mozok.click » Географія » Географічне середовище. Взаємодія суспільства й природи в географічному середовищі в минулому та сьогодні
Інформація про новину
  • Переглядів: 1485
  • Автор: admin
  • Дата: 20-08-2017, 15:06
20-08-2017, 15:06

Географічне середовище. Взаємодія суспільства й природи в географічному середовищі в минулому та сьогодні

Категорія: Географія

Поясніть, що таке жива та нежива природа. Як людина використовує їхні об'єкти в процесі своєї життєдіяльності?

  1. Географічне середовище.
  2. Взаємодія суспільства й природи в географічному середовищі в минулому та сьогодні.
  3. Перспективи подальшого освоєння людством своєї планети.

1. Географічне середовище.

Географічне середовище — частина географічної оболонки Землі. Вона є місцем життєдіяльності суспільства, забезпечує його природними ресурсами для існування, відтворення та розвитку. Із розвитком суспільства поняття географічного середовища постійно розширюється.

Ви вже знаєте, що різні країни світу мають різне географічне середовище для свого функціонування. Ви можете самі порівняти особливості географічного середовища для існування та розвитку Японії і Росії, США і Чаду, України і Монголії. Наприклад, у Японії катастрофічно не вистачає самої території для розміщення нових господарських та соціальних об’єктів. Тому японці створюють нове географічне середовище в океані (мал. 1) або шукають можливість освоєння нового середовища на інших планетах. Водночас у сусідній Росії величезні площі майже не заселені й економічно не освоєні. США мають надзвичайно різноманітне та здебільшого сприятливе для суспільного розвитку географічне середовище, а в Чаді панує пустельний клімат і посушливість географічного середовища постійно зростає. Україна взагалі має найкращі природні умови у світі (на думку американського геополітика С. Гантінгтона), а в Монголії пустельність клімату поєднується з його конти-нентальністю й суворими зимами.

За допомогою додаткових джерел знань знайдіть інформацію, яка підтверджує думку С. Гантінгтона про найкращі природні умови в нашій країні.

Однак, як ви вже знаєте, результати господарювання в тій чи іншій країні не залежать безпосередньо від особливостей її гео-

графічного середовища. У Фінляндії воно менш сприятливе, ніж, наприклад, на більшій частині території Росії, але рівень життя її населення є значно вищим.

Порівняйте площу й кількість населення Японії та Росії. Зробіть висновки.



2. Взаємодія суспільства й природи в географічному середовищі в минулому та сьогодні.

Як ви пам’ятаєте з уроків історії, первісні люди займалися збиранням дикорослих плодів і полюванням. Вони майже ніяк не впливали на довкілля. Першою великою подією в їхньому житті стало оволодіння вогнем. Наступний визначальний крок у розвитку людства — перехід до вирощування культурних рослин і розведення тварин. Це дало змогу контролювати виробництво їжі. Тепер її збільшення, урізноманітнення, покращення залежали вже лише від розуму й працездатності людей.

Від цього часу людство вже не просто користувалося дарами природи. Воно почало все активніше змінювати довкілля, пристосовуючи його до своїх потреб. Виникали перші землеробські поселення. За 4 тис. років до н. е. землеробство з’явилося на територіях Північного Китаю, Мексики, Перу, України (між річками Дніпро та Дністер).

За допомогою додаткових джерел знань знайдіть інформацію про трипільську цивілізацію. Розкажіть про результати своєї роботи.

Нові форми господарювання розвивалися в найсприятливіших для цього природних умовах. Природа й людина ніби об’єднували свої зусилля заради прогресу. Звідси ці форми господарювання поширювалися на інші регіони з менш сприятливими природними умовами.

Здобуваючи все нові «перемоги» над природою, людство поступово збіднювало довкілля. Почали загострюватися екологічні проблеми. Деякі вчені вважають, що в основі загибелі більшості давніх цивілізацій лежать саме екологічні чинники.

У Середньовіччі експлуатація природи посилилася. Швидко зростала кількість населення, близько 500 років тому почалася індустріальна ера та стрімко збільшився вплив людини на довкілля.

Однак до XIX ст. значні території США, Канади, Аргентини, Бразилії, Австралії, Росії все ще залишалися малозаселеними та слабко освоєними. Люди селилися переважно на узбережжях океанів і морів.


 

Із розвитком цивілізації у XX ст., особливо на межі другого і третього тисячоліть, вплив природних умов на життя та господарську діяльність людини істотно зменшився. Науково-технічний прогрес, новітні технологічні досягнення дали змогу людині успішно освоювати території з екстремальними природними умовами. Почалося інтенсивне господарське вивчення та освоєння Півночі, пустельних і напівпустельних районів Африки, Америки, Азії та Австралії. З’явилися нові наукові станції в Антарктиді. Швидкими темпами освоювалися багатства Світового океану, гірських територій, екваторіальних лісів Ама-зонії тощо. У деяких регіонах світу вироблена людиною енергія стала суттєво перевищувати кількість сонячної енергії. На жаль, майже скрізь цей процес супроводжувався виникненням екологічних проблем (мал. 2).

Вчені стверджують, що екологія є наймолодшою з усіх наук. За допомогою додаткових джерел інформації знайдіть підтвердження цього факту.

Минуле століття стало важливим часовим відрізком у розробці й практичному відпрацюванні низки моделей раціонального і нераціонального освоєння планети. Переважно шляхом спроб і помилок людство прийшло до розуміння необхідності збереження природного довкілля. Упродовж усієї історії воно постійно перебувало у взаємодії з природою.


3. Перспективи подальшого освоєння людством своєї планети.

Багато рис майбутнього вже зріє в сьогоденні. Напевно, людина й надалі залишиться одночасно як творцем, так і руйнівником довкілля, але все-таки переважатиме розумний підхід.

На думку вчених, у першій чверті XXI ст. посилиться вплив людської діяльності на клімат Землі, особливо в окремих її регіонах. Триватиме глобальне потепління, викликане парниковим ефектом, що змусить людство шукати шляхи більш екологічно безпечного господарювання. Можливо, у середині XXI ст. розпочнеться новий етап розвитку цивілізації. Людство, озброєне небаченими досі технічними засобами, більш рівномірно розподілятиме по планеті водні, лісові, земельні та інші ресурси. На новій науковій основі освоюватимуться території, нині непридатні для життя й господарської діяльності.

Можливості подальшого стихійного розвитку цивілізації вичерпуються. Освоєння нашої планети не може відбуватися за рахунок невпинного нарощування обсягів споживання природних ресурсів, забруднення довкілля, під постійною загрозою ядерної війни.

Людству необхідно виробити новий світовий порядок, який дасть змогу вирішувати різноманітні питання мирним шляхом. Крім того, жодна країна вже не здатна самотужки подолати екологічну кризу та багато інших проблем. Можна передбачити, що у XXI ст. розпочнеться нова ера облаштування людиною свого дому — планети Земля.

ВИСНОВКИ

• Географічне середовище — частина географічної оболонки Землі, яка є місцем життєдіяльності суспільства, забезпечує його природними ресурсами для існування, відтворення та розвитку.

• Різні країни світу мають різне географічне середовище для свого існування. Для одних характерний пустельний клімат, для інших — суворі зими; якимось країнам катастрофічно не вистачає території для розміщення нових об'єктів, а комусь бракує природних ресурсів тощо. Однак результати господарювання в тій чи іншій країні не залежать безпосередньо від особливостей її географічного середовища.

• Науково-технічний прогрес, новітні технологічні досягнення дали змогу людині успішно освоювати території з екстремальними природними умовами, але цей процес супроводжується забрудненням довкілля.

• Можливості подальшого стихійного розвитку цивілізації вичерпуються, тому кожна нація, кожна держава мають робити свій внесок у раціональне освоєння планети.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть ознаки поняття «географічне середовище».

2. Оцініть наслідки взаємодії суспільства й природи.

3. Поясніть проблеми та перспективи використання природних ресурсів на сучасному етапі розвитку суспільства.

4. Оцініть наслідки та перспективи природокористування.

5. Назвіть та покажіть на карті атласу країни світу, у яких результати господарювання не залежать від особливостей їхнього географічного середовища.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Масляк, Капіруліна

 






^