mozok.click » Трудове навчання » Визначення орієнтовної кількості матеріалів для виготовлення комплексного виробу
Інформація про новину
  • Переглядів: 3958
  • Автор: admin
  • Дата: 27-12-2017, 04:49
27-12-2017, 04:49

Визначення орієнтовної кількості матеріалів для виготовлення комплексного виробу

Категорія: Трудове навчання

Визначення потреб у матеріалах та заготовках для виготовлення комплексного виробу є неодмінною складовою техніко-еконо-мічного планування. На прикладі поставлених перед вами завдань (завдання 1, 2) можна побачити, що процеси планування є характерними для будь-якої (навіть побутової) діяльності людини.

Завдання 1

Роздивіться малюнок 49 і скажіть, чи є у вас чіткий план щодо використання тих коштів, які ви маєте на даний момент? Сформулюйте цей план.

Завдання 2

Як ви вважаєте, чи дослухаються батьки до ваших пропозицій щодо планування сімейного бюджету? Якщо так, то оцініть рівень своєї участі в такому плануванні за шкалою, що відповідає кольорам спектра, показаним на малюнку 50 (фіолетовий — мінімальний; червоний — максимальний).

Якщо ви замислювалися над запитаннями, сформульованими в завданнях 1 і 2, то маєте розуміти, що у шкільній майстерні, де ви навчаєтеся, також діють певні економічні закони: виготовлення будь-якої деталі або виробу потребує матеріальних витрат. Опанування навичками планування та прогнозування витрат на матеріали та виріб і є метою вивчення цього параграфа.



Техніко-економічне планування охоплює технічну, виробничу й фінансову діяльність виробництва.

В умовах ринкової економіки виграє те підприємство, чия продукція матиме найнижчу собівартість.

Шкільна майстерня не є винятком: зростання цін на сировину й витратні матеріали стимулює раціональне їх використання, тобто зменшення витрат конструкційних матеріалів. Аби розробити й спланувати витрати матеріалів для виготовлення комплексного виробу, слід провести чимало розрахунків, які можна виконати на калькуляторі.

Одним із обов’язкових розрахунків є обчислення витрат сировини й матеріалів на деталь або виріб. Цей виріб або деталь має бути цілком виготовлений із однотипного матеріалу. Виконуючи такі розрахунки, варто пригадати формули обчислення площ поверхонь плоских фігур та об’ємів геометричних тіл.

Вихідними даними для проведення цих дій є розміри деталей, їх кількість і технологія виготовлення. Розрахунок витрат сировини й матеріалів здійснюють за такою методикою. На підставі конструкторської документації визначають розміри деталей, їх кількість і матеріал, з якого їх виготовлено. За технологічними картами встановлюють послідовність і характер обробки. У процесі розрахунку на основі цих даних визначають припуски на обробку деталей та норми витрат сировини й матеріалів.

Основними документами для розрахунку норм витрат матеріалів є:

кресленики виробів, складальних одиниць (можуть мати стандартні деталі без креслеників), деталей; специфікації;

технологічні документи, оформлені відповідно до стандартів; нормативи витрат матеріалів на одиницю площі оброблюваної поверхні;

нормативи відходів і витрат матеріалів; одиниці довжини, маси, густини тощо.

Планування та виготовлення комплексного виробу — це виробничий процес у спрощеному вигляді.

Виробничий процес — це система дій, спрямованих на перетворення сировини на готовий продукт. Він охоплює основні, допоміжні, обслуговуючі та управлінські процеси.

Основні процеси — технологічні процеси виробництва виробів. Допоміжні процеси забезпечують безперебійний перебіг основних процесів. До цієї категорії належать процеси виробництва

допоміжних пристроїв та обладнання, ремонт та налагодження інструментів, постачання електроенергії тощо.

Обслуговуючі процеси забезпечують здійснення основних та допоміжних процесів. Вони включають доставку заготовок на робоче місце, транспортування деталей і готових виробів, контроль якості продукції та її зберігання.

У разі одноосібного виконання підсумкового проекту усі ці дії маєте планувати та виконувати ви особисто. Якщо комплексний виріб складний і потребує великого обсягу робіт, ви можете об’єднатися у бригаду. У такому разі матимете можливість розподілити окремі види робіт між членами бригади.

Завдання 3

Визначте вид матеріалу, його основні характеристики та орієнтовну кількість для виготовлення несучої поверхні повітряного змія «Літак» (мал. 52).

На малюнку 52 наведено кресленики окремих елементів несучої поверхні змія. Поміркуйте, який матеріал варто обрати для виготовлення деталей за наведеними розмірами? Врахуйте, що за середньої швидкості вітру (5-10 м/с) тиск на поверхню може становити 6-8 кгс/м2.

Для обрахунку площі потрібного матеріалу треба використати формулу, за якою обчислюють площу геометричної фігури у формі трапеції, адже всі окремі конструктивні елементи несучої поверхні змія мають форму цієї геометричної фігури (мал. 51).

Мал. 51. Кресленик з вимірюваними величинами та формула для обчислення площі трапеції


Отримавши значення загальної площі несучої поверхні повітряного змія, оберіть матеріал (поліетилен, поліамід, поліпропілен, лавсан тощо) для виготовлення виробу та визначте його необхідну кількість.

За даними таблиці 3 визначте матеріал з найкращими фізичними властивостями (такі параметри, як питома вага та відносне видовження, повинні бути найменшими, межа міцності на розрив — якомога більшою).

Мал. 52. Кресленик: а — елементів несучої поверхні повітряного змія; б — їх розташування на каркасі; в — способу кріплення

Таблиця З

Фізичні властивості полімерів


Завдання 4

Знаючи загальну площу деталей поверхні повітряного змія, питому вагу матеріалу та товщину матеріалу (виміряйте штангенциркулем товщину плівки, яку будете використовувати), обчисліть масу матеріалу, необхідного для виготовлення поверхонь повітряного змія.

За розмірами, наведеними на малюнку 37 у § 6, підрахуйте загальну довжину заготовок для каркаса повітряного змія. Виконайте специфікацію, де вкажіть довжину кожної деталі та загальну кількість деталей.

Перевірте раціональність розташування елементів крою на заготовці матеріалу.

Чи добре засвоїли?

1. Які види діяльності охоплює техніко-економічне планування?

2. Як обчислити витрати матеріалу на виготовлення окремої деталі?

3. Яким основним документом слід користуватися для виконання обчислень потреби у кількості матеріалу?

Поясніть

1. Яким чином вибір технологічного процесу виготовлення деталі або виробу може вплинути на їхню собівартість?

2. У чому різниця між основними та допоміжними виробничими процесами?

Підбиваємо підсумки

Визначення орієнтовної кількості матеріалу для виготовлення комплексного виробу сприяє заощадженню ресурсів і зменшенню собівартості виробу.

Для визначення орієнтовної кількості матеріалів для виготовлення комплексного виробу необхідні знання з основ геометрії та навички обчислення площ поверхонь плоских фігур та об’ємів геометричних тіл.

Використання фізичних характеристик полімерних матеріалів дають можливість обрати матеріал з найкращими параметрами для конкретного виробу та умов його експлуатації.

Поглибте свої знання

Виробничу діяльність (зокрема й конструкторсько-технологічну), пов’язану безпосередньо з виготовленням продукції та наданням послуг, слід будувати на пошуку й застосуванні такої технології, яка забезпечувала б раціональне використання наявних виробничих ресурсів, постійне зниження витрат виробництва й випуск продукції, що задовольняє вимоги ринку. Особливість цієї діяльності полягає в тому, що вона спрямована на встановлення оптимального співвідношення між технологічними можливостями використання наявних на підприємстві виробничих факторів і вимог ринку до випуску продукції, потрібної йому за кількістю, якістю та строками поставки.

Це досягається відповідним вибором організації виробництва, технології, обладнання, компонування й організації робочих місць, раціональним використанням виробничих площ.

Для характеристики виробничої діяльності підприємства за певний період користуються інформацією, яку містить фінансова звітність підприємства. Для цього наводять основні техніко-економічні показники виробничої діяльності, до яких можна віднести:

виготовлену товарну продукцію на суму ... грн; виручку від реалізації продукції або заощадження унаслідок використання виробів власного виробництва (робіт, послуг) . грн;

процент реалізованої продукції ...%; собівартість продукції . грн; валовий прибуток . грн; чистий прибуток . грн; рентабельність підприємства . % .

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 9 клас Лебедєв (хлопці)

 






^