mozok.click » Трудове навчання » Пряжа, її види та властивості
Інформація про новину
  • Переглядів: 5410
  • Автор: admin
  • Дата: 5-01-2018, 06:14
5-01-2018, 06:14

Пряжа, її види та властивості

Категорія: Трудове навчання

Пригадай, що тобі вже відомо про...

властивості матеріалів синтетичного походження; особливості виробництва синтетичних волокон.

А чи знаєш ти:

Які матеріали рекомендовані для в'язання?

Які властивості повинен мати матеріал для виготовлення в'язаних виробів?

Основним матеріалом для виготовлення різноманітних текстильних виробів є пряжа. З неї виготовляють тканини, трикотаж, килими, швейні нитки, канати тощо.

Усю пряжу поділяють на три основні види: рослинного походження, тваринного походження та штучного виробництва.

Розглянемо властивості кожного виду.

Пряжа — нитки, одержані в процесі прядіння з натуральних і хімічних волокон, з'єднаних скручуванням або склеюванням.

Пряжа рослинного походження

Вид пряжі

Спосіб отримання

Характерні властивості

Бавовна

Виготовляють з коробочок, що оточують насіння бавовнику

Повільно сохне, важка, щільна

Льон

Виготовляють з льону

Міцна пряжа, добре вбирає вологу, не розтягується

Рамі

Виготовляють з кропиви

Використовують для заміни лляної пряжі, оскільки вона дешевша, за якістю відповідає льону

Віскоза

Виготовляють з натуральних інгредієнтів штучним шляхом

Швидко висихає, добре розтягується

Трапляються й більш екзотичні та незвичні для нас види пряжі рослинного походження: з бамбука, конопель, джуту, а також сої, ананаса, кокоса, банана, кукурудзи, евкаліпта і кенафу (гібіскусу).

З історії пряжі

Історія пряжі розпочалася близько 60 століть тому. Уже тоді люди використовували чотири найважливіші й основні типи волокон — льон, вовну, шовк і бавовну.

Насамперед людина освоїла виробництво льону. У Стародавньому Єгипті з нього вміли виготовляти тканини шляхом розщеплення стебел рослин і вилучення з них волокон.



Другим освоєним волокном була вовна. Перші овечі ферми були в Стародавній Месопотамії. Там розводили овець, пряли вовну і ткали примітивні тканини.

Стародавня Європа також була одним з лідерів із виготовлення вовни. У 1111 р. англійський король Генріх створив у гирлі річки Твід ціле вовняне виробництво, спеціально запросивши для цього фламандських майстрів з текстилю. Саме там була створена відома зараз в усьому світі твідова тканина.

Третім у тканинній історії був шовк. Його батьківщина — Стародавній Китай. Існує легенда про те, як китайці відкрили шовкові нитки і почали створювати з них тканину. У ній розповідається про китайську імператрицю Хенг-Лінг-Чи, яка ненавмисне помістила кокон у гарячу воду і побачила, що з розм'яклого кокона відокремлюються волокна. Відтоді в Китаї з'явилася ціла культура шовківництва. У Європу шовк потрапив лише в 552 р.

Четвертим важливим волокном була бавовна. Її батьківщиною вважається Індія, звідки купці розвозили її до інших країн.

Пряжа тваринного походження

Вид пряжі

Спосіб отримання

Характерні властивості

Вовна

Виготовляють з вовни домашніх овець

Вимагає особливого догляду

Мохер

Виготовляють з вовни ангорських кіз

Вирізняється міцністю, стійкістю до забруднення, добре забарвлюється

Ангора

Виготовляють з пуху ангорських кроликів

Дуже м’яка, пухнаста, тепла

Шовк

Виготовляють з коконів шовкопрядів

Зберігає тепло, вбирає вологу, міцний, не розтягується під час прання

Кашемір

Виготовляють з вовни кашмірських кіз

Делікатний, м’який, піддається стиранню

Верблюжа

пряжа

Виготовляють з вовни двогорбих верблюдів

М’яка, легка

Майбутнє схоже на чистий аркуш, який чекає, коли на ньому напишуть оповідання. Або на клубок вовни, що очікує, коли з нього щось зв'яжуть...

Деббі Макомбер, американська письменниця

З історії мохеру

У колишні часи центром розведення ангорських кіз була провінція Туреччини— Ангора (сучасна Анкара) — звідси й їх назва. Приблизно в XV ст. Туреччина поставила виробництво пухнастої пряжі з їхньої вовни на комерційну основу і стала успішним монополістом у цій галузі. Тривалий час у країні діяла заборона на експорт ангорських кіз. Таким чином обмежувалася можливість розгадати секрет диво-вовни. Дослідники всього світу намагалися зробити це. Найбільш вдалими виявилися спроби китайців, які почали виробляти схожу пряжу з пуху кроликів і дали їй назву «ангора». Порода кроликів відповідно отримала назву «ангорська».

Так Туреччина потіснилася на ринку і прийняла нарешті пропозицію Англії щодо імпорту вовни за оптимальною ціною. Оскільки бренд «ангора» був зайнятий китайцями, туркам довелося дати своєму продукту іншу назву — «мохер», що по-арабськи означає «рідкісний, обраний». Однак ще тривалий час у Туреччині в суворій таємниці зберігали особливості виготовлення мохеру з вовни ангорських кіз. Минуло чотири століття, перш ніжу 1839 р. першим переселенцям до Африки вдалося з величезними труднощами закупити кількох тварин.

Сьогодні найбільший постачальник мохеру у світі — ПАР (щорічний обсяг виробництва вовни становить 4,5 тис. тонн). На другому місці — США (2 тис. тонн), потім — Туреччина (350 тонн на рік).


Руно ангорських кіз — білого кольору із блиском. Ця властивість значно полегшує фарбування вовни в будь-які кольори. Палітра мохеру багата різноманітними відтінками — від соковитих і яскравих до світло-пастельних. Середня довжина волокон — 15-25 см, в окремих кіз — 30-40 см. У ХІХ ст. такі пасма коштували дуже дорого.

Вовна дорослих кіз дуже пружна і міцна. Значно ніжнішим і м'якшим є кідмо-хер, який отримують із першої стрижки маленьких козенят у віці до 6 місяців.

Пряжа штучного виробництва

Вид пряжі

Характерні властивості

Нейлон

Легкий, міцний, еластичний, стійкий до стирання та розтягування

Поліестер

Зберігає свою форму, легкий у пранні

Акрил

Еластичний, міцний, приємний на дотик, м’який

Люрекс

Блискучий, у суміші з іншими видами створює ефект «металевого блиску»

Мікрофібра

Оксамитова, дуже міцна, повітропроникна

Пряжу розрізняють за волокнистим складом, системою прядіння, способом виготовлення, напрямком скручування, оздобленням і забарвленням, призначенням тощо.

Мал. 2.3. Види пряжі за системою прядіння

Мал. 2.4. Види пряжі за способом виготовлення

З історії виготовлення пряжі

Мал. 2.5. Зображення процесу прядіння на давньогрецькій вазі

Перші знайдені археологами артефакти виробів з пряжі створені близько 20 тис. років тому. У ті далекі часи людина навчилася отримувати пряжу з волокон рослин і вовни тварин, пропускаючи їх крізь долоні та скручуючи одержувану нитку.

Приблизно 5 тис. років до н. е. з'явилося веретено. Згодом почали використовувати мутовку — важкий диск з дерева, каменя, глини чи металу з отвором посередині, що поліпшував обертання веретена. 2500 років тому прядіння набуло більш-менш сучасного вигляду.

Робота з веретеном була повільною , вимагала багато часу і великої кількості людей для вироблення потрібної кількості пряжі. Перші прядильні колеса з'явилися в Індії між

500 і 1000 рр. н. е. і складалися зі спиць з отворами на кінцях, у які просмикували нитку. Такими бамбуковими колесами користувалися в Стародавньому Китаї для виробництва шовкової пряжі.

Прядильна машина з флаєр-кругом і ножним приводом, які звільняли руки, з'явилася в Європі лише в XIV-XV ст. Винахід таких машин збільшив виробництво пряжі для тканини в сотні разів і спричинив швидкий розвиток паперової промисловості та друкарської справи, бум у виробництві тканини для вітрил тощо.

У 60-х роках ХVIII ст. в Європі з'явилися перші текстильні фабрики, які до 1780-х років (із впровадженням у промислове виробництво пари) стали напівавтоматичними. У 1830 р. вже були фабрики з одночасним застосуванням 1300 прядильних веретен.

Значну частину пряжі, яку виробляють нині, одержують методом пневмомеханічного прядіння, розробленим чеськими ткачами в 1963 р. Пряжа формується в прядильній камері механічно з пневматично транспортованих волокон без застосування веретена. Таке прядіння набагато швидше і менш трудомістке, порівняно з роботою на кільцепрядильній машині.

Однокрутна пряжа утворюється внаслідок скручування двох або трьох ниток однакової довжини, вона має гладку поверхню і використовується в ткацькому і трикотажному виробництвах переважно в два складання. Багатокрутна пряжа утворюється внаслідок двох та більше послідовних процесів скручування.

Фасонна (фантазійна) пряжа складається із серцевинної нитки, яку обвиває нитка зовнішня (ефектна).

Остання має більшу довжину (співвідношення довжини ниток: 1 : 1,2; 1 : 2;

1 : 3 і т. д.) та подається на скручування з більшою швидкістю. Внаслідок цього на поверхні готової пряжі утворюються фасонні ефекти: вузлики, петельки, спіральки тощо.

Армована пряжа складається з нитки-сердечника, щільно обвитої по всій довжині прядильними волокнами. Для сердечника може бути використана одиночна або скручена нитка, а також металева нитка. Армування (обвивання) може виконуватися бавовняними, вовняними та різними хімічними волокнами.

Високооб’ємна пряжа має підвищену

об’ємність та розтяг (30 % та більше). Її виробляють із суміші хімічних волокон, які мають різний ступінь зсідальності, або із суміші хімічних волокон з натуральними. Високозсідальні волокна, які були дуже розтягнуті в процесі прядіння, після обробки гарячою водою або парою дають зсідання та надають низькозсідальним волокнам, які скручені з ними, хвилеподібної звивистості, завдяки чому збільшується пористість, товщина, пухкість і м’якість пряжі. Використовують високооб’ємну пряжу для виготовлення трикотажних виробів, килимів і деяких тканин.

За напрямком скручування випускають пряжу лівого (S) та правого (Z) скручування (залежно від напрямку обертання веретена).

За оздобленням і забарвленням пряжу поділяють на:

• сувору (необроблену пряжу, яку використовують у ткацькому виробництві);

• варену (лляну) — для надання м’якості;

• вибілену (лляну та бавовняну);

• мерсеризовану (бавовняну) — блискучу;

• обпалену (бавовняну та шовкову) — для усунення ворсу з поверхні;

• пофарбовану;

• меланжеву (скручену з волокон різного кольору або відтінку);

• муліновану (скручену з кількох однонит-кових видів пряжі різного кольору або відтінку).

За призначенням розрізняють пряжу для ткацького, трикотажного, гардинно-тюлевого, мереживного виробництв та для виготовлення швейних ниток.

Властивості пряжі та виробів із неї. Споживчі властивості пряжі та виробів із неї багато в чому залежать від складу волокна і структури текстильних ниток.

Гігієнічні властивості визначають рівень нешкідливості та комфорту під час носіння виробів. Високі гігієнічні вимоги висувають до дитячого одягу, одягу для армії, спорту та відпочинку, а також для роботи. Менш важливі вони для святкового одягу, у якому людина проводить не так багато часу. Практично всі натуральні волокна мають чудові гігієнічні характеристики.

До основних гігієнічних властивостей належать гігроскопічність (здатність поглинати з навколишнього середовища вологу і віддавати її, що забезпечує поглинання поту і віддачу його в навколишнє середовище, завдяки чому створюється сприятливий мікроклімат під одягом); повітропроникність (матеріали для літнього одягу повинні мати високу повітропроникність і забезпечувати хорошу вентиляцію, для зимового одягу добирають матеріали з низькою повітропроникністю задля збереження тепла); теплопровідність (що нижча вона, то вищі теплозахисні властивості волокна); електризувальність (здатність накопичувати заряди статичної електрики, що спричиняє неприємні відчуття під час носіння).

Експлуатаційні властивості — ті, від яких залежить термін служби виробу і його здатність зберігати з плином часу гарний зовнішній вигляд. Загалом синтетичні волокна володіють більш високими експлуатаційними властивостями, ніж натуральні.

Основні експлуатаційні властивості пряжі та виробів із неї: міцність; стійкість до стирання; зсідальність (зміна розмірів нитки або волокна після волого-теплової обробки — прання, прасування); змина-льність (що еластичніше волокно, то менше воно мнеться); стійкість до

світла та погодних чинників (здатність чинити опір руйнівній дії світла, кисню повітря, вологи і тепла навколишнього середовища); пілінгу-вальність (здатність утворювати на поверхні полотна ковтунці (піл), що погіршує зовнішній вигляд виробу); стійкість до впливу мікроорганізмів і комах; термостійкість (здатність протистояти хімічному розкладанню під дією високих температур, що варто враховувати у виборі температурного режиму для прання і волого-теплової обробки виробів).

Найбільші сучасні прядильні фабрики України

Мал. 2.11. Переробка вовни на фабриці «ХАРКІВ-ВОВНА»

Мал. 2.12. Виготовлення пряжі на підприємстві «Демітекс» (м. Полтава)

«ХАРКІВ-ВОВНА» — Харківська фабрика первинної обробки вовни, заснована в 1875 році, є спеціалізованим підприємством з переробки вітчизняної та імпортної вовни — основної сировини для підприємств легкої промисловості.

Полтавське підприємство «Демітекс» — одне з найпотужніших в Україні з виробництва високоякісної пряжі з бавовни, хімічних волокон та їх суміші. Обсяг випуску — 6000 тонн на рік.

Зображення процесу прядіння в живописі


Нові види пряжі

Невтомна фантазія умільців створює дедалі новіші види пряжі для ручного в'язання, використовуючи для цього найрізноманітніші та найнесподіваніші матеріали.

Неабиякого поширення й популярності останнім часом набула пряжа зі стрічок або смужок трикотажу, яку нині випускає чимало промислових підприємств.

Мал. 2.13. Трикотажна пряжа і вироби з неї Усесвітньо відома канадська дизайнерка Пола Лішман, нарізаючи шкурки кролика на тонкі смужки і перекручуючи їх так, щоб ворс опинявся як усередині, так і зовні, винайшла «хутряну пряжу». Сьогодні зі шкурок норки, лисиці, бобра, тхора, кролика і навіть соболя в'яжуть пальта, кардигани, сукні, спідниці, штани, куртки, палантини, жилети, головні убори, сумки, рукавички, домашнє взуття тощо. Завдяки подвійному шару хутра ці вироби дуже теплі, а також зручні в носінні, адже не мнуться і не деформуються.

Деякі майстри опановують аналогічне в'язання з вузько нарізаних смужок шкіри, іноді поєднуючи їх з іншими матеріалами.

А італійський скульптор, еколог і художник Івано Віталі в'яже... зі старих газет. Він скручує сторінки, з'єднує їх без клею і води, змотує цю «пряжу» в клубки і виготовляє з неї за допомогою гігантських спиць не лише полотно, а й одяг.

Пряжа та прядіння в міфології

У стародавніх міфологічних віруваннях пряжа зазвичай пов'язана з людською долею, а прялі постають володарками долі, богинями або віщунками.

Так, у грецькій міфології людське життя перебуває у владі богинь долі — мойр: Клото пряде нитку життя; Лахесис протягує (проводить) її крізь мінливості долі; Атропо перерізає, обриваючи життя. У римській міфології аналогічні функції виконують парки, у скандинавській — норни. Стародавні єгиптяни вважали винахідницею прядіння богиню Ісіду, греки — Афіну, словяни — Макошу.

Уявлення про поєднання двох дій (прядіння, ткання) і двох результатів (пряжа, тканина) відображено в давньогрецькому міфі про Арахну, перетворену богинею Афіною на павука, який і пряде нитку, і створює тканину (павутину). А герой Тесей урятувався з лабіринту Міноса за допомогою клубка ниток, переданого йому Аріадною.

Образ небесної (хмари) і космічної пряжі є не лише у міфології та фольклорі, а й у філософії. Так, у філософських працях Платона космічний устрій описано «як результат дії веретена, яким рухає Необхідність — Ананке. >

1. Назви матеріали для в’язання.

2. Назви види пряжі рослинного походження.

3. Назви види пряжі тваринного походження.

4. Які існують види пряжі штучного виробництва?

5. Чим відрізняється однорідна пряжа від змішаної?

6. Які бувають види пряжі за системою прядіння?

7. Яка буває пряжа за способом виготовлення?

Теми пошукових, дослідницьких та інформаційних проектів:

«Що означає вислів «ниточка дихає»?»

«Порівняльний аналіз натуральної та хімічної пряжі».

«Яку пряжу вибрати для виготовлення виробу для людини, схильної до алергії?»

У парах почергово називайте види пряжі та характеризуйте їх з точки зору походження, призначення, гігієнічних та експлуатаційних властивостей тощо.

Об’єднавшись у групи, розподіліть обов’язки і здійсніть дослідження різних видів пряжі: доберіть матеріал, упорядкуйте та проаналізуйте його, зробіть висновки і презентуйте їх у класі.

1. Склади перелік найближчих до тебе магазинів, де продають пряжу.

2. Дізнайся про торговий асортимент і ціни на пряжу.

3. Знайди вдома речі з пряжі. Визнач її походження (рослинне, тваринне, штучне).

ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ Вибери одну правильну відповідь.

1. Речовини з яких виготовляють синтетичні волокна:

А нафта, пісок, кам’яне вугілля Б нафта, природний газ, кам’яне вугілля В природний газ, вода, мінерали Г природний газ, кам’яне вугілля, деревина

2. Синтетичними називають волокна, вироблені з

А технічних ниток В синтезованих полімерів

Б матеріалів тваринного походження Г матеріалів рослинного походження

3. Виробам з лавсану притаманні такі ж властивості, як і

А вовняним В льняним

Б шовковим Г бавовняним

4. Недоліком кримплену є

А еластичність В зберігання форми

Б незначна гігроскопічність Г теплозахист

5. Яка властивість не притаманна нейлону?

А вологостійкість В еластичність

Б легкість Г низька зносостійкість

6. Який матеріал у США називають «спандексом», а в Європі — «еластаном»?

А нейлон Б кримплен В нітрон Г лайкру

7. Яка пряжа не є продуктом штучного виробництва?

А нейлон Б поліестер В шовк Г акрил

8. З пряжі не виготовляють

А трикотаж Б килими В канати Г дощовики

9. Пряжу поділяють на такі види:

А рослинного походження, тваринного походження, штучного виробництва Б рослинного походження, тваринного походження, рослинно-тваринного походження

В штучного виробництва, синтетичного походження, хімічного походження Г рослинного походження, тваринного походження

10. За способом виготовлення пряжа буває

А однониткова, однорідна, змішана В трощена, однорідна, кручена Б однониткова, трощена, кручена Г кручена, змішана, кардна

11. Який учений є винахідником нейлону?

А Джон Вінфілд В Воллес Карозерс

Б Дмитро Менделєєв Г Джон Дальтон

12. Пряжу «ангора» виготовляють із

А вовни домашніх овець В пуху ангорських кроликів

Б вовни ангорських кіз Г вовни кашемірових кіз

За кожну правильну відповідь — 1 бал.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 9 клас (дівчата) Пелагейченко, Біленко

 






^