mozok.click

Ізотопи. Природна і штучна радіоактивність. Одним із найбільш переконливих доказів складної будови атомів стало відкрите у 1896 р. французьким фізиком А. Беккерелем явище природної радіоактивності. Вивчення цього явища привело до важливого відкриття, що стосується природи атомних ядер. У результаті спостереження великої кількості радіоактивних перетворень поступово з’ясувалось, що є речовини, які мають різні радіоактивні властивості.

Протонно-нейтронна модель атомного ядра. Історія ядерної фізики почала свій відлік з 1896 року. У цьому році Анрі Беккерель відкрив явище радіоактивності, яке не можна було пояснити на основі тогочасних уявлень про будову атома.

Спонтанне і вимушене випромінювання. Як ми знаємо, перехід квантової системи (атома, йона, молекули) з одного енергетичного стану в інший супроводжується випромінюванням або поглинанням кванта електромагнітного випромінювання. Досі ми говорили лише про такий механізм випромінювання (теплового випромінювання, люмінесценції)

Відкриття і властивості рентгенівського випромінювання. Наприкінці XIXст. загальну увагу фізиків привернув газовий розряд під малим тиском. У газорозрядній трубці виникав потік частинок невідомої природи. Оскільки свій початок воно брало на катоді трубки, проміння називали катодним. Пізніше було з’ясовано, що катодне проміння - це потік електронів.

Теплове випромінювання та люмінесценція. Випромінювання тілами електромагнітних хвиль (світіння) може здійснюватись за рахунок різних видів енергії. Найпоширенішим видом випромінювання є теплове - випромінювання електромагнітних хвиль за рахунок внутрішньої енергії тіл. Чим вища температура тіла, тим швидше рухаються атоми.

Квантові числа. На уроках хімії у 8 класі ви вже ознайомились із будовою електронної оболонки атома. Вмієте записувати електронні конфігурації атомів, знаєте, що властивості хімічних елементів періодично повторюються, оскільки періодично повторюється будова зовнішніх енергетичних рівнів у їх атомах. 

Поняття про квантову механіку. Теорія Бора з досить високою точністю пояснила весь спектр атома Гідрогену, проте застосування її до складніших атомів не давало таких блискучих результатів. По своїй суті вона була спрямована на вирішення конкретної проблеми: обґрунтування стабільності атома та пояснення лінійчатих спектрів. Незважаючи на це, теорія Бора у розвитку фізики відіграла значну роль - вона стала поштовхом для розвитку квантової механіки. 

Гіпотеза де Бройля. У 1923 р. французький фізик Луї де Бройль(1892-1987) розширив уявлення про корпускулярно-хвильовий дуалізм. Усвідомлюючи існуючу у природі симетрію, він використав принцип симетрії і висловив таку гіпотезу. Оскільки світло поводить себе в одних випадках як хвиля, а в інших - як частинка, то й об’єкти природи, які ми вважаємо частинками (електрони та інші матеріальні тіла), мали б мати хвильові властивості.

Досліди Д. Франка і Г. Герца. Першими експериментами, що підтвердили теорію Бора, стали досліди, проведені Д. Франком та Г. Герцем у 1913 р. Ідея дослідів була така. Якщо через газ пропускати потік електронів певної енергії, то відбуватимуться зіткнення електронів з атомами, внаслідок чого енергія електронів буде змінюватись. 

Історія вивчення атома. Відкриття складної будови атома - найважливіший етап становлення сучасної фізики, який позначився на її наступному розвитку. Багато часу та зусиль учених різних країн світу знадобилося, щоб сформувалисьсучасніуявлення пробудову атома. Після перших експериментів можна було робити висновки про складну будову атома і наявність в його структурі електричних зарядів.