mozok.click » Трудове навчання » З історії в'язання спицями. Види виробів, в'язаних спицями
Інформація про новину
  • Переглядів: 3495
  • Автор: admin
  • Дата: 3-01-2018, 05:13
3-01-2018, 05:13

З історії в'язання спицями. Види виробів, в'язаних спицями

Категорія: Трудове навчання

Чи чув(-ла) ти про Всесвітній день в’язання на публіці? Його святкують щороку у другу суботу червня. А започатковано це свято було в 2005 р. парижанкою Даніель Лендес. Воно схоже на флешмоб. Усі, хто полюбляє в’язати, збираються в парках, кав’ярнях, на набережних, щоб разом приємно провести час за улюбленою справою. Також у цей день організовують благодійні ярмарки, різні спільні проекти.

Це свято вже стало історією. Поміркуй, чим же воно так приваблює людей XXI ст., зокрема і в Україні.

Чи завжди так було?

Що тобі відомо з історії в’язання?

З яких джерел можна дізнатися про історію в’язання?

Які вуличні об’єкти для обв’язування на цьому святі запропо-нував(-ла) б ти?

Опорні поняття

В’язання, факти з історії в’язання, графіті-в’язання, види виробів.

Knitting, knitting history facts, graffiti knitting, products kinds.

Навіщо це тобі потрібно?

Світ в’язання дивовижний і захоплюючий! У тебе є чудова можливість розширити уявлення про нього. В’язання принесе тобі багато радісних хвилин, заповнить твоє дозвілля, введе у світ прекрасного.

Зможеш вдало вибрати виріб для в’язання.

Прикрашати свій дім. Дарувати близьким подарунки.

Коли зародилося в’язання? В’язання — один із старовинних і корисних видів рукоділля. Важко точно встановити, де і коли воно зародилося. Але його історія дуже давня. Про це свідчать археологічні знахідки в Єгипті. Деякі в’язані речі вчені відносять до III—V ст. н. е.

Цікавою знахідкою в єгипетських гробницях є в’язана дитяча шкарпетка (мал. 11). Дивовижно, що великий палець у ній вив’язаний окремо, щоб зручно було взувати сандалії, які носили в той далекий час.

Жителі древньої єгипетської цивілізації настільки любили в’язані речі, що увіковічили мотиви в’язання на барельєфах своїх храмів (мал. 12).



В’язання в Європі. В європейських країнах цей вид рукоділля поширився в XVI ст. У музеях бережно зберігають унікальні в’язані речі. Наприклад, у лондонському музеї Вікторії й Альберта зберігаються рукавички ручної в’язки з Іспанії XVI ст. (мал. 13). Вони належали єпископові, тому й прикрашені релігійними символами.

Інвентарний опис гардероба шведського короля Еріка XIV (1533-1577 рр.) свідчить, що в 1566 р. король придбав 27 пар панчіх, в основному шовкових. Одна з його пар панчіх коштувала як річна платня камердинера. Вони майстерно вив’язані вручну з білого шовку, 65 см заввишки, щільність в’язання — 13 петель в 1 см. Верх кожної панчохи загорнутий, має отвір для приєднання стрічками до штанів. Задній шов вишитий сріблом. На рівні кісточки ноги виконана витончена вишивка срібною ниткою і шнуром (мал. 14).

Перша в’язальна машина. Першу в’язальну машину з тачковими голками для виготовлення панчіх було створено англійським священиком Вільямом Лі в 1589 р. (мал 15).

За допомогою такої машини швидкість в’язання збільшилась більш як у 10 разів. Англійській королеві винахід не сподобався. Вона відмовила священикові в патенті й порадила заробляти гроші чесним шляхом. Переїхавши до Франції, Вільям Лі відкрив у місті Руані першу трикотажну майстерню.

Цінності в’язання. В’язання цінувалося в усі часи. В’язав навіть 32-й президент Америки (мал. 16).

В’язання було незамінне і в часи війни. Шкарпетки для військових в’язали діти й жінки. Товариство «Червоний хрест» організовувало в’язання шкарпеток для воїнів (мал. 17), уроки в’язання для потреб армії (мал. 18).

В’язання — чоловічий чи жіночий вид рукоділля? Історики вважають, що спочатку в’язання було чоловічим ремеслом. Вони це робили, використовуючи пальці рук. Спочатку плели нерети, елементи одягу тощо.

У 1527 р. в Парижі було створено першу гільдію чоловіків-в’язальників, а потім вона поширилась на всю Європу. Майже до XVIII ст. членами таких об’єднань були лише чоловіки. Вони це робили дуже майстерно (мал. 19).


У романі Дюма «Графиня де Монсоро» зазначається, що заняття в’язанням є доцільним для юнаків, бо розвиває в них зосередженість, терпіння, точність рухів, що необхідно також і для фехтування. І донині в Америці діє «Клуб чоловіків, що в’яжуть» (мал. 20).

І лише з часом жінки склали чоловікам відчутну конкуренцію. Чоловіки намагалися протидіяти цьому і навіть впроваджували законодавчі укази. Але нічого не допомогло, жінки перемогли. Вони й сьогодні із задоволенням в’яжуть різноманітні ексклюзивні вироби: шалі, рукавички, кольє тощо.

Перша книга для в’язання. Першу книгу для в’язання було опубліковано в 1611 р. У ній міститься велика кількість візерунків і виробів, виконаних вручну (мал. 21).

В’язання на теренах України. В літературних джерелах згадується, що в XI ст. київські монахи в’язали собі головні убори. Вони називалися «клобуками» (мал. 22).

У міському чоловічому строї побутували й вовняні шкарпетки, що мали назву «копитця». Серед жінок суспільної верхівки були поширені очіпки із сітки, так звані «волосянки», які сплітали із золотих або срібних ниток.

Наприкінці XIX — в першій третині XX ст. мистецтво в’язання в Україні набуває особливої динаміки, розмаїття та самобутності (мал. 23).

Капчури, в’язані спицями, кінецьXIX—XX ст., с. Розтоки Косівського р-ну Івано-Франківської обл., зберігаються у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й. Кобринського

Ковпак, XVIII—XIX ст., с. Літки Чернігівської обл., зберігаються в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара»

Можна сміливо стверджувати, що зародилося в’язання в Україні ще в сиву давнину, з часів появи хліборобства (мал. 24). В’язання снопів або дідуха є неабияким мистецтвом. Дідух в українській культурі — це символ урожаю, добробуту, багатства, українська різдвяна прикраса, оберіг роду.

До речі

В Україні й дотепер полюбляють плетіння вінків з живих і штучних квітів та рослин.

У наш час існує чимало творчих майстерень. Майстерня «Треті півні» об’єднує тих, хто безмежно закоханий в Україну, її культуру, традиції, красу автентичного вбрання. Це команда фотографів, стилістів, візажистів і промоутерів, яких об’єднало щире прагнення відкрити світові усю красу й унікальність української культури, показати через фотографію багатство традиційних строїв різних регіонів країни, котрі вдалося вберегти.

1. Чому мистецтво в’язання спочатку було лише чоловічим заняттям?

2. Що нового ти дізнався(-лася) з історії в’язання?

3. Коли в літературних джерелах уперше згадується про мистецтво в’язання на теренах України?

Який світ в’язання сьогодні? Ниточка мистецтва в’язання тягнеться з глибини віків через наші часи в майбутнє. Вона ніколи не перерветься, бо жага відтворення і творення триває завжди!

Це дивовижно, що в епоху масового виробництва товарів, зокрема й трикотажних, популярність мистецтва в’язання лише зростає, постійно збагачується новими ідеями, ексклюзивними моделями.

Уяви собі, міжнародна інтернет-спільнота нараховує більше 7000000 зареєстрованих користувачів! їх кількість постійно зростає.

В’язання популярне, бо дає можливість народжувати і втілювати в життя найфантастичніші ідеї. У яких тільки сферах людина їх не застосовує!

Графіті-в’язання, або, як його ще називають, міське в’язання, розповсюдилося по всьому світі. Воно визнане як один із видів вуличного мистецтва, яке декорує довколишні об’єкти в кольорову пряжу (мал. 25).

Мал. 25. Оформлення предметів графіті-в’язанням

Популярні у творчості майстрів і мистецькі вироби, які імітують в’язані візерунки (мал. 26).

Людина, яка захоплюється в’язанням, творчо реалізовується, нормалізує серцебиття, знімає стрес, релаксує. За допомогою спиць і різних матеріалів можна вив’язати практично будь-який предмет одягу або декору.

Важко уявити, але голлівудські чоловіки-кінозірки (мал. 27) займаються в’язанням. Це допомагає їм розслабитися і відволіктися від суєти суєт. Добре відпочити від надто швидкого темпу сучасного життя, перевтоми й роздратованості, зосередитися на своїх мріях, думках.

Цікавим є новий вид в’язання — мегав’язання (мал. 28). Для його виконання використовуються величезні інструменти й грубі матеріали.

Що можна вив’язати спицями? Всього не перелічити! Спицями в’яжуть речі для повсякденного життя, пам’ятних і святкових подій (табл. 2, с. 44).


Таблиця 2

Види виробів, вив’язаних спицями

Застосування в’язаних виробів

Назви виробів

Одяг

Болеро, купальники, сукні, спідниці, безрукавки, кофточки, рукавички, шалі, шарфики, пончо, шкарпетки, гольфи

Головні убори

Хустки, капелюхи, кепки, шляпи, берети, шапки

Аксесуари

Чохли для мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, окулярів, ключів тощо; сумки, косметички, гаманці, краватки, пояски, прикраси

Подарунки

Сувеніри, іграшки, обкладинки, декоративні стрічки, прикраси для інтер’єру

Корисні побутові речі

Органайзери,пенали,торбинки,прихватки, шнурки, зав’язки

Інтер’єрні вироби

Панно, абажури, скатертини, серветки, наволочки, пледи, чохли на стільці

Часто хочеться подарувати нашим близьким щось особливе, призначене лише для них, те, що викликатиме в них щасливу усмішку і приємний спогад. Коли ми в’яжемо щось для рідних, то повсякчас про них думаємо, вкладаємо в цю річ часточку свого тепла, гарний настрій. Такі вироби приносять удачу, затишок, творять любов.

В’язання виробів — творча робота. Вона викликає відчуття задоволення, власної значущості. Адже на очах за допомогою спиць і пряжі народжується щось нове, виготовлене власноруч. Долучайся до творчості, і ти зможеш зробити життя яскравішим і кращим!

1. Чому важко точно встановити час виникнення в’язання?

2. Поміркуй, у чому секрет популярності мистецтва в’язання.

3. Де можна застосувати імітацію в’язання?

4. Доповни перелік виробів, вив’язаних спицями, що зазначені в табл. 2.

5. Які сучасні журнали або сайти для рукоділля ти знаєш? Збери відповідну інформацію та створи тематичний каталог.

6. Знайди цікавинки про в’язання у твоєму регіоні.

Робота в групах

Об’єднайтеся у групи дизайнерів, журналістів, істориків, акторів. Підготуйте матеріал про мистецтво в’язання в Україні. Оформіть його для розміщення на шкільному сайті, виставці, в газеті або деінде.

Практична робота

Складання короткої історичної довідки про розвиток в’язання

Інструменти та матеріали: підручник, альбоми, журнали, роздруківки з Інтернету, робочий зошит, лінійка, олівець. Послідовність виконання роботи:

1. Структуруй коротко відомості з історії в’язання; традицій; застосування в сучасних умовах.

2. Заповни таблицю:

3. За результатами дослідження зроби висновки.

4. Оціни якість виконаної роботи.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 9 клас Мачача, Стрижова

 






^