mozok.click » Географія » Роль науки й освіти в суспільстві. Найвідоміші центри науки та охорони здоров'я в Україні й світі
Інформація про новину
  • Переглядів: 7440
  • Автор: admin
  • Дата: 9-08-2017, 17:30
9-08-2017, 17:30

Роль науки й освіти в суспільстві. Найвідоміші центри науки та охорони здоров'я в Україні й світі

Категорія: Географія

Спробуйте відповісти

1. Яка різниця між наукою та освітою?

2. Які наукові та освітні заклади є у вашому краї?


 

1. Роль науки й освіти в суспільстві

Наука — це вид людської діяльності, спрямований на пізнання світу, здобуття нових знань про природу й суспільство. У давнину переважав релігійний світогляд, який ґрунтувався на вірі в надприродне походження світу. Шляхом міркувань і нагромадження щоденного досвіду стародавні мислителі поступово заклали основи раціонального сприйняття світу.

Із винаходом писемності з’явилася можливість передавати від покоління до покоління щоразу більше точних знань про навколишній світ, способи боротьби із хворобами, господарювання, мистецтво управління державами та регіонами тощо. Основну роль у збереженні та поширенні знань серед громадян держав узяла на себе освіта. Вона стала способом входження людини у світ науки й культури.

Наука в сучасному її розумінні почала формуватися в період XVII — початку XIX ст. Науково-технічний прогрес у виробництві

зумовив необхідність здобуття більшістю громадян загальної освіти як основи для досконалого опанування нових професій, що виникли з переходом до машинного виробництва. Тому наука та освіта поступово ставали все важливішими чинниками соціально-економічного розвитку людської цивілізації. Відповідно зріс авторитет вчених та викладачів, учителів. Поява освітніх закладів — шкіл, академій та університетів — сприяла накопиченню, створенню й поширенню знань.

Сьогодні неможливо уявити сучасну людську цивілізацію з її технологіями без наукової діяльності. Саме тому рівень розвитку науки в країні визначає рівень її економіки, лідерство та авторитет у світі. Із кожним роком щораз більше поглядів у всьому світі прикуті до церемонії вручення Нобелівських премій у Стокгольмі (Швеція). Ці почесні нагороди вчені отримують за видатні наукові досягнення, що свідчить про визнання ролі науки й освіти в розвитку людської цивілізації (мал. 1).

 



2. Особливості наукової та освітньої діяльності

Наука сприяє усвідомленню людиною самої себе як розумної істоти, що спроможна уникати помилок попередніх поколінь і шукати шлях розв’язання найрізноманітніших технічних, соціальних, економічних і правових проблем сучасності.

Наукова діяльність передбачає збирання, упорядкування, узагальнення, аналіз, перевірку фактів про навколишній світ, а також пропозиції щодо покращення життя людини. Роздуми про причини та зв’язки між природними й суспільними явищами дозволяють здійснити прогноз майбутнього. Вчені застосовують експерименти для перевірки своїх ідей і припущень. Критичне осмислення отриманих результатів і постійне вдосконалення методів дослідження — це основи сучасної науки. Завдяки цьому є можливість розробляти нові машини, прилади, ліки, хімічні сполуки, технології, а також створювати більш ефективні закони, нові способи управління економікою, політичними й соціальними процесами тощо.

Для потреб наукового дослідження необхідними є такі складові:

• кваліфіковані працівники науки — вчені та освітні установи, які їх готують;

• наукові бібліотеки (мал. 2), музеї та цифрові бази даних, де зосереджена вся сукупність знань людства;

• установи, які організовують роботу вчених (наукові підрозділи приватних компаній, інститути, університети, академії, наукові товариства);

• засоби праці вчених, тобто наукове обладнання, що робить можливим отримання експериментальних результатів, а також установи, де здійснюються такі дослідження й спостереження, — хімічні, біологічні, фізичні лабораторії, сейсмологічні та метеорологічні станції, астрономічні обсерваторії, бурові установки, природні заповідники, ботанічні сади та оранжереї (мал. 3), польові експедиції та ін.;

• засоби інформування про результати досліджень наукової спільноти, до яких належать наукові журнали (мал. 4), конференції, науково-популярні телепередачі, спеціальні інтернет-сайти;

• приватні й державні установи, які формують попит і фінансують необхідні їм наукові дослідження, наприклад гіганти електротехніки — компанії «Майкрософт», «Самсунг», «Сі-менс».

Освіта охоплює загальноосвітні навчально-виховні заклади (школи, гімназії, ліцеї), професійно-технічні (училища, технікуми) та вищі навчальні заклади різних рівнів (коледжі, інститути, університети, академії). Люди здобувають певний обсяг знань та навички їх використання в найрізноманітніших сферах життя.

Загальноосвітні навчальні заклади, що дають базову освіту, є обов’язковими для всіх, а тому їх розміщення на території країни визначається густотою населення та системою розселення. Школа закладає основи знань про світ у більшості сфер життя.

Для забезпечення потреб економіки у кваліфікованій робочій силі існує система вищої професійної освіти. Вища освіта представлена коледжами, університетами та дозволяє здобути професійну кваліфікацію. Залежно від програми навчання вона може тривати від трьох до шести років. Перший освітній та професійний рівень, який здобуває студент, — бакалавр. Для студентів, що бажають продовжити наукові дослідження в певній сфері знань, наприклад у географії або фізиці, в університетах усього світу передбачена можливість здійснити професійне зростання шляхом почергового здобуття наукових ступенів — магістра та доктора наук (мал. 5). Зараз у світі пропагується ідея безперервного навчання, коли людина має можливість поповнювати, удосконалювати свої знання та вміння впродовж усього життя.

 


3. Джерела фінансування науки й освіти

Фінансування науки — важлива складова цієї діяльності, оскільки дає можливість здійснювати в повному обсязі необхідні дослідження. Наукові установи можуть фінансуватися за рахунок різних джерел: державних, приватних, громадських, а також здійснювати самофінансування.

Уряди розвинених держав підтримують наукову та освітню діяльність, що в кінцевому результаті сприяє зростанню кількості висококваліфікованої робочої сили та конкурентоспроможності національної економіки. У високорозвинених країнах зародилася форма фінансування наукових досліджень, яку називають стартап. Це невеликі дослідницькі компанії, які розробляють інноваційні рішення в електроніці, інформаційних технологіях, торгівлі та інших сферах на рівні ідей і пропонують приватним особам, компаніям і державним установам профінансувати їх та отримати кінцевий прибуток у результаті втілення цих ідей у життя (мал. 6). Досить часто використовуються мішані джерела фінансування.

Фінансування та організація роботи системи освіти — одне з головних завдань держави, освічені громадяни — запорука розвитку ефективного суспільства. У більшості країн світу держава фінансує середню, частково або повністю вищу освіту громадян. Однак існують дошкільні, середні й вищі навчальні заклади приватної власності, які працюють на основі самофінансування або ж отримують кошти від місцевих органів влади (регіональних, міських, сільських). 

Чим багатший регіон, тим більша його спроможність підтримувати заклади освіти. Це не тільки сприяє економічному розвитку, але й формує престиж регіону.

 


4. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси

Наприкінці XX — на початку XXI ст. ефективною формою просторової організації науково-освітньої діяльності є технополіси. Найкраща форма просторової організації наукових досліджень — ситуацію, коли фірми, які зацікавлені в розробках, та їхні виробничі підрозділи розташовані поруч із науковими центрами. Це дає змогу ефективно управляти доволі значними фінансовими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, поєднувати на одному підприємстві висококваліфікований персонал (інженерів, програмістів, адміністраторів) і менш кваліфіковану робочу силу (робітників, лаборантів, монтажників), залучати до досліджень найкращих студентів і швидко пристосовуватися до зміни технологій.

У технополісах приватні фірми мають змогу використовувати ім’я університету для реклами своєї продукції та мати постійний контакт з іншими дослідницькими компаніями (мал. 7). Це приваблює науковців і підприємців до технополісів та робить їх вигідним і престижним місцем для проживання. Так розвиваються не тільки університетські міста, але й цілі регіони, у яких вони розташовані.

Яскравими прикладами таких технополісів є міста Сан-Хосе в Кремнієвій долині (штат Каліфорнія, США) (мал. 8) та Кембридж (Велика Британія). Японська модель «наукових парків» передбачає будівництво абсолютно нових міст-технополісів, у яких зосереджуються наукові дослідження в провідних напрямках, а також наукоємне промислове виробництво.

5 найвідоміші наукові центри у світі та україні

Найдавніші університети з’явилися в Середні віки в Марокко та Італії. Зараз вони є майже в усіх країнах світу. Показник успішності (рейтинг) університетів визначається рівнем науковців і викладачів, науковими здобутками, міжнародним визнанням, якістю навчання та можливістю для працевлаштування випускників. За рейтингом британської компанії QS (Quacquarelli Symonds), який враховує наведені характеристики, найвищі позиції серед університетів світу сьогодні належать переважно американським (41 у топ-100 рейтингу QS), британським (12), німецьким (9) і нідерландським (8) університетам. Останнім часом їх наздоганяють університети нових індустріальних країн Азії — Сингапуру, Китаю, Гонконгу.

Рейтинг QS у 2016—2017 рр. на три перші місця виводить американський Массачусетський технологічний інститут (мал. 9), Стен-фордський університет, Гарвардський університет. Із європейських найвищий рейтинг мають британські Кембриджський та Оксфордський університети (4 і 6 місця); серед азіатських — два сингапур-ські університети (12 і 13 місця). Високі позиції належать столичним університетам Японії, Китаю та Південної Кореї.

В Україні є власні рейтинги університетських центрів. Згідно з рейтингом «Топ-200 Україна», у 2016 р. до п’ятірки найкращих

університетів нашої держави увійшли два столичні вищі навчальні заклади — Київський політехнічний інститут, Київський національний університет імені Т. Шевченка (мал. 10), два харківські вищі навчальні заклади — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський політехнічний інститут та один львівський заклад — Львівська політехніка. Іншими важливими університетськими центрами України є Дніпро, Одеса, Чернівці.

6 Охорона здоров'я. Найвідоміші центри охорони здоров'я в Україні та світі

Охорона здоров’я — це діяльність держави й приватних установ, метою якої є організація та забезпечення медичного обслуговування населення. Високий рівень охорони здоров’я сприяє збільшенню тривалості, якості життя та продуктивності праці населення. В Україні до цієї сфери належать лікувальні, лікувально-профілактичні, санаторні, оздоровчі та інші медичні установи.

Великі спеціалізовані лікарняні комплекси є у великих містах. Для надання медичної допомоги сільському населенню створена система медичних установ, куди входять пункти сімейної медицини, районні й обласні лікарні.

Найбільші лікарняні установи України розташовані в Києві та великих регіональних центрах — Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові. Профілактичні, санаторні та оздоровчі заклади розміщують зазвичай у рекреаційних регіонах країни, у курортних містах, наприклад в Одесі, Трускавці (мал. 11), Моршині, Миргороді, Хмільнику, Сваляві та ін.

У світі найбільш сучасні центри медичного обслуговування розташовані в США, Німеччині, Нідерландах, Австрії та Японії. Проте медичні послуги тут зазвичай дуже дорогі. Через це приблизно 20 % усіх громадських фінансових видатків у цих країнах спрямовуються в систему охорони здоров’я. Крім цього, тут розвинена страхова медицина, яка забезпечує покриття витрат громадян на дороговартісне лікування.

Вищою науковою організацією України є Національна академія наук України (НАН України). Академія організовує та здійснює фундаментальні й прикладні наукові дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.

У НАН України функціонують три секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук). В Академії діють п'ять регіональних наукових центрів. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути.

1. Якою є роль науки й освіти в суспільстві? 2. Які складові необхідні для потреб науки? 3. Яким чином можуть фінансуватися наука й освіта в державі? 4. Що таке технополіси? За рахунок чого вони є найефективнішими в сучасній науково-освітній діяльності? 5. Назвіть найвищі за рейтингом світові та українські вищі навчальні заклади. 6. Які ви знаєте найвизначніші оздоровчі заклади в Україні та світі?

1. Нанесіть на контурну карту основні світові технополіси. 2. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про наукові журнали, присвячені географічним наукам. Підготуйте коротке повідомлення на основі однієї зі статей, що вас зацікавили. 3. Знайдіть у мережі Інтернет відомості про роботу Малої академії наук України та ознайомтеся з науково-дослідною діяльністю її учнів. Зробіть висновки.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Гілецький

 






^