою державою, у якій влада належала царю та знаті.

Найдавнішими землеробами на території сучасної України від Дніпра до Карпат і від Полісся до Чорного моря були трипільські племена. Вони займали й освоювали своєю працею ці простори в V— IV тис. до н. е. (упродовж 2000 років). Вони сіяли пшеницю, ячмінь, просо, жито, горох. Землю обробляли за допомогою мотик, зроблених із рогу оленя, каменю або з кістки, та палиць-копачок із загостреними вістрями. Урожай збирали за допомогою серпів із кремінними вставками.

месла та землеробства, що започаткувало формування товарного господарства. Його основною ознакою було саме те, що продукція вироблялася не тільки для власного споживання, а передусім для обміну, тобто продажу. Другий і третій поділи праці сприяли прискоренню розвитку міських поселень як осередків ремесла й торгівлі.

Подальші поділи праці пов’язані з виникненням і розвитком машинного виробництва — промисловості, зародженням нових видів господарської діяльності.

Збільшення видів економічної діяльності відбувалося не тільки через виникнення нових видів (промисловість, транспорт, телефонний зв’язок тощо), а й за рахунок поділу більш широких видів діяльності на дрібніші. Так, наприклад, однією з найважливіших складових промисловості на сьогодні є машинобудування. У ньому, зокрема, виділяється транспортне машинобудування, у транспортному — автомобілебудування, в автомобілебудуванні — виробництво легкових і вантажних автомобілів, автобусів та ін. (мал. 1). На конкретному виробництві є багато різних професій. Це дозволяє кожній людині реалізуватися і розвинути свої вроджені здібності до певного фаху.

Отже, національні економіки сучасних країн світу є продуктом тривалого історичного розвитку. Кожна з них є системою, у якій органічно взаємодіють складові матеріального виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв’язок тощо) і складові нематеріального виробництва (освіта, охорона здоров’я, культура).

 



2 Поняття економічного розвитку та його показники

Економічний розвиток означає перехід від одного етапу розвитку економіки до іншого. При цьому в новому періоді не тільки збільшуються обсяги виробництва тих самих товарів і послуг, що вироблялися раніше, а й започатковується виробництво інших товарів і послуг із використанням більш досконалих технологій. Оскільки основною метою економічного розвитку є добробут людини, то його можна досягти завдяки економічному зростанню, справедливому розподілу створених матеріальних і духовних благ між громадянами країни.

Для визначення й порівняння рівнів економічного розвитку країн використовують цілу низку показників. Одним з основних таких показників є валовий внутрішній продукт (ВВП). Це вартість кінцевих товарів і послуг, які вироблені за рік у певній країні й використані для поточного споживання, капіталовкладень у розвиток нового виробництва та вивезення виробленого до інших країн. До ВВП включається вартість продукції, яка вироблена на території країни, у тому числі й підприємствами, що належать іноземним власникам.

Показники ВВП можуть бути розраховані в національній валюті. Однак для визначення частки держави у світовій економіці, порівняння її з іншими країнами ВВП обчислюють у доларах США (мал. 2). Оскільки обмінний курс американського долара й національних валют не завжди відображає справжню купівельну спроможність громадян, то в сучасній міжнародній статистиці для порівняння відносного розвитку країн розмір ВВП визначають за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Це дозволяє врахувати різні ціни на ті самі товари й послуги в різних країнах світу та реальний рівень життя їхніх громадян.

Подібним до валового внутрішнього продукту (ВВП) є показник валового національного продукту (ВНП), який відрізняється від ВВП тим, що враховує також доходи підприємств і громадян країни, отримані за кордоном, але виключає доходи зарубіжних фірм та осіб, які займаються економічною діяльністю в цій країні. Для країн, які мають не дуже широко розвинені міжнародні економічні зв'язки, показники ВВП і ВНП відрізняються несуттєво. До таких країн належить і Україна.


 

Однак обсяги виробництва далеко не завжди відображають рівень розвитку країни, добробут населення. Повніше їх характеризує ВВП у розрахунку на одну особу. За даними Світового банку (2015 р.), цей показник для світу в цілому становив 15,6 тис. доларів, а в Україні — 7,5 тис. доларів США на одну особу. Цей показник у багатьох країнах значно більший за середньосвітовий. Так, ВВП Люксембургу за цей самий рік становив 99 тис. доларів, Сингапуру — 85,3 тис. доларів США на одну особу.

Для оцінки якості життя населення в державі в останні десятиліття зазвичай використовується індекс людського розвитку (ІЛР). Для розрахунку цього показника беруть такі характеристики, як середня тривалість життя, рівень грамотності дорослого населення, показник валового національного доходу в розрахунку на одну особу. Середньосвітове значення ІЛР у 2015 р. — 0,711. Країни з дуже високим розвитком людського потенціалу мали середню величину цього показника від 0,944 (Норвегія) до 0,802 (Чорногорія). У країнах низького розвитку ІЛР становив менше ніж 0,550. Серед 188 країн, які аналізувала ООН, Україна з показником 0,747 у 2015 р. перебувала на 81 місці, тобто серед країн із високим рівнем людського розвитку.

1. Дайте визначення поняття «національна економіка». 2. Що таке поділ праці?

У чому полягає його значення для розвитку суспільства? 3. Яку роль відіграли великі суспільні поділи праці в економічному розвитку людської цивілізації? 4. Чим на сьогодні є національні економіки окремих держав? 5. Якими показниками характеризують економічний розвиток? 6. Що таке ВВП та ІЛР? Як їх визначають?

1. Аналізуючи тематичну карту атласу, установіть, у якому макрорегіоні світу сконцентровано найбільше держав із дуже високим ІЛР, а в яких — із низьким. 2. Робота в групах. За допомогою статистичних даних атласу встановіть кількість населення у двох державах (група 1 — Китай і США; група 2 — Індія і Японія; група 3 — Індонезія і Франція). Порівняйте показники кількості населення й обсягу ВВП з діаграми на мал. 2 та зробіть припущення про те, у якій із двох країн вищий ІЛР. Висновок аргументуйте.

 

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Гілецький

 






^