mozok.click

До початку Першої світової війни Росія залишалася країною різких контрастів. Високі культурні досягнення співіснували з дикою відсталістю. Імперія пережила військові тріумфи, принизливі поразки та революційні потрясіння. Чому величезній країні, розташованій між Заходом і Сходом, не вдалося пройти шлях від самодержавного свавілля до початків законності, свободи й демократії?

Історія монархічних династій Габсбургів і Романових тісно переплетена з історією народів Балканського півострова. Так вийшло, що із закінченням Нового часу залишився позаду період найстаріших монархій у Європі, і розпочали свою самостійну історію кілька держав на Балканах.

Багато фахівців переконані, що XIX століття є своєрідним перехідним станом до сучасності. Уже у 80-х рр. ХІХ ст. цивілізований християнський Захід протиставлявся відсталому Сходу.

У другій половині XIX ст. в урядових кабінетах європейських держав Китай часто образно називали «хворою людиною Азії». На що ж хворіла велика азіатська держава? Які ліки пропонували їй європейські та американські лікарі? Який шлях одужання обрав китайський народ?

Завдяки географічному положенню, а також особливостям давньої та середньовічної історії Туреччина й Персія стояли до Європи ближче за інші східні країни. Як це позначилося на історичному розвитку цих країн і народів у XIX ст.?

В історичній долі народів Індії та Африки мало спільного. Ми пам'ятаємо, що півострів Індостан був батьківщиною давньої та своєрідної цивілізації. Натомість африканцям, що жили на південь від Сахари, не вдалося створити сильні держави й досягти високого рівня розвитку. У XIX ст. народи Індії стали на шлях національного звільнення, натомість більшість народів Африки опинилася в колоніальному ярмі. 

Міжнародні відносини наприкінці «довгого» століття характеризувалися суперечливими тенденціями. З одного боку, у Європі, найбільш «войовничому» континенті, установився тривалий і, здавалося, стійкий мир; з іншого, — колоніальний поділ світу призвів до різкого загострення суперечностей і формування двох ворогуючих військово-політичних блоків.

Гуманістичні ідеали та ідеї культури Просвітництва стали основою для бурхливого та якісно нового розвитку європейської, американської, російської та східної культур XIX ст. Фахівці виділяють основні напрямки розвитку культури в цей час: філософія, наука, техніка, освіта, література та мистецтво (живопис, музика).

«Довге» XIX століття дало життя, здавалося б, несумісним культурним явищам: масовій культурі, розрахованій на задоволення найпростіших і зрозумілих потреб пересічної людини, і модерну, що тривалий час сприймався як культура еліти. Чи це дійсно так, спробуємо з'ясувати на практичному занятті.

«Довге» XIX століття сповістило про прихід Нового часу для всього світу й людини зокрема. Воно стало періодом небачених раніше змін в історії; часом затвердження цінностей, без яких неможливо уявити сучасний світ, — свободи й демократії, ринкової економіки та капіталізму. Тож яким став світ до кінця XIX ст.?