Агрохолдинг — холдингова компанія, група юридичних осіб, що здійснює сільськогосподарську діяльність (займається виробництвом продуктів харчування, тобто забезпеченням населення продовольством) і діяльність із реалізації сільськогосподарської продукції.
Анклав (у перекладі — закривати на ключ) — територія або частина держави, що оточена з усіх боків територією іншої держави. Наприклад: італійське місто Кальпоне розташоване у Швейцарії, Республіка Сан-Марино — у межах Італії.
Антропосфера — частина біосфери, яку утворює сукупність усіх людей нашої планети.
Банк — фінансова установа, яка акумулює (збирає) грошові кошти, нагромаджує їх, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, операції із золотом, випускає в обіг гроші та цінні папери тощо.
Барель (від англ. barrel — бочка) — одиниця вимірювання об’єму в системі англійських мір. Значення залежить від того, що вимірюється: сухий барель — 115,628 дм3, нафтовий — 158,98 дм3 (л), англійський (для сухих речовин) — 163,65 дм3.
Безробіття — соціально-економічне явище, за якого частина економічно активного населення країни не може реалізувати своє бажання працювати.
Буддизм («вчення Просвітленого») — релігійно-філософське вчення про духовне пробудження (виникло близько VI ст. до н. е. в Стародавній Індії). Засновником вважається Сіддхартха Гаутама (отримав ім’я Будда Шак’ямуні).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна вартість усіх товарів і послуг, вироблених (наданих) у певній країні за рік під-
приємствами та організаціями, що цій країні або її фірмам належать.
Валовий національний продукт (ВНП) — сукупна вартість усього обсягу товарів і послуг, вироблених (наданих) країною за рік, ураховуючи вартість продукту, створеного підприємствами й фірмами, що належать цій країні, але працюють за кордоном.
Вантажообіг (змінний, добовий, тижневий, місячний, річний) — основний показник роботи транспорту. Обчислюється як добуток кількості (у вагових або об’ємних одиницях) основних та допоміжних вантажів, що переміщуються, на відстань перевезення; або як кількість вантажу, перевезеного на певну відстань за певний час. Вимірюється в тонно-кілометрах.
Відтворення населення — процес зміни поколінь у результаті природного руху (приросту чи зменшення) населення.
Вікова структура населення — розподіл населення за віковими групами.
Географічна стратегія (геостратегія) — політична наука, що визначає засоби й методи для досягнення геополітичної мети окремої держави або союзу держав (збереження та збільшення могутності, мінімалізація збитків і відновлення докризового стану в несприятливих умовах кризи тощо).
Географічне середовище — сукупність живої і неживої природи, залученої на певному етапі розвитку суспільства до процесу суспільного життя; є необхідною умовою існування та розвитку суспільства.
Геополітика — наука, що вивчає вплив географічних чинників переважно на зовнішню, а також внутрішню політику держав.
Геополітика (у дослівному перекладі — мистецтво управління державою) — політоло-
гічна концепція, що вбачає визначальною (у політиці) роль географічних чинників: просторове розташування країни, розмір території, наявність, відсутність або обмеженість природних ресурсів, клімат, кількість населення тощо.
Гібридна війна — війна, що реалізується не в традиційний спосіб (ведення військових дій), а за допомогою створення внутрішніх суперечностей та конфліктів у державі, яку обрано для агресії, із подальшим використанням їх результатів для досягнення політичних цілей країни-агресора.
Глобалізація — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі.
Глобалізація (від франц. global — загальний, такий, що охоплює всю земну кулю) — складний багатогранний процес, який поширюється на всі сфери суспільного життя: економічну, соціальну, політичну, духовну.
Глобальні проблеми — політичні, економічні та соціальні проблеми, які стосуються інтересів усіх країн і народів, усього людства. Вони виникли на межі XIX і XX ст., коли в результаті колоніальних завоювань усі заселені території світу були поділені між провідними країнами та залучені у світове господарство.
Густота населення — рівень заселеності певної території, кількість населення, що проживає на одиниці площі (як правило, у розрахунку на 1 км2); при цьому враховуються незаселені території та внутрішні водні простори.
Економічно активне населення — частина населення обох статей, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.
Експансія — розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі. Прагнення держави захопити нові території, колонії, ринки збуту в інших країнах. Здійснюється силовими методами: шляхом збройної агресії, політико-диплома-тичним тиском, економічним насиллям. Розрізняють територіальну, економічну, полі
тичну, воєнну, інформаційну, культурну, мовну, міграційну експансії.
Експорт — продаж товарів вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон країни.
Еміграція (від латин. emigratio — виселення) — вимушена або добровільна зміна місця проживання людей, переселення з країни їхнього народження в інші країни з економічних, політичних або релігійних причин.
Зайнятість — діяльність людини, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їй засоби до існування (заробіток, прибуток, дохід).
Зовнішня торгівля — торгівля однієї країни з іншими країнами, яка складається з вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю.
Зовнішньоекономічна політика — сукупність цілеспрямованих державних заходів щодо реалізації економічного потенціалу країни на зовнішньому ринку та задоволення власних потреб за рахунок товарів і послуг іноземного виробника.
Імміграція (від латин. immigro — вселяюся) — в’їзд громадян інших держав у країну на довгострокове перебування або постійне проживання, зумовлений економічними, політичними, релігійними або особистими причинами.
Імпорт — ввезення до країни товарів, технологій, капіталів, отримання послуг виробничого або споживчого призначення.
Індекс людського розвитку (ІЛР) — інтегрований показник, який розраховується кожного року з метою порівняння рівня життя, освіченості, грамотності й довголіття населення різних країн світу.
Індуїзм («вічна релігія», «вічний шлях») — стародавня національна релігія, корені якої сягають ведичної цивілізації — культури Індії, що асоціюється з найстарішими священними текстами аріїв та їхніх нащадків-
індоаріїв — Ведами. Виникла між 2 тис. до н. е. — VI—V ст. до н. е.
Інфраструктура — сукупність галузей господарства, що обслуговують виробничу й невиробничу сфери та безпосередньо людину.
Іслам («сумирність», «покірність») — релігія, що сформувалася в VII ст. в Аравії. Через ідейні розбіжності у VIII ст. утворилося п’ять основних релігійно-політичних об’єднань, найбільшими з яких є сунізм (близько 85 % прихильників) і шиїзм (15 %). Засновником вважається пророк Магомет (570—632 рр.), що як посланець Всевишнього передав людям текст священної книги Корану (від араб. — читання).
Іудаїзм («єврейська релігія») — одна зі стародавніх етнічних релігій давніх іудеїв та сучасних віруючих євреїв, заснована відповідно до Танаху (Старого Заповіту) на заповітах Бога — праотця Авраама близько 1750 р. до н. е. і доповнена заповітами Мойсея близько 1300 р. до н. е.
«Комірці» — різні категорії осіб найманої праці. «Сині комірці» — робітники, зайняті переважно на великих підприємствах фізичною працею; «білі комірці» — працівники розумової праці (службовці, чиновники, працівники апарату управління, менеджери, інженерно-технічний персонал); «сірі комірці» — працівники галузей соціальної інфраструктури, сфери обслуговування; «золоті комірці» — висококваліфіковані науковці та фахівці, що мають підприємницькі здібності.
Конверсія в промисловості — скорочення випуску продукції військового призначення оборонною промисловістю та її переорієнтація на виробництво цивільної продукції.
Конфуціанство — китайська етично-філософська школа, заснована філософом Кунфу-цзи (Конфуцій, 551—479 рр. до н. е.). Спираючись на давні традиції, він розробив концепцію способу життя ідеальної справедливої, гуманної, скромної, стриманої людини та принципи організації суспільства китайців: влада правителя священна, мета державного управління — інтереси народу, основа соціального устрою — моральне самовдосконалення людини, що дотримується норм етикету.
Культура — сукупність створених людством протягом його історії матеріальних і духовних цінностей, історично набуті всередині соціуму правила й норми, які дають зразки необхідної поведінки людини і є основою для його збереження та гармонізації.
Машинобудування (машинобудівна промисловість) — найважливіша комплексна галузь обробної промисловості, яка включає проектування, виробництво й експлуатацію машин та обладнання.
Мегалополіс (від грец. — велике місто) — стихійно складена, високоурбанізована форма міського розселення, обумовлена значною концентрацією населення.
Методи дослідження науки — система прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів.
Міжнародна організація — об’єднання держав відповідно до міжнародного права та на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в різних сферах: політиці, економіці, культурі, науці і техніці, праві та інших, що має необхідну для цього систему органів, права й обов’язки тощо.
Міжнародна торгівля — історично перша форма міжнародних економічних відносин, що являє собою обмін товарами й послугами між державами на основі спеціалізації їхнього національного господарства, для якого участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі.
Міжнародний поділ праці — інтернаціональна форма суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації та кооперації країн у виробництві товарів і послуг, якими вони обмінюються через міжнародну торгівлю.
Міжнародні корпорації — великі об’єднання промислових, торговельних, транспортних або банківських фірм і компаній, діяльність яких виходить далеко за межі країн базування й забезпечує їм сприятливі позиції у виробництві, збуті, закупівлі товарів і наданні послуг.
Міська агломерація (від латин. agglomeratio — приєднання) — територіальне скупчення населених пунктів (великих і малих міст),
які об’єктивно об’єднані в єдине ціле економічними, соціальними, культурно-побутовими, екологічними, рекреаційними та іншими зв’язками.
Монархія — форма державного правління, за якої найвища державна влада частково (обмежена, конституційна монархія) або повністю (необмежена, абсолютна монархія) належить одній особі — спадкоємному монарху.
Монокультура (від латин. mono — єдиний і cultura — обробіток) — спосіб рослинництва, коли на одній ділянці постійно вирощується одна й та сама культура (наприклад арахіс у Сенегалі, бавовник у Судані тощо) без дотримання сівозміни; це створює навантаження на ґрунти та призводить до їх виснаження.
Науково-технічний прогрес (НТП) — поступальний еволюційний рух та розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва під впливом науки і техніки; об’єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення їхньої ефективності.
Нація (від латин. natio — плем’я) — історична спільність людей, які мають спільне походження, звичаї, історію, мову, економічні зв’язки, а головне — відчувають власну належність саме до цієї групи людей, стійке їх поєднання на певній території.
Ноосфера — новий стан біосфери, за якого розумова діяльність людини стає визначальним чинником її розвитку.
Перехідна економіка — особливий стан національного господарства (економічної системи) на етапі його становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого стану). Тривалість переходу від однієї економічної системи до іншої може тривати від кількох років до кількох століть.
Плантації — великі господарства, що спеціалізуються на вирощуванні якогось одного тропічного продукту, наприклад бананів, ананасів, кави, какао тощо.
Політична карта світу — географічна карта, що відображає розміщення країн (держав) на нашій планеті. Політичні карти бувають загальними (оглядовими) та спеціальними. Загальні карти передають особливості розміщення країн, найважливіших політичних і стратегічних центрів, міжнародних і внутрішньодержавних комунікацій. Спеціальні карти показують окремі політичні проблеми, явища або події.
Послуга — надання споживачеві певного визначеного договором матеріального або нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Природний рух населення — співвідношення між кількістю народжених і кількістю померлих у країні, регіоні, світі.
Природні ресурси — компоненти природного середовища, сукупність об’єктів і систем живої та неживої природи, які оточують людину й використовуються в процесі виробництва благ для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства. Їх класифікують за різними критеріями.
Природні умови — елементи природи, які не використовуються безпосередньо в процесі виробництва, але мають вплив на життєдіяльність людей. Найбільше від природних умов залежать сільське господарство, добувна промисловість, рекреаційне господарство тощо.
Природно-ресурсний потенціал — сума потенціалів окремих видів ресурсів, сукупність природних умов і ресурсів, що використовуються або можуть використовуватися в господарстві.
Природокористування — використання властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, оздоровчих, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людини.
Промисловість — найбільш технічно досконала галузь матеріального виробництва, яка є основою індустріалізації економіки та має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств із вироб
ництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобутку й переробки сировини, виробництва товарів і послуг.
Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі країни товарів, що були раніше імпортовані на територію цієї країни.
Рекреація — система заходів, пов’язана з використанням вільного часу людей для їхньої оздоровчої, культурно-ознайомчої та спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, розташованих поза містами їхнього постійного проживання. Рекреація охоплює всі види відпочинку.
Релігія (від латин. religio — зв’язок) — особлива система світогляду, сприйняття світу конкретною людиною або групою людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, філософія, що обумовлює поведінку людини; віра людини в надприродне.
Республіка — форма державного правління, за якої вищі органи влади обираються на певний термін і мають визначені законом повноваження; існує поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову.
Ресурсозабезпеченість — співвідношення між запасами природних ресурсів та їх видобутком. Вона виражається кількістю років, на яку має вистачити певної сировини, або запасами в розрахунку на одну особу.
Ринок праці — система економічних відносин, механізм, економічний простір, у якому взаємодіють покупці й продавці праці, що узгоджують ціни й умови праці між роботодавцями та найманими працівниками.
Рівень безробіття — відношення кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до кількості населення працездатного віку.
Світове, або альфа-місто — місто, що вважається важливим елементом світової економічної системи та зазвичай суттєво впливає на політичне, економічне й культурне життя провідних регіонів Землі.
Синтоїзм («шлях божеств») — політеїстична язичницька релігія японців, що, на відміну від світових релігій, не має засновника та єдиного Святого Письма. Оформилася в релігійну систему під впливом буддизму, даосизму й конфуціанства.
Субурбанізація (від латин. sub — під, urban — місто) — процес розвитку приміської зони великих міст через виїзд економічно активного, більш заможного населення в невеликі міста.
Технопарк — наймасштабніший інноваційно-технологічний центр, у якому забезпечуються умови, максимально сприятливі для науково-технічних та інноваційних проектів, що виконуються спільними зусиллями наукових центрів і промисловості.
Технополіс — просторово обмежений господарський комплекс, що складається з науково-дослідних установ та університетів, а також підприємств, компаній, фірм, які на основі своїх розробок випускають інноваційну продукцію або розробляють нові наукоємні технології.
Трудові ресурси — наявне працездатне населення (чоловіки та жінки віком від 16 до 60 (62, 65) років), а також працюючі підлітки та пенсіонери.
Урбанізація (від латин. urbanus — міський) — соціально-економічний процес зростання міст, збільшення кількості міського населення, поширення міського способу життя.
Фінансово-кредитні інститути — державні й приватні комерційні організації, що здійснюють фінансові операції з кредитування, депонування вкладів, ведення розрахункових документів, купівлі й продажу цінних паперів і валюти, надання фінансових послуг тощо.
Християнство («помазаник», «месія») — напрямок єдинобожжя, що відрізняється від інших вірою в Ісуса Христа як втілення Бога заради спасіння людства. Зародилося в Ізраїлі (Палестина) в I ст. на сході Римської імперії. Розкол на православ’я та католицизм (західну й східну гілки) відбувся в 1054 р., а в 1517 р. виник протестантизм.
Це матеріал з підручника Географія 9 клас Масляк, Капіруліна