Додаток 1
ВІДНОСНІ МОЛЕКУЛЯРНІ МАСИ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН
н+ |
nh; |
Na+ |
К+ |
Ва2+ |
Са2+ |
Mg2+ |
АР |
Cr3+ |
Fe2+ |
Fe3+ |
Mn2+ |
Zn2+ |
Cu2+ |
Ag+ |
Pb2+ |
|
О2 |
- |
- |
62 |
94 |
153 |
56 |
40 |
102 |
152 |
72 |
160 |
71 |
81 |
80 |
232 |
223 |
он |
18 |
35 |
40 |
56 |
171 |
74 |
58 |
78 |
103 |
90 |
107 |
89 |
99 |
98 |
- |
241 |
сг |
36,5 |
53,5 |
58,5 |
74,5 |
208 |
111 |
95 |
133,5 |
158,5 |
127 |
162,5 |
126 |
136 |
135 |
143,5 |
278 |
Вг |
81 |
98 |
103 |
119 |
297 |
200 |
184 |
267 |
292 |
216 |
296 |
215 |
225 |
224 |
188 |
367 |
І |
128 |
145 |
150 |
166 |
391 |
294 |
278 |
408 |
433 |
310 |
- |
309 |
319 |
- |
235 |
461 |
NOg |
63“ |
80 |
85 |
101 |
261 |
164 |
148 |
213 |
238 |
180 |
242 |
179 |
189 |
188 |
170 |
331 |
S2- |
34 |
68 |
78 |
110 |
169 |
72 |
56 |
150 |
200 |
88 |
208 |
87 |
97 |
96 |
248 |
239 |
so3 |
'cN 00 |
116 |
126 |
158 |
217 |
120 |
104 |
294 |
344 |
136 |
352 |
135 |
145 |
144 |
296 |
287 |
so4 |
982 |
132 |
142 |
174 |
233 |
136 |
120 |
342 |
392 |
152 |
400 |
151 |
161 |
160 |
312 |
303 |
со3 |
62 2“ |
96 |
106 |
138 |
197 |
100 |
84 |
- |
- |
- |
292 |
115 |
125 |
124 |
276 |
267 |
SiOs |
«4 00 |
- |
122 |
154 |
213 |
116 |
100 |
282 |
332 |
132 |
340 |
131 |
141 |
140 |
292 |
283 |
ро4 |
983 |
149 |
164 |
212 |
601 |
310 |
262 |
122 |
147 |
358 |
151 |
355 |
385 |
382 |
419 |
811 |
Додаток 2
ЯКІСНІ РЕАКЦІЇ НА КАТІОНИ Й АНІОНИ
Примітка: р — ознак реакцій немає; м — розчин каламутний; риска — розкладаються водою або не існують; Т — речовини, під час розкладання яких утворюються гази.
Додаток 3
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Аерозолі — системи, які характеризуються тим, що дисперсною фазою в них є рідина, а дисперсійним середовищем — гази.
Алкани — група насичених вуглеводнів, що мають загальну формулу CnH2n+2-
Амінокислоти — органічні речовини, що містять у складі різні за характером групи атомів: карбоксильну, властиву кислотам, й аміногрупу, властиву органічним основам.
Амфотерні гідроксиди — гідроксиди, що проявляють подвійну хімічну природу: під час реакцій з кислотами реагують як основи, з лугами — як кислоти.
Аналітична хімія — наука, яка вивчає методи визначення якісного й кількісного складу речовин.
Аніон — негативно заряджений йон.
Асоціація — сполучення різнойменно заряджених йонів у молекули за рахунок електростатичних сил притягання.
Б
Бензинова фракція — вуглеводні з карбоновим ланцюгом С5 - С, які утворюються за температури 40-80 °С.
Білки — високомолекулярні органічні сполуки (природні полімери), до складу яких входять залишки молекул амінокислот, сполучених між собою пептидним зв’язком.
Біологічна хімія — наука про хімічний склад організмів і процесів, що в них відбуваються.
Біосфера — середовище існування живих організмів на Землі.
В
Відновлення — процес приєднання електронів частинками.
Відновники — атоми, молекули чи йони, які віддають електрони.
Водневий зв’язок — електростатична взаємодія між молекулами за участю атомів Гідрогену.
Вуглеводи — органічні речовини, склад молекул яких представлено загальною формулою Cm(H2O)n.
Г
Газифікація — перспективний спосіб переробки вугілля з низьким вмістом Карбону.
Газойль — фракція, яка утворюється під час перегонки нафти й містить вуглеводні складу С - С20
Гас — фракція, що утворюється під час перегонки нафти й містить вуглеводні складу С12 - С18
Геологічна хімія — наука про хімічний склад Землі, поширення та міграцію хімічних елементів у різних оболонках земної кулі.
Гідратація — взаємодія частинок речовини з молекулами води під час утворення водного розчину.
Гідрати — продукти гідратації.
Гідроксильна група — група атомів —ОН.
Гліцерол — триатомний спирт, молекулу якого розглядають як похідну пропану, у якого один атом Гідрогену біля кожного атома Карбону заміщений на гідроксильну групу.
Глюкоза — моносахарид, хімічна формула якого С6Н12О6.
Гомологи — сполуки, що подібні за будовою та хімічними властивостями, але відрізняються за складом молекул на одну або кілька груп атомів —CH2—.
Гудрон — залишок мазуту після добування з нього вазеліну та парафіну.
Д
Диполь — система з двох зарядів (5 і 5+), однакових за значенням, але протилежних за знаком.
Дисоціація — розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.
Дисперсна система — система з двох чи більше речовин, причому одна з них у подрібненому стані рівномірно розподілена серед частинок іншої.
Дисперсна фаза — подрібнена речовина.
Дисперсійне середовище — речовина, у якій міститься дисперсна фаза.
Е
Екзотермічні реакції — реакції, під час яких виділяється тепло.
Електроліти — речовини, водні розчини яких або розплави проводять електричний струм.
Електролітична дисоціація — розпад електроліту на йони під час розчинення у воді (або розплавлення).
Ендотермічні реакції — реакції, під час яких поглинається тепло.
Емульсії — системи, у яких дисперсною фазою та дисперсійним середовищем є рідини, що не змішуються.
Етанова кислота — представник насичених карбонових кислот, до складу якої входить залишок молекули метану -СН3 і карбоксильна група -СООН.
Етанол — одноатомний спирт, до складу якого входить залишок молекули насиченого вуглеводню етану -С2Н5 й гідроксильна група -ОН.
ж
Жири — продукти взаємодії гліцеролу й вищих карбонових кислот (:тверді жири — насичених кислот, рідкі — ненасичених).
І
Істинні розчини — гомогенні системи, у яких молекули чи йони розчиненої речовини рівномірно розподіляються між молекулами розчинника.
Й
Йонізація — утворення електрично заряджених частинок (вільних електронів і йонів) з електрично нейтральних частинок середовища.
Йонні реакції — реакції обміну, що відбуваються в розчинах електролітів.
Йонно-молекулярні рівняння — рівняння, які містять не тільки йони, а й формули сполук.
К
Кам’яне вугілля — тверда викопна вуглеводнева сировина.
Карбоксильна група — група атомів -СООН, що зумовлює властивості органічних кислот.
Кислоти — електроліти, які у водних розчинах (розплавах) дисоціюють на гідратовані катіони Гідрогену.
Коксування — спосіб перероблення кам’яного вугілля.
Колоїдні розчини — високодисперсні системи (клеєподібний розчин), у яких розмір частинок становить 1-100 нм, а колоїдне середовище є рідиною.
Кратні зв’язки — подвійний і потрійний зв’язки.
Кристалізаційна вода — вода, що входить до складу кристалогідрату.
Кристалогідрати — речовини, до складу яких входить певна кількість молекул води.
Крохмаль — природний полімер, склад якого виражається формулою ( C6H10O5 )д.
Л
Лігроїн — фракція, що утворюється під час термічного розкладу нафти й містить суміш вуглеводнів складу С8 - С.
М
Мазут — темна в’язка рідина, що залишається після перегонки нафти або виділення з неї нафтопродуктів.
Метан — найпростіша за будовою органічна сполука, до складу молекули якої входять один атом Карбону й чотири атоми Гідрогену.
Мило — натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот.
Модель — замінник, аналог об’єкта.
Н
Нафта — природна суміш вуглеводнів різних класів.
Неелектроліти — речовини, водні розчини яких або розплави не проводять електричний струм.
Необоротні реакції — хімічні реакції, що відбуваються в одному напрямі й завершуються повним перетворенням реагентів на продукти.
О
Оборотні реакції — хімічні реакції, які одночасно відбуваються у двох протилежних напрямах.
Окиснення — процес, під час якого частинки реагентів віддають електрони.
Окисники — частинки, які приєднують електрони.
Окисно-відновні реакції — хімічні реакції, що відбуваються зі зміною ступенів окиснення елементів реагентів і продуктів реакції.
Оксиди — складні речовини, до складу яких входять два елементи, один з яких — Оксиген у ступені окиснення -2.
Органічні речовини — сполуки Карбону, які вивчає окрема галузь хімії — органічна хімія.
Основи — електроліти, які у водних розчинах (розплавах) дисоціюють на гідратовані гідроксид-аніони.
П
Піни — двофазні системи, у яких дисперсною фазою є гази, а дисперсійним середовищем слугує рідина.
Показник рН — величина, що характеризує концентрацію йонів Гідрогену в розчинах.
Поліетилен — високомолекулярна сполука, що утворюється внаслідок реакції полімеризації етилену.
Полімери — високомолекулярні сполуки, що утворюються внаслідок сполучення великої кількості молекул речовин, які мають у своєму складі кратні зв’язки.
Природний газ — природна суміш вуглеводнів, які утворилися в надрах Землі внаслідок розкладу органічних сполук.
Процес розчинення — фізико-хімічний процес, який супроводжують теплові явища, що відбуваються внаслідок гідратації молекул або йонів у розчині.
Р
Рідке мило — калієві солі вищих карбонових кислот.
Розчин — однорідна (гомогенна) система, що складається з двох або більше компонентів і продуктів їхньої взаємодії.
Розчинена речовина — газ, рідина або тверда речовина.
Розчинник-— компонент розчину, який перебуває в такому самому агрегатному стані, що й розчин.
Розчинність — маса розчиненої речовини, яка за певних умов (температури, тиску) може розчинитися в розчиннику масою 100 г.
С
Сапоніни — речовини, що мають мийну дію й містяться в рослинах.
Сахароза — дисахарид, молекулярна формула якого СНО.
Сильні електроліти — електроліти, ступінь дисоціації яких високий (а « 1, або 100 %).
Синтетичні органічні речовини — це продукти хімічної промисловості.
Слабкі електроліти — електроліти, ступінь дисоціації яких низький (а < 3 %).
Солі — електроліти, які у водних розчинах (розплавах) дисоціюють на гідратовані катіони металічних елементів та аніони кислотних залишків.
Спирти — органічні речовини, до складу яких входить одна або кілька гідроксильних груп.
Ступінь електролітичної дисоціації — відношення кількості молекул (формульних одиниць), що розпалися на йони, до загальної кількості молекул (формульних одиниць) розчиненої речовини.
Суспензії — системи, у яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені між молекулами рідини (води).
Т
Тверде мило — натрієві солі вищих карбонових кислот.
Тверді піни — двофазні системи, у яких дисперсною фазою є гази, а дисперсійним середовищем — тверда речовина.
Тепловий ефект реакції — кількість тепла, що виділяється або поглинається під час хімічної реакції.
Термохімічне рівняння — хімічне рівняння, у якому зазначено тепловий ефект реакції.
Ф
Фізична хімія — галузь науки, що вивчає хімічні явища та процеси на основі загальних фізичних принципів й експериментальних методів; зосереджена на вивченні хімічних явищ.
Х
Хімічна кінетика — учення про швидкість хімічних реакцій і механізм їхнього перебігу.
Хімічна фізика — галузь науки, що досліджує хімічні процеси фізичними методами, зокрема молекулярної фізики та фізики твердого тіла.
Хімічний зв’язок — зв’язок, утворений на основі взаємодії між частинками речовини (атомами, молекулами, йонами), у результаті чого утворюються хімічно стійкі молекули чи кристали.
Хімія — наука про природу, що формує перші уявлення про наукову картину світу, роль речовин у розвитку природи, взаємозв’язки між неорганічними й органічними речовинами та їх роль у житті людини, допомагає зрозуміти єдність усіх процесів у природі.
Ц
Целюлоза — природний полімер, склад якого виражається формулою (-С6н10°5-)п.
Ш
Швидкість хімічної реакції — зміна концентрації реагенту або продукту реакції за одиницю часу в одиниці об’єму.
Я
Якісні реакції — реакції, за допомогою яких можна виявити катіони й аніони в складі речовини.
Це матеріал з підручника Хімія 9 клас Савчин