mozok.click

Для контролю за опроміненням використовують дозиметричні прилади. У приміщеннях для роботи з випромінюваннями встановлюють дозиметри — прилади для вимірювання доз випромінювання в даному місці приміщення, їх часто забезпечують пристроєм, який автоматично подає звуковий або світловий сигнал, якщо доза випромінювання перевищує допустиме значення.

Процеси, під час яких одні ядра переходять в інші, називають ядерними перетвореннями. Ядерні перетворення поділяють на радіоактивність (радіоактивний розпад) і ядерні реакції.

Ланцюгова реакція супроводжується виділенням величезної кількості енергії. Із часом постало питання, як цю енергією можна «приборкати» і практично використати.

Термоядерні реакції — це реакції синтезу (злиття) легких ядер за дуже високої температури.

Щоб такі ядра, наприклад Гідрогену, злилися, вони повинні наблизитися на відстань приблизно 10^-15 м, тобто потрапити у сферу дії ядерних сил. Цьому наближенню протидіє кулонівське відштовхування ядер, яке вони можуть подолати лише тоді, коли матимуть велику кінетичну енергію теплового руху.

Прямолінійний рівномірний рух, тобто рух зі сталою швидкістю, - рідкісне явище в навколишньому середовищі. Значно частіше доводиться мати справу з такими рухами, у яких швидкість не є сталою, а із часом змінюється. Такі рухи називають нерівномірними.

Рух і спокій відносні. Якщо відносно однієї системи тіло перебуває у стані спокою, то щодо інших систем відліку тіло може рухатися. Розглянемо, наприклад, шайбу, що лежить на льодовому майданчику. Шайба знаходиться у спокої відносно льоду (Землі), тому що вплив на неї Землі компенсується впливом льоду. 

Всі тіла Всесвіту, як небесні, так і ті, що знаходяться на Землі, взаємно притягуються. Навіть якщо ми не помічаємо притягання між звичайними предметами, що оточують нас у повсякденному житті (наприклад, між книжками, зошитами, меблями тощо), то це тому, що воно в таких випадках дуже слабке.

Взаємодію, яка властива всім тілам Всесвіту і проявляється взаємним притяганням одне до одного, називають гравітаційною, а саме явище всесвітнього тяжіння — гравітацією (лат. gravitas — «тяжкість»).

7-му класі ви розглядали рух тіла, на яке діє тільки одна сила - сила пружності, сила тяжіння чи сила тертя. Насправді такі рухи в земних умовах майже ніколи не відбуваються. Це випливає вже з того, що поряд із силами пружності або тяжіння завжди діє сила тертя.

Імпульс тіла — це векторна фізична величина, яка характеризує рух і визначається добутком маси тіла та його швидкості.

Позначають імпульс літерою р. Одиницею імпульсу в СІ є один кіло-грам-метр за секунду (1 кг • м/с). Математично це записують так.

Цікавий і важливий випадок практичного використання закону збереження імпульсу - це реактивний рух. Так називають рух тіла, який виникає п ід час відділення від тіла з певною швидкістю деякої його частини.

Реактивний рух здійснюють, наприклад, ракети.