mozok.click

Додаток 1

ВІДНОСНІ МОЛЕКУЛЯРНІ МАСИ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

 

	н+	nh;	Na+	К+	Ва2+	Са2+	Mg2+	АР	Cr3+	Fe2+	Fe3+	Mn2+	Zn2+	Cu2+	Ag+	Pb2+
О2	-	-	62	94	153	56	40	102	152	72	160	71	81	80	232	223
он	18	35	40	56	171	74	58	78	103	90	107	89	99	98	-	241
сг	36,5	53,5	58,5	74,5	208	111	95	133,5	158,5	127	162,5	126	136	135	143,5	278
Вг	81	98	103	119	297	200	184	267	292	216	296	215	225	224	188	367
І	128	145	150	166	391	294	278	408	433	310	-	309	319	-	235	461
NOg	63“	80	85	101	261	164	148	213	238	180	242	179	189	188	170	331
S2-	34	68	78	110	169	72	56	150	200	88	208	87	97	96	248	239
so3	'cN 00	116	126	158	217	120	104	294	344	136	352	135	145	144	296	287
so4	982	132	142	174	233	136	120	342	392	152	400	151	161	160	312	303
со3	62 2“	96	106	138	197	100	84	-	-	-	292	115	125	124	276	267
SiOs	«4 00	-	122	154	213	116	100	282	332	132	340	131	141	140	292	283
ро4	983	149	164	212	601	310	262	122	147	358	151	355	385	382	419	811

Додаток 2

ЯКІСНІ РЕАКЦІЇ НА КАТІОНИ Й АНІОНИ

Примітка: р — ознак реакцій немає; м — розчин каламутний; риска — розкладаються водою або не існують; Т — речовини, під час розкладання яких утворюються гази.

Додаток 3

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аерозолі — системи, які характеризуються тим, що дисперсною фазою в них є рідина, а дисперсійним середовищем — гази.

Алкани — група насичених вуглеводнів, що мають загальну фор^му^лу ^Cn^H2n₊2-

Амінокислоти — органічні речовини, що містять у складі різні за характером групи атомів: карбоксильну, властиву кислотам, й аміногрупу, властиву органічним основам.

Амфотерні гідроксиди — гідроксиди, що проявляють подвійну хімічну природу: під час реакцій з кислотами реагують як основи, з лугами — як кислоти.

Аналітична хімія — наука, яка вивчає методи визначення якісного й кількісного складу речовин.

Аніон — негативно заряджений йон.

Асоціація — сполучення різнойменно заряджених йонів у молекули за рахунок електростатичних сил притягання.

Б

Бензинова фракція — вуглеводні з карбоновим ланцюгом С₅ - С, які утворюються за температури 40-80 °С.

Білки — високомолекулярні органічні сполуки (природні полімери), до складу яких входять залишки молекул амінокислот, сполучених між собою пептидним зв’язком.

Біологічна хімія — наука про хімічний склад організмів і процесів, що в них відбуваються.

Біосфера — середовище існування живих організмів на Землі.

В

Відновлення — процес приєднання електронів частинками.

Відновники — атоми, молекули чи йони, які віддають електрони.

Водневий зв’язок — електростатична взаємодія між молекулами за участю атомів Гідрогену.

Вуглеводи — органічні речовини, склад молекул яких представлено загальною формулою C_m(H₂O)_n.

Г

Газифікація — перспективний спосіб переробки вугілля з низьким вмістом Карбону.

Газойль — фракція, яка утворюється під час перегонки нафти й містить вуглеводні складу С - С₂₀

Гас — фракція, що утворюється під час перегонки нафти й містить вуглеводні складу С₁₂ - С₁₈

Геологічна хімія — наука про хімічний склад Землі, поширення та міграцію хімічних елементів у різних оболонках земної кулі.

Гідратація — взаємодія частинок речовини з молекулами води під час утворення водного розчину.

Гідрати — продукти гідратації.

Гідроксильна група — група атомів —ОН.

Гліцерол — триатомний спирт, молекулу якого розглядають як похідну пропану, у якого один атом Гідрогену біля кожного атома Карбону заміщений на гідроксильну групу.

Глюкоза — моносахарид, хімічна формула якого С₆Н₁₂О₆.

Гомологи — сполуки, що подібні за будовою та хімічними властивостями, але відрізняються за складом молекул на одну або кілька груп атомів —CH₂—.

Гудрон — залишок мазуту після добування з нього вазеліну та парафіну.

Д

Диполь — система з двох зарядів (5 і 5+), однакових за значенням, але протилежних за знаком.

Дисоціація — розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.

Дисперсна система — система з двох чи більше речовин, причому одна з них у подрібненому стані рівномірно розподілена серед частинок іншої.

Дисперсна фаза — подрібнена речовина.

Дисперсійне середовище — речовина, у якій міститься дисперсна фаза.

Е

Екзотермічні реакції — реакції, під час яких виділяється тепло.

Електроліти — речовини, водні розчини яких або розплави проводять електричний струм.

Електролітична дисоціація — розпад електроліту на йони під час розчинення у воді (або розплавлення).

Ендотермічні реакції — реакції, під час яких поглинається тепло.

Емульсії — системи, у яких дисперсною фазою та дисперсійним середовищем є рідини, що не змішуються.

Етанова кислота — представник насичених карбонових кислот, до складу якої входить залишок молекули метану -СН₃ і карбоксильна група -СООН.

Етанол — одноатомний спирт, до складу якого входить залишок молекули насиченого вуглеводню етану -С₂Н₅ й гідроксильна група -ОН.

ж

Жири — продукти взаємодії гліцеролу й вищих карбонових кислот (:тверді жири — насичених кислот, рідкі — ненасичених).

І

Істинні розчини — гомогенні системи, у яких молекули чи йони розчиненої речовини рівномірно розподіляються між молекулами розчинника.

Й

Йонізація — утворення електрично заряджених частинок (вільних електронів і йонів) з електрично нейтральних частинок середовища.

Йонні реакції — реакції обміну, що відбуваються в розчинах електролітів.

Йонно-молекулярні рівняння — рівняння, які містять не тільки йони, а й формули сполук.

К

Кам’яне вугілля — тверда викопна вуглеводнева сировина.

Карбоксильна група — група атомів -СООН, що зумовлює властивості органічних кислот.

Кислоти — електроліти, які у водних розчинах (розплавах) дисоціюють на гідратовані катіони Гідрогену.

Коксування — спосіб перероблення кам’яного вугілля.

Колоїдні розчини — високодисперсні системи (клеєподібний розчин), у яких розмір частинок становить 1-100 нм, а колоїдне середовище є рідиною.

Кратні зв’язки — подвійний і потрійний зв’язки.

Кристалізаційна вода — вода, що входить до складу кристалогідрату.

Кристалогідрати — речовини, до складу яких входить певна кількість молекул води.

Крохмаль — природний полімер, склад якого виражається форму^{лою ( C}6^H10^O5 ⁾д.

Л

Лігроїн — фракція, що утворюється під час термічного розкладу нафти й містить суміш вуглеводнів складу С₈ - С.

М

Мазут — темна в’язка рідина, що залишається після перегонки нафти або виділення з неї нафтопродуктів.

Метан — найпростіша за будовою органічна сполука, до складу молекули якої входять один атом Карбону й чотири атоми Гідрогену.

Мило — натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот.

Модель — замінник, аналог об’єкта.

Н

Нафта — природна суміш вуглеводнів різних класів.

Неелектроліти — речовини, водні розчини яких або розплави не проводять електричний струм.

Необоротні реакції — хімічні реакції, що відбуваються в одному напрямі й завершуються повним перетворенням реагентів на продукти.

О

Оборотні реакції — хімічні реакції, які одночасно відбуваються у двох протилежних напрямах.

Окиснення — процес, під час якого частинки реагентів віддають електрони.

Окисники — частинки, які приєднують електрони.

Окисно-відновні реакції — хімічні реакції, що відбуваються зі зміною ступенів окиснення елементів реагентів і продуктів реакції.

Оксиди — складні речовини, до складу яких входять два елементи, один з яких — Оксиген у ступені окиснення -2.

Органічні речовини — сполуки Карбону, які вивчає окрема галузь хімії — органічна хімія.

Основи — електроліти, які у водних розчинах (розплавах) дисоціюють на гідратовані гідроксид-аніони.

П

Піни — двофазні системи, у яких дисперсною фазою є гази, а дисперсійним середовищем слугує рідина.

Показник рН — величина, що характеризує концентрацію йонів Гідрогену в розчинах.

Поліетилен — високомолекулярна сполука, що утворюється внаслідок реакції полімеризації етилену.

Полімери — високомолекулярні сполуки, що утворюються внаслідок сполучення великої кількості молекул речовин, які мають у своєму складі кратні зв’язки.

Природний газ — природна суміш вуглеводнів, які утворилися в надрах Землі внаслідок розкладу органічних сполук.

Процес розчинення — фізико-хімічний процес, який супроводжують теплові явища, що відбуваються внаслідок гідратації молекул або йонів у розчині.

Р

Рідке мило — калієві солі вищих карбонових кислот.

Розчин — однорідна (гомогенна) система, що складається з двох або більше компонентів і продуктів їхньої взаємодії.

Розчинена речовина — газ, рідина або тверда речовина.

Розчинник-— компонент розчину, який перебуває в такому самому агрегатному стані, що й розчин.

Розчинність — маса розчиненої речовини, яка за певних умов (температури, тиску) може розчинитися в розчиннику масою 100 г.

С

Сапоніни — речовини, що мають мийну дію й містяться в рослинах.

Сахароза — дисахарид, молекулярна формула якого СНО.

Сильні електроліти — електроліти, ступінь дисоціації яких високий (а « 1, або 100 %).

Синтетичні органічні речовини — це продукти хімічної промисловості.

Слабкі електроліти — електроліти, ступінь дисоціації яких низький (а < 3 %).

Солі — електроліти, які у водних розчинах (розплавах) дисоціюють на гідратовані катіони металічних елементів та аніони кислотних залишків.

Спирти — органічні речовини, до складу яких входить одна або кілька гідроксильних груп.

Ступінь електролітичної дисоціації — відношення кількості молекул (формульних одиниць), що розпалися на йони, до загальної кількості молекул (формульних одиниць) розчиненої речовини.

Суспензії — системи, у яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені між молекулами рідини (води).

Т

Тверде мило — натрієві солі вищих карбонових кислот.

Тверді піни — двофазні системи, у яких дисперсною фазою є гази, а дисперсійним середовищем — тверда речовина.

Тепловий ефект реакції — кількість тепла, що виділяється або поглинається під час хімічної реакції.

Термохімічне рівняння — хімічне рівняння, у якому зазначено тепловий ефект реакції.

Ф

Фізична хімія — галузь науки, що вивчає хімічні явища та процеси на основі загальних фізичних принципів й експериментальних методів; зосереджена на вивченні хімічних явищ.

Х

Хімічна кінетика — учення про швидкість хімічних реакцій і механізм їхнього перебігу.

Хімічна фізика — галузь науки, що досліджує хімічні процеси фізичними методами, зокрема молекулярної фізики та фізики твердого тіла.

Хімічний зв’язок — зв’язок, утворений на основі взаємодії між частинками речовини (атомами, молекулами, йонами), у результаті чого утворюються хімічно стійкі молекули чи кристали.

Хімія — наука про природу, що формує перші уявлення про наукову картину світу, роль речовин у розвитку природи, взаємозв’язки між неорганічними й органічними речовинами та їх роль у житті людини, допомагає зрозуміти єдність усіх процесів у природі.

Ц

Целюлоза — природний полімер, склад якого виражається форму^{лою (}-^С6^н10°₅-)_п.

Ш

Швидкість хімічної реакції — зміна концентрації реагенту або продукту реакції за одиницю часу в одиниці об’єму.

Я

Якісні реакції — реакції, за допомогою яких можна виявити катіони й аніони в складі речовини.

 

Це матеріал з підручника Хімія 9 клас Савчин