mozok.click » Географія » Міжнародний туризм. Основні туристичні регіони світу. країни світу з найбільшою кількістю об'єктів Світової спадщини юнЕСко
Інформація про новину
  • Переглядів: 10775
  • Автор: admin
  • Дата: 9-08-2017, 17:27
9-08-2017, 17:27

Міжнародний туризм. Основні туристичні регіони світу. країни світу з найбільшою кількістю об'єктів Світової спадщини юнЕСко

Категорія: Географія

Спробуйте відповісти

1. Які ви знаєте види туризму за напрямком переміщення туристів?

2. Назвіть відомі вам туристичні місця світу.

3. Які об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО розташовані в Україні?


 

1. Міжнародний туризм

Міжнародний туризм відіграє дуже важливу роль у соціально-економічному розвитку багатьох держав, забезпечує вагому частку їхнього ВВП. У цілому кількість міжнародних туристів у світі постійно зростає. Так, у 1950 р. їхня кількість досягла 25 млн осіб, у 1970 р. — 160 млн, у 2000 р. — 700 млн, у 2014 р. — понад 1130 млн осіб. Середньорічні темпи зростання числа туристів остан

німи роками становлять понад 4 %. Згідно з прогнозами, до 2030 р. кількість міжнародних туристів перевищить 1,8 млрд осіб.

Туризм забезпечує роботою в усіх країнах світу понад 150 млн працюючих. Прямі й опосередковані прибутки від міжнародного туризму досягли на сьогодні близько 6,5 трлн доларів США. За обсягами експортних операцій туризм можна порівняти з обсягами торгівлі автомобілями й нафтою. Доходи від іноземного туризму в загальних надходженнях від експорту товарів і послуг у багатьох державах становлять досить високу частку — у США і Великій Британії по 5 %; у Франції і Данії — 6—7 %; в Італії і Швейцарії — 11—12 %; у Португалії — 20 %; в Іспанії та Австрії — 30—35 % (мал. 1).

Географія туризму впродовж останніх десятиліть зазнала помітних змін. У 1950 р. до 97 % туристів відвідували країни Західної Європи та Північної Америки. Наприкінці XX ст. у ці регіони вже спрямовувалося тільки 62 % туристичних потоків. Більшість міжнародних туристів подорожує в межах Європи або приїжджає до Європи (понад 51 % загальносвітового обсягу міжнародних туристів у 2014 р.), 16 % міжнародних туристів відвідують Американський континент, понад 4 % — Близький Схід, майже 5 % — Африку, 23 % — інші країни Азії й Тихоокеанського регіону.

Серед країн лідером за кількістю туристів, що прибувають щорічно, є Франція — майже 84 млн осіб у 2014 р. Наступні місця займають США — майже 75 млн, Іспанія — майже 61 млн, Китай — майже 56 млн, Італія — понад 48 млн туристів.

Районами туристської спеціалізації стали передусім приморські території Південної Європи. Найпривабливішими для туристів є Лазуровий берег Франції (від Тулона до Монако), узбережні території півдня Італії, півдня і сходу Іспанії, Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатичного моря, причорноморські береги Болгарії (Золоті Піски), Румунії, Південне узбережжя Криму.

 



2. Основні туристичні регіони світу

Всесвітня туристична організація Організації Об’єднаних Націй (ЮНВТО) виділяє п’ять туристичних регіонів, у межах яких розрізняються окремі райони: Американський (у складі Північної, Центральної, Південної Америки та Карибського басейну), Європейський (Південна, Західна, Північна, Центральна та Східна Європа), Африканський (Північна, Західна, Центральна, Східна та Південна Африка), Азіатсько-Тихоокеанський (у складі Північно-Східної, Південної, Південно-Східної Азії та Океанії, куди також належать Австралія та Нова Зеландія). Окремим регіоном світового туризму є Близькосхідний, до якого входять країни арабського світу, розташовані в Північній Африці та на Близькому Сході (мал. 2).

Безперечним світовим лідером за обсягами зосередження туристичних потоків є Європейський регіон (тут здійснюється понад 51 % світових туристичних поїздок). У 2015 р. шість із десяти найбільш відвідуваних туристами країн світу розташовувалися в його межах. Серед них — Франція, Туреччина, Іспанія, Італія, Велика Британія та Німеччина.

 

Другу і третю позиції з помітним відставанням від Європи посідають Азіатсько-Тихоокеанський та Американський туристичні регіони, на які відповідно припадає майже 20 і 16 % від загальної кількості міжнародних туристичних прибуттів.

Темпи зростання туристичного потенціалу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в дев’ять разів перевищують середньосвітові. Країни цього регіону стали привабливими для туристів ще наприкінці XX ст. (особливо Індія та Пакистан), але на сьогодні провідні позиції займають Китай, Таїланд та Сингапур. За кількістю працівників, зайнятих у туристичній сфері, безперечним лідером є Китай. Високі показники також в Індонезії, Японії та Індії.

Ділові поїздки й конгресовий туризм характерні для Японії, Південної Кореї, Сингапуру, Китаю. Лікувальний та релігійний туризм найбільше розвинений у Китаї та Японії. Шри-Ланка, Мальдівська Республіка та деякі інші країни успішно спеціалізуються на пляжному туризмі.

В Американському регіоні, який посідає третє місце у світі за кількістю міжнародних туристичних прибуттів, переважає Північна Америка: майже 70 % туристів приїздить до США, Мексики та Канади. Туристів приваблюють унікальні природні об’єкти, національні й тематичні парки, міста із хмарочосами, музеї з багатими колекціями художніх творів та ін.

Північноамериканські курорти відвідують переважно самі жителі США. Користується попитом відпочинок на приморських кліматичних курортах: Лонг-Біч поблизу Лос-Анджелеса в Каліфорнії (мал. 3), Хаттерас на узбережжі Атлантичного океану в штаті Північна Кароліна. Є популярними й приозерні курорти, хоча американці віддають перевагу відпочинку та лікуванню на курортах Центральної Америки, у Барбадосі, на Кубі та Багамських островах.

У межах Карибського басейну розташована переважна більшість «країн-готелів» світу, які існують за рахунок міжнародного туризму. Головним ресурсом, що став основою розвитку туризму в районі, є узбережжя теплих морів.

Центральна та Південна Америка є осередками екологічного туризму, який в обох районах перетворився на реальну альтернативу сільському господарству й лісозаготівлі. До країн, що реалізують масштабні екотуристичні проекти, належать Бразилія, Перу, Венесуела, Беліз, Гватемала.

Латинська Америка також багата на культурно-історичні ресурси. Особливий інтерес у туристів викликають пам’ятки доколумбо-вих часів на території Перу, Мексики та інших країн регіону.

У межах Африканського та Близькосхідного туристичних регіонів разом зосереджено 10 % від усього обсягу міжнародних туристичних прибуттів.

Африканському туристичному регіону притаманна перевага природних туристичних ресурсів. Особливо значними серед них є флоро-фауністичні й ландшафтні складові ресурсного потенціалу. Для різних країн і територій регіону характерні комфортні по-годно-кліматичні умови, що стало основою розвитку масового туризму.

На ринку міжнародних туристичних послуг окремі африканські держави посіли чільні місця й пропонують високоякісний туристичний продукт: Маврикій — весільний туризм та пляжно-купальний відпочинок; Туніс і Марокко — пляжно-купальний, лікувально-оздоровчий і пізнавальний туризм; Зімбабве, Танзанія та Кенія — сафа-рі й екологічний туризм; ПАР — пляжно-купальний відпочинок, гастрономічний і екологічний туризм; Кабо-Верде спеціалізується на дайвінгу та серфінгу.

Стосовно більшості інших держав, особливо центральноафриканських, — актуальність розвитку міжнародного туризму для них не стоїть на порядку денному: несприятливий для відпочинку європейців та американців вологий і спекотний клімат, міжетнічні конфлікти, бідність, висока захворюваність на СНІД та інші недуги, відсутність елементарних побутових умов — усе це робить країни непривабливими з точки зору рекреаційно-туристичної діяльності.

Серед африканських країн нині можна виокремити декілька, які цілеспрямовано розвивають рекреаційно-туристичне господарство: Кенія (мал. 4), Танзанія, Туніс тощо.

Зростання кількості міжнародних туристичних прибуттів у Близькосхідному регіоні відбувається передусім за рахунок двох країн — Єгипту та Саудівської Аравії. У них розвиток туристичної індустрії спирається на різні види ресурсів. Єгипет використовує природні багатства узбережжя теплого моря й орієнтується на масові популярні види туризму, а Саудівська Аравія, де переважають культурно-історичні ресурси, спеціалізується на релігійному туризмі.

Більшість курортів цього регіону зосереджено на узбережжі Мертвого моря в Ізраїлі. На весь світ відомі термальні курорти Ізраїлю на озері Кінерет у місті Тіверія.

Стрімке зростання в туристичній діяльності демонструє Катар. Країна почала реалізацію своєї національної стратегії розвитку туризму до 2030 р., яка передбачає прогрес цього напрямку та збільшення доходів від нього до 5 % ВВП. Катар прагне стати одним із найпривабливіших напрямків на туристичній карті світу й для цього готовий витратити 45 млрд доларів. До 2030 р. країна планує приймати близько 7 млн туристів щороку.

 


3. Країни світу з найбільшою кількістю об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО

Станом на 2016 р. список ЮНЕСКО містив понад 1000 об’єктів із 163 країн, що підписали Конвенцію про охорону світової культурної і природної спадщини 1972 р.

ЮНЕСКО визначила п’ять регіонів, за якими розподілено статистичні дані та іншу інформацію щодо об’єктів Світової спадщини: Європа і Північна Америка, Азія і Океанія, Арабські країни, Латинська Америка і Карибський басейн, Африка (мал. 5). Об’єкти спадщини ЮНЕСКО розміщені у світі дуже нерівномірно. Найбільша кількість пам’яток припадає на Європу та Північну Америку (див. таблицю).

Таблиця

РОЗПОДІЛ ОБ'ЄКТІВ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО ЗА РЕГІОНАМИ

Найбільшою з коли-небудь створених людством культових споруд є Ангкор-Ват — храмовий комплекс у Камбоджі, присвячений богу Вішну. Ця споруда є однією з найважливіших археологічних пам'яток світу, взятих під охорону ЮНЕСКО. Цей пам'ятник архітектури побудували у хіі ст. Тривалий час Ангкор-Ват був прихований від сторонніх очей заростями джунглів. А в 1861 р. храм знайшов французький мандрівник Анрі Муо. Храмовий комплекс Ангкор по праву вважається одним із чудес світу, яке варто побачити наживо.

Серед країн, у яких зосереджена найбільша кількість пам’яток, чільні місця посідають Італія, Китай, Іспанія, Франція, Німеччина,

Мексика, Індія, Велика Британія, Росія, США. У сукупності на їхній території розташовано понад 350 об’єктів, що становить більше третини від усього переліку. Майже про всі ці країни можна сказати, що вони є осередками існування давніх цивілізацій і мають у своєму розпорядженні великі природні багатства.

Так, Італії, незважаючи на значну кількість національних парків, численних природних резерватів і заказників, найбільшу славу принесла культурна спадщина, зокрема періоду розквіту Римської імперії.

У Римі збереглося безліч мурів, храмів, мавзолеїв римської доби. Найвідомішими з них є Колізей, тріумфальні арки, тріумфальна колона Марка Аврелія тощо. У Римі багато різних музеїв. Світовим культурним надбанням людства є італійське місто Венеція, що розкинулося на 122 островах та має 170 каналів і 400 мостів. Виділяються своєю витонченою красою Палац дожів і собор Сан-Марко.

Національним і світовим природним надбанням у Німеччині є Баварський ліс, гори Гарц, Шварцвальд, понад 1500 природних парків та резерватів. По берегах головної річки країни — Рейну — розкинулися середньовічні замки, добре збережені, відбудовані й доглянуті (мал. 6).

У надзвичайно густо заселеній Великій Британії розташовано багато національних природних резерватів і національних рекреаційних парків. Узагалі британці дуже люблять природу та оберігають її. Країну іноді називають музеєм під відкритим небом, тому що тут збережено сотні замків лордів, які майстерно «вписані» в місцеву природу та створюють із нею єдиний неповторний ансамбль. У Лондоні розташований відомий в усьому світі Тауер, замок Вільгельма Завойовника. Вестмінстерське абатство є усипальницею англійських королів. Всесвітнім надбанням є будинок парламенту, Букінгемський палац, Трафальгарська площа тощо. Відкрито безліч музеїв, серед яких виділяються Британський, Музей воскових фігур мадам Тюс-со, Національна галерея. Всесвітньовідомими є астрономічна обсерваторія в Гринвічі та мегалітичний комплекс Стоунгендж поблизу міста Солсбері.

Окремо сформовано перелік об’єктів Світової спадщини, що перебувають у небезпеці. Сюди увійшли ті об’єкти, які, на думку експертів ЮНЕСКО, опинилися під загрозою зникнення внаслідок природних причин або через втручання людини. Занесення цих об’єктів до окремого списку свідчить про особливу увагу до них та вживання невідкладних заходів щодо їх збереження.

Гринвіцька королівська обсерваторія — основна астрономічна організація Великої Британії. Директор обсерваторії має титул королівського астронома. Заснована в 1675 р. королем Карлом II для уточнення життєво важливих для мореплавців координат, вона спочатку розташовувалася в передмісті Лондона, Гринвічі. У 1884 р. меридіан, що проходить через центр меридіанного кола Гринвіцької обсерваторії, було взято за нульовий для визначення довготи та відліку поясного часу.

1. Що таке міжнародний туризм? 2. Які зміни відбулися в географії міжнародного туризму? 3. Назвіть основні туристичні регіони світу та їхні характерні риси. 4. Який із туристичних регіонів світу на сьогодні найбільше приваблює туристів? 5. Якими туристичними ресурсами володіє Африканський регіон? 6. Які країни налічують найбільшу кількість об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО?

1. Накресліть у зошитах діаграму, що відображає частку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в кожному з регіонів. 2. Використовуючи додаткову літературу, нанесіть на контурну карту країни-лідери за кількістю об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в кожному регіоні.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Гілецький

 






^