mozok.click » Географія » Роль науки й освіти в суспільстві. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси
Інформація про новину
  • Переглядів: 4765
  • Автор: admin
  • Дата: 12-11-2017, 21:15
12-11-2017, 21:15

Роль науки й освіти в суспільстві. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси

Категорія: Географія

1. Які найбільші наукові установи України та світу Вам відомі?

2. Поговоріть зі своїми рідними про освіту, яку вони отримали свого часу, та про її якість.

Роль науки й освіти в суспільстві. Головною рушійною силою науково-технічного прогресу (НТП) є наука, яка перетворюється на безпосередню продуктивну силу суспільства і стає вирішальним чинником зростання виробництва й продуктивності праці. В свою чергу, технічний прогрес стимулює наукове пізнання, висуває перед наукою нові завдання.

Важливою особливістю НТП є високі темпи розвитку науки і техніки. Відбувається все більше скорочення розриву в часі між фундаментальними науковими відкриттями, створенням на їх основі технічних засобів і впровадженням цих засобів у виробництво і побут людей. Ви самі це відчуваєте на прикладі власних мобільних телефонів, смартфонів, айпадів тощо, які пройшли швидкий шлях від наукового відкриття до впровадження у виробництво і життя мільярдів людей у світі.

Розвиток науки на наших очах змінює структуру господарства. Основою його стають наукоємні галузі, тобто ті, які відзначаються значним використанням новітніх досягнень науки і техніки. Як правило, ці галузі витрачають значні кошти на проведення науково-дослідних розробок і впровадження їх результатів у виробництво.

Скориставшись додатковими джерелами, знайдіть інформацію про відкриття та впровадження в життя таких звичних нам сьогодні речей, як телефон, автомобіль, літак, Інтернет. Зробіть висновки з отриманої Вами інформації.

Значення науки й освіти в суспільстві буде і надалі зростати. Ми бачимо, що економічно найрозвинутіші й найбагатші країни світу все більше коштів вкладають у цю сферу (мал. 145).

Зробіть висновки з цієї статистики (мал. 145).

Знайдіть на карті світу країн-лідерів за витратами на науково-дослідні роботи. В яких регіонах вони знаходяться?



Освіта і наука невідривні. Освіта готує кадри для науки, які, у свою чергу, розвивають не лише науку, але й освіту. Тому в розвинутих країнах світу формуються науково-освітні комплекси. Фактично, першими науково-освітніми комплексами були найдавніші університети з їх дослідницькими лабораторіями.

Підготуйте додаткову інформацію про історію створення та сьогодення одного з найстаріших (ІХ-ХІІ cm.) університетів світу: Аль-Карауїн (Марокко), Аль-Ах-зар (Єгипет), Нізамія (Ірак), Болонський (Італія), Оксфордський (Велика Британія). Поділіться нею з однолітками.

Особливості наукової й освітньої діяльності. Наукова діяльність має специфічні риси і сильно відрізняється від будь-якого іншого виду господарської діяльності. Вона ґрунтується на інтелектуальних зусиллях конкретного науковця і колективу в цілому. Наукова праця є найвищим проявом творчості людини, для неї потрібен найвищий рівень освіти в цілому і наукової кваліфікації в певній галузі зокрема. Важливою є і творча індивідуальність дослідників, оригінальність і нестандартність мислення, здатність креативно «генерувати» нові ідеї. Мають значення наукова сміливість й уміння працювати практично 24 години на добу, адже наукова творчість не нормована в часі. Не можна мислити, міркувати лише з 9 до 18 години, а після того повністю «відключитися» і займатися чимось іншим. Великі відкриття робилися вченими в будь-яку частину доби, а не лише у формально відведений для цього час.

Очевидно, що великою проблемою для розвитку сучасної науки є пошук творчих, здібних до наукової праці людей, які

здатні віддаватися цій діяльності повністю. Крім того, значних і все більших витрат вимагає підготовка таких людей, їх навчання і виховання.

Підготуйте додаткову інформацію про наукову діяльність таких відомих усьому світу вчених, як: Майкл Фарадей, Вільгельм Рентген, Ернест Резерфорд. Поділіться знайденим з однолітками.

Особливістю сучасної освіти є її все тісніший зв’язок із наукою, з проведенням науково-дослідницької роботи. Якщо раніше університети зосереджували свою діяльність на викладанні й фундаментальній (теоретичній) науці, то нині в епоху широкої комерціалізації науки вони все більше втягуються в прикладні дослідження і дослідно-конструкторські розробки. Саме через це навчання в провідних університетах світу все більше поєднується з дослідницькою роботою студентів разом із професорами. Більш того, викладачі й студенти вже займаються і практичним упровадженням запропонованих фундаментальною й прикладною наукою технологій виробничих процесів.

За допомогою мережі Інтернет дізнайтеся, хто з Ваших однолітків-українців потрапив у перелік Топ-100 юних учених світу 2016 року. Що унікального вони запропонували людству?


Джерела фінансування науки й освіти. Ви вже знаєте, що однією з особливостей сучасного етапу розвитку науки є її широка комерціалізація. Нині вона стає все більш конкурентоспроможним товаром на світовому ринку. Сучасна наука вимагає величезних вкладень коштів у свій розвиток. Інвестиції у науку вже наближаються до 1 трлн доларів на рік. У найрозвинутіших країнах загальні асигнування в наукові дослідження вже сягнули 3% від ВВП і продовжують зростати випереджаючими темпами.

Поясніть причини того, що держави та компанїі, корпорації й окремі бізнесмени все більше грошей вкладають у науку.

Головною комерційною причиною є та, що приріст національного доходу від інвестицій у наукові дослідження мінімум у 4 рази вищий, ніж в інших галузях господарства. Розуміння стратегічного значення науки й освіти для розвитку своєї країни і всього людства в цілому призводить до того, що найвідоміший у світі

Гарвардський університет у США, наприклад, основну частину грошей для своєї роботи отримує від приватних інвесторів, а не від держави. 14 млн $ інвестував Білл Гейтс та нафтогазова компанія «Total» у наукові розробки з виробництва цукру та палива з целюлози. Така ж ситуація характерна й для інших найбільших і най-відоміших університетів у розвинутих країнах світу.

Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси. В цілому у світі лише декілька десятків країн мають суттєвий вплив на розвиток світової науки й освіти. Оцінити науково-освітню діяльність у якихось реальних показниках часто дуже важко, а то й просто неможливо. Використаємо для оцінки рівня розвитку науки й освіти в різних країнах світу показник отриманих патентів у найсучасніших напрямах наукових досліджень. Понад 80% із них припадає на Китай, США, Японію, Південну Корею та ЄС (Німеччину, Велику Британію і Францію). Ці ж країни мають найвищі у світі витрати на науку й освіту, в них найбільша кількість наукових працівників тощо. Кількість науковців у США уже перевищила кількість зайнятих у автомобільній і авіаційній промисловості (мал. 146,147).


Порівняйте дані мал. 146 та 147 і зробіть відповідні висновки.

Форми просторової організації науки доволі різноманітні. Існують так звані точкові «інкубатори», завданням яких є орієнтація на нові невеликі фірми з наукоємними технологіями. Існують технопарки — наукові, технологічні, виробничі, які є територіальним зосередженням науково-дослідних установ на певній території. Спочатку вони формувалися в паркових зонах великих міст, звідси й назва.

Найбільшою формою просторової організації науки й освіти нині є технополіси. Вони утворюються навколо великих університетів і можуть включати до свого складу і технопарки, й «інкубатори». Ця форма менш здатна до швидкої переорієнтації наукових досліджень на вимогу конкретних замовників (фірм, корпорацій тощо). Однак тут, в університетах, розвивають фундаментальні дослідження. Вони не дають такої швидкої віддачі, як прикладні дослідження, але саме вони рухають науку і суспільство вперед. Нині у світі створено вже понад 400 технополісів.

Технополіс — це науково-промисловий комплекс на базі тісних відносин з університетами і науково-технічними центрами, створений для виробництва нової прогресивної продукції або розроблення наукоєм-них технологій. У ньому поєднуються наука, техніка і підприємництво, здійснюється тісне співробітництво між академічною наукою, підприємцями, місцевими і центральними органами влади.

Наука — головна рушійна сила НТП. Вона перетворюється на безпосередню продуктивну силу суспільства, є вирішальним чинником зростання виробництва й продуктивності праці, стимулює наукове пізнання, змінює структуру господарства, дозволяє впроваджувати наукові відкриття у виробництво і життя мільярдів людей у світі.

Наука — це найвищий прояв творчості людини, для якого потрібен високий рівень освіти, загальної ерудиції і наукової кваліфікації в певній галузі.

Епоха широкої комерціалізації науки надає більшого значення прикладним дослідженням і дослідно-конструкторським розробкам. Навчання у провідних університетах світу все більше поєднується з дослідницькою роботою і практичним упровадженням запропонованих фундаментальною й прикладною наукою технологій.

Найвідоміші у світі університети основну частину грошей для своєї роботи отримують не від держави, а від приватних інвесторів.

Форми просторової організації науки доволі різноманітні — «інкубатори», технопарки, технополіси, яких у світі створено вже понад 400.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, чому наука є головною рушійною силою науково-технічного прогресу.

2. Схарактеризуйте чинники, які впливають на рівень розвитку освіти й науки певних країн та регіонів світу.

3. Поясніть, чому прикладні дослідження і дослідно-конструкторські розробки набувають у наш час все більшого значення.

4. Поясніть причини утворення технополісів і технопарків.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Масляк, Капіруліна

 






^