Як класичне і сучасне мистецтво сприяє спілкуванню людей різних країн, різних національностей?
У силу того що поняття «культура» є універсальним, воно використовується не тільки як науковий термін у всіх соціально-гуманітарних науках. Не менш широко воно вживається і в повсякденному житті, в мистецтві, філософії. Тому перш ніж говорити про культуру, визначимо потрібні нам смислові відтінки цього поняття.
Культура — це певна сукупність соціально придбаних, тих, що передаються з покоління в покоління значущих ідей, цінностей, звичаїв, вірувань, традицій, норм і правил поведінки, за допомогою яких люди організовують свою життєдіяльність.
Поняття «культура» також вживається і для характеристики певних історичних епох, конкретних товариств, націй, а також специфічних сфер діяльності або життя. Суб’єкт культури — людина. Вона творить, зберігає і поширює створені культурні цінності.
Мистецтво ми будемо розглядати як одну з форм суспільної свідомості, специфічний рід практично-духовного освоєння світу, особливий спосіб визнання і відображення дійсності. У цьому плані до мистецтва відносять групу різновидів людської діяльності — живопис, музику, театр, художню літературу (яку іноді виділяють особливо), що об’єднуються тому, що вони є специфічними художньо-образними формами відтворення дійсності. Мистецтво — процес або підсумок виразу внутрішнього світу в художньому образі, творче поєднання елементів у такий спосіб, який відображає почуття або емоції.
Сучасна культура, яка знаходиться в стані пошуку загальних цінностей, носить подвійний характер. З одного боку існує уявлення про безліч рівноправних культур, їх унікальності та неповторності, з іншого, — культурну єдність інтересів, без якої неможливе існування людства. Зростання між-культурної взаємодії, активний взаємний обмін матеріальними і духовними цінностями, формування глобальної культури при одночасному посиленні значущості національних культур підводить людство до діалогу культур.
Діалог культу — взаємодія, вплив, проникнення або відштовхування різних історичних або сучасних культур, як форми їх конфесійного або політичного співіснування.
Діалог культур — основа і важлива передумова для формування і зміцнення таких цінностей, як толерантність, повага, взаємодопомога, милосердя. Для існування і розвитку будь-якій культурі, як і будь-якій людині, необхідні спілкування, діалог, взаємодія. Ідея діалогу культур передбачає відкритість культур одна одній. Але це можливо при виконанні деяких умов: рівності всіх культур, визнання права кожної культури на відмінності від інших, поваги до чужої культури.
Як форма розмови — діалог — припускає якусь спільність простору і часу, співпереживання, з метою зрозуміти співрозмовника, знайти з ним спільну мову. Якщо діалог не складається, то це говорить про «діалог глухих», тобто про його відсутність. Головне, що відрізняє діалогічність від монологічності, — прагнення до порозуміння взаємин різних поглядів, ідей, явищ, соціальних
сил. Це взаєморозуміння, що бере участь у цьому процесі, і в той же час збереження своєї думки, взаємодія культур як засіб збереження культурного різноманіття. Міжкультурні взаємодії не можуть відбуватися інакше, ніж через взаємодії індивідуальних світоглядів.
Діалог — це показник загальної культури суспільства. Здатність однієї культури засвоювати досягнення іншої — одне з джерел її життєдіяльності.
При діалозі двох культур вони не зливаються і не змішуються, кожна зберігає свою єдність і цілісність, але вони взаємно збагачуються, доповнюються, при цьому зберігаються унікальні особливості, самобутність і самостійність кожної окремої культури.
Культурне розмаїття — важлива умова для самопізнання людини: чим більше вона буде дізнаватися про культуру, чим більше країн відвідає, чим більше мов вивчить, тим краще вона зрозуміє себе і тим самим збагатить свій духовний світ. Щоб вступити в гідний діалог з представниками різних культур, необхідно знати і розуміти ці культури.
Для допитливих
У наші дні на перший план виходять відносини між цивілізаціями, так як державні кордони стають усе більш «прозорими», зростає роль наддержавних об'єднань. Прикладом може бути Європейський Союз. За словами американського соціолога і політолога, автора концепції етнокультурного поділу цивілізацій С. Хантінгто-на, вигляд світу все більше залежить від відносин між цивілізаціями. Він виділив вісім цивілізацій в сучасному світі, між якими складаються різні відносини, — західну, конфуціанську, японську, ісламську, індуїстську, православно-слов'янську, латиноамериканську і африканську. Особливо важливі результати контактів між західною, православною та ісламською цивілізаціями. Конфлікти між цивілізаціями обумовлені їх відмінностями (з історії, мови, релігії, традицій). Вони більш фундаментальні, ніж відмінності між державами (націями). Спроби насильно нав'язати ціннісні орієнтири однієї цивілізації іншою викликають різку негативну реакцію і приводять до зміцнення цінностей своєї культури. Вирішити ці проблеми можна тільки через діалог культур.
Таким чином, діалог культур виступає як об’єктивна необхідність і умова розвитку культур. У діалозі культур передбачається взаєморозуміння, але разом із тим — лише на основі індивідуального в кожній культурі. А загальним, що об’єднує всі людські культури, є їх соціальність, тобто людське і людяне.
Вплив однієї культури на іншу реалізується тільки в тому випадку, якщо існують необхідні умови для такого впливу. Тому діалог культур — це проникнення в систему цінностей тієї чи іншої культури, повага до них, подолання стереотипів. Важливо побачити загальнолюдські цінності взаємодіючих культур. Одним з головних об’єктивних протиріч, властивих культурам усіх народів світу, є протиріччя між розвитком національних культур і їх зближенням. У розвитку світового соціокультурного процесу важливу роль відіграє діалог культур Заходу і Сходу, який придбав в сучасних умовах вселюдську значимість. Перешкодами в діалозі можуть служити різноспрямовані системи цінностей, що, звичайно, ускладнює діалог і деякі культури неохоче ідуть на контакт з іншими культурами.
Тому необхідність діалогу культур є умовою самозбереження людства. А результатом діалогу сучасних культур є формування духовної єдності, заснованої на пріоритеті загальнолюдських цінностей.
Діалог є істинною формою міжнаціонального спілкування, що передбачає як взаємозбагачення національних культур, так і збереження їх самобутності і самостійності.Оскільки кожна національна культура своєрідна і єдина, то її внесок в загальнолюдський культурний фонд унікальний і неповторний.
Ізоляція ж однієї культури від інших завжди негативно позначається на власній національній гідності і на національному престижі. Взаємодія веде до множення досвіду не тільки своєї національної культури, а й інших культур, вказує на можливість нескінченного та невичерпного пізнання і художнього втілення дійсності. Взаємодія направляє та сприяє здійсненню творчих пошуків художника, вона не тільки умова для прояву таланту, а й умова його формування. Обмін духовними цінностями, знайомство з досягненнями культури інших народів збагачує особистість, змінюючи і розвиваючи її.
Одним з продуктивних напрямів у діалозі культур є мистецтво. Мова мистецтва — міжнародна мова. Музика, балет, живопис не знають ні міждержавних, ні міжнаціональних, ні часових кордонів. Мистецтво — це дорога в майбутнє, і це майбутнє вимагає загальнолюдських ідеалів, тому мистецтво повинно бути творчим. Воно є багатофункціональним: вчить, виховує, пророкує майбутнє, має майже гіпнотичний вплив на людей. В цьому і полягає суспільна значущість мистецтва.
Мистецтво відіграє величезну роль у розвитку людини і житті суспільства. Будучи художнім відображенням дійсності, воно сильно впливає на розвиток особистості, формує почуття, думки, моральні і життєві принципи.
З огляду на те, що мистецтво — це найпотужніший інструмент впливу на психіку, істинною гідною метою творчості має стати вдосконалення світу і поширення високих загальнолюдських ідеалів. А якщо мистецтво створює відчуття безвиході, несе в собі шкідливі для суспільства установки (егоїзм, нігілізм, культ сексу, насильства тощо), то воно стає деструктивним і нічого позитивного не дасть, яким би майстерним і високохудожнім воно не було. Мистецтво виховує людей, які здатні і бажають жити за людськими ідеалам, можуть вчитися бути щасливими і вчити цьому інших.
Які напрями в мистецтві можуть продуктивно допомогти в діалозі культур?
Для кращого проведення діалогу між культурами використовуються різноманітні форми і методи. Наприклад, проведення різних регіональних і міжнародних конференцій, конкурсів, фестивалів, пересувні експозиції всесвітньо відомих художників, які організовують різні музеї світу.
У різних країнах світу проходять наукові форуми, присвячені обговоренню актуальних питань теорії та історії образотворчого мистецтва і архітектури; проблемам вивчення, збереження та інтерпретації національної і світової художньої спадщини, а також взаємодії мистецтвознавчої науки з практикою музейної справи.
Не менш цікава форма проведення діалогу культур у вигляді конференцій, на яких порушуються такі питання, як сучасні проблеми музичної освіти і регіональний досвід їх вирішення; проблеми творчо-виконавських шкіл на міжнародному та регіональному рівнях; проблема взаємовпливу східної і західної культури в кінематографі; сучасне мистецтво; взаємодія з полем соціального, національного, релігійного тощо.
Головним завданням міжнародних фестивалів і конкурсів мистецтв є пошук обдарованих виконавців серед творчих колективів і солістів та надання можливостей для їх повного розкриття творчого потенціалу на сцені, зміцнення міжнародних дружніх і культурних зв’язків, обмін досвідом та творчими досягненнями учасників із різних куточків Європи і світу, їх взаємне спілкування та підвищення професійної майстерності.
Які фестивалі з різних видів мистецтв ви знаєте?
Единбурзький міжнародний фестиваль мистецтв — один із найбільших в світі фестивалів сценічних мистецтв. Він проходить в столиці Шотландії щорічно в серпні і триває майже місяць. Фестиваль унікальний.
Тут одночасно представлені театральне, оперне, танцювальне та музичне мистецтво. Цей фестиваль мистецтв занесений в книгу рекордів Гіннесса як найбільший у світі.
«Tomorrowland» почався в 2005 р. в місті Бум, в 16 кілометрах на південь від Антверпена (Бельгія) і з того часу став одним з найпопулярніших музичних фестивалів у світі. Цей фестиваль отримав Міжнародну Премію Танцювальної Музики (International Dance Music Award) за «Найкращу музичну подію».
Фестиваль «Рок у Ріо», який уперше відбувся в Ріо-де-Жанейро, Бразилії, в 1985 р., став одним із найбільших музичних фестивалів у світі. Крім Бразилії, цей фестиваль також проводиться в інших країнах (Іспанії, Португалії, СІЛА).
«Слов’янський базар у Вітебську» — міжнародний фестиваль мистецтв у Білорусії. Цілі фестивалю — об’єднати творчі сили близьких за культурою країн і створення мирного співтовариства. Девіз фестивалю: «Через мистецтво — до миру і взаєморозуміння». За чверть століття він став справжнім культурним брендом, що об’єднує артистів різних країн (у 2016 р. брали участь конкурсанти з 42 країн світу). Фестиваль багатопрофільний, але щорічно на фестивалі з’являються нові проекти і програми: «Фестиваль без кордонів», фест вуличного мистецтва «На семи вітрах», проекти «Ляльковий квартал» і «Місто майстрів», конкурс барабанщиць, відкритий конкурс духової музики, свято народного мистецтва.
Porto Tor^bfest — щорічний мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва — це презентація в Україні кращих зразків сучасного українського та світового мистецтва, акумуляція потужних творчих та інтелектуальних ресурсів, формування творчого середовища, в якому виникає нова генерація митців світового значення. Програма фестивалів складається з декількох напрямків: театр, музика, кіно, література і візуальне мистецтво, екологічна програма. Уже дев’ятий рік у фестивалі беруть участь театри з різних міст світу, танцювальні колективи, співаки, художники тощо.
Які міжнародні та регіональні фестивалі мистецтв, що проходять в Україні, ви знаєте? Розкажіть про один з таких фестивалів.
Які художні виставки, галереї є в Києві?
Головний державний виставковий центр Києва — галерея мистецтв «Лавра», Центр Української культури та мистецтва, Пінчук Арт Центр, галерея «АртПри-чал» та багато інших займаються організацією та проведенням виставок і конкурсів сучасного і світового мистецтва. На майданчиках галерей проводяться фестивалі мистецтв і творчі ярмарки, конкурси молодих художників і найрізноманітніші фотопроекти тощо.
Чи є у вашому краї заклади, присвячені різним видам мистецтва? Які з них ви відвідували?
Таким чином, тільки завдяки спілкуванню людей з видатними творами світового мистецтва минулого і сьогодення, стає можливим діалог культур. На думку академіка Дмитра Лихачова, дослідника давньоруської літератури, «...культура об’єднує всі сторони людської особистості. Не можна бути культурним в одній області і залишатися неосвіченим в інший. Чим більше людина оточена духовною культурою, занурена в неї, тим їй цікавіше жити, життя набуває для неї змістовності».
Міні-диспут
«Чи може мистецтво впливати на історичні події в суспільстві?»
Свою точку зору обґрунтуйте:
«Я вважаю, що...».
«Тому що...».
« Наприклад,...».
«Таким чином,...».
7
• Якими національностями представлений Ваш регіон? Як їхні культури впливають одна на одну?
На території сучасної України, завдяки її географічному розташуванню, проживають понад 100 націй і народностей. Відтак склалась унікальна ситуація розмаїття культур у всіх різновидах: етнічному, мовному, релігійному. За дослідженнями учених, українське суспільство характеризується як багатокультур-не. В Україні культура заснована на загальнолюдських цінностях: захисті прав особистості, гуманізмі, творчому розвитку людини, поширенні наукових знань, взаємозбагаченні національних та регіональних культур. Сьогодні з’являється можливість не лише вільного розвитку кожної національної культури, а й постійного їхнього зближення в полікультурному просторі України.
Не менш важливим є питання інтеграції українського мистецтва у світовому культурно-мистецькому просторі з метою обміну досвідом у цій сфері та підвищенням ролі культури у формуванні позитивного іміджу України у світі. Для цього влаштовуються різноманітні заходи, зокрема місцеві, регіональні, національні та міжнародні музичні фестивалі, конкурси, творчі зльоти, семінари, конференції тощо.
Робота в групах
Уявіть себе в ролі екскурсоводів і підготуйте розповідь про один із найбільш для вас значущий культурний об'єкт свого краю.
Упродовж багатьох віків на території України існували численні внутрішні кордони, які не були постійними. Такі кордони пролягали між мовними та етнічними групами, державами, релігіями, політичними та культурними системами, відмінними економічними укладами.
Існування та взаємодія багатьох культур у єдиному географічному, історичному, художньому просторі не повинні призводити до їхнього уподібнення одна одній. Навпаки, індивідуальні, неповторні риси кожної національної культури, стаючи безцінними складовими єдиної загальнолюдської культури, повинні збагачувати її та сприяти подальшому розвитку, виховувати повагу до художніх цінностей інших народів і до збереження власної унікальності.
Перевір себе
1. Прочитайте висловлювання відомих режисерів. Як ви їх розумієте. Прокоментуйте їх.
«Кіно має змусити глядача забути про те, що він сидить у кінотеатрі» (польський кінорежисер, кінопродюсер, актор, сценарист Роман Поланскі).
В ігровому кіно режисер — це Бог; в документальному Бог — режисер (англійський кінорежисер, продюсер, сценарист Альфред Хічкок).
Жанри художнього кіномистецтва
Який жанр кіномистецтва вам подобається найбільше? Чому?
Визначте за фотографіями, у яких жанрах зняті ці кінострічки.
2. Поміркуємо разом. Вам запропонували працювати на телебаченні. Що ви запропонуєте для поліпшення рейтингу каналу і якості телепередач?
3. Уважно розгляньте фотографії у підручнику. До яких видів музеїв відносяться експонати, що зображені на них? Що ви знаєте про ці музеї?
Запитання та завдання для самоконтролю та самоперевірки
Дайте відповіді на запитання за матеріалом підручника
І. Назвіть одну правильну відповідь.
1. Повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження людської особистості називається:
а) толерантністю;
б) діалогом культур;
в) міжкультурними зв’язками.
2. До засобів масової інформації належать:
а) радіо, телебачення, живопис, Інтернет, ЗМІ;
б) радіо, музика, преса, Інтернет, ЗМІ;
в) радіо, телебачення, преса, Інтернет.
II. Дайте стислу відповідь на запитання.
1. Назвіть напрями сучасного мистецтва та їх представників, які вам сподобались. «Мені подобаються (не до вподоби) твори митців..., тому що...»
2. Якою є роль художньої спадщини в житті людини та суспільства?
III. Дайте розгорнуту відповідь на запитання.
1. Яким чином знайомство з культурами інших країн допомагає людині зрозуміти власну культуру? Обґрунтуйте вашу думку.
2. Як музеї і бібліотеки впливають на розвиток культури людини?
IV. Поміркуйте...
Який вплив мають ЗМІ на інтелектуальний розвиток людини?
V. Творче практичне завдання
1 .Продовжіть речення: «При вивченні цієї теми для мене найбільш цікавим відкриттям було...» .
2. Колективна робота
2.1. Підготуйте відеовечір на тему: «Мій улюблений музей», в ході якого продемонструйте світлини або репродукції картин із Інтернету.
2.2. Підготуйте доповідь на тему: «Мій улюблений вид образотворчого мистецтва» . Доповідь повинна супроводжуватися ілюстративним матеріалом.
Розглянемо значення мистецтва для кожного з нас
Мистецтво вказує людині, для чого вона живе. Воно розкриває їй сенс буття, висвітлює життєві цілі, допомагає їй усвідомити своє покликання.
Огюст Роден
? Чи замислювалися ви, для чого вам потрібно вивчати мистецтво?
Яку роль воно відіграє в житті людини і вашому житті особисто?
Яким було б ваше життя без знань, які ви отримали, вивчаючи предмет «Мистецтво»?
Свою точку зору обґрунтуйте:
«Явважаю, що...».
«Тому що...».
« Наприклад,...».
«Таким чином,...».
Ніхто не буде сперечатися з тим, що мистецтво відіграє пізнавальну, виховну, розвиваючу роль у формуванні особистості.
Комунікативність — сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації.
З давніх-давен мистецтво допомагало людині усвідомлювати і перетворювати дійсність, представляючи її в образах і тим самим пов’язуючи її в єдине ціле. При цьому в людини розвивалося абстрактне і образне мислення, тобто фантазія. Сама по собі взята фантазія, або сила уяви належить до числа не тільки найбільш дорогоцінних, а й загальних, універсальних здібностей, що відрізняють людину від тварини. Людство, позбавлене фантазії, було б приречене на зникнення.
Зразки музичних творів, творів живопису, архітектури — це відображення багатовікового прагнення наших предків до краси, ідеалу і мудрості. Всі вони виховують в людині чуттєвість і моральність. Твори мистецтва впливають не тільки на область людських почуттів, вони одночасно впливають і на свідомість людини, цілісно перетворюючи її. Завдяки мистецтву розвиваються такі якості, як дружба, совість, патріотизм, любов, справедливість тощо. Більше того, саме мислення було б неможливе, без розвитку чуттєвого сприйняття, розвитку здатності бачити, чуттєво споглядати, сприймати навколишній світ.
Мистецтво виховує, дає можливість пізнати світ через його образний вислів за допомогою звуків та кольорів, а слідом за цим і створити свій образ світу. Мистецтво, яке побудоване за законами добра і краси, очищає, просвітлює, відкриває нові горизонти. Саме звернення до нього стає імпульсом до співтворчості, причиною зародження бажання створити щось своє, неповторне, щоб особистість розквітала, стала унікальною. Кожен митець — це цілісний світ — це колір, світло, тінь, перспектива, музика, через які його бачить художник. На що був би схожий світ, якби на земній кулі, наприклад, виник лише один тип цивілізації і один тип живопису? Мистецтво віддає перевагу різноманіттю як з історичної, так і з національної точки зору.
Саме завдяки залученню до мистецтва, особистість збагачує свій світ, обирає творчу діяльність, відчуває повноту буття. Воно впливає на людину всебічно у всій повноті його духовної природи, розвиває цілісну особистість. Розумні емоції, які несе мистецтво, покликані внести гармонію в духовний світ особистості, впливаючи на неї комплексно і багатогранно. Саме мистецтво допомагає освіті, адже за допомогою його деякі нудні речі стають яснішими і яскравішими.
Яку роль відіграє мистецтво у формуванні особистості, її внутрішнього світу?
Кожен вид мистецтва грає свою роль у формуванні особистості. Спробуємо на прикладах довести естетичну, пізнавальну, виховну і розвиваючу роль мистецтва в процесі формування людської особистості у всій її повноті.
Живопис. Перш за все, враження від «побаченого» художником світу можуть бути для особистості дуже глобальними, поворотними. Головне в спілкуванні з творами живопису — це не тільки отримання естетичних емоцій, а, скоріше за все, отримання уявлення про те, що таке краса чи потворність, а, отже, формування свого сприйняття життя, його естетичної бази.
На картині Тараса Шевченка «Казашка Катя» зображена вродлива казахська дівчина в національному костюмі, яка тримає свічку, прикриваючи полум’я долонею. Така композиція дає можливість реалістично зобразити розсіяне світло, що підкреслює її красиві риси обличчя, додає картині романтичності і шарму. Саме за таке освітлення і манеру зображення Т. Шевченка порівнюють із X. Рембрандтом.
Картину Харменс ван Рейна Рембрандта «Дівчина біля вікна» вважають одним із найкращих портретів майстра. Теплі відтінки червоного, коричневого і жовтого, а також «живі» риси дівчинки-служниці роблять картину справжнім шедевром.
Тема війни неминуче знаходила відображення у творчості художників у всі часи. Якби митці не ставилися до війни, чиї інтереси б не підтримували, все одно в своїх творах вони зображали природність і жахи війни, безглуздість бойових дій, трагедії життя звичайних людей.
На картині Ф. Гойа «З травня 1808 р. у Мадриді» зображено французьких завойовників, які пригнічують іспанське повстання. Кожен із засуджених зустрічає смерть по-своєму. Чоловік у білій сорочці безстрашно дивиться на дуло рушниці. Все, що відбувається на картині, здається протиприродним, як у страшному сні.
Іспанське місто Герніка, з населенням 6 тис. осіб, було знищено за одну ніч під час Громадянської війни. Відображення страшної дійсності П. Пікассо уклав в абстрактних формах найвідомішого в світі полотна про війну «Герніка». Художник робить акцент на біль і страждання, які спадають на частку простих людей під час військових дій.
Жан-Марк Жаньячик самостійно освоїв мистецтво живопису. Довголітня практика принесла йому чималий досвід. Художник пише виключно масляними фарбами. У 1999 р. він уперше випробував мастихін при написанні однієї зі своїх робіт із зображенням квітів, і з того часу він працює виключно з мастихіном в стилі імпресіонізму. Улюблені мотиви Жана-Марка — це пейзажі Провансу, півдня Франції з її яскравим сонцем і буйством фарб. У своїх полотнах майстер зображує літо, запрошуючи прогулятись або присісти і насолодитися пейзажем, ароматом квітів, нагадуючи глядачеві про швидкоплинність часу.
Мастихін — художній шпатель різних розмірів, з тонким продовгуватим сталевим стеком. Використовується для змішування олійних фарб, для нанесення фарб із туб на палітру, існує також техніка малярства мастихіном (фарба наноситься на основу не пензлем, а мастихіном, утворюючі нові цікаві візерунки). Техніка роботи мастихіном має суттєву відмінність від техніки пензлем.
У Жана-Марка свій особливий індивідуальний і неповторний стиль написання картин, тому його неможливо порівняти ні з одним іншим художником. Він працює в дусі свого часу, тому він такий популярний. Твори Ж. М. Жаньячика є в багатьох приватних колекціях Європи, ЄТТТА та Північної Африки.
Назвіть будь-які твори живопису, які справили на вас найбільш емоційний вплив. У чому це проявлялося?
Який зі стилів і жанрів живопису вам подобається найбільше? Чому?
Чи є у вас улюблені художники і які їх твори ви вважаєте найкращими? Чому?
Чи вважаєте ви, що завдяки творам живопису можна вплинути на розвиток особистості? Поясніть, як?
Свою точку зору обґрунтуйте:
«Я вважаю, що...».
«Тому що...».
« Наприклад,...».
«Таким чином,...».
Окреме місце у формуванні особистості займає і малювання. Психологами доведено, що малювання допомагає людині заспокоїтися, відволіктися від наявних проблем, повністю переключивши свою увагу на процес. Якщо до цього ще додати достаток своєю працею, то користь від малювання зростає в рази. Здібності до малювання є практично у кожного. Безумовно, великих майстрів завжди було не так багато, проте і вони не народжувалися такими, а шляхом наполегливої праці і навчання удосконалювали свої навички. Якщо ви ніколи не займалися живописом, але хочете почати, то не рекомендується ставити перед собою якихось високих завдань і планок. Працюйте так, як вмієте. Навички, а потім й майстерність, набуваються поступово.
Яку роль в нашому житті можна відвести скульптурі?
Якими засобами скульптор висловлює свій задум?
Які можливості і особливості мистецтва скульптури?
Скульптура відіграє велику роль у нашому житті. Її світ представлено яскраво і різноманітно. Протягом багатьох століть талановиті майстри у своїх скульптурних творах показують свої уявлення про навколишній світ, втілюють свої естетичні ідеали, фантазії, розкривають нам свій духовний світ.
Виразні можливості цього виду мистецтва безмежні. Відображаючи прекрасне в дійсності, скульптура, в свою чергу, формує нашу свідомість і наші уявлення про прекрасне, виховує смак, змушує задуматися, хвилюватися, співпереживати. Навчитися розуміти мистецтво скульптури, розширювати в цій області свій кругозір повинна кожна культурна людина.
Скульптуру ми зустрічаємо усюди в повсякденному житті: монументальні статуї видатних діячів і захисників міст, рельєфи, що прикрашають архітектуру, естетичні, витончені садово-паркові скульптури, оригінальні, незвичайні статуї з льоду, піску, воску, акрилу тощо. Французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва Дені Дідро писав: «Живопис звертається тільки до очей... Скульптура існує і для сліпих, і для зрячих».
Чи виникало у вас бажання, побачивши скульптурне творіння, доторкнутися до нього рукою, відчути його об'єм і тривимірність? Як ви вважаєте, чому?
Дослідники в галузі образотворчого мистецтва дійшли висновку, що у скульптури пряма дотикова сила переконання. Скульптурний твір викликає у глядача бажання обійти його з усіх боків, відчути його тривимірність. Кожен новий аспект допомагає глибше зрозуміти зміст скульптури. Не випадково, що до неї хочеться доторкнутися рукою, оскільки дотик як би доповнює зоровий образ. Скульптура як вид образотворчого мистецтва пропагує різні ідеї, відображає думку, почуття, світогляд суспільства в цілому, може впливати на маси. Вона відкриває можливості для навчання ліпленню, композиції, розвитку творчої уяви і мислення.
Музика є особливим видом пізнання — емоційним пізнанням. Вона перетворює всі зовнішні впливи в переживання і емоційний досвід, без якого особистість не може відбутися. Вплив музики на емоції, на душу незрівнянно складніший і сильніший, ніж інші види мистецтва. Емоціям належить і роль регуляторів загального розвитку особистості — головний імпульс для діяльності кори півкуль головного мозку йде з підкірки у вигляді емоцій. Якщо виключити ці емоції, то кора позбавляється головного джерела сили.
Музика — це джерело і спосіб розвитку і формування особистості. Естетична роль музики полягає у вихованні естетичної та етичної сприйнятливості і чуйності. Почуття (емоції) радості і горя, насолоди і болю, піднесено-героїчного і низинного, красивого і потворного немов викликаються і посилюються музикою. Під впливом музики розвивається здатність естетичного споглядання і самозаглиблення.
У процесі музичної діяльності людина знайомиться з історичними епохами, особистостями, засвоює кращі зразки поезії, літератури, навіть деякі математичні та фізичні поняття, пов’язані зі звуком, при цьому формується спрямованість на пізнання світу і самого себе. У цьому пізнавальна роль музики.
Безсумнівна і роль музики в пізнанні дійсності, осягненні людиною цілісної картини світу. Саме музика формує гуманне ставлення до світу, впливає на формування людських цінностей — любові, краси, добра, людської гідності, любові до життя, забезпечує інтелектуальне зростання. Музика є предметом і джерелом духовного спілкування, вдосконалення. Її величезна роль полягає в передачі народних, національних цінностей і традицій.
Освоєння музики допомагає розвинути мислення — образне і логічне, абстрактне і конкретне; музика формує почуття ритму і гармонії, спостережливість, пам’ять, уяву, голосовий апарат, дрібну моторику пальців. Отже, музичне мистецтво — це частина самого життя людини, основа розуміння нею сенсу життя і навколишнього світу.
Назвіть музичні твори, які справили на вас найбільш емоційне враження. У чому це проявлялося?
Як впливає музика на ваш настрій?
Чи можна змінити слуханням тієї чи іншої музики ваш емоційний стан?
Чи вважаєте ви, що завдяки музичним творам можна вплинути на розвиток особистості?
Чи є композитори, які вам подобаються найбільше? Які музичні твори ви вважаєте найкращими? Чому?
Свою точку зору обґрунтуйте:
«Явважаю, що...».
«Тому що...».
« Наприклад,...».
«Таким чином,...».
Для допитливих
У світі існує ряд музичних творів, які не мають кордонів ні територіальних, ні національних. Ось історії деяких із них. Разом із учителем музики визначте мелодії цих творів.
Обов'язково прослухайте ці музичні твори. Спробуйте пояснити, чому вони чинили і чинять такий вплив на різні покоління.
«Марсельєза» — найвідоміша пісня Французької революції, що стала гімном революціонерів. Спочатку Марсельєзою називався «Військовий гімн Рейнської армії». Цю пісню написав військовий інженер Клод Жозеф Руже де Ліль 25 квітня 1792 р., коли французький люд постав проти самодержавства. 24 листопада 1793 р. Конвент обрав Марсельєзу державним гімном Франції.
Після подій 1848 р., коли революційна хвиля прокотилася цілою Європою,
«Марсельєза» стала піснею борців за свободу в цілому світі: в Італії, Польщі, Угорщині тощо. Вона звучала на полях боїв і під час Паризької Комуни в 1871 році. Востаннє «Марсельєзу» було заборонено під час Другої світової війни режимом нацистів. Співали пісню в той час представники патріотичного Опору. А вже у 1944 р. її знову було оголошено державним гімном Франції.
Зараз «Марсельєза» є державним гімном Франції. Часто вона слугує також як гімн революцій для людей усіх країн, що повстають проти несправедливості. У зв'язку з цим існують різні варіанти «Марсельєзи».
Український варіант «Марсельєзи» (переклад Миколи Вороного)
Гей, діти рідної країни,
Ходімо — настав славетний час!
Бо лютий ворог стяг руїни Вже розгортає проти нас.
Вам чути, як здаля лунає Той рев шалених вояків —
Іде, іде проклята зграя,
Щоб ваших нищити синів.
Приспів:
Громадо, в бій ставай!
Долав, батьки й сини!
Рушай! Рушай!
Хай чорна кров напоїть борозни!
Свята любов до свого краю Зміцнить удар наш у бою.
Злети ж до нас ти, воле, з раю І силу нам подай свою!
Перемогу під стяги кохані Прикличмо з лав з усіх кінців, —
Хай бачать недруги здолані І славу, і тріумф борців.
Приспів:
Коли ми здійсним наші мрії,
Батьки в могилах будуть спать,
Але їх прах і славні дії Зумієм ми ушанувать.
Щоб не тягти життя нужденне,
Дали батьки нам гарту пай, —
Нас кличе збурення натхненне І смерть у помсті за свій край!
Приспів:
Коли у людини музика пов'язана з певною подією в житті, вона особливо яскрава. Наприклад, коли заходиш до урочистого залу одруження, де звучить музика, то мурахи по шкірі пробігають і може здатися, що життя на мить зупинилося. Цікаво, як же створювалася ця музика, яку називають «Марш Мендельсона»?
«Марш Мендельсона — широко відомий марш, написаний німецьким композитором Феліксом Мендельсоном в числі інших музичних творів, створених ним для п'єси «Сон у літню ніч» в 1842 р. За сюжетом, там відбувається весілля, тому спеціально для сцени весілля композитор написав «Весільний марш» в тональності «до мажор», який значиться в списку його музичних творів як «Опус 61». Важливо розуміти, що Ф. Мен-дельсон писав цей марш саме для постановки конкретної театральної п'єси і зовсім не планував використовувати його як музику для реальних одружень.
Першого разу «Марш Мендельсона» був використаний як весільна мелодія під час вінчання Дороті Керью і Тома Деніела в церкві Св. Пітера в Тівертоні (Великобританія) 2 червня 1847 р. Наречений і наречена були прості, нікому невідомі люди, і про
це весілля ніхто і ніколи б не згадав, якби на ньому вперше в історії не пролунав, як весільна музика цей знаменитий марш.
Але справжню популярність марш отримав після того, як пролунав на весіллі англійської принцеси Вікторії і спадкоємця прусського престолу кронпринца Фрідріха Вільгельма 25 січня 1858 р. Принцеса Вікторія ще в дитячому віці познайомилася зі знаменитим композитором: Фелікс Мендельсон під час гастролей по Англії в травні 1847 р. був запрошений до королівського палацу, де грав свої твори спеціально для королівської сім'ї, в тому числі і для 7-річної принцеси.
Однак кронпринц Фрідріх Вільгельм був шанувальником іншого німецького композитора, Ріхарда Вагнера, і наполягав на тому, щоб під час весілля звучав «Весільний хор» — фрагмент із опери Р. Вагнера «Лоенгрін». У результаті наречений і наречена знайшли компромісне рішення, і під час їх одруження прозвучали обидва твори — «Весільний хор» Р. Вагнера грали, коли наречений і наречена входили до церкви, а «Весільний марш» Ф. Мендельсона — коли вони виходили звідти, вже ставши чоловіком і дружиною.
Під впливом цього історичного весілля, виконання під час одружень спеціальної весільної музики стало загальноприйнятим, і в багатьох західних країнах закріпилася наступна традиція: під час входу молодят до церкви або до Палацу одружень виповнюється «Весільний хор» Р. Вагнера, а під час виходу — «Весільний марш» Ф. Мендельсона. Зараз цей твір вважається одним із найбільш поширених в світі весільних маршів.
Яка з двох згаданих весільних мелодій краща, важко сказати. Прослухайте обидва твори і самі порівняйте їх.
Дж. Хейтер. «Весілля королеви Вікторії і принца Альберта Саксен-Кобург-Гота. 10 лютого 1840 року»
Доберіть, разом із друзями музичні твори різних епох, стилів і різних композиторів, які вважаєте світовим надбанням людства. Поясніть, чому, на вашу думку, саме ці твори ви вважаєте загальнолюдськими цінностями.
Отже, роль мистецтва у формуванні особистості велика. Воно має особливість пронизувати всі сфери життя людини, воно безпосередньо пов’язано з вихованням, працею і наукою. Мистецтво — це і імпульс до пізнання нового, до творчості, і спосіб формування ціннісних якостей.
Культурна людина — це не та людина, яку привчають до духовних цінностей насильно, це особистість, яка отримує від цього спілкування радість, відчуває повноту буття, радіє гармонії свого «я» і світу, черпаючи духовну енергію з полотен живописців, творінь скульпторів, музики композиторів. Сьогодні також створюються гарні книги, фільми, музика, при ознайомленні з якими людина набуває можливість долучитися до всього напрацьованого людством досвіду, тим самим розвиваючи свої власні здібності.
Хотілося б поговорити з вами і про зворотній бік мистецтва, про інше мистецтво, яке може морально розбещувати людину, привести до дегуманізації особистості. Причина тут криється в цивільній, ідеологічній і моральній позиції автора художнього твору. Підмінюючи справжнє мистецтво красивою формою, що не несе ніякого сенсу взагалі, створюючи зразки мистецтва, які отупляють і відводять думки в небуття, деякі «творці» створюють товар, призначений тільки для масового споживання. Навмисно або навпаки вони знищують можливість людини наблизитися до розуміння навколишньої дійсності, природи, суспільства та й самої себе теж. Таке мистецтво нерідко виконує тільки функцію розваги.
З давніх-давен мистецтво використовувалося як для освіти, так і для відволікання, розваги. На жаль, є чимало наших сучасників, особливо саме серед молоді, які віддають перевагу вульгарній літературі, дивляться жорстокі фільми, слухають музику, яка руйнує психіку. Таке «псевдомистецтво» пропагує насильство, розбещеність і інші соціальні пороки. Поступово чимала частина підростаючого покоління стає обмеженою, байдужою, вульгарними споживачами, жорстокими і сліпими до себе та інших. Переважна більшість людей втратила колишню активність і весь свій вільний час вважає за краще проводити в пасивному спогляданні телепередач або у мережі Інтернет. Саме це і породило нове покоління майстрів легкої наживи. Вважаючи, що задоволення є вищим благом і сенсом життя людини, таке мистецтво трансформується тільки в індустрію розваг.
Чи не небезпечне таке мистецтво для суспільства? Природно, що в такій атмосфері досить важко пропагувати загальнолюдські цінності, коли сучасні реалії диктують молодим людям абсолютно іншу модель поведінки, цілеспрямовано і послідовно негативно впливаючи на свідомість, що формується.
Отже, мистецтво, в першу чергу, повинно відображати реальне життя людей, а не вселяти, що все добре. Не варто закривати очі, а навпаки — потрібно звертати увагу на реальний стан справ і змінювати ситуацію на краще. Хотілося б, щоб сучасні «творці прекрасного і вічного» спрямували свої зусилля
на те, щоб відкривати очі людині, щоб вона озирнулася навколо, щоб її серце забилося, щоб всі навколо відчули існуючу несправедливість і всі разом почали шукати рішення існуючих проблем. Завжди треба пам’ятати, якщо людина буде володіти сильними якостями, наприклад, такими, як: чесність, гідність, краса і гармонійність внутрішнього світу, гуманізм, позитивне світосприйняття, свобода мислення, цілеспрямованість, відповідальність, бажання самовдосконалюватися, то і суспільство, в якому ця особистість живе, буде рухатися прогресивним шляхом розвитку. Саме мистецтво висвітлює шлях тим, хто іде вперед, до світла.
На щастя, в нашій країні є чимало справжніх патріотів, мистецтво яких виховує саме ті позитивні якості, про які йшлося вище. Саме вони і є прикладом для наслідування.
Міні-диспут
Що для вас було найбільш цікавим при вивченні предмету «Мистецтво»?
Який вид образотворчого мистецтва вам сподобався найбільше?
Свою думку обґрунтуйте і наведіть приклади:
«Явважаю, що...».
«Тому що...».
« Наприклад,...».
«Таким чином,...».
Це матеріал підручника Мистецтво 9 клас Назаренко