mozok.click » Географія » Світове значення машинобудування
Інформація про новину
  • Переглядів: 81
  • Автор: admin
  • Дата: 31-01-2018, 00:59
31-01-2018, 00:59

Світове значення машинобудування

Категорія: Географія

Доведіть, що машинобудування є чи не найважливішим видом економічної діяльності.

ЗНАЧЕННЯ МАШИНОБУДУВАННЯ. Роль машинобудування у світі стрімко зростає. Адже завдяки цьому виду економічної діяльності створюються нові прогресивні технології. Деякі з них змінюють «промислове обличчя» світу. Так було з появою першого пароплава, літака, комп’ютера.Нині розпочинається ера робототехніки, яка знову може змінити хід розвитку світової промисловості. Крім цього, машинобудування є певнимпоказником рівня економічного розвитку країни. Наприклад, у Японіїчастка продукції машинобудування в експорті досягає 64 %, у США йНімеччині — 48 %, Швеції — 44 %, Канаді — 42 %, у Франції, ВеликійБританії та Швейцарії — понад 30 %. На розвинені країни загалом припадає понад 80 % світового експорту машин й устаткування. У широкійноменклатурі машинобудівної продукції в розвинених країнах ключова

роль належить авіаракетно-космічній промисловості, мікрое-лектроніці, робототехніці, атомно-енергетичній техніці, вер-стато- й автомобілебудуванню (мал. 137). У машинобудуванні останніми роками триває процес інтернаціоналізації виробництва, впроваджуються гнучкі автоматизовані системи татехнології автоматизованого проектування.



Уважно вивчіть карту (мал. 137) та виокремте найбільші машинобудівнірайони світу.

Пригадайте з курсу історії, як і коли в різних частинах світу розпочавсяпроцес індустріалізації. Якими булийого передумови?

взаємозв’язок між рівнем Економіки й розвитком МАШИНОБУДУВАННЯ. У країнах Західної Європи раніше, ніж в інших регіонах світу, розпочався процес індустріалізації. Тут швидко відбувся перехід від ремесла до мануфактури, здійснилися промисловий переворот і докорінна індустріалізація економіки. Це зумовило провідні позиції країнЄвропи, а потім США та Японії в царині технології, підвищилоконкурентоспроможність продукції за рахунок її здешевленняза одночасного поліпшення якості. Розпочалася торгово-економічна експансія цих країн, що сприяло зміцненню їхньогоекономічного потенціалу й дало імпульс для подальшого випереджувального розвитку. Нині розрив у продукуванні національного доходу між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, сягає 12 разів і вже протягом кількохдесятиріч не знижується.

У другій половині XX ст. країни, що розвиваються, зробили ривок в індустріалізації, таким чином повторивши з певним відставанням подоланий розвиненими країнами шлях. Передусім це стосувалося легкої й харчової промисловості,

видобування корисних копалин і лише в окремих випадках виробництва сільгоспмашин, транспортних засобів, побутової електротехніки, мінеральних добрив. Найвища стадія — випуск обладнання, верстатів,електроніки (Індія, Малайзія, Індонезія тощо). Але доки країни, що розвиваються, піднімаються на черговий щабель, економічно розвинені держави збільшують відрив. Тому проблема зближення рівнів економічногорозвитку не така проста, як здається. І машинобудування в ній відіграєважливу, якщо не вирішальну, роль. Поява країн нової індустріалізації — Республіка Корея, Тайвань, Сингапур, Бразилія, Мексика, Аргентина — зумовлена передусім формуванням потужного машинобудування їхніми національними економіками. Стрімке зростання китайськоїекономіки також розпочалося завдяки прогресу машинобудування в ційкраїні.

Попри це, рівень машинобудування в розвинених країнах є значно вищим, ніж в інших регіонах. Це й обумовлює наявність у світовій економіці трьох основних його центрів:

Західноєвропейського;

Північноамериканського;

Азійсько-Тихоокеанського.


Для розв’язання проблеми вирівнювання рівня розвитку машинобудування в різних регіонах світу не досить нарощувати, як це здебільшого робиться, виробничі потужності в країнах, що розвиваються. Тут потрібна не лише звичайна допомога заможніших держав, а й «взаємопроникнення» економік, інтернаціоналізація світового господарства. Томупроблема розвитку світового машинобудування є однією з важливих усвітовій економіці.

Розміщення машинобудування досить точно відображає розташування великих міст, міських агломерацій і мегаполісів. Так, у США найбільші машинобудівні райони сформувалися на північному сході (мегаполіс Босваш) та в Каліфорнії (мегаполіс Сан-Сан), у ВеликійБританії — навколо Лондона, у Франції — навколо Парижа. Японський мегаполіс Токайдо також є машинобудівним районом світового значення.

Таке розташування в зоні високоурбанізованих територій дає змогу підвищити ефективність виробництва за рахунок спеціалізації й кооперування підприємств на невеликій площі, використання спільної інфраструктури,економії на транспортних витратах тощо.

НАЙПОТУЖНІШІ МАШИНОБУДІВНИКИ. Виробництво певних видів продукції машинобудування визначає наявність у тій чи іншій країні певної технології. Однією зі складних і таких, що трапляється в обмеженій кількості країн, є технологія авіабудування. Неюволодіють Бразилія, Велика Британія, Італія, Канада,Китай, Німеччина, Росія, США, Чехія, Франція, Україна, Японія. До найбільших виробників літаків належатьтакі компанії, як Воеing (США) та Airbus (ЄвропейськийСоюз), а одним з найбільших виробників авіаційних двигунів є Rolls-Royce (Велика Британія).

Виробництво автомобілів що не рік зростає. Наприклад, у 2014 р. у світі було складено 89,7 млн автомобілів. Найбільше їх виробляють на підприємствах

Бразилії, Індії, Китаю, Мексики, Німеччини, Південної Кореї, США, Японії. Лідерами в автомобілебудуванні є концерни General Motors (США), Toyota (Японія), Volkswagen Group(Німеччина) (мал. 140). Нині спостерігається зростання активності автовиробників Південної Кореї, а в першому десятиріччі ХХІ ст. найбільшими темпами розвивалось автомобілебудування Китаю. У виробництві автомобілів задіяноблизько 8,3 млн осіб по всьому світу.

В історії розвитку світового суднобудування відзначаються чіткі періоди зростання й спаду виробництва. Найбільший спад спостерігався в 70-80-х роках ХХ ст. Натомість у 2000-2005 рр. відбувся приріст світових суднобудівних потужностей на 16-25 % щороку.

Поміркуйте, яким чином Японії вдалося досягти значних успіхів увиробництві автомобілів (мал. 141).

Підготуйте короткий виступ про використання промислових роботів.

При розміщенні суднобудівних підприємств у світі здебільшого орієнтуються на такі чинники: природний (наявність корисних копалин і матеріальних ресурсів); демографічний (трудові ресурси); близькість ринків збуту. Важливу роль у розвитку цього виду економічної діяльності відіграєнауково-технічний прогрес, спрямований на вдосконаленняі впровадження нових способів енерго- й матеріалоощадноговиробництва, вдосконаленння й підвищення надійності судноплавного транспорту.

Нині світове суднобудування за обсягами виробництва продукції перебуває на найвищому рівні за останні 20 років.Чимало країн здійснюють реконструкцію своїх корабеленьіз застосуванням сучасних технологій і програмно-обчислювальних засобів. Визначилася спеціалізація з виробництвасуден: Європа — пасажирські та круїзні судна, Китай —танкери, навалювальні судна, Польща — контейнеровози.Найкращих результатів в замовленні й спорудженні судендосягають великі концерни, що успішно діють у Німеччині,США, Японії, Південній Кореї, Китаї, Польщі. Основнимитипами суден є танкери, щорічний приріст тоннажу яких нанайближче десятиріччя оцінюється не менш як 2 %.

Останніми роками судноверфі з Азії виграють 86 % замовлень на спорудження вантажних суден. Ці замовлення були поділені в основному між Південною Кореєю (43 %), Японією(33 %) і Китаєм (10 %). А європейців майже витиснули з цього ринку — їм дісталося лише 4 % замовлень. Таким чином,лише за три десятки років понад 4/5 усього світового суднобудування перемістилося на Схід.

Кожна машинобудівна країна має свій верстатний парк, представлений масою робочого устаткування, що постійнооновлюють внаслідок фізичної спрацьованості й морального старіння. У Японії верстатний парк повністю оновлюється за сім років. Найбільший верстатний парк у світі маютьСША — 4,8 млн одиниць, у Японії працюють 2 млн верстатів, Німеччині — 1,8 млн, у Великій Британії — 1,1 млн.

Сумарне виробництво верстатів у світі становить 1 млн 200 тис. штук на рік. Трохи більше половини цієї кількості припадає на п’ять країн — Італію, Китай, Німеччину,США та Японію. До «світової десятки» світових виробників

входять також Велика Британія, Польща, Росія, Чехія,

Швейцарія. Значні обсяги виробництва мають Бразилія,

Індія, Румунія, Південна Корея, Тайвань, Україна.


Виробництво комп’ютерної техніки потребує наявності великої кількості висококваліфікованих кадрів. Тому ця промисловість розвивається лише в окремих країнах,а виробників цієї продукції можна буквально перелічитина пальцях. На першому місці Hewlett-Packard (США) ізчасткою 18,8 %, на другому — Acer (Тайвань) — 12,7 %, натретьому — Dell (США) — 11,6 %, на четвертому — Lenovo(Китай) — 10,1 %, на п’ятому Toshiba (Японія) — 5,7 %. Решта виробників мають набагато менші частки, хоча на нихзагалом припадає сегмент 41,1 %. Проте цей рейтинг доволіумовний, тому що насправді комплектуючі до кожного зкомп’ютерів будь-якої фірми виготовляє обмежена кількістьвиробників. Ринок виробництва «серця» комп’ютерів —центрального процесора та системних (материнських)плат — монополізований. На ринку процесорів лідируютьамериканські Intel (частка ринку 81,8 %) та AMD (10,4 %).Виробництво комп’ютерної техніки залежить від інформаційних технологій. Вони найліпше розвиваються у трьохкраїнах, у яких не підлягають оподаткуванню: США, Японія, Індія.

За даними Міжнародної федерації робототехніки (IFR), продаж промислових роботів у світі встановив новий рекорду 2014 р., уперше перевищивши 200 тис., а зростання порівняно з попереднім роком становило 27 %. Найвищий показник використання робототехніки наявний в автомобілебудуванні та виробництві електроніки(мал. 142, 143). Нові максимуми зафіксовані в усіх регіонах, при цьомув Азії було продано близько 140 тис. промислових роботів. Лідерами з їхвиробництва є Китай, Південна Корея, США, Японія та Німеччина.

Наступні 50 років, імовірно, будуть початком ери роботів. їх сьогодні використовують у складних та небезпечних виробництвах (мал. 142, 143). Вони забезпечують чітку роботу багатьох машинобудівних підприємств, потрібні вгенетиці, молекулярній біології тощо.Роботи можуть безпосередньо виконувати команди оператора, працювати зазаздалегідь складеною програмою абодотримуватися набору загальних вказівок з використанням технології штучного інтелекту. Це дає змогу полегшити або зовсім замінити людську працюна виробництві, у будівництві, під часроботи з вантажами, шкідливими матеріалами, а також в інших складнихабо небезпечних для людини умовах.Окремим видом роботів є нанороботизавбільшки як молекула (менше 10 нм),що мають функції руху, обробки й передачі інформації, виконання програм.Нанороботи здатні до створення своїхкопій, тобто самовідтворення. Дізнайтесь про розвиток робототехніки йнанотехнології в Україні.

ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК

1. У світі є три основні центри машинобудування: Західноєвропейський,Північноамериканський, Азійсько-Тихоокеанський.

2. Від стану машинобудування залежить рівень упровадження технологій у країні.

3. У 2014 р. у світі випущено 89,7 млн автомобілів.

ЗНАЮ, розумію, вмію пояснити

1. Поміркуйте, чи є відмінність між чинниками розміщення суднобудуванняй автомобілебудування.

2. Схарактеризуйте особливості розміщення авіабудування у світі.

3. Назвіть найбільших виробників верстатів у світі.

4. Поясніть, чому виробництво комп’ютерної та робототехніки зосередженелише в кількох країнах.

5. Схарактеризуйте світовий ринок комп’ютерів та назвіть його лідерів.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Надтока, Топузов

 



^