Наприкінці XIX ст. в мистецтві відбувся різкий поворот від наслідування історичних зразків до новаторських пошуків і оновлення художньої мови. У результаті сформувався стиль модерн. Точної дати його виникнення немає, але його появу пов’язують із відкриттям у Парижі виставки в «Салоні знедолених» (1863). Спочатку цей стиль набув розвитку в Бельгії під назвою ар нуво і згодом став інтернаціональним. Практично одночасно ознаки модерну проявилися в багатьох країнах Європи і луною відгукнулися в Північній Америці. У Німеччині він отримав назву югендстиль, в Австрії — сецесіон, в Англії — модерн стайл, в Італії — ліберті, у СІЛА — стиль тіффані. Утім, це лише термінологічні тонкощі назви стилю, який охопив архітектуру, дизайн інтер’єра, графіку, живопис, декоративно-прикладне мистецтво.
Які ж найхарактерніші ознаки стилю? Джерелом натхнення для пошуків стала природа. Представники модерну зверталися до примхливих біоподібних форм, плавних хвилястих ліній, асиметрії.
Важливу роль у поширенні стилю відіграли міжнародні художньо-промислові виставки, масова забудова міст.
Своєрідність архітектури модерну полягає у віртуозності поєднання різноманітних засобів декоративного оформлення не лише фасадів, а й інтер’єрів, художній обробці всіх конструктивних елементів — дверей, сходів, колон, вікон, балконів. Використовували нові будівельні матеріали (метал, скло, цеглу, бетон та їхні комбінації), конструктивні засоби й технології. Архітекторів надихало майже все, що створено природою: рослини, мушлі, луска риб, потоки води тощо. Основою їхнього творчого методу стали імпровізація, прагнення до естетичних, незвичних і водночас функціональних будівель.
Мистецтвознавці демонструють рідкісну єдність, визначаючи основоположником стилю модерн бельгійця Віктора Орта (1861-1947). Хтозна, яким би став Брюссель, якби свого часу юнак не покинув консерваторію, вважаючи зодчество кращим втіленням своїх творчих здібностей, ніж гра на скрипці. І він не помилився. До списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО зараховано аж чотири споруди В. Орта в Брюсселі!
Особняк Тасселя — перша у світі споруда в стилі модерн (1893), яка викликала багато наслідувань. Тут В. Орта вперше застосував лінію, яку образно назвав «удар бича». Вікна з яскравими вітражами, орнаменти кованих огорож і сходів, мозаїчні візерунки підлоги, світильники й навіть дверні ручки — усе проектували в єдиному стилі. Щоб побачити ноу-хау, розпочалося паломництво до бельгійської столиці. Витончений вигин ліній В. Орта стилізували у графіці й декоративному мистецтві.
Стиль ар нуво вніс струмінь пошуку в архітектуру Франції, де його ідеї по-своєму втілював Ектор Гімар (1867-1942). Він створив оригінальні будинки і вхідні павільйони станцій паризького метро з металевими звивистими огорожами й ефектними червоними ліхтарями, що нагадували коників-стрибунців. Французьку школу модерну називають «стилем метро» або «стилем Гімара», адже його стовпи-тюльпани на вході в метро стали символами Парижа, як Дувр чи Ейфелева вежа.
Австрійська школа модерну пов’язана з діяльністю Отто Вагнера (1841-1918). Побудовані у Відні за його проектами численні споруди вирізняються раціональністю, майже класичною простотою ліній і водночас оригінальним настінним декором. Для проведення художніх виставок побудовано Віденський сецесіон, над його входом напис, девіз стилю: «Часу — його мистецтво, мистецтву — його свободу».
Розвиток модерну охоплював будівництво вокзалів, готелів, бірж. В окремих регіонах і великих містах останній із великих стилів збагачувався національними й місцевими елементами. За допомогою таких елементів відрізняли, приміром, модерн бельгійський і французький від скандинавського або американського, сецесію віденську від краківської чи львівської.
У рамках чиказької школи модерну виник тип висотних споруд — попередників хмарочосів, прикладом якого є Гарант-білдінг у США.
Вплив віденської школи модерну почав визначати архітектурне обличчя Львова. Ранню орнаментальну львівську сецесію змінила сецесія раціональна, принципи якої утверджував архітектор і підприємець Іван Левин-ський (1851-1919). Він особисто, а також фахівці заснованої ним фірми звели чимало будинків у Львові, які є зразками єдності естетики й утилітарності. У свої проекти архітектор вносив елементи традицій національного будівництва.
До самобутньої гілки українського модерну належить «гуцульська сецесія». Спорудам у цьому стилі притаманні складні обриси дахів із крутими схилами, іноді з вежею, що нагадують зразки народної архітектури Гуцульщини.
Порівняйте зразки модерну в архітектурі різних країн, знайдіть спільні й відмінні риси. Які споруди зацікавили найбільше і чому? За бажанням поцікавтеся згаданими й іншими школами модерну.
З історії шедевра
До вершин світового модерну зараховують архітектуру каталонського майстра Антоніо Гауді (1852-1926). Проте його шедеври свідчать радше про унікальний авторський стиль — «стиль Гауді», ніж про іспанську школу загалом. Більшість шедеврів майстра зосереджено в Барселоні: парк Гуель, будинки Міла і Батльо, знаменитий храм Святого Сімейства. Органічно вписані в ландшафт, вони здаються справою рук природи, а не людини.
Храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія) — кульмінація творчості А. Гауді, найвеличніший проект, будівництво якого почалося в 1882 р. і продовжується до сьогодні. Зведення храму стало справою всього життя каталонського архітектора. Він керував будівництвом упродовж 43-х років — до останнього подиху.
За авторським задумом храм із хрестоподібним фундаментом мав бути увінчаний каскадом монументальних башт і стати символічним втіленням Нового Заповіту, як його своєрідна архітектурна енциклопедія. Згідно з проектом споруда має три фасади: західний — Різдва, східний — Страстей Христових, південний — Воскресіння. Кожний фасад увінчують чотири веретеноподібні шпилі. Вісімнадцять башт-шпилів символізуватимуть 12 апостолів, 4 євангелістів, Богоматір і Христа. Скульптуру Ісуса буде увінчано гігантським хрестом. Отже, максимальна висота собору становитиме 170 м, що на один метр нижче, ніж гора Монжуїк — найвища точка Барселони. Антоніо Гауді вважав, що його творіння має бути «не вище гори, яку створив Бог».
Усередині храму колони і склепіння нагадують містичний ліс із зоряним небом над ним. За задумом архітектора, тут планували встановити п’ять органів з майданчиками для хору, що розраховані на 1500 осіб. У криволінійних вежах
спеціально було розроблено систему вікон, крізь які проникало не лише світло, а й вітер, що мав розгойдувати дзвони.
Із запланованих фасадів за життя Гауді був збудований лише один — Різдва. Вхід до храму прикрашають скульптурні групи, які Гауді виготовив сам.
Похований Антоніо Гауді у стінах Саграда Фамілія. Виконані ним ескізи, макети, окремі деталі дали змогу продовжити справу майстра. Однак його неповторний стиль було втрачено. Завершення будівництва планується на 2026 р. — до 100-річного ювілею генія архітектури XX ст.
Переглянь візуалізацію закінчення будівництва храма Святого Сімейства в інтернет-джерелах.
Високий старт українському модерну в архітектурі дав Василь Кри-чевський (1872-1952). За його проектом було побудовано Будинок губернського земства в Полтаві. У ньому використані елементи української народної і церковної архітектури. Особливої виразності споруді надають лінії даху з двома вежами, ритми струнких фігурних вікон і колон.
Не менш самобутнім є інтер’єр будинку: урочисті сходи, скляна стеля, стіни, арки й колони, декоровані рослинними орнаментами. Розписи виконані за ескізами Миколи Самокиша, а картини написані Сергієм Васильківським.
Які мотиви домінують у розписах Будинку земства? Поясніть роль декору, орнаментики в утвердженні національних засад стилю модерн в архітектурі.
Василь Кричевський.
Будинок губернського земства (інтер’єр), м. Полтава, Україна
Коріння модерну дослідники відшуковують у графіці, адже саме вона стала тією цариною, з якою виростали і в якій розвивалися провідні мотиви стилю. На початку XX ст. мистецтво графіки переживало справжній ренесанс. Талановиті художники створювали плакати, буклети, книжкові й журнальні ілюстрації, станкові роботи, які вражали незвичними ракурсами персонажів, оригінальними формами й орнаментальністю. Ознакою нової графічної мови стали пливучі химерні лінії, а найпоширенішою темою — бутон (символ появи нового життя), екзотичні рослини з довгими стеблами. Популярними були й образи чарівних і тендітних жінок.
Англійський художник Обрі Бердслі (1872-1898) відомий як ілюстратор книжок. Манірно-вишуканий почерк митця з характерною хвилеподібною лінією малюнка, що розмежовує плями чорного і білого кольорів, зробив його центральною фігурою стилю модерн у графіці.
Як досягнуто контрасту у графіці О. Бердслі? Спробуйте намалювати в повітрі лінію силуету з ілюстрації «Чорний капот».
Значний вплив на розвиток модерну справила графічна творчість чеського митця Альфонса Мухи (1860-1939), який створював календарі, марки, театральні афіші та костюми, працював дизайнером ювелірних прикрас, інтер’єрів тощо. Центром композиції зазвичай є загадкова жінка у вільному одязі з розкішним волоссям. Картини обрамляють рослинні орнаменти. Образи з графічних серій митця («Порироку», «Квіти», «Зірки»)досі тиражують у вигляді арт-постерів.
У чому полягає оригінальність жіночих образів А. Мухи? Чому, на вашу думку, вони набули популярності?
Одним із засновників модерну в живописі, лідером Віденського сецесіону, був австрійський художник Густав Клімт (1862-1918). Його композиціям притаманні декоративна багатобарвність, орнаменталь-ність, символічний зміст. У жіночих портретах художник застосовував не лише золотий тон, а й сусальне золото, що надавало особливого колориту та неповторності. Сповнені мозаїчними квітами, звивистими лініями, витіюватими формами картини митця є виразом недосяжного світу, що стоїть над часом і реальністю.
Що незвичного в композиціях Г. Клімта? Схарактеризуйте колорит портрета, орнаментальні мотиви.
Портрет митця
Риси модерну утвердилися в багатогранній творчості художника-графіка Георгія Нарбута (1886-1920). Він народився на хуторі Нарбутівка поблизу Глухова. Навчався мистецтву в Петербурзі, Мюнхені. Щоліта приїздив на батьківщину, де вивчав стародруки, герби українських родів; це дало йому змогу стати відкривачем пам’яток української старовини як естетичного явища. У 1917 р. переїхав до Києва, став професором графіки Української академії мистецтв, а згодом — її ректором.
Г. Нарбут створив власний світ образів і графічний почерк на основі поєднання національних традицій і сучасних йому художніх явищ. Митець увійшов в історію української культури як творець державного герба і печатки, перших банкнот і поштових марок. Також він ілюстрував книжки та журнали, створив «Українську абетку», у якій використав вітчизняні й західноєвропейські досягнення шрифтового мистецтва.
Маючи величезний авторитет у художніх колах, Георгій Нарбут зумів своїми творами змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурі суспільства. Доробок художника, що виражав дух епохи, став джерелом натхнення для багатьох його послідовників і визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні.
Українське образотворче мистецтво початку XX ст. розвивалося під впливом досягнень західноєвропейського модерну, які переосмислювалися митцями крізь призму національних традицій.
У стилістиці модерну малював Гу-цульщину і портрети її мешканців художник-львів’янин польського походження Казимир Сіхульський (1879-1942).
Давні традиції стінопису, іконопису та мистецтва вітража розвивав художник-монументаліст Модест Сосенко (1875-1920) — представник мюнхенської та львівської сецесії.
Справжнього розквіту досягло в Європі декоративно-прикладне мистецтво модерну. Стали популярними в облицюванні стін будівель керамічна плитка, кахлі з квітковими візерунками й орнаментами. Меблі прикрашали елегантною фурнітурою, створювали чудернацькі вази, ювелірні прикраси, у яких вирізнявся мотив граційних комах, пташок (павичів, ластівок).
Барвисті вітражі-картини й світильники американця Луїса Ком-форта Тіффані (1848-1933) вражали містичним мерехтінням кольорів веселки. Він винайшов спосіб з’єднання шматочків «полум’яніючого» скла за допомогою мідної фольги, через що й отримав міжнародне визнання.
Значення модерну було набагато довговічнішим, ніж коротка мода на нього. Цей стиль дав змогу здійснити рішучий відрив від художніх форм минулого й відродив відчуття потрясіння від новизни в мистецтві, що стало основою більш шокуючих змін у мистецтві XX ст.
Мистецька скарбничка
Арнуво (від фр. artnouveao — «нове мистецтво») — назва стилю модерн у Бельгії та Франції (за назвою магазину-салону, що відкрив у Парижі Семюел Бінг). Сецесіон (з нім. secessio — вихід, віддалення), або сецесія — назви стилю модерн в Австро-Угорщині, а також у Західній Україні. Походять від назви творчого об’єднання художників, архітекторів, дизайнерів.
Югендстйль (нім. jugendstill — «молодий стиль») — назва стилю модерн у Німеччині, що походить від назви журналу, який пропагував нове мистецтво.
1. Назвіть універсальні риси стилю модерн.
2. Які школи модерну сформувалися в різних країнах, які назви вони отримали, які види мистецтва охоплювали?
3. Схарактеризуйте основні досягнення українських митців у царині мистецтва модерну, підкресліть національні особливості.
4. Самостійно дослідіть і віднайдіть елементи модерну в сучасній архітектурі.
5. Мистецький проект із презентацією «Модерн: школи, лідери, шедеври».
Це матеріал з підручника Мистецтво 9 клас Масол