Кожен вид мистецтва отримує своєрідну «пальму першості» на певному етапі свого розвитку. Наприклад, епоху Відродження називають «золотим століттям» живопису, XIX ст. пов’язують з найяскравішим розквітом літератури, XX ст. вважають століттям музики. Ці визначення свідчать про те, наскільки вірно той чи інший вид мистецької діяльності здатен відобразити світосприйняття епохи, духовні прагнення людства, його надії та його ілюзії.
Музичне мистецтво XX ст., як складова частина духовної культури суспільства, характеризується інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій. Однією з характерних рис для світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Саме тому європейська музика зазнає значного впливу музичних культур народів світу і відзначається крайнім різноманіттям стилістичних напрямів і течій, з яких найвідоміші неоромантизм (Густав Малер, Сергій Рахманінов), неокласицизм (Пауль Гіндеміт, Ферруччо Бузоні, Бенджамін Бріттен), «нова фольклорна хвиля» (Белла Барток), неоімпресіонізм (Олів’є Мес-сіан), експресіонізм (Арнольд Шенберг, Антон Вебери, Альбан Берг) тощо. Також композитори приділяють значну увагу дослідженням музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість.
Велике значення для розвитку музики мала поява та розповсюдження звукозапису і кіно. Перші електроінструменти відкривають новий погляд на природу й можливості звуку. В 1920-х рр. футуристи здійснюють спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків. У СІЛА та країнах Європи масовою музичною культурою стає джаз.
У другій половині XX ст. виникають перші електронні експериментальні студії, з’являються нові напрями в музиці: рок-н-рол, поп-музика. Всесвітню славу здобувають музичні гурти, такі як The Beatles, The Rolling Stones, Led Zeppelin, Queen, Deep Purple, AC/DC, ABBA та багато інших.
Сучасну музичну культуру можна розділити на музику елітарного характеру (традиційна класика разом із новими авангардистськими напрямами другої половини XX ст., переважна більшість напрямів джазу) та музику, яка стала часткою так званої масової культури (поп-музика, традиційна естрада і мюзик-хол). Особливе місце відведено рок-музиці, яка має різноманітні течії, що споріднені як з першою, так і з другою сферами.
Остання чверть XX ст. — це розквіт музики постмодернізму, яка стає видовищем, продуктом масового споживання. Характерні риси — поєднання різних музичних стилів та жанрів, полістилістика, стираються кордони між «високим мистецтвом» та кітчем.
Як ви вважайте,чому саме музику визначено пріоритетним видом мистецтва XX століття?
Для допитливих
Слухання творів академічного жанру, будь-то сонати чи симфонії, джазові імпровізації чи фортепіанні мініатюри, налаштовує тих, хто сприймає цю музику, на «занурення у себе». Момент справжньої насолоди від музики наступає тоді, коли слухач знаходить у глибинах свого «я» відгук на емоційний стан, який він відчуває у творі.
Музичні засоби виразності рок-композиції або естрадної пісні за своєю складністю іноді не поступаються навіть симфонії, але у музики такого роду загалом інша аудиторія — люди енергійні, активні, які живуть переважно зовнішніми імпульсами. Від музики вони чекають сильних відчуттів і, якщо їх отримають, щедро віддають музикантові свої душевні сили. Рок-концерт або естрадне шоу стають могутнім засобом спілкування, тому зрозумілим є потяг до велетенських концертних просторів — міських майданів, стадіонів тощо.
До речі, нині концерти академічної музики на відкритому повітрі стають дедалі популярнішими та збирають іноді аудиторію, яка за кількістю слухачів перевищує зібрання рок-фанатів. Яскравим підтвердженням є, наприклад, фестивалі хорової музики, які щорічно проводяться в німецькому місті Галле на честь німецького композитора Георга Генделя, де беруть участь тисячі шанувальників хорового співу.
Які напрями музичного мистецтва виникли у XX столітті?
У царині розважальної музики XX ст. подарувало світові джаз, рок і поп-музику тощо.
Джаз як стильовий напрям народився на початку XX ст. в Новому Орлеані (США). Його джерела — імпровізаційні форми афроамериканського фольклору: спіричуел, блюз, регтайм і танцювально-побутова музика білих переселенців, тобто він представляє собою сплав елементів двох музичних традицій африканської та європейської. Вплив «білої» культури відчувається в мелодії та гармонії. Від африканської музики джаз успадкував складну ритмічну структуру, «хитку» висоту звуку, характерний тембр звучання, манеру виконання, якій притаманне цілковите занурення в музику.
Чи можна називати джаз розважальною музикою? Як ви розумієте вислів про те, що «джаз не виконують, а створюють»? Чому джазову музику важко точно відтворити з нотного запису?
|
Джаз |
||
|
Класичний, традиційний (нью-орлеанський стиль) виник на основі музики духових оркестрів. Найвідомі-ші виконавці — Кінг Олівер, ЛуїАмстронг, Бенні Гулман |
Зрілий період (ера свінга). У свінгу відбувається постійне відхилення ритму від опорних часток, що викликає відчуття хвилеподібної енергії музики. Музичний стандарт або мелодія залежить від власного настрою і віртуозності музикантів (оркестр Дюка Еллінгтона) |
Сучасний джаз (стилі бі-боп і кул-джаз). Характерні експерименти і пошуки нових виражальних засобів, ускладнення мелодики, гармонічної мови, ритміки, розширення інтонаційної та ладової сфери. (Джеррі Малліган, Джон Льюіс та інші) |
Основа джазу — імпровізація. Джазова композиція, викладена нотами, дуже віддалено передає зміст цієї музики; кожне нове покоління джазових музикантів опановує цей стиль завдяки записам.
Чи подобається вам слухати джаз? З творчістю яких джазових музикантів ви знайомі?
Віха в історії джазу — запис першої грамплатівки 26 лютого 1917 р., яку зробив оркестр «Original Dixieland Jass Band». Платівка перебільшила мільйонний тираж — цифра астрономічна для тих часів. Нова музика стала швидко розповсюджуватися Америкою, а потім і по всьому світові.
Величезним є вплив джазу на розвиток усієї музичної культури. На його основі виникли ритм-енд-блюз та цілий ряд напрямів рок і поп-музики, інтонації й прийоми джазу використовували в своїх творах чимало композиторів в усьому світі, джаз відродив найважливіше призначення музичного мистецтва — об’єднувати людей.
Рок-музика є одним із найвизначніших явищ культури людської цивілізації другої половини XX ст.
Поняття «рок-музика» сформувалося приблизно у другій половині 60-х рр. XX ст. До цього часу у його складників не було загальної назви, вони вважалися окремими течіями так званої «молодіжної музики».
Термін «рок» — це скорочена назва «рок-н-ролу» — першої щаблини на хронологічних східцях розвитку цього напряму. Іноді про всю рок-музику говорять як про музику рок-н-ролу, що не зовсім відповідає дійсності.
|
Рок-музика |
||
|
Ритм-енд-блюз, рок-н-рол, біг-біт |
Фолк-рок і кантрі-рок |
Психоделічний рок, хард-рок, арт-рок |
Найважливішими напрямами рок-музики були: ритм-енд-блюз, рок-н-рол, біг-біт, фолк-рок і кантрі-рок, психоделічний рок, хард-рок, арт-рок та інші. Деякою мірою саме на цьому завершився перший, найплідніший період розвитку рок-му-зики. Подальші напрями або доопрацьовували творчі наробки вже існуючих стилів, або наближувалися до так званої поп-музики.
Ритм-енд-блюз — музика афроамериканського населення СІНА, яка поєднувала танцювальний біт («beat» — «удар») та урбаністичний (міський) блюз.
Поет Ленгстон Х’юз писав: «Блюзи на мене завжди справляли враження безмежно сумної музики... Це тому, що в блюзах гіркота не пом’якшена сльозами, а, навпаки, розлючена сміхом — абсурдним, суперечливим сміхом
горя». Важко перелічити музикантів XX століття, які б не «торкнулися» ритм-енд-блюзу у своїй творчості. Важливу роль ця музика відігравала у 60-ті роки XX ст., коли він став фундаментом «британського року», який на той час завойовував провідні позиції у світі.
Рок-н-рол (з англійської — «крутитися та гойдатися») виник на основі ритм-енд-блюзу. Термін «рок-н-рол», який впровадив американський диск-жо-кей Алан Фрід, був запозичений із жаргону афроамериканців. Але нова назва дала можливість долучити до неї і «білих» музикантів, які привнесли власні музичні традиції. У 50-ті роки XX ст. рок-н-рол сформувався як самостійний музичний напрям. Це був одночасно і новий музичний стиль, і новий танець. «Королем рок-н-ролу» визнано американського співака Елвіса Преслі.
Кантрі-рок і фольк-рок — багато в чому споріднені напрями рок-музики.
Кантрі-рок (з англійської — «сільськийрок») — це виконання музики в стилі «кантрі» у супроводі традиційних для року електроінструментів. Народження стилю «фолк-рок» пов’язують із виступом відомого рок-музиканта Боба Ділана на фолк-фес-тивалі у Ньюпорті (1965 р.) під акомпанемент електрогітар. По суті, мелодійна лінія фольк-року надихається традиційною піснею, підсиленою великою електронною звучністю.
Психоделічний рок був музичним віддзеркаленням руху хіпі — «флауер-пауер» (з англійської —
«квіткова влада») і справедливо пов’язується з наркотиками.
«Жорстка» форма психоделічного року з’явилася внаслідок епідемічного їх розповсюдження в 1960-х рр. їх представники — «The Doors», «The Iron Batterfly», Джиммі Хендрікс. Типовим психоделічним гуртом на ранньому етапі своєї творчості був англійський гурт «Pink Floyd».
Хард-рок — «важкий» або «жорсткий» рок.
Виникнення хард-року — це справжня революція в музичному світі; у ньому реалізувалися прагнення рок-музикантів, які довгий час залишалися на рівні підсвідомості, щодо грандіозного підсилення звучання для придання додаткової агресивності й жорсткості. «Важка артилерія» хард-року — гурти «Led Zeppelin», «Deep Purple», «Uriah Неер» тощо. Нова потужна хвиля хард-року отримала назву «хеві-метал», його «гучні» представники — гурт «Metallica» та інші.
Арт-рок (з англійської — «художній рок») має також декілька інших назв: симфонічний рок, класичний рок.
Виконавці арт-року при створенні власних композицій часто зверталися до класичної спадщини: використовували оркестрові обробки, елементи симфонічної і камерної музики. Визнаними майстрами арт-року можна назвати такі гурти, як «Yes», «King Crimson», «Genesis», «Jethro Tull» та інші. Цей стиль — безмежне поле для експериментів. Від рок-музикантів він вимагає високого рівня майстерності, враховуючи складність композицій, які вони виконують.
Глем-рок (з англійської — «ефектний рок») — жанр рок-музики, який виник у Великобританії на початку 1970-х рр. і став одним із домінуючих напрямів того часу.
Для виконавців глем-року були характерними яскравий образ, виражений через театральну ефектність екзотичних костюмів, багатий макіяж тощо. В музичному відношенні глем-рок був неоднорідним. Він поєднував у собі рок-н-рол, хард-рок, арт-рок та естраду. Елементи стилю глем-року значно вплинули на диско, панк і нову хвилю, на такі гурти, як «Queen», «Kiss» тощо. Глем-рок також відомий під терміном «гліттер-рок».
У вільний час дослідіть напрями рок-музики. Які з них вам подобаються найбільше? Поясніть, чому.
Диско (з англійської — «дискотека») — жанр танцювальної музики, який виник на початку 1970-х рр. Європейське диско тісно переплітається з традиційною естрадою та загальними тенденціями поп-музики. Композиція в стилі диско виконується в темпі, який дорівнює приблизно 120 ударам за хвилину.
Електронна музика — термін, що визначає музику, створену за допомогою електронного обладнання. Одним із найвидатніших представників цього жанру вважають Жана Міиіеля Жарра.
Чи подобається вам музика у стилі диско? Поясніть, чому.
|
Популярна музика |
||
|
Музика будь-якого розважального жанру. До цієї групи входять також джаз і рок-музика |
Музика породжена так званою «масовою культурою», має суто комерційний характер |
Музика будь-якого жанру — камерна, симфонічна, народна, яка має широке розповсюдження |
Масова культура (або: маскультура, поп-культура, популярна культура) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і музиці) — контрастуючи з «елітарною культурою».
Елітарна культура — це культура привілейованих груп суспільства, що характеризується принциповою закритістю, духовним аристократизмом і ціннісно-смисловою самодостатністю. Вид культури, що характеризується виробництвом культурних цінностей, зразків, які в силу своєї винятковості розраховані і доступні в основному вузькому колу людей (еліти). її основний ідеал — формування свідомості, готового до активної перетворюючої діяльності і творчості відповідно до об'єктивних законів дійсності.
Назва «поп-музика» походить від скороченого словосполучення «популярна музика». Вона вживається в різних значеннях залежно від контексту:
• у широкому значенні — як загалом музика розважального жанру;
• у вузькому значенні — як музика, що породжена так званою масовою культурою, доступна широкій публіці та розповсюджується на комерційній основі, популяризується засобами масової інформації;
• у значенні, яке наближається за смислом до словосполучення «розповсюджена музика»; тоді до поп-музики належать найвідоміші твори різноманітних жанрів: симфонічного, камерно-інструментального, оперного тощо.
З творчістю яких із цих виконавців ви знайомі? Охарактеризуйте їхню манеру виконання.
Українське музичне мистецтво XX— початку XXI століть
У музичній культурі України провідними композиторами першої половини XX ст. були наступники Миколи Лисенка — Микола Леонтович, Кирило Сте-ценко, Яків Степовий, Олександр Кошиц, Станіслав Людкевич, які сформували українську композиторську школу. Приступають до творчої праці Левко Реву-цький, Борис Лятошинський — «батько українського музичного модернізму», Михайло Вериківський, Борис Яновський. Відбувалося становлення модерного музикознавства як складової музичної культури й у творчості Миколи Грінченка, Пилипа Козицького, Михайла Дзбанівського, Філарета Колесси. Велика заслуга Б. Лятошинського, Л. Ревуцького та С. Людкевича полягала також у створенні національної композиторської школи. Вони були професорами консерваторій, де виховували молоде покоління творців музики.
Важливу роль відіграло також покоління українських музикантів 60-х рр. XX ст. — Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Мирослав Скорик, Леся Дичко, Микола Колесса та інші. Відбувається стилістичне оновлення, зміцнюється нефольклорна течія, застосовується атональна техніка, додекафонна, серійна і серіальна музика, алеаторика, колаж, полістилістика «інструментального театру» (тріо для скрипки, контрабаса і фортепіано Л. Грабовського, «Драма в трьох частинах» для скрипки, фортепіано і віолончелі В. Сильвестрова). Дехто з цих молодих українських музикантів створили групу з вивчення новітніх досягнень світової музики та її поширення в Україні.
Визнаними майстрами української сучасної академічної музики вважаються Євген Станкович, Василь Сильвестров, Михайло Скорик.
Окремою цариною в українській музиці залишається пісенна творчість. Її кращими представниками у XX ст. є композитори Платон Майборода, Олександр Білаш, Ігор Шамо, Аркадій Філіпенко, Тарас Петриненко. Розвивається мистецьки вартісна україномовна естрадна музика Володимира Івасюка, діяльність «Червоної рути». Сміливо експериментує композиторська молодь, серед якої — Сергій Зажитько, Алла Загайкевич (авторка електронної музики до фільму «Мамай), Кармелла Цепколенко, Вікторія Польова, Сергій Пілютиков, Володимир Рунчак і багато інших. Національним художнім скарбом є також творчість видатних співаків, таких як Анатолій Солов’яненко, Ніна Матвієн-ко, Софія Ротару, Олександр Пономарьов та інших.
I
Яких ще українських співаків ви знаєте? У якому жанрі вони виступають?
Які пісні з їхнього репертуару вам подобаються? Чому?
Для допитливих
Сторінки історіїукраїнського музичного мистецтва XX століття
З середини 20-х років XX ст. активно розвиваються нові жанри симфонії (Л. Ре-вуцький, Б. Лятошинський), опери, кантати (К. Стеценко, С. Людкевич, Л. Ревуцький), камерно-інструментальні та фортепіанні твори, які осмислювалися в контексті загальноєвропейських і національних стильових традицій.
Блискучий знавець національної хорової культури, композитор Микола Леонтович особливо яскраво проявився у галузі обробки пісенного фольклору. Обробку народної пісні він підняв на рівень світових музичних зразків. Його знамениту хорову обробку колядки «Щедрик» співає весь світ. Особливої уваги він надавав співу а капела (спів без супроводу).
Залишив численні обробки народних пісень і видатний майстер хорової музики — Кирило Стеценко. Він продовжив громадську справу М. Лисенка: організовував концерти, літературні вечори, творчі гуртки та опікувався музичною освітою. Серед творів К. Стеценка вирізняються дитяча опера «Лисичка, Котик і Півник» та оперета «Сватання на Гончарівці».
Насичені інтонаціями народної музики твори Якова Степового. Він приніс в українську музику засади професійного мистецтва. Композитор переважно працював у галузі малих форм — пісня, романс, фортепіанна мініатюра. Його музика перейнята ліричними, навіть інтимними настроями.
Найпомітнішим явищем у галузі опери та симфоній стала творчість композитора та педагога Бориса Лятошинського. Він захоплювався всім незвичним, передавав пульс нової епохи, навіть якщо це нове — жорстоке й агресивне. Спокій і розраду він знаходив лише у вічному світі природи, у внутрішній зосередженості. Його опера «Золотий обруч» (написана за романом І. Франка «Захар Беркут») — одна з кращих у вітчизняній музиці XX ст., її постановки на сценах Київського і Львівського оперних театрів викликали значний інтерес. Опера і симфонії Б. Лятошинського відкривали
шлях українській музиці у світовий музичний простір. Симфонічні і хорові твори композитора увійшли в скарбницю музики XX ст.
Левко Ревуцький — автор творів великих музичних форм: соната для фортепіано, дві симфонії, два концерти для фортепіано. У творах менших форм (фортепіанні прелюдії, твори для скрипки й віолончелі з фортепіано) композитор використовує дуже оригінальну музичну мову й технічні прийоми. Майстер збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Творам Л. Ревуцького притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій; розмірена, виразна мелодика поєднується з напруженою складною гармонікою. Значний внесок Л. Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.
Продовжував розвивати західноукраїнську композиторську школу Станіслав Люд-кевич. Після об’єднання в 1939 р. східних та західних земель України ця школа увійшла як органічна частина української музичної культури. Вона мала свої характерні особливості, пов'язані з фольклором Карпатського регіону.
Відомий на весь світ композитор Валентин Сильвестров — народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка. Він належить до когорти композиторів, які постійно пам'ятали про свою національну належність та вплив місцевих істори-ко-культурних традицій.
Творча спадщина іншого видатного українського композитора Михайла Вериків-ськогодає нам унікальний приклад боротьби за збереження історичної пам'яті народу. Композитор охопив майже усі найважливіші жанри. Серед створеного ним—хори і хорова поема «Гайдамаки», пісні, романси, дуети, опери («Справи небесні», «Сотник», «Наймичка»), музична комедія «Вій», перший український балет «Пан Каньовський», перша українська ораторія «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку», кантати, вокально-симфонічні цикли тощо. Творчість В. Сильвестрова — один з найбільш глибоких зразків сучасної, пост-авангардної мелодійної мови.
Із здобуттям незалежності в Україні з’явилися нові можливості розвивати творчі таланти. Українська музика кінця XX— початку XXI ст. представлена у всіх напрямах та жанрах — від ліричної пісні, пронизаної фольклором до масової комерційної естради, від джазових імпровізацій до безлічі напрямів та жанрів рок-музики. Наприклад, гурти «Брати Карамазови», «ВВ», «Океан Ельзи», «Плач Єремїі», та інші. Українські виконавці та гурти популярні у багатьох країнах світу. Цьому сприяють численні міжнародні музичні конкурси та фестивалі, які відбуваються і в Україні. Серед найвідоміших та наймасштабніших заходів, що популяризують музичні напрями, зокрема джаз, рок- та поп-музику, слід виділити такі, як «Grammy», «MTV Europe Music Awards», «Євробачення», «Слов’янський базар», «Нова хвиля» та інші. В Україні величезну кількість глядачів збирають такі конкурси та фестивалі, як «Червонарута», «Таврійські ігри», етнічні фестивалі «Країна мрій», «Шешори» та інші.
Перевір себе
1. Визначте основні ознаки стилю модерн в архітектурі (український модерн, ар-нуво югендстиль, ліберті тощо). За допомогою ілюстрацій, прокоментуйте особливості стилю модерн у різних країнах.
1. Державна академія дизайну та мистецтв. Харків. Україна
2. Міська поліклініка № 1. Львів. Україна
3. Житловий будинок. Амстердам. Нідерланди
4. Житловий будинок. Суботиця. Сербія
5. Виставковий павільйон. Відень. Австрія
6. Житлові будинки. Рига. Латвія
2. Назвіть архітектурний стиль, в якому виконані ці будинки?
1. Торговий комплекс «Хаас Хаус». Відень. Австрія
2. Будинок-рояль зі скрипкою. Хуайнань. Китай
3. Хмарочос Grand Lisboa. Макао. Китай
4. Центр Гейдара Алієва. Баку. Азербайджан
3. Твори яких художників зображені нижче? Визначте художній стиль, в якому виконані ці твори. Охарактеризуйте кожен зі стилів.
Визначте жанри картин.
1. Ж. Брак. «Склянка на столі»
2. В.Хеда. «Натюрморт з келихом»
3. А. Матісс. «Жінка в капелюсі»
4. Д. Левицький. «Портрет Анни Давіа Бернуцці»
5. П. Пікассо. «Жінка в блакитній сукні, яка сидить»
6.1. Рєпін. «Портрет піаністки Софії Ментер»
7. В. Кандинський. «Імпровізація 31 (Морський бій)»
8.1. Айвазовський. «Чесменський бій»
9. С.Далі. «Явище обличчя і вази з фруктами на березі моря»
4. Поговоримо про музику. Прокоментуйте вислови видатних митців.
«Музика — джерело радості мудрих людей, вона здатна викликати в народі хороші думки, вона глибоко проникає в його свідомість і легко змінює звичаї» (китайський мислитель конфуціанської традиції. Сюнь-Цзи).
«Музика надихає весь світ, наділяє душу крилами, сприяє польоту уяви; музика надає життя і веселощів усьому існуючому ... Її можна назвати втіленням всього прекрасного і всього піднесеного» (давньогрецький мислитель Платон).
«Музика своєю мелодією доводить нас до самого краю вічності і дає нам можливість протягом кількох хвилин осягнути її велич» (британський письменник, публіцист, історик і філософ Томас Карлейль).
«Музика — єдина всесвітня мова, її не треба перекладати, на ній душа говорить з душею ( німецький письменник Бертольд Ауербах ).
Яку музику ви любите слухати? Чому?
Яке місце займає музика у вашому житті?
Яка музика вам подобається більше — вокальна чи інструментальна?
Які напрями сучасної музики ви знаєте?
Чи вважаєте ви, що сучасна людина повинна розбиратися в стилях і жанрах музичного мистецтва? Чому?
5. Охарактеризуйте напрями в музиці XX — початку XXI ст.
За фотографіями в підручнику розкажіть про виконавців і музикантів.
Чи знаєте ви сучасних українських музикантів і співаків? Розкажіть про своїх улюблених українських музикантів і співаків.
Запитання та завдання для самоконтролю та самоперевірки
Дайте відповіді на запитання за матеріалом підручника
І. Назвіть одну правильну відповідь.
1. Визначте стиль:
а) імпресіонізм;
б) модернізм;
в) постмодернізм.
2. Хто художник цього твору?
а) С. Далі;
б) П. Гоген;
в) А. Матіс.
3. До якого поняття належить визначення:
«...культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і музиці) — контрастуючи з «елітарною культурою».
а) елітарна культура;
б) масова культура;
в) народна культура.
II. Дайте стислу відповідь на запитання.
І.Чи подобаються вам художники постмодернізму?
«Мені подобаються (не до вподоби)..., тому що...»
2. Визначте характерні риси модернізму в скульптурі.
3. Як вплинули погляди художників та музикантів цього напряму на творчість наступних поколінь митців?
III. Дайте розгорнуту відповідь на запитання.
І.Чому, на вашу думку, виникло таке явище як «модернізм»? Обґрунтуйте вашу думку.
2. Які нові напрями з’явилися у музичному мистецтві в період постмодернізму?
З.Чи подабаються вам картини модерністів, чому?
IV. Поміркуйте...
Що сприяє виникненню нових стилів у мистецтві?
V. Творче практичне завдання
1. Продовжіть речення: «При вивченні цієї теми для мене найбільш цікавим відкриттям було...» .
2. Групова робота
Об’єднайтеся в три групи. Використовуючи матеріал підручника, визначте характерні риси модернізму і постмодернізму в живописі, скульптурі та музиці. Зробіть порівняльний аналіз.
3. Колективна робота
3.1. Підготуйте вечір на тему: «Модернізм і постмодернізм», в ході якого продемонструйте репродукції творів митців, які працювали у тих напрямах. Бажано, щоб вечір супроводжувався музикою композиторів-імпресіоністів.
3.2. Підготуйте доповідь на тему: «Мій улюблений художник-модерніст». Доповідь повинна супроводжуватися ілюстративним матеріалом.
У І. Протягом першого півріччя виконуйте мистецький проект
Ураховуючи власні уподобання й можливості, оберіть для самостійної роботи тему з розділу «Стилі та напрями мистецтва. Модернізм і постмодернізм» для індивідуального або групового проекту, який маєте виконати протягом І півріччя.
Це матеріал підручника Мистецтво 9 клас Назаренко