США в останній третині XIX - на початку XX століття » mozok.click
 

mozok.click » Всесвітня історія » США в останній третині XIX - на початку XX століття
Інформація про новину
  • Переглядів: 2393
  • Автор: admin
  • Дата: 24-01-2018, 13:40
24-01-2018, 13:40

США в останній третині XIX - на початку XX століття

Категорія: Всесвітня історія

Які переваги в порівнянні з європейськими країнами мали США?

Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Кінець XIX - початок XX ст. характеризувалися небувалим зростанням американської економіки. У 1871-1913 рр. національний дохід США збільшився в 5 разів, а національне багатство країни - у 7. Особливо швидкими темпами зростало промислове виробництво: за цей період воно збільшилося в 9 разів. У 1913 р. США виробляли понад третину світової промислової продукції, залишивши далеко позаду інші індустріальні країни.

Перемога промислової Півночі у громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і прийнятий 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях для ринкового освоєння південних штатів і земель Заходу. У США було створено такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна.

Важливу роль в індустріалізації відіграв потік емігрантів. Лише за останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, в основному з Італії і східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні люди, серед яких було чимало кваліфікованих робітників. Нестачу робочої сили підприємці прагнули компенсувати механізацією виробництва і не шкодували коштів на наукові дослідження. За кількістю винаходів, розробкою нових видів техніки і технологій США посідали перше місце у світі. Заводи і фабрики країни оснащувалися найсучаснішим устаткуванням.

Реєстрація емігрантів з Європи в США



Як ви вважаєте, люди якого достатку їхали до США?

Що приваблювало їх там? Свою думку аргументуйте.

Економічне зростання забезпечувалося також сприятливою економічною політикою держави. Промисловість США було добре захищено від

конкуренції імпортних товарів високими ввізними митами. Для американської економіки була вигідна та обставина, що країна була віддалена від своїх європейських конкурентів та межувала зі слаборозвиненими латиноамериканськими державами.

Визначте чинники бурхливого економічного зростання США в останній третині ХІХ ст.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. США перетворилися на потужну індустріально-аграрну державу. В економіці країни відбулися глибокі структурні зміни, з’явилися нові галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. У країні почалася електрифікація промисловості, транспорту і побуту.

Індустріалізація Сполучених Штатів супроводжувалась удосконалюванням організації виробництва і праці. Галузі легкої промисловості вперше у світі переходять до масового випуску стандартизованого взуття, одягу, продуктів харчування, ліків. На великих заводах упроваджувалися потокові методи виробництва з конвеєрним складанням вузлів, агрегатів і готової продукції. Завдяки цим нововведенням компанія Г. Форда, що стала символом масового виробництва в Америці, зуміла знизити вартість автомобіля з 950 до 290 доларів і зробити його доступним масовому покупцеві.

Особливо швидко йшло будівництво залізниць, що заохочувалося федеральними кредитами і наданням землі залізничним компаніям. У 1900 р. залізниці з’єднали всі штати, а чотири магістралі - тихоокеанське й атлантичне узбережжя. Загальна довжина залізниць сягнула 190 тис. миль, що становило половину світової мережі. Швидко розвивалися засоби зв’язку - телефон і телеграф. У Нью-Йорку і Бостоні відкрилися перші лінії метро.

Перша теплова електростанція та Г. Форд на своєму першому автомобілі

Період бурхливого розвитку переживало й сільське господарство. Праця вільних фермерів на вільній землі приносила свої результати. США перетворилися на провідного виробника та експортера харчових продуктів. Цьому багато в чому сприяло застосування нових сільськогосподарських машин і штучних добрив.


Як ви вважаєте, люди якого достатку їхали до США?

Що приваблювало їх там? Свою думку аргументуйте.

Економічне зростання забезпечувалося також сприятливою економічною політикою держави. Промисловість США було добре захищено від

конкуренції імпортних товарів високими ввізними митами. Для американської економіки була вигідна та обставина, що країна була віддалена від своїх європейських конкурентів та межувала зі слаборозвиненими латиноамериканськими державами.

Визначте чинники бурхливого економічного зростання США в останній третині ХІХ ст.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. США перетворилися на потужну індустріально-аграрну державу. В економіці країни відбулися глибокі структурні зміни, з’явилися нові галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. У країні почалася електрифікація промисловості, транспорту і побуту.

Індустріалізація Сполучених Штатів супроводжувалась удосконалюванням організації виробництва і праці. Галузі легкої промисловості вперше у світі переходять до масового випуску стандартизованого взуття, одягу, продуктів харчування, ліків. На великих заводах упроваджувалися потокові методи виробництва з конвеєрним складанням вузлів, агрегатів і готової продукції. Завдяки цим нововведенням компанія Г. Форда, що стала символом масового виробництва в Америці, зуміла знизити вартість автомобіля з 950 до 290 доларів і зробити його доступним масовому покупцеві.

Особливо швидко йшло будівництво залізниць, що заохочувалося федеральними кредитами і наданням землі залізничним компаніям. У 1900 р. залізниці з’єднали всі штати, а чотири магістралі - тихоокеанське й атлантичне узбережжя. Загальна довжина залізниць сягнула 190 тис. миль, що становило половину світової мережі. Швидко розвивалися засоби зв’язку - телефон і телеграф. У Нью-Йорку і Бостоні відкрилися перші лінії метро.

Перша теплова електростанція та Г. Форд на своєму першому автомобілі

Період бурхливого розвитку переживало й сільське господарство. Праця вільних фермерів на вільній землі приносила свої результати. США перетворилися на провідного виробника та експортера харчових продуктів. Цьому багато в чому сприяло застосування нових сільськогосподарських машин і штучних добрив.

Як індустріалізація США впливала на життя звичайної людини?

Розвиток ринкової економіки США відбувався в умовах безжалісної конкурентної боротьби. Великі корпорації (акц іонерні товариства) поглинали розорених конкурентів, створювали монополістичні об’єднання -трести, встановлюючи фінансовий контроль над цілими галузями промисловості й транспорту.

Серед могутніх монополістів особливо виділялися нафтовий трест Дж. Рокфеллера, сталева компанія Е. Карнегі, мідна - Гугенгейма, електротехнічна фірма «Дженерал Електрик», залізничні «імперії» Ван-дербільта і Хантінгтона. Якщо в 1861-1890 рр. у США було створено 24 трести, то тільки в 1899-1902 рр. з’явилося 82 нові великі компанії із загальним капіталом 3,2 млрд доларів.

Концентрація охопила й банківську справу. Банки Рокфеллера, Мор-гана, Меллона та інші фінансували найбільші комерційні проекти в країні. Так, у 1901 р. один з найвпливовіших фінансистів США Дж. Моргай, придбавши в Е. Карнегі за 490 млн доларів належні тому акції металургійних підприємств, створив могутню «Сталеву корпорацію», яка контролювала 44 % національної виплавки чавуну і 66 % сталі.

Розвиток зв’язків банків і промислових компаній обумовив появу на початку XX ст. у США перших фінансово-промислових груп. Найбільші з них - банкірський «Дім Дж. Моргана», групи Рокфеллера, Пенсільванська, Доджа, Вандербільта і Гарімана - контролювали більшу частину промисловості країни. Домінуючи в американському бізнесі, вони, так чи інакше, впливали на добробут мільйонів людей.

Наскільки процес монополізації характерний для індустріального суспільства?

Політичне життя. Становлення антимонопольного законодавства. Глибокі зміни, що відбувалися в економіці країни, справили помітний вплив на розвиток політичного життя США та внутрішню політику держави. Непримиренна ворожнеча республіканців і демократів залишилася в минулому, тепер обидві партії відрізнялися рідкісною одностайністю в підтримці інтересів великих корпорацій, стримуванні соціальних рухів у країні і фактичному схваленні расизму й сегрегації на Півдні.

Примирення між партіями відбулося в 1877 р. внаслідок досягнутого політичного компромісу. Демократи погодилися визнати явно сфальсифіковані результати президентських виборів 1876 р. в обмін на обіцянку припинити реконструкцію південних штатів і надати їм фінансову допомогу.

Карикатура «Боси сенату». Над дверима праворуч напис:

«Вхід для монополістів»


Яким уявлялось значення членів сенату авторові карикатури?

Характерною особливістю політичного життя США в останній чверті XIX ст. стало обрання на президентський пост маловідомих, нічим не примітних політиків, які слухняно виконували волю партійних лідерів і керівників фінансово-промислових кіл країни - босів.

Тривалий час у США існувала негідна практика роздачі державних посад за партійною приналежністю. Кожний новий президент, вступаючи на посаду, міг звільнити всіх федеральних чиновників і призначити на їхнє місце членів своєї партії. Але робив він це не зі своєї волі, а за вказівкою босів. Міністерські портфелі нерідко служили платою за фінансову підтримку, надану під час виборчої кампанії. Ця система стала джерелом корупції в державному апараті, спричинила жахаючу некомпетентність посадових осіб. Лише після прийнятого 1883 р. закону про громадянську службу частина федеральних посад стала заміщуватися на підставі конкурсних іспитів.

Головними проблемами внутрішньополітичного життя США в кінці XIX ст. були питання митних тарифів і монополії. Під тиском промисловців Сходу в 1890 р. республіканський конгрес прийняв тариф Мак-кінлі, який встановив в’їзні мита в розмірі 49,5 % від вартості товарів. У 1897 р. тариф було піднято до 57 %.

З моменту появи перших великих корпорацій федеральний уряд і адміністрація окремих штатів прагнули забезпечити їм максимально сприятливі умови для діяльності. Однак засилля трестів в економіці країни викликало невдоволення широких верств населення.

У 1890 р. Конгрес США прийняв антитрестівський закон Шермана, за яким будь-яке об’єднання на зразок тресту чи в іншій формі, а також угода з метою обмежити торгівлю оголошувалися незаконними і підлягали судовому переслідуванню. Однак закон було складено таким чином, що створювалася можливість для різного його тлумачення. У боротьбі проти зловживань «великих корпорацій» (так відтепер стали називатися трести) він виявився малоефективним, проте з успіхом використовувався владою проти страйкового руху. Страйкуючі робітники звинувачувалися в обмеженні «свободи торгівлі» робочою силою, а профспілка, що організувала страйк, прирівнювалася до тресту.

Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії (закон Шермана)

Будь-яка угода у вигляді тресту або в іншій подібній формі, яка перешкоджає торгівлі між окремими штатами або з іноземними державами, оголошується незаконною. Всякий, хто укладе таку угоду або буде втягнутий в подібну змову, розглядатиметься, як винний у проступку, що карається судом, і за рішенням суду буде засуджений до штрафу до 5 тис. доларів, або до тюремного ув'язнення до одного року, або за розсудом суду.

Всякий, хто зазнає шкоди у своєму ділі або майні від будь-якої іншої особи або об'єднання дією, забороненою або оголошеною цим актом незаконною, може шукати захисту в будь-якому судовому окрузі Сполучених Штатів, у якому проживає або буде виявлений відповідач, незалежно від суми завданої шкоди, одержить потрійне відшкодування завданої втрати, а також судові витрати, включаючи звичайну платню адвокату.

Які обмеження накладав цей закон на підприємців щодо створення монополій?

Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Хоча 14-та і 15-та поправки до конституції США надавали темношкірому населенню країни громадянські права, повної рівноправності колишні раби так і не домоглися. Прийняті в багатьох південних штатах «чорні кодекси» узаконили режим расової сегрегації - окремого користування правами афроамериканців і білих громадян. У лікарнях створювалися різні палати для чорношкірих і білих, у поїздах, ресторанах, театрах -окремі місця. У деяких штатах було навіть заборонено змішані шлюби.

Дискримінації піддавалися також корінні мешканці Америки - індіанці. Уцілілим індіанським племенам було відведено спеціальні території в окремих районах - резервації. Але незабаром і ці землі знадобилися федеральній владі. У 1887 р. було прийнято закон Дауеса, внаслідок якого індіанців позбавили кращих земель, що залишалися в них.

У чиїх інтересах проводилася політика сегрегації і до яких наслідків вона могла привести?

«Справедливий курс» Т. Рузвельта. Наприкінці XIX - на початку XX ст. значного впливу в США набув рух за реформи і соціальний прогрес, що об’єднав інтелігенцію, службовців, дрібних підприємців і частину робітників. Прибічники реформ - «прогресисти» - вимагали демократизації виборчої системи, контролю за діяльністю великих корпорацій, проведення реформи оподатковування і запровадження соціального страхування. Їхні гасла стали програмою дій опозиції в лавах республіканської і демократичної партій. Необхідність змін стали усвідомлювати й правлячі кола США, про що свідчила реформаторська діяльність президентів Т. Рузвельта і В. Вільсона.

Теодор Рузвельт (1858—1919) став президентом США в 1901 р. після убивства свого попередника Мак-Кінлі (доти він виконував обов’язки віце-президента). Уперше за довгі роки президентську посаду обійняв освічений, здібний, далекоглядний і розумний політик. Саме він поклав початок реформаторській діяльності американської адміністрації, завдяки чому початок XX ст. увійшов до історії країни під назвою «Прогресивна ера».

Перетворення Рузвельта на господаря Білого дому консервативна верхівка республіканської партії зустріла з тривогою: 42-річний президент відрізнявся незалежністю і вважався прихильником реформ. Наступні події підтвердили побоювання босів. У 1901-1908 рр. уряд організував понад 20 судових процесів проти великих корпорацій, висунувши їм обвинувачення у порушенні закону Шермана.

Частину компаній-монополістів за рішенням суду було розпущено або розділено на дві-три корпорації, а Рузвельт зажив слави «руйнівника трестів».

«Справедливий курс» (реформи Т. Рузвельта):

Здійснено кроки, спрямовані на обмеження діяльності трестів.

Уряд виступав у ролі третейського судді у конфліктах робітників з підприємцями (часом стаючи на бік страйкарів).

Прийнято ряд екологічних законів (про охорону лісів, про меліорацію посушливих земель), збільшено площі державного земельного фонду, створено природні заповідники.

Однак президент аж ніяк не прагнув знищити корпорації, прекрасно розуміючи їхнє значення в економіці країни. Його ідея полягала в державному регулюванні великих компаній, контролі за їх діяльністю, обмеженні спроб монополізувати ринок.

Проводячи цей курс, Рузвельт усіляко намагався розширити повноваження федерального уряду, підвести під регулятивну діяльність держави законодавчу базу.

Переконуючи американських олігархів у доцільності державного нагляду і контролю за діяльністю великих корпорацій, президент неодноразово попереджав їх про небезпеку народного невдоволення монополіями. У ділових колах повторювали його слова: «Ми повинні розвиватися шляхом еволюції, а не революції».

Справжнім лихом для американських фермерів було свавілля монополістів - залізничних компаній. Під час збирання врожаю вони значно підвищували тарифи на перевезення, змушуючи фермерів платити втри

дорога за доставку зерна на ринки. У 1903 р. конгрес США заборонив залізничним компаніям змінювати оголошені раніше тарифи, а в 1906 р. акт (закон) Хепберна дозволив урядові встановлювати граничну межу підвищення тарифних ставок на залізницях.

Популярність президенту принесли також закони про контроль над виготовленням харчових продуктів і ліків, над умовами праці робітників на м’ясобойнях. Особливо ефективною виявилася діяльність Рузвельта з охорони природних багатств країни. Своїм президентським указом він у чотири рази збільшив невідчужуваний фонд громадських земель, ужив заходів для охорони й раціонального використання водних, лісових і сировинних ресурсів.

Рузвельт неодноразово заявляв про необхідність справедливого ставлення не тільки до підприємців, але й до робітників, готовність проводити в робітничому питанні «чесний курс». Уряд неодноразово втручався в трудові конфлікти між профспілками і підприємцями.

Чому початок ХХ ст. увійшов в історію США як «прогресивна ера»?

В. Тафт, який змінив Рузвельта на посту президента в 1909 р., не мав ані здібностей, ані гнучкості свого попередника. Хоча його уряд продовжив політику державного регулювання корпорацій, зближення Тафта з консервативною верхівкою республіканців викликало невдоволення і кризу в партії.

«Нова демократія» В. Вільсона. Розкол у лавах республіканців дозволив здобути перемогу на президентських виборах 1912 р. кандидатові від демократичної партії Вудро Вільсону, за якого проголосувало 42 % американців. У минулому професор історії й права Принстонсько-го університету, Вільсон завоював довіру виборців, перебуваючи на посту губернатора штату Нью-Джерсі. Свою передвиборчу програму він назвав «новою свободою», або «новою демократією». Схематично вона вкладалася у три пункти: індивідуалізм, свобода особи і свобода конкуренції, які, на думку нової адміністрації, і мала захищати держава. Уряд В. Вільсона не прагнув жорстко контролювати діяльність великих корпорацій, а лише намагався боротися проти «нечесної конкуренції» і її наслідку - монополізації ринку.

Програма демократів містила всі вимоги прогресистів, і новий президент продовжив курс реформ, розпочатий Рузвельтом. В інтересах споживачів уряд зменшив до 27 % мита на ввезені до країни товари, причому ряд продуктів харчування звільнявся від них цілком. У 1913 р. згідно з прийнятою 16-ю поправкою до конституції в країні було запроваджено систему

прогресивного оподаткування та створено Федеральну резервну систему, покликану забезпечити контроль над грошовим обігом та кредитно-фінансовими установами країни. Закон Клейтона, прийнятий у 1914 р., заборонив використовувати антимонопольне законодавство проти профспілок і страйкуючих робітників.

1. Яким чином промисловці США компенсували нестачу робочої сили?

2. Схарактеризуйте процес монополізації американської промисловості і банківської сфери.

3. У чому виявився вплив монополій на діяльність уряду США? Наведіть конкретні приклади.

4. Проаналізуйте причини та наслідки прийняття закону Шермана.

5. Схарактеризуйте політику американських урядів щодо афроамериканців та індіанців.

У зошитах зробіть порівняльну таблицю «Справедливого курсу» Т. Рузвельта та «Нової демократії» В. Вільсона за схемою: мета, заходи, наслідки.

Використавши додаткові джерела, напишіть повідомлення про українську еміграцію до США в кінці ХІХ ст.

1890 р. - прийняття антитрестівського закону Шермана. 1901-1909 рр. - адміністрація Т. Рузвельта. Політика «Справедливого курсу».

1913-1921 рр. - адміністрація В. Вільсона. Політика «Нових свобод».

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Осмоловський

 






^