mozok.click » Трудове навчання » Стилі інтер'єру та одягу. Етнічний стиль
Інформація про новину
  • Переглядів: 6362
  • Автор: admin
  • Дата: 11-09-2017, 06:38
11-09-2017, 06:38

Стилі інтер'єру та одягу. Етнічний стиль

Категорія: Трудове навчання

1. Яке, на вашу думку, призначення одягу? Чи змінювалося воно протягом часу?

2. Чи знаєте ви особливості свого індивідуального стилю в одязі?

3. Як ви гадаєте, чи додає костюм упевненості в тих чи інших ситуаціях?

4. Як ви ставитеся до вибору речей для свого гардеробу?

Із історії стиліЬ інтер'єру приміщень (історичний, сучасний)

Протягом усієї історії розвитку культури людина прагнула прикрасити своє життя: одяг, житло, побутові речі тощо. Перші відомості про оформлення інтер’єру дійшли до нас зі Стародавнього Єгипту — колиски сучасної цивілізації. Монументальні споруди

мали переважно прості, прямокутні форми. Стіни, пілони, колони були розписані ієрогліфами і сценами ритуалів у характерному єгипетському стилі. Колірні рішення визначалися червоною, зеленою, жовтою, синьою, чорного й білою палітрою. Сучасна інтерпретація давньоєгипетського стилю передбачає певну філософську складову і створює атмосферу таємничості (мал. 2.1).

Але початком історії дизайну інтер’єру вважають період античності (800 р. до н. е. — 600 р. н. е.). Давньогрецька архітектура була настільки гармонійною й цілісною, що стала певним еталоном для наслідування.



Саме в цей час було досягнуто гармонійне поєднання функціональності предметів з їхньою естетичною зовнішньою формою (мал. 2.2).

Романський стиль (X-XI ст.) — один із найстаріших європейських стилів. Його сувора й водночас гармонійна краса була своєрідним переходом від давньоримської архітектури до західноєвропейської. Романському стилю притаманні монументальність і геометричність, статичні, чіткі, важкі, «закриті» форми. Для нього характерні двері-портали, обрамлені колонами, стрілчасті вікна, монументальні барельєфи. Архітектуру романського стилю називають «духовністю, втіленою в камені».

Романський стиль в інтер’єрі — це насамперед простота й міць, а не витонченість (мал. 2.3). Він найкраще підходить для просторих приміщень з високими стелями. Елементами

оздоблення інтер’єру в романському стилі є мозаїки, вітражі, фрески, масивні меблі з темного дерева, гобеленові й оксамитові штори.

До відомих історичних стилів, що значно вплинули на розвиток матеріально-художньої культури, належать також візантійський, готика, ренесанс, маньєризм, бароко, рококо, класицизм, ампір, еклектика. Про них можна дізнатися, зробивши відповідний запит в Інтернеті.

До сучасних стилів формотворення предметного довкілля належать: модерн (ар нуво), ар деко, кітч (кіч), конструктивізм, функціоналізм, постмодернізм, деконструктивізм, мінімалізм, техно, хай-тек, лофт, ф’южн, поп-арт, авангард (мал. 2.4).

Становлення сучасних стилів розпочалося з другої половини XIX століття під впливом розвитку промисловості, технічного прогресу й зміни свідомості суспільства. Відбувалося поступове спрощення форм, поєднання інноваційних і традиційних технологій і матеріалів. На перший план виходить індивідуальність людини, її самовираження в дизайні інтер’єру й одягу.


Одна з найважливіших ознак модерну — це колорит. Необхідно відтворити особливу колірну гамму епохи «тління й цвітіння»: кольори немов присипані попелом. Улюблені поєднання модерністів — сіро-блакитні, перлинно-сірі, стримані бузкові тони, колір зав’ялої троянди. Шовковисті шпалери, віконні драпірування з екзотичними птахами, павичевим пером, химерними квітами — це ознаки стилю модерн в інтер’єрі.

Стиль ар деко (від фр. art deco — декоративне мистецтво) розкішний і пафосний. В інтер’єрі переважають коштовні матеріали: рідкісні породи деревини, емаль, перламутр, слонова кістка, кришталь, шкіра. Головною рисою ар деко є акцент на геометрії. Чіткі лінії, ступінчасті форми, зигзаг — тут немає місця природним мотивам і романтичним орнаментам. Вінтажні меблі й вишуканий декор підкреслюють статус власника житла, виконаного в стилі ар деко.

Лофт — новий урбаністичний стиль. Інтер’єри в цьому стилі втілюють концептуальний підхід до простору, що виник у поєднанні злиднів і розкоші. Незатишні, непристосовані для житла промислові об’єкти перетворюють на розкішні й епатажні апартаменти.

Більше про сучасні стилі інтер'єру ви можете прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Поняття етнічного стилю. Відображення культурних та історичних особливостей

Нас оточує багато різних витворів матеріально-художньої культури: рукотворні ландшафти, архітектурні споруди, предмети інтер’єру, одяг, знакові системи орнаментів тощо. Національні, історичні й культурні особливості народу відображені в етнічному стилі. У ньому втілені традиційні та самобутні мотиви, що формувалися кожним народом упродовж століть. В етнічному стилі нерозривно поєднані форми й барви довкілля, народна архітектура, традиційний інтер’єр і національні традиції.

В усьому світі відомий стиль українського бароко, що сформувався в XVII-XVIII століттях. Це мистецький стиль, що був поширений

на землях Війська Запорозького, тому українське бароко нерідко називають «козацьким». У цьому стилі поєдналися українські архітектурні традиції та європейське бароко. Він утілений в архітектурі житлових, громадських, культових споруд і характеризується органічним поєднанням рис класичної і народної архітектури (мал. 2.5).

Етнодизайн як стилістичний напрям сучасного формотворення одягу, інтер’єру, ландшафту тощо сьогодні надзвичайно популярний, тож є підстави говорити про етнодизайн як одну з найпотужніших тенденцій стильового вирішення навколишнього середовища. Етнічний стиль формотворення предметного довкілля — це нове бачення народної культури, засіб відродження національного духу, розвитку національної свідомості.


Історичні особливості одягу. З найдавніших часів представників різних соціальних верств суспільства легко було відрізнити за одягом. Клановість* одягу визначалася якістю тканини, коштовністю оздоблення та покроєм. Чим знатнішого роду був римлянин, тим більший був розмір його тоги, а раби й чужоземці взагалі не мали права її носити. У середні віки довгий шлейф сукні дами свідчив про її знатність (чим довший шлейф, тим вище становище в суспільстві). Так само й довжина загнутих носків туфель у чоловіків визначала знатність і заможність (мал. 2.6).

Представникам нижчих класів забороняли носити одяг яскравих кольорів, а лише сірого, чорного, коричневого. На Таїті племінна знать підкреслювала свій високий ранг тим, що носила безліч одягу (це, до речі, часто було дуже незручно).

Із часом ці відмінності зникали й трансформувалися у відмінні риси різних груп людей, не стільки соціальних, скільки професійних,

світоглядних. Варто згадати лахміття хіпі, картатий піджак комівояжера, вбрання сучасних неформальних молодіжних груп тощо.

Характеристика етнічних стиліВ оформлення інтер'єру

Етнічний стиль оформлення інтер’єру має декілька назв: етнічний стиль, екзотика, фолк або просто етніка. Цей стиль передбачає максимальне використання різноманітних елементів декору, що відображають культурні й історичні особливості певної нації або території. Завдяки поєднанню фольклорних мотивів у дизайні інтер’єру етнічний стиль відтворює унікальну атмосферу традицій і культури народу.

Різновидами етнічного стилю в оформленні інтер’єру є: кантрі, англійський, скандинавський, середземноморський, американський, прованс, колоніальний, індійський, східний, африканський, японський, китайський, єгипетський.

Стиль кантрі визначає інтер’єр у стилі сільського житла. У цьому стилістичному напрямку дуже широкий вибір для дизайнера, оскільки можна вибрати будь-яку країну з відповідним колоритом. Це може бути стиль англійського котеджу, швейцарського шале, американського ранчо, української хати, мексиканської фазенди тощо. Усе це — стиль кантрі. Переважно в цьому стилі облаштовують заміські будинки й котеджі. Але й у міській квартирі такий інтер’єр буде доречним. Дуже

добре виглядатимуть у такому стилі кухня, їдальня або вітальня (мал. 2.7).

Інтер’єри будинків в англійському стилі надзвичайно комфортні й елегантні. Тут переважають глибокі відтінки бордового й коричневого кольорів, що поєднують зі світлими тонами — кави з молоком і оливковим. Особливими деталями інтер’єру в англійському стилі є добротні меблі з натуральної деревини, люстри з кришталю, гобелени, старовинна зброя, антикварні настінні годинники, масивний письмовий стіл, велика кількість сімейних фото, великий камін (мал. 2.8).

Основою стилю Прованс є відображення непомітної й чарівної французької старовини. Це злегка потерті й потріскані поверхні, старі меблі, нерівно обштукатурені стіни. Розпис, нанесений на світлий фон, створює

квітковий орнамент, що відтворює яскраві фарби середземноморських квіткових ланів. Шафи, комоди, фасади кухонь покривають воском або фарбують у теракотові, зелені або бузкові кольори, створюючи яскраві плями на тлі світлих стін. Для стилю прованс характерні прямокутні присадкуваті шафи, буфети, широкі лавки, дерев’яні столи, стільці з плетеними спинками й сидіннями, численні горщики з квітами (мал. 2.9).

Сьогодні набуває популярності японський етностиль. Це мінімалістський декоративний стиль, у якому ніщо не повинно перевантажувати увагу, простір має бути структуро-ваний спокійно й виразно. Для японських інтер’єрів характерне прагнення до гармонії та лаконічність. Тут є місце лише для найпростіших і необхідних речей, простір наповнюють світло й повітря. Поєднання світлих

відтінків з темними, можливість перетворення внутрішнього простору за допомогою різноманітних ширм, меблі тільки з природних матеріалів — це ознаки традиційного японського інтер’єру. Піали, ширми, циновки допоможуть створити колорит японського етнічного стилю (мал. 2.10).

Характерною ознакою індійського стилю є кольори: бірюзові, малинові, помаранчеві в поєднанні з позолотою. Індійський шовк — також обов’язковий атрибут інтер’єру. Скрізь, особливо в текстилі, використовують індійські орнаменти — різноманітні геометричні фігури, переважно кола, оскільки в Індії коло — символ життя (мал. 2.11).

Меблі в індійських будинках низькі, виготовлені з міцної деревини. Їхня характерна особливість — легка трансформація: стільці й столи, ширми, віконниці й двері часто «міняються ролями». Ажурна різьба в індійському

меблевому мистецтві — свідчення особливої пристрасті індусів до декору.

Американський стиль виник як колоніальний, поєднавши в собі культури різних народів. Цей стиль бере початок у XVII столітті, коли європейці почали емігрувати до Північної Америки, поширюючи й поєднуючи на новому континенті культурні традиції своїх країн.

Характерними особливостями американського стилю в інтер’єрі є порівняно невелика кількість деталей в інтер’єрі, майже повна відсутність декоративних орнаментів. Колірна гама американського стилю надзвичайно широка, бо раніше вважали: чим яскравіші й різноманітніші кольори, тим багатший господар. Але найчастіше в інтер’єрі використовують кольори, наближені до кольору ґрунту: від світло-бежевого до темно-коричневого й зеленого (мал. 2.12).

Із історії стиліВ одягу

Стиль одягу визначається багатьма ознаками: віком, статтю, професією, соціальним статусом, належністю до певної субкультури, особистим естетичним смаком людини, епохою, національністю, релігійною належністю, функціональністю, способом життя й індивідуальними особливостями. Акценти розставляють зазвичай за допомогою аксесуарів, взуття, кольорів, оздоблення тощо.

Цікаву інформацію про еволюційний розвиток одягу різних етносів можна почерпнути з Інтернету. Наприклад, штани є яскравим прикладом відображення культурних особливостей різних народів та епох — це шкіряні штани скіфів, германців і галлів, іспанські кальсези, баварські ледерхозен, французькі шоси, ренграви, кюлоти, українські шаровари, американські джинси тощо (мал. 2.13). А в деяких країнах (Греція, Шотландія) чоловіки замість штанів носили спідниці.

Із глибини тисячоліть до нас дійшли зображення того, що пізніше стало сорочкою: калазирис — одяг давніх єгиптян на довгих бретельках, давньогрецький хітон, римська туніка тощо (мал. 2.14).

Взуття також зазнало еволюційних змін. У різні часи його виготовляли з матеріалів, що були в наявності: з кори, волокон пальми, списаних сувоїв папірусу, шкіри, деревини. Культурні особливості визначали форму взуття: чоботи з халявами, шкіряні панчохи, дерев’яні сабо, підошви на ремінцях, шнуровані сандалі тощо (мал. 2.15). Взуття відображало також професійні й національні особливості певної групи: наприклад, актори, щоб здаватися вище, виходили до публіки на високих підошвах-котурнах, а манірна іспанська знать запровадила дамські туфлі на високих підборах.

Сьогодні ми живемо в епоху стрімкого розвитку інформаційних технологій, швидкісних транспортних сполучень, що зумовлюють явище глобалізації, коли культури окремих націй та етносів підпорядковуються світовій культурі.

На противагу цьому явищу виникають антиглобаліза-ційні рухи за збереження національної особливості, етнічного розмаїття витворів матеріально-художньої культури, відтворення національних форм і декору. Сьогодні історичні етнографічні стилі одягу з їхньою орнаментикою й колірною палітрою набувають нового, сучасного змісту.

Етнічний стиль стає дедалі популярнішим у різних сферах життя. Етнічний стиль в одязі зобов’язаний своїм поширенням «дітям квітів» — хіпі. Покоління хіпі кидало виклик загальноприйнятим нормам і правилам, зокрема в моді. У їхньому одязі явно виражені мотиви національного вбрання східних, африканських і центральноамериканських народів (мал. 2.16).

Сьогодні етнічний стиль є частиною сучасної моди. Надихнувшись вбранням хіпі, Ів Сен-Лоран створив колекції етнічного одягу, після чого етнічний стиль перестав бути долею незаможних бунтарів. У своїх колекціях кутюр’є використовував африканські, китайські, марокканські, індіанські й навіть українські мотиви (мал. 2.17).

Сьогодні в магазинах можна знайти одяг, стилізований під національні вбрання різних країн: блузи та сукні зі стійкою в китайському стилі, строкаті спідниці та довгі сарафани, браслети й масивні намиста, прикрашені камінням, що асоціюються з Африкою. Традиційна українська вишиванка сьогодні посідає гідне місце в гардеробах модниць.

Заново відродженими стилями одягу є сафарі та кантрі. Стиль сафарі з’явився в 60-ті роки XX століття як спортивний стиль одягу, що містить елементи уніформи військових для тропіків. Для цього стилю характерне використання легких, стійких до зносу тканин бежевого, коричневого й хакі кольорів, накладні кишені зі складкою посередині, клапани й погони (мал. 2.18). Стиль сафарі сьогодні асоціюється з екскурсіями в дику природу, подорожами в екзотичні країни, але елементи цього стилю будуть доречними й у повсякденному житті.

Батьківщиною стилю кантрі («сільський») є так званий «дикий Захід» з ковбоями та їхніми подругами. Для цього стилю характерні джинси або шкіряні штани та жилети, прикрашені з боків бахромою. Стиль кантрі передбачає також аксесуари — солом’яні капелюшки з широкими стрічками, шкіряні ремені та сумки на довгих ремінцях, босоніжки, виготовлені з натуральної шкіри, декоровані шнурівкою (мал. 2.19).

Підлітки відчувають особливу потребу в самовираженні. Стиль американських підлітків (тинейджерів) — це принципово новий напрям суспільного життя, якому наслідує молодь багатьох країн світу. Існує навіть стиль одягу «американський підліток», що найяскравіше втілює прагнення молоді бути особливим. Головними критеріями вибору одягу в цьому стилі є зручність і відчуття повної свободи. Відсутні чіткі правила, можна носити

все що завгодно, комбінуючи речі. Головне — виразити свою індивідуальність, покладаю-чись на свій смак, а не на модні тенденції. Цей стиль полюбляють не тільки підлітки, а й студенти та ті, хто цінує зручність й індивідуальність. Основою гардеробу є різноманітні варіанти джинсового одягу, джемпери, сорочки та футболки (мал. 2.20). Популярними головними уборами є капелюшки, бейсболки, кепі, беретки. Іноді саме за допомогою таких уборів створюється бажаний образ. Цікавим також є ставлення до взуття. На вулицях можна зустріти дівчину в діловому костюмі, але в балетках або кросівках. Нікого це не дивує. Усі знають — у сумці вона несе дорогу красиву пару офісного взуття.

Про підлітковий стиль «треш» ви можете прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Види етнічних стиліВ одягу, їхні особливості

Єгипетський етнічний стиль в одязі відрізняється прямими лініями крою. У фасонах переважають геометричні фігури: трикутник, прямокутник, трапеція. Сукні в єгипетському стилі мають колоноподібні форми. Основні кольори — білий, бірюзовий, золотий, темно-синій, червоний, зелений. Основні орнаменти — квітки лотоса, пір’я (символ богині Ісіди).

Елементами одягу в єгипетському стилі є калазирис (вузький сарафан, що облягає тіло і тримається на широких бретелях), плащ із відкритим плечем, затягнутий вузлом на грудях. Прикраси — це фаянсові й скляні намиста, бахрома, золоті лелітки, елементи, що символізують жука-скарабея і різних божеств, пояси, численні браслети (мал. 2.21, а).

Одяг у грецькому стилі — це класика, що дозволяє завжди виглядати витончено й благородно. Численні драпірування, складки та хвилясті напівпрозорі тканини роблять грецькі наряди дуже елегантними. Для грецького стилю характерна асиметрія, що поєднується із завищеною талією й прямим силуетом (мал. 2.21, б). Одне плече або обидва передпліччя майже завжди відкриті.

Грецький стиль одягу є улюбленим у дизайнерів і зірок Голлівуду, які вважають сукні в цьому стилі кращим нарядом для червоної доріжки (мал. 2.22).

Для африканського етнічного стилю в одязі характерні яскраво виражений колорит, незвичайні племінні орнаменти на тканинах, анімалістичні принти. В африканському стилі особливу увагу приділяють етнічним прикрасам — це дерев’яні та металеві браслети, масивні сережки, кулони з іклів диких тварин, багатошарові буси (мал. 2.23, а).

Етніка індійського одягу — це витончені жіночі сарі, зроблені з найтоншої бавовни чи блискучого шовку, розшиті золотими нитками. Крім сарі Індія подарувала нам туніки, штани-аладіни, шальвар-каміз, багатоярусні квітчасті спідниці до п’ят.

Для індійського стилю характерні закритість і багатошаровість. Одяг шиють переважно з натуральних тканин: льону, бавовни, тонкої шерсті. Колірна гама надзвичайно різноманітна — від простого білого до глибокого коричневого з безліччю відтінків. Прикрасами одягу є набивний малюнок, в’язані елементи, вишивка бісером, золотими й срібними нитками, кашмірські шалі, браслети на зап’ястях, щиколотках і передпліччях, намиста, великі сережки (мал. 2.23, б).

Одяг у східному етнічному стилі — це шта-ни-шаровари, закриті туніки, шовкові хустки на голову, палантини з прозорих тканин. Улюбленими східними тканинами є парча, шифон, атлас, шовк, прикрашені візерунками й вишивкою (мал. 2.24, а).

До східних етнічних аксесуарів належать яскраві шифонові хустки з візерунками, які закручують на голові подібно тюрбану, розшиті бісером сумки, численні браслети. Усе це створює колорит східного вбрання.

Японський стиль одягу відрізняється унікальними елементами: кімоно, хакамі (спідниця, зшита із широких штанин), блузи із широкими рукавами (мал. 2.24, б). Колірна гама контрастна — переважно білий, червоний, чорний. Традиційними прикрасами є шпильки, обручі, браслети, сережки. Обов’язковий елемент національного костюма — віяло. Особливу увагу приділяють квітковим прин-там. Елементи квітучого саду в одязі є втіленням удачі й уособленням певних символів:

священна квітка лотоса — первозданної чистоти й сонця, хризантема — щасливого й довгого життя тощо. Японський національний стиль одягу сьогодні активно використовують модельєри для створення нових моделей одягу (мал. 2.25).

Поєднання мотиВіВ різних етнічних стиліВ

Поєднання етнічних мотивів характерне для сучасної моди. Можна одягати речі, стилізовані під певну етніку, або поєднувати різні етнічні стилі. Але слід пам’ятати, що поєднувати мотиви різних етнічних стилів необхідно з дотриманням міри: можна використати 1-2 елементи близьких стилів, а не змішувати стилі повністю. Так, до японського етностилю в одязі доречним буде додавання східних і китайських аксесуарів.

Поєднання різних стилів характерне для самобутніх особистісних стилів. До повсякденного наряду можна додати вишиту полотняну сумку або ж одягти вишиванку з джинсами.

Наведемо приклади особистісного дизайну костюма з використанням різних етнічних мотивів.

Сучасний чоловічий одяг також можна доповнити різними елементами етностилю (мал. 2.26, а).

Стиль casual зазвичай призначений для сірих буднів (у перекладі з англійської —

«повсякденний, неофіційний»). Але навіть такий одяг можна прикрасити етнічними елементами, що підкреслять вашу індивідуальність. Головне — вибрати один-два аксесуари, що доповнять образ (мал. 2.26, б).

До буденного одягу можна додати яскравий шарф, виготовлений за народними мотивами, шкіряний жилет з бахромою, рюкзак з орнаментом. Як аксесуари добре підійдуть «африканські» браслети, «індіанські» сумки-торби, кантрі-пояси з орнаментом. Сьогодні популярні чоловічі шкіряні браслети, вишиті метелики, етнічні кулони тощо (мал. 2.26, в).

Запам’ятайте головне правило: під час поєднання мотивів різних етнічних стилів важливо дотримуватися міри, не використовувати занадто багато аксесуарів або поєднувати багато стилів.

Прикладами вдалого використання етнічних мотивів в одязі є стилі таких зірок, як Ріанна, Бейонсе, Шакіра, Руслана, Олег Скрипка (мал. 2.27).

Лабораторно-практична робота Ознайомлення з етнічними стилями оформлення інтер'єрів

Обладнання та матеріали: комп'ютери, мобільні телефони, матеріали про етнічні стилі кантрі, англійський, американський, Прованс, індійський, японський тощо, словники та інша довідкова література.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомитися із зображеними на малюнках у підручнику прикладами різних етнічних стилів в інтер’єрі.

2. Визначити композиційні центри та колірну палітру цих інтер’єрів.

3. Визначити етнічні аксесуари, що доповнюють інтер’єри.

4. Заповнити в зошиті таблицю.

Ключові слова: історичні, сучасні, етнічний

стилі; етнічні стилі інтер'єрів, історія етности-

лів одягу, національні особливості декору й одягу.

Контрольні запитання

1. Який етнічний стиль оформлення інтер'єрів вам сподобався найбільше?

2. Які стилі ви поєднуєте у своєму повсякденному одязі?

3. Із яким сучасним стилем схожий за оформленням інтер'єр вашої кімнати?

4. Створіть презентацію одного з етнічних стилів інтер'єру й одягу у вигляді віртуальної подорожі країною, культура якої вас приваблює.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 9 клас Ходзицька

 






^