mozok.click

Основні поняття й ключові терміни: ЕВОЛЮЦІЯ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН. Стратегії поведінки тварин.

Пригадайте! Що таке індивідуальна, репродуктивна та соціальна поведінка?

Поміркуйте

Яку спрямованість мають зображені на ілюстраціях форми поведінки шимпанзе?

ЗМІСТ

Які найголовніші закономірності еволюції поведінки тварин?

ЕВОЛЮЦІЯ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН - процес незворотніх змін у поведінці тварин, який відбувається впродовж історичного часу. Ознаки поведінки тварин, як і ознаки будови та функцій, характеризуються двома важливими особливостями - великою різноманітністю й пристосувальним характером. Причиною цієї різноманітності поведінки є спадкова мінливість, що створює нові та видозмінює вже існуючі ознаки поведінки. Відбираючим чинником в еволюції живих організмів є природний добір. Саме завдяки цьому рушійному фактору відбираються й зберігаються ті прояви, які є корисними для організмів у певних умовах середовища. Ще Ч.Дарвін у своїй всесвітньо відомій науковій праці «Походження видів» підкреслював, що при порівнянні споріднених видів можна зрозуміти й еволюцію форм поведінки. Як приклад він розглядав шлях формування інстинкту розмноження в зозулі, якій властивий гніздовий паразитизм. У межах роду зозуль є ряд мінливості форм батьківської поведінки: від непаразитичних видів, які насиджують яйця, до видів, у яких спостерігається паразитизм. А початком у формуванні цього інстинкту зозулі була одна особливість її розмноження: птахи відкладають яйця з проміжками у 2-3 дні.

Порівняння поведінки нижчих і вищих тварин дає можливість відмітити таку закономірність, як ускладнення в процесі еволюції. У найпростіших тварин поведінкові реакції є вродженими й простими (таксиси, кінези й орієнтації). Ці реакції дають можливість змінювати швидкість і напрямок дій під впливом чинників середовища. З появою нервової системи й рефлексів тварини змогли швидше пристосуватися до мінливих умов середовища, що дало переваги в боротьбі за існування. Ускладнення поведінки та збільшення пристосувальних можливостей безпосередньо пов’язане з розвитком нервової системи під час

еволюції тварин. Існує пряма залежність між рівнем розвитку нервової системи живої істоти та складністю її поведінки. Залежно від рівня розвитку нервової системи, розрізняють три типи поведінки тварин, що відрізняються переважанням інстинктів, научіння та елементарної розумової діяльності.

Отже, еволюція поведінки тварин відбувалася під впливом її рушійних сил і у формуванні поведінки спостерігається така загальна закономірність, як розвиток від простого до складного.

Які стратегії поведінки тварин?

Тварини мають велику кількість різноманітних поведінкових реакцій, спрямованих на забезпечення їхнього життя. Так, у поведінці слонів спостерігаємо вроджену і набуту поведінку та розумову діяльність, конфлікти й агресію, взаємодопомогу й альтруїзм. Поведінка тварин є результатом взаємодії генів та умов середовища, і в різних ситуаціях переважають різні стратегії поведінки.

Стратегія конфліктів (стратегія конкуренції, агоністична поведінка) -сукупність різноманітних форм поведінки, пов’язаних із агресією між особинами одного виду. Ця стратегія поєднує бійки, оборону, втечу, завмирання, переслідування, тобто прояви, основою яких є агресія з однієї сторони і реакцією на цю агресію - з протилежної. Руховими реакціями, що супроводжують таку поведінку, можуть бути удари лапами, крилами, вертикальні стійки, що роблять тварину більшою, настовбурчення пір’я чи шерсті тощо. Агоністичною є поведінка глушеців чи тетеруків на токовищах, перевертання слабкіших хом’яків на спину, «боксування» кенгуру тощо. Найголовнішим результатом такої поведінки є з’ясування та встановлення рангових відносин між партнерами, які взаємодіють. У багатьох тварин така поведінка супроводжує територіальні конфлікти та статеву поведінку.

Стратегія співпраці (стратегія взаємодопомоги, кооперативна поведінка) - сукупність різноманітних форм поведінки, пов’язаних із

поєднанням і взаємодією двох чи більше особин для виконання якогось завдання. Найчастіше тварини співпрацюють під час захисту від хижаків, утаму-вання голоду, догляду за молодняком, подолання перешкод тощо.

Найбільш яскравими прикладами кооперації є такі прояви, як поведінка бізонів, зубрів, які заганяють у центр стада телят і самок у разі небезпеки; формування з багатьох особин косяків риб, що дезорієнтує хижаків; у зграї журавлів під час годівлі виставляють вартових, якщо необхідно висилають розвідників, які діють на користь зграї; для захисту гнізд різні птахи об’єднуються і разом відганяють хижака. Цікавим є випадок, коли бегемот допомагав дитинчатам зебри та антилопи гну, зафіксований у національному парку Серенгеті. Він, підставивши свою голову, допоміг малятам, які вже тонули, переправитися на інший берег річки.

Стратегія жертовності (альтруїстична поведінка) - сукупність різноманітних форм поведінки особин, що сприяє підвищенню пристосованості інших особин за рахунок зниження власної пристосованості. Самопожертва, або альтруїзм, у тварин найбільш яскраво проявляється у відносинах усередині родини, але також зустрічається і серед інших соціальних груп. До альтруїстичної поведінки, наприклад, можна віднести реакцію «окри-кування хижака» коли особини сигналізують про наближення ворога, попереджаючи зграю, але наражаючи себе на небезпеку. Деякі види мурашок, які відчувають, що скоро помруть, залишають свої гнізда та гинуть на самоті. Собаки та кішки часто приймають осиротілих більченят, каченят і навіть тигренят, турбуючись про них, як про своїх власних малюків. Дельфіни підтримують хворих або поранених особин свого виду, плаваючи під ними протягом багатьох годин та одночасно підштовхуючи їх до поверхні води, щоб вони могли дихати. Моржі інколи опікуються малюками-сиротами свого виду, які втратили батьків через напад хижаків.

Стратегія виживання (егоїстична поведінка) - сукупність різноманітних форм поведінки особин, що підвищує власну пристосованість особин за рахунок зниження пристосованості інших особин.

Приклади цієї стратегії поведінки трапляються часто. Пінгвіни королівські, наприклад, можуть довго товпитися на краю скелі, не наважуючись пірнути у воду, щоб не стати жертвою морських леопардів. Вони вичікують і прагнуть зіштовхнути один одного. Тварини часто поїдають одна одну, не бажаючи ділитися їжею, територією або шлюбним партнером з іншими. Поведінка овець, які потрапили в небезпеку, пояснюється бажанням опинитися в центрі стада і врятуватися за

рахунок сусіда. Егоїстичні стратегії поведінки дозволяють окремим видам виживати та витісняти інші організми, однак вони менш вигідні з точки зору еволюції в порівнянні з кооперацією.

Отже, в поведінці тварин можна виділити певні стратегії поведінки, тобто загальну спрямованість поведінки задля досягнення пристосувального результату, залежно від ситуації середовища.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Гіпотеза -

це форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з’ясування властивостей і причин певних явищ. Розгляньте запропоновані ілюстрації із зображенням поведінки тварин. Застосувавши свої знання стратегій поведінки, сформулюйте гіпотезу до кожної з них і відшукайте приклади, що її підтверджують або спростовують.

Біологія + Військове мистецтво

Поняття «стратегія» походить від грец. «стратос» - військо і «егос» - веду, тобто за походженням є військовим терміном. Стратегія - це військове мистецтво ведення війни. У цій галузі є такий вираз: «Тактика потрібна для того, щоб виграти бій, а стратегія - щоб виграти війну». А якою є тактика і стратегія поведінки гігантських риб-папуг, які мають таку зброю, як великий лобний наріст на голові?

РЕЗУЛЬТАТ

Під поведінкою тварин розуміють дії, за допомогою яких вони отримують їжу, воду, кисень, підтримують чистоту свого тіла, взаємодіють із середовищем, а також організовують свою життєдіяльність.

Д. Дьюсбері

Узагальнення теми «Поведінка тварин»

ПОВЕДІНКА ТВАРИН - сукупність виявів зовнішньої активності організмів, спрямованих на пристосування до навколишнього середовища й задоволення природних потреб.

Поведінка тварин є результатом спадковості й умов середовища

Зміна поведінки тварин з часом зумовлюється зміною чинників зовнішнього чи внутрішнього середовища організму. Це викликає певну фізіологічну потребу, на основі якої формується мотивація. При наявності відповідної ситуації і впливу ключових стимулів виникає певна поведінкова реакція тварини. Циклічні зміни поведінки спричиняють умови, що повторюються з року в рік. Поведінку тварин вивчає етологія та зоопсихологія.

Самоконтроль знань

Тест-застосування 4. «ПОВЕДІНКА ТВАРИН»

I. Укажіть назву науки, яка вивчає взаємодопомогу, захист, агресію тварин:

А ейдологія Б екологія В етологія Г етіологія

2 Який із методів найчастіше застосовував Карл фон Фріш для вивчення мови бджіл? А порівняння Б експеримент В спостереження Г кільцювання

3. Проявом якої форми поведінки є утворення шлюбних пар у лебедів-шипунів?

А індивідуальної Б репродуктивної В соціальної Г набутої

4. Визначте причину, чому в окремих випадках хвилясті папуги в неволі не розмножуються, хоча шлюбні пари утворюють, а умови їхнього утримання найоптимальніші?

А відсутність гніздового ящика, що є ключовим стимулом для репродуктивних

інстинктів

Б відсутність гніздового ящика, що є мотиваційним стимулом для спарювання В наявність клітки, у якій статеві інстинкти не проявляються Г у клітці має бути готове гніздо з пуховим настилом як необхідний пусковий стимул

5. Калан каліфорнійський, піднявшись на поверхню із здобутою їжею (молюсками, морськими зірками, морськимиі їжаками), перевертається на спину, виймає з під правої передньої лапи камінь, розташовує його на грудях і вдаряє об нього здобуту жертву. Який характер має описаний прояв поведінки?

А розумова діяльність Б научіння В інстинкт Г умовний рефлекс

6. Який вид научіння спостерігається у випадку, коли шпаки перестають боятися нерухливого опудала, яке господарі вивісили на черешні для збереження врожаю?

А звикання Б наслідування В закарбування Г осяяння

7. Восьминоги здатні облаштовувати житло. Зверху свій «будинок» вони прикрива

ють великим плоским каменем-дахом, з боків підпирають камінцями, а спереду будують бар'єрну стіну з черепашок, молюсків, камінців, краб'ячих панцирів. Яка діяльність є визначальною у таких проявах поведінки?

А інстинктивна Б умовнорефлекторна В розумова Г научіння

8. З-поміж коралових риб з їх строкатим багатством кольорів і форм найбільш відомими є риби-ангели, риби-клоуни, риби-метелики, риби-папуги, риби-хірурги, риби-зе-бри, морські коники та ін. Які форми поведінки коралових риб пов'язані з їхнім яскравим забарвленням?

А індивідуальні й репродуктивні Б репродуктивні й соціальні

В індивідуальні й соціальні Г лише репродуктивні

9. Чому пози під час сну у різних тварин є проявами видотипової поведінки?

А здійснюються однаковим способом всіма тваринами того самого виду Б здійснюються різними способами всіма тваринами того самого виду

В здійснюються однаковим способом тваринами різних видів Г здійснюються різними способами тваринами різних видів

10. Яку стратегію поведінки ілюструє фотографія, на якій шимпанзе годує тигреня?

А стратегію конфліктів Б стратегію співпраці

В стратегію жертовності Г стратегію виживання

II. Які з ознак є свідченням розумової діяльності шимпанзе?

А передбачення якої-небудь події Б використання знарядь праці

В спілкування за допомогою змістових сигналів Г інстинктивне здійснення дій

12. Яка ознака не вказує на те, що сурикати є соціальними тваринами?

А складна система спілкування Б розподіл функцій між особинами

В прагнення до сумісного перебування Г непостійність складу Відповідь