mozok.click » Мистецтво » Кінематограф: захопливе видовище
Інформація про новину
  • Переглядів: 2048
  • Автор: admin
  • Дата: 25-12-2017, 14:09
25-12-2017, 14:09

Кінематограф: захопливе видовище

Категорія: Мистецтво

Кіно, увірвавшись у всесвіт людини і ставши для багатьох частиною життя, за століття перетворилося із чорно-білого німого ролика на феєричне видовище, головною метою якого є максимально занурити глядача в дію кінофільму.

Мистецтво кіно синтетичне за своєю природою. Воно сполучає елементи інших мистецтв: літератури (сценарій, мова дійових осіб, текст від автора тощо); образотворчого мистецтва (композиція, колорит, світлотінь); театру (гра акторів, мізансцени); музики (вокальна, інструментальна). У кінофільмі всі ці елементи інших мистецтв синтезуються, тобто об’єднуються в єдине художнє ціле.

Кіно як вид мистецтва має свою особливу художню мову. Одним з найважливіших засобів кіномистецтва є монтаж - поєднання окремих кадрів фільму або звукових (музичних) треків до кінотвору в єдине ціле. За допомогою монтажу можна з’єднати кадри, зняті в різних місцях і в різний час, а також різноманітні звуки відповідно до задуму режисера.

З-поміж специфічних, притаманних лише кінематографу прийомів створення художнього образу важливим є зйомка різних планів. Кінокадр може вмістити й великий панорамний пейзаж, і натовп людей, і величезну будівлю. Цей кадр буде знято загальним, або дальнім, планом. Але в кадрі можуть відтворюватися й менші за розмірами зображення - наприклад, дитина, яка грається на майданчику, невелика кімната, машина, - які знімають середнім планом. А якщо кіноапарат наблизить до глядача обличчя актора, його руку, очі тощо - це буде крупний план. Велике значення для втілення задуму режисера має ракурс зйомки - саме завдяки йому кіноглядач може споглядати зображення зверху, збоку, знизу, здалеку, з висоти пташиного лету або впритул тощо.

До специфічних засобів виразності кінематографа належать різноманітні спецефекти.

Упровадження кольору в кіно відбувалося повільніше, ніж впровадження звуку. Було пройдено довгий шлях від розфарбовування кожного кадру вручну до загальноприйнятого зараз способу фіксації та відтворення барв на електронному носії.

Перший кольоровий фільм вийшов ще в 1922 році. Він був досить примітивним, із червоно-зеленою гамою кольорів (без синього кольору) і тому не справив значного впливу на глядачів. Перший «повноцінно кольоровий» короткометражний фільм системи «Technicolor» під назвою «La Cucaracha» вийшов у 1934 році. А вже через рік з’явився перший повнометражний кольоровий фільм «Бекі Шарп» (реж. Рубен Маму-лян), від якого починається відлік ери кольорового кіно.

Одним з найвідоміших перших кольорових фільмів є кінокартина «Віднесені вітром» (1939, реж. Віктор Флемінг, продюсер Девід Селзнік), поставлена за однойменним романом американської письменниці Маргарет Мітчелл. Прем’єра фільму відбулася 15 грудня 1939 року в м. Атланта, де й розгортається його основна дія.



Фільм завоював 8 премій «Оскар» (і дві почесні). Це - найкасовіша стрічка в історії прокату в американському кінематографі.

У вільний час перегляньте фільм «Віднесені вітром». Поміркуйте над «формулою» його успіху. Яка, на вашу думку, провідна ідея фільму? Подискутуйте над питанням «Позитивні персонажі твору: аргументи і протиріччя».

Афіша (1) та кадри (2-5) з кінофільму «Віднесені вітром»

Створення фільму - це копітка праця людей багатьох професій. І те, що ми бачимо на екрані, - це лише верхівка «айсберга», за якою криється робота режисерів, сценаристів, освітлювачів, операторів, костюмерів, гримерів, декораторів тощо.

Коли ми дивимось кінофільм, то не замислюємося над тим, що створити відповідну атмосферу кіноопо-віді неможливо без важливої складової - гриму і костюмів акторів та декорацій. Без них важко уявити магію кіно. Це цілісна реальність по той бік камери, яка допомагає акторам оживити вигаданих персонажів, занурити глядачів у чарівний світ їхніх пригод.

Грим - це мистецтво зміни зовнішності актора. У ньому використовуються спеціальні гримерні фарби (грим), перуки, пластичні наклейки. Завдання гримера - створюваний образ максимально наблизити за зовнішнім виглядом до виконуваної ролі. Завдяки майстерності гримера сучасні актори можуть «перевтілюватися» в різних історичних персонажів, відомих особистостей; представників іншої раси чи фантастичних істот; в образи, старіші або молодші, ніж виконавець ролі тощо. Крім фарб для створення різних образів (зокрема, нереальних, фантастичних), використовуються, наприклад, рідкий латекс (речовина, яка має колір людської шкіри, що швидко висихає на шкірі і стає еластичною, завдяки чому можна надавати їй потрібної форми), спеціальні комплекти для створення спецефектів.

Костюми героїв фільму також відіграють важливу роль у створенні його візуального ряду. Костюм -це елемент образу героя, він допомагає створити потрібне оточення, а також розкрити внутрішній світ героя. Художник з костюмів відповідає за кожну деталь, адже це впливає на загальне сприйняття художнього образу картини, його відповідності тій епосі, у якій відбуваються дії.

Як костюми та грим впливають на створений візуальний образ?

І, звичайно ж, цілісність зорового ряду будь-якого фільму неможливо уявити без декорацій.

Багато сцен з відомих фільмів знімають у студіях, знімальних павільйонах із декораціями, спеціально створеними для конкретного фільму. Їх зводять цілі творчі групи, що включають будівельників, теслярів, малярів, художників, дизайнерів, іноді навіть інже-нерів-конструкторів.

На ранніх етапах розвитку к інематографа для зйомок часто будували тільки передній план декорацій. А задній був просто намальований на великих полотнищах, натягнутих позаду сцени. Наприклад, у фільмі «Подорож на Місяць» (1902, реж. Жорж Мельєс) декорації переднього плану непомітно для глядача «перетікали» в намальовану на задньому

плані картину. Але кіноіндустрія розвивалася, росли й запити кіноглядачів. Як результат, декорації ставали дедалі складнішими, і сьогодні їх часто замінює оформлення простору з використанням цифрових технологій.

Для багатьох фільмів, щоб відтворити реальність сюжету, декорації будували на студіях. Так, у кінострічці «2001 рік: Космічна одіссея» (1968, реж. Стенлі Кубрик) декорації були воістину космічними - їх автори створювали цілих три роки. Режисер хотів, щоб стрічка максимально ілюструвала майбутнє з технічної точки зору. Для сцен, що показують акторів усередині космічного корабля, Стенлі Кубрик побудував справжню центрифугу висотою з триповерховий будинок і шириною три метри (с. 100). Вона складалася з двох частин, які можна було розсовувати, і могла обертатися зі швидкістю 4,5 кілометра на годину. Ця декорація коштувала 750 тис. доларів, а її зведення тривало півроку.

Кадри

з кінофільмів:

1 - «Легенда

про княгиню Ольгу» (реж. Юрій Іллєнко);

2 - ««Мисливець та Снігова королева» (реж. Седрик Ніколя-Троян);

3 - ««Людина-павук» (реж. Сем Реймі)


Для фільму «Дюна» (1984, реж. Девід Лінч) було побудовано вражаючу декорацію тронного залу Імператора. Вона була створена з деревини, гіпсу та інших матеріалів, але облицювання повинно було виглядати так, ніби все зроблено із чистого золота, зокрема 24 тис. сталактитів, які насправді були виготовлені з полістиролу. Їх створювали й розвішували вручну впродовж трьох місяців.

Крім студій, зйомки відбуваються й у природному середовищі, а декорації для них добудовують у довкіллі. Так, знаменитий Хоббітон - місто хоббітів з «Володаря перснів» - був спеціально збудований у чарівній місцевості Нової Зеландії.

У Тунісі між пустелею Сахарою і солоним озером Шотт-ель-Джерід було збудовано декорації Мос-Еспи - космопорту на батьківщині Скайуокерів -спекотній і сухій планеті, що обертається навколо подвійного Сонця, захід якого можна побачити в кіноепопеї Джорджа Лукаса «Зоряні війни».

1 - Місце зйомки кінофільмів про Гаррі Поттера;

2 - Королівська Гавань

із телесеріалу «Гоа престолів»

Та часто декораціями стають реальні природні й архітектурні об’єкти. Наприклад, усе хорватське місто Дубровник використовувалося як прототип Королівської Гавані в серіалі «Гра престолів», а зйомки «Гаррі Поттера» відбувалися в реальних ландшафтах і спорудах Великої Британії.

Зокрема, у сценах з «Хогвартс-Експресом» було використано реальний лондонський паровоз, що курсує однією з наймальовничіших місцевостей Великої Британії Вестхайленд. Зйомки фільму відбувалися й на околицях загадкового й похмурого замку Енік, і в приміщеннях Оксфордського університету, і в Даремському соборі, розташованому поблизу кордону з Шотландією, і в багатьох інших мальовничих місцевостях.

У нашій країні також багато місць, де знімалося кіно, і не тільки українське. Наприклад, в Одесі біля Чорного моря знімали деякі епізоди голлі-вудського блокбастеру «Перевізник» (реж. Луї Летер’є), італійський кінофільм «Легенда про піаніста» (реж. Джузеппе Торнаторе) - історію про талановитого музиканта, який усе своє життя провів на величезному океанському лайнері. Реквізит для фільму, зокрема й корабель, режисерові запозичили міські музеї та морський порт. А Львів та його околиці ставали декораціями пригодницьких, історичних і навіть казкових кінострічок. Так, кіноказка «Чарівний голос Джельсоміно» (реж. Тамара Лисиціан) за мотивами творів Джанні Родарі знімалася переважно в старих кварталах міста. У кадрах фільму легко впізнати площу Ринок, палац Потоцьких, каплицю-усипальницю роду Боїмів та інші прекрасні пам’ятки історії та архітектури.

Поцікавтеся, де знято ваші улюблені кінотвори. Під час перегляду зверніть увагу на кінодекорації.

Кадри з кінофільмів:

1 - ««Легенда про піаніста»

(реж. Луї Летер’є);

2 - ««Чарівний голос Джельсоміно» (реж. Тамара Лисиціан)

Довідка

Нині кінематограф завдяки стрімкому розвитку технологій активно вдосконалюється. Майстерність сучасних творців спецефектів вражає. Для їх створення кінематографісти використовують певні прийоми й трюки, зокрема:

хромакей, суть якого полягає в тому, що актор знімається на тлі полотна тканини зеленого або синього кольору (рир-екрана), а після зйомки замість полотна ставлять потрібне зображення. Таким чином в одному павільйоні можна зняти практично цілий фільм;

захоплення руху - його мета відтворити природні рухи люд'ини у вигаданого персонажа. Для цього актор, одягнений у костюм, оснащений датчиками, робить певні рухи, а потім ці дані анімації переносять на комп’ютерного персонажа. Таким чином, комп’ютерний персонаж рухається так само, як людина (плавно і фізично правильно). Іноді захоплення руху використовують для того, щоб додати справжньому акторові що-небудь комп’ютерне (наприклад, комп’ютерний грим);

дублювання, завдяки якому один актор може зіграти близнюків. Спочатку для досягнення ефекту камеру просто ставили на штатив, знімали два дублі, не зрушуючи її з місця, а потім накладали кадри один на один під час монтажу;

комп’ютерне моделювання облич акторів - створюються повністю змодельо-вані актори (наприклад, обличчя «зістарюється» або «омолоджується»);

поєднання анімаційного і реального зображення, яке здійснюється під час монтажу фільму;

мініатюри - невеликі макети (наприклад, космічних кораблів, незвичайних машин) для створення масштабних видовищних сцен;


«час кулі» - ефект, що застосовується у фільмах і комп’ютерних іграх з метою показати камерою, що «рухається», нерухомий об’єкт у тому положенні, якого в реальності той не може зберігати, наприклад, повільний рух камери навколо завмерлого в падінні келиха з водою, що вихлюпується з нього, коли і сам келих, і всі краплі рідини не змінюють свого взаємного розташування протягом усього часу «обльоту» камери;

система керування рухом камери - автоматична система керування зйомками, за допомогою якої кінематографісти можуть запрограмувати рух камери на комп’ютері й показати на екрані найнеймовірніші прольоти, яких не міг би виконати жоден оператор;

аніматроніка - створення електронних ляльок, наприклад динозаврів з «Парку Юрського періоду» (реж. Стівен Спілберг).

Початком активного розвитку спецефектів у кіно можна вважати кіноепопею Джорджа Лукаса «Зоряні війни» (1977) з вигадливими інопланетянами, космічними кораблями й легендарними світловими мечами та фільм «Щелепи» (1975) Стівена Спілберга, моторошні образи якого впродовж тривалого часу навіювали жах на глядачів у всьому світі.

На початку розвитку кінематографа суть спецефектів полягала в тому, щоб майстерно «стерти» з кадру страхувальні троси й подібні допоміжні елементи, аби все виглядало захопливо й цікаво. Було це ще за часів німого кіно. Пізніше, коли з’явилася потреба відтворювати різних незвичайних істот, творці кіно придумали покадрову анімацію. Створювали пластиліновий макет істоти, який багато разів фотографували, при цьому потроху змінюючи його позу. Під час швидкого прокручування таких фотографій з’являвся ефект руху.

З приходом епохи автоматизації інформаційних процесів у кіноіндустрії почали створювати спецефекти за допомогою комп’ютера. До того ж персонажів і різних істот теж малювали просто на комп’ютері й переносили їх на плівку під час монтажу.

Сьогодні без спецефектів неможливо уявити сучасних видовищних кіно-творів. Саме вони дозволяють нам зануритися в казкові фантастичні світи й здійснювати захопливі подорожі з головними героями. Але щоб ми змогли все це побачити, над фільмом проводить титанічну роботу ціла команда професіоналів кіноіндустрії. Створюють спецефекти аніматори, дизайнери, художники, відеомонтажери та супервайзери візуальних ефектів (фахівці з комп’ютерної графіки).

Сьогодні суспільство, перебуваючи під чарами «великої ілюзії», вимагає від кіно дедалі сильніших відчуттів. Так само гострих, як і тоді, коли потяг, що наближається на екрані, змушував людей підхоплюватися з місць.

ФАКТ

«Кіно рекорди»

За всю історію кіно найулюбленішим персонажем у режисерів був Наполеон, а найпопулярнішим кіносюжетом - історія про Попелюшку (в усіх її, зокрема й сучасних, інтерпретаціях).

Найбільш плідними кінорежисерами варто визнати німця Райнера Вернера Фасбіндера (який за 17 років роботи встиг зняти 37 повнометражних фільмів, три новели, два телесеріали й одну документальну стрічку) і японця Кендзі Мідзогуті, на рахунку якого 85 фільмів, з яких уціліли лише 30.

Найбільш прибутковим фільмом в історії кіно є «Титанік» Джеймса Кемерона, що зібрав у світовому прокаті 1,8 млрд доларів. При цьому бюджет фільму склав 200 млн доларів.

Серед найпопулярніших фільмів в історії кінематографа - «Віднесені

вітром» Віктора Флемінга (1939, касові збори - 1240,5 млн доларів), «Зоряні війни» Джорджа Лукаса (1977, касові збори - 1093,65 млн доларів), «Звуки музики» Роберта Вайза (1965, касові збори - 874,4 млн доларів).

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

\ «Створюємо фільм: від ідеї до результату» (колективний проект).

Поради щодо створення фільму

Ч Вам знадобляться відеокамера, штатив, освітлювальне та звукове облад-Iнання.

А Продумайте, яку ідею ви хочете втілити у вашій кіноісторії.

◄ Розподіліть обов’язки: режисер, оператор, сценарист, художник з костюмів, гриму, декорацій, звукорежисер, спеціаліст з візуальних ефектів, монтажер тощо.

А Напишіть сценарій, де кожен момент вашої історії опишіть як окрему сцену фільму.

А Відзніміть кілька пробних кадрів. Дайте акторам змогу попрактикуватися, прорепетирувати, а знімальній групі - скоординувати свої дії.

А Прослідкуйте за правильним розміщенням джерел світла (ними можуть бути спеціальні лампи, ліхтарі, світло фар тощо).

А Ретельно все сплануйте.

◄ Під час зйомки найголовніше обрати правильні плани й ракурси. Важливо стежити, щоб не було сторонніх шумів і актори починали й закінчували говорити свої репліки тільки по команді режисера, інакше під час монтажу виникне безліч проблем. Актори повинні говорити голосно й чітко, щоб потім не довелося заново озвучувати репліки.

◄ Для монтажу використовуйте програми Adobe Premiere Pro (у пакеті Adobe Creative Suit (або CS), для спецефектів - Adobe After Effect і Adobe Photoshop.

◄ Під час монтажу щонайперше варто переглянути весь відзнятий матеріал, відзначити невдалі сцени. Потім починайте нарізування фільму (один з найвідповідальніших процесів). У результаті вийде майже готовий, але ще «сирий» фільм. Додайте спецефекти, переходи, заставку й титри. У титрах обов’язково вкажіть усю свою команду.

◄ Озвучування й накладання музики - ще один важливий момент. Слідкуйте, щоб музика відповідала тому, що відбувається у фільмі, і не відволікала глядача, а живий звук, який було записано під час зйомки, має звучати чітко й голосно. Якщо у фільмі передбачено закадровий текст, то його теж потрібно накласти на цьому етапі.

◄ Перегляньте те, що вийшло. Зробіть запис фільму й подивіться його від початку до кінця, відзначаючи всі огріхи, проблеми та недоліки, які слід виправити і переглянути фільм повторно.

Запитання і завдання

1. Назвіть специфічні для кінематографа засоби виразності.

2. Доведіть, що грим, костюми, декорації є невід’ємною складовою кінотвору.

3. Поміркуйте, яка роль цифрових технологій у створенні сучасних кінофільмів.

4. Започаткуйте у школі «Годину кіно», завданням якої буде перегляд як класичних, так і новітніх зразків кінематографа з подальшим їх обговоренням.

Робота з додатковими джерелами інформації

Поцікавтеся особливостями різних професій у кінематографі: продюсерів, режисерів, операторів, монтажерів, освітлювачів, гримерів тощо.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 9 клас Гайдамака

 






^