mozok.click » Правознавство » Трудове право України
Інформація про новину
  • Переглядів: 3572
  • Автор: admin
  • Дата: 8-09-2017, 08:44
8-09-2017, 08:44

Трудове право України

Категорія: Правознавство

1. Які відносини врегульовує трудове право

ЗАВДАННЯ. Ознайомтесь із фрагментом статті, вміщеній в інформаційно-правовому щотижневику. Які суспільні та правові проблеми порушуються в ній? Які правовідносини постали в центрі проблеми, що розглядається?

Саме через прийнятий на себе обов'язок із захисту трудових прав громадян (у тому числі і в умовах кризових явищ, які сьогодні спостерігаються в економіці держави) держава, здійснюючи відповідні функції через органи влади, має забезпечити належний контроль за дотриманням підприємствами законодавства про працю, забезпечити зайнятість населення, своєчасність виплати заробітної плати, охорону праці й здоров'я працюючого населення. А за умов тимчасових фінансових труднощів підприємств першочерговим обов'язком влади є недопущення масових звільнень працівників.

Трудове право України являє собою галузь права, яка регулює трудові та тісно пов’язані з ними суспільні відносини.

Предметом правового регулювання трудового права є комплекс суспільних відносин, основу яких складають трудові відносини, що виникають на підставі трудового договору, а також ряд суспільних відносин, тісно пов’язаних із трудовими.

Трудові відносини — це відносини, які виникають між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. Працівник зобов’язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець — оплачувати його працю, створювати належні умови для неї.

До відносин, тісно пов’язаних із трудовими, належать такі групи:

1) відносини працевлаштування;

2) відносини з виробничого навчання;

3) підвищення кваліфікації;

4) відшкодування збитків, завданих працівником підприємству, установі, організації або збитків, завданих працівнику.



Основними суб’єктами трудового права є працівники та роботодавці. Окрім названих категорій, суб’єктами трудового права можуть бути трудові колективи та професійні спілки, а також окремі постійні або тимчасові органи (наприклад примирні комісії при вирішенні трудових спорів).

Метод трудового права характеризується поєднанням імперативного та диспозитивного методів правового регулювання. Диспозитивний метод застосовується при регулюванні відносин, пов’язаних з укладанням трудового договору, колективного договору, встановленні заробітної плати, коли сторони володіють свободою у визначенні взаємних прав і обов’язків. З іншого боку, у відносинах, пов’язаних із накладенням дисциплінарної відповідальності, вирішенням трудових спорів, значною є участь держави. Поведінка сторін великою мірою визначається встановленими законодавством вимогами, тобто застосовується імперативний метод правового регулювання.

Джерела трудового права являють собою розгалужену систему законів та підзаконних нормативно-правових актів. Основним джерелом трудового права є Конституція України, що встановлює цілий ряд ключових положень, на яких ґрунтується трудове законодавство. Так, стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, стаття 45 — право на відпочинок.

Найважливішу роль у регулюванні трудових відносин відіграє Кодекс законів про працю України. Крім загальних положень, де визначаються завдання кодексу, права й обов’язки працівників та деякі інші питання, він містить положення про колективний і трудовий договори, забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників, робочий час і час відпочинку, нормування праці, заробітну плату, гарантії та компенсації (як для працівників, так і у випадках заподіяння матеріальної шкоди працівником підприємству, установі, організації), трудову дисципліну, охорону праці, працю молоді й жінок, трудові спори, державне соціальне страхування, пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

Крім Кодексу законів про працю України, серед найважливіших законодавчих джерел трудового права слід назвати Закони України «Про колективні договори і угоди», «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про зайнятість населення» та ін.


2. Що таке трудовий договір

ПРИГАДАЙТЕ! Що таке інститут права?

Одним із найважливіших інститутів трудового права є трудовий договір.

Трудовий договір — угода між працівником, з одного боку, і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, з іншого. Працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку. У свою чергу, власник підприємства, організації, установи або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За тривалістю виділяють такі види трудових договорів:

1) безстроковий — укладається на невизна-чений строк;

2) строковий — укладається на певний строк, що встановлюється за згодою сторін;

3) укладений на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір перетворюється на безстроковий, якщо після закінчення раніше обумовленого строку трудові відносини тривають, і ні власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ні працівник не виявили ініціативи щодо їх припинення.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

Зміст

договору

Обов'язкові умови

• Трудова функція працівника

• Місце роботи

• Строк дії трудового договору (на невизначений чи на певний строк)

• Час початку виконання трудової функції

• Розмір винагороди за виконану роботу

Додаткові умови

• Про встановлення випробування

• Про встановлення неповного робочого дня або тижня

• Про роботу в одну зміну при багатозмінному режимі праці тощо

Сторони договору

• Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган

• Фізична особа, яка наймає працівника для виконання певних робіт

• Фізична особа, яка має трудову правоздатність та трудову дієздатність (виникають за загальним правилом із 16 років; в окремих випадках на роботу можуть прийматися особи віком 15 років, а також 14-річні для роботи під час канікул)

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, обов’язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального за

безпечення й організація праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін.

3. Яким є порядок укладення трудового договору

Трудовий договір може укладатися в усній та письмовій формах. Кодекс законів про працю України передбачає випадки, у яких дотримання письмової форми трудового договору є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладанні контракту;

3) при укладанні трудового договору з неповнолітнім;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в письмовій формі;

5) при укладанні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними й геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

6) при укладанні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством (наприклад за умов прийому на роботу надомників, викладачів).

При прийомі на роботу особи подають такі документи: заяву, паспорт або свідоцтво про народження (для неповнолітніх), військовий квиток чи приписне свідоцтво (для військовозобов’язаних), трудову книжку (якщо вона є). Якщо для виконання трудової функції або для обіймання посади обов’язково потрібні спеціальні знання, працівник при укладанні договору зобов’язаний подати документ про професійну підготовку або освіту (лікар, учитель).

В окремих випадках, передбачених законодавством, прийому особи на роботу передує обов’язковий медичний огляд (наприклад осіб, які зайняті на важких роботах, на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці). Згідно зі статтею 25 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган не мають права вимагати від працівника, який влаштовується на роботу, дані про його партійну, національну належність, походження. Забороняється вимагати і будь-які інші документи, крім перелічених вище.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Колективний договір, як і трудовий, також є одним із важливих інститутів трудового права. Він укладається між власником (уповноваженим ним органом) і профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом.

Колективний договір відрізняється від трудового сторонами, що його укладають, порядком укладання,

здійсненням контролю за його виконанням, а також метою та змістом. Слід зауважити, що трудовий договір регулює трудові відносини окремого працівника й власника (уповноваженого ним органу), тобто має більш локальний (обмежений) характер. Натомість колективний договір регулює не лише трудові, а й інші правовідносини, тісно пов'язані з трудовими, отже, має ширшу дію.

4. За яких підстав припиняється трудовий договір

Законодавство України встановлює вичерпний перелік умов, за яких може бути звільнений працівник. У такий спосіб закон захищає його права.

Припинення трудового договору — це закінчення його дії незалежно від причин та підстав. Кодекс законів про працю України наводить такий перелік підстав припинення трудового договору:

1) угода сторін;

2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають, і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;

5) переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприєм-

ством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;

7) набуття законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження виконуваної роботи; укладання трудового договору всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції»; підстави, передбачені Законом України «Про очищення влади»;

8) підстави, передбачені контрактом;

9) підстави, передбачені іншими законами. Кодекс законів про працю України встановлює певний порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Працівник, який уклав трудовий договір на невизначений строк (безстроковий), має право розірвати трудовий договір у будь-який час, але зобов’язаний попередити про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Працівник, попередивши адміністрацію про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, має право до закінчення

строку попередження відізвати свою заяву. У такому випадку звільнення не проводиться, якщо тільки на його місце не був запрошений інший працівник і якому, згідно із законом, не може бути відмовлено в укладанні трудового договору.

Дострокове розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника допускається у випадках його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також з інших поважних причин, що пов’язані з неможливістю продовжувати роботу.


Власник або уповноважений ним орган мають право розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи лише за наявності таких підстав:

1) змін в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідації, скорочення кількості працівників тощо;

2) виявленої невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше ніж три години протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника.

ВИСНОВКИ

• Конституція України гарантує кожній людині право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

• Підставою для виникнення трудових правовідносин є укладення трудового договору. Сторонами цього договору є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Трудовий договір може бути припинено за багатьма підставами. Умовно їх можна поділити на три групи: настання певної події (закінчення строку договору, смерть працівника); з ініціативи працівника чи власника (уповноваженого ним органу); на вимогу органу, що не є стороною трудового договору, так званої третьої особи (на вимогу батьків; після набуття чинності судовим вироком тощо).

1. Дайте визначення поняття «трудовий договір».

2. Доповніть схему «Строк трудового договору».

3. Подайте у вигляді схеми склад трудових правовідносин.

4. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

5. Проаналізуйте ситуацію з правової точки зору.

Михайло К. був прийнятий на роботу слюсарем на підприємство «Рій». 5 липня 2015 р., після досягнення домовленості про зарахування на роботу, Михайло розпочав виконання своїх службових обов'язків. Наказ про зарахування Михайла К. у штат підприємства було видано 8 липня 2015 р., із цього дня йому було нараховано заробітну плату.

Михайло вирішив оскаржити дії адміністрації. Чи має він законні підстави сподіватися на задоволення своїх претензій?

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Святокум поглиблений рівень

 






^