mozok.click » Мистецтво » Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм
Інформація про новину
  • Переглядів: 3676
  • Автор: admin
  • Дата: 24-12-2017, 18:00
24-12-2017, 18:00

Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм

Категорія: Мистецтво

За оцінками фахівців, у світі три найвідоміші художники: геній італійського Відродження Леонар-до да Вінчі; великий нідерландський постімпресіоніст Вінсент Ван Гог і лідер модерністів іспанець Пабло Пікассо (1881-1973).

У тісній співпраці з французьким художником Жоржем Браком (1882-1963) П. Пікассо заснував новий авангардний напрям — кубізм, який відображав кардинальну зміну уявлень про простір у мистецтві. Назва напряму виникла після критичного зауваження з приводу робіт Ж. Брака, що він зводить «міста, будинки і фігури до геометричних схем і кубів», і нібито це— «кубічніпримхи». Справді, художники в простих формах — конуса, циліндра, куба тощо — намагалися знайти просторові моделі речей і явищ, у яких прагнули передати складність і різноманіття світу. Вони звернули увагу на природу зорових ілюзій, художніх уявлень. Відмова від фігура-тивного живопису означала радикальну революцію в мистецтві.

У своєму розвитку кубізм пережив три періоди: сезаннівський, аналітичний і синтетичний.

На початковому етапі тривали експерименти з виділення геометричних форм із предметів і фігур, розпочаті П. Сезанном (звідси й походить назва періоду). Під впливом його живопису, а також африканської скульптури, створено знаменитих «Авіньйонських дівчат» П. Пікассо (1907), що знаменували народження кубізму. Художник відмовився від світлотіні й перспективи. Він зобразив масивні, незграбні, спрощені фігури дівчат контурними, ламаними лініями, розділяючи тло на уламки різної форми. Картина здавалася настільки авангардною, що шокувала навіть самого автора.

Другому періоду (1909-1912) притаманна дрібна деталізація зображеного, коли звичні об’єкти аналітично руйнують, їх ніби розкладають на окремі площини, грані, кути зору (згори, знизу, збоку тощо). Усе це комбінувалося в композицію натюрморту, рідше портрета чи пейзажу, а кольорова палітра свідомо обмежувалася.



З 1912 року почався третій період: художники захопилися зворотним процесом — синтезуванням і почали працювати в техніці колажу та аплікації. Вони конструювали зображення з найрізноманітніших елементів: графічних знаків (літер, цифр, нот), малюнків-схем, кольорового паперу, обривків газет, шпалер з орнаментом, імітацій різних фактур, мотузок, шматків дерева і тканини, листів заліза, наклейок. Усе це в уяві глядача мало складатися в певний образ (зазвичай «натюрморт»). При достатньо віддаленій схожості з оригіналом сенс твору підказувала його назва.

Експерименти Ж. Брака і П. Пікассо спричинили такий резонанс, що до засновників кубізму приєдналися Хуан Гріс, Фернан Леже та інші художники.

Порівняйте зразки кубізму. Віднайдіть у них ознаки різних періодів розвитку цього напряму. Уявіть, яка музика може «звучати» з картин, присвячених музичним інструментам. Поміркуйте, чому саме цей мотив став улюбленим у творчості кубістів.

Портрет митця

«Натхнення існує, але воно приходить під час роботи», — говорив легендарний французький художник, іспанець за походженням, Пабло Пікассо. За дев’яносто один рік життя він написав багато картин. Пікассо також творив як графік, скульптор, кераміст, дизайнер. На полотнах багатогранного митця в різні періоди панували реалізм, постімпресіонізм, кубізм, неокласицизм, сюрреалізм.

Народився П. Пікассо в м. Малазі в родині викладача живопису. Талант хлопчика виявився рано: у вісім років він написав першу картину «Пікадор», а в тринадцять став студентом Академії мистецтв у Барселоні.

Починаючи з першого автопортрета 1896 р., протягом життя Пікассо зображував себе. На цих картинах реальна зовнішність переплітається із суб’єктивним сприйняттям автора. Водночас автопортрети розкривають зміну стилів у його творчості (див. с. 10-11).


У перший так званий «блакитний період» (до 1904 р., коли художник остаточно переїхав жити до Парижа), у його творчості переважали похмурі образи знедолених, холодна гама, меланхолійний настрій.

«Рожевий період» рясніє яскравими костюмами акробатів, атрибутами цирку, яким захопився художник. І хоча на палітрі переважали життєрадісні кольори, сумні очі комедіантів нерідко виражали самотність. Улюбленим персонажем став Арлекін. На цьому образі, як і на автопортретах, можна простежити стильові пошуки Пікассо.

Від експериментів із кольором живописець перейшов до аналізу форми і змінив інтерес до кубізму на імпресіонізм. У колажах він поєднував, здавалося б, непоєднуване. Зображені атрибути натякали на реальність, утім становили для глядачів якісь візуальні ребуси. Одним із мотивів численних натюрмортів Пікассо були музичні інструменти, насамперед гітара і скрипка.

Як театральний художник Пабло Пікассо виконував декорації та костюми до балету «Парад» Еріка Саті. Під час підготовки постановки художник познайомився з балериною Ольгою Хохловою, яка згодом стала його дружиною (1918). Ольга не сприймала модерністських новацій і визнавала лише класичне мистецтво, тому її портрети виконані у реалістичній манері, як і більшість картин Пікассо цього періоду.

Тимчасове повернення до фігуративності виявилося відносним, оскільки разом зі зразками «неокласицизму» художник продовжував писати й кубіс-тичні натюрморти.

Коли ж світогляд художника трансформувався в сюрреалістичне бачення світу, на полотнах з’явилися монстри (мінотавр, бик), черепи.

На замовлення уряду Іспанії П. Пікассо написав картину «Герніка» після того, як це іспанське містечко було вщент зруйновано під час бомбардування фашистською авіацією у період Другої світової війни. Художник працював несамовито й за місяць представив величезну картину в чорно-білій палітрі. Фрагменти жахливих сцен насильства, страждання, смерті людей і тварин вражали в композиції.

Після вторгнення фашистських військ у Париж, коли до Пабло Пікассо прийшли з гестапо, офіцер, побачивши на столі репродукцію «Герніки», запитав: «Це ви зробили?». «Ні, — відповів художник, — це зробили ви». Картина стала символом протесту проти війни.

Незважаючи на песимістичну тональність, якою нерідко пройняті емоційні роботи великого іспанця, загалом вони сповнені любові до людей і віри в життя. Картини Пабло Пікассо вважають найдорожчими у світі, тому не дивно, що за популярністю вони посідають перше місце не лише у відвідувачів музеїв, а й у викрадачів картин.

Засновником кубізму в мистецтві скульптури став український і американський митець Олександр Архипенко (1887-1964). Формування художника розпочалося в рідному Києві, потім він жив і творив у Москві, Парижі, Берліні, Нью-Йорку.

Творчість О. Архипенка перевернула традиційні уявлення про мистецтво скульптури. Його роботам притаманні динамізм, лаконічність композицій і форм, ліричність. Митець постійно експериментував, запровадив у скульптуру увігнутість і отвір, як виражальні елементи пластичного мистецтва. Вперше у світовій художній практиці він застосував простір «всередині» скульптури, акцентуючи експресивні можливості «нульової», наскрізної форми — «порожнечі». Митець увів до композицій скло, дерево, метал, целулоїд, працював у манері абстракціонізму і конструктивізму.

Також скульптор-новатор створював об’ємні рухомі конструкції, обґрунтував і сконструював особливий механізм «архипентуру», відкрив новий різновид рельєфного різьблення — так зване «скульпто-малярство».


Творчість О. Архипенка мала значний вплив на розвиток модерністського мистецтва, у тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки.

Кубізм підготував художників і глядачів до сприйняття таких напрямів авангарду, як футуризм і кубофутуризм.

Футуризм виник в Італії, і першими стали його поширювати поети, до яких пізніше приєдналися художники. Футуристи на чолі з Томмазо Марінетті ратували за творче оновлення мистецтва, сповідували культ руху. Вони прагнули відобразити динамічну форму, втілити в ній енергію сучасного життя. їхніми художніми засобами та прийомами були: контраст кольорів і форм, поєднання різних ракурсів, рішучі мазки, подрібнення контурів і форм, динамічні лінії, накладення послідовних фаз на одне зображення (принцип симуль-танності) тощо.

Лідер і теоретик футуризму Умберто Боччоні спробував виявити засобами пластики життєву енергію і силу людини, передати в скульптурі рух м’язів у момент її крокування. Бунтарський живопис Боччоні насичено енергією і світлом, ніби випромінюючи його девіз «Абсолютний рух!»

Як митцю вдалося передати рух у скульптурі? Поясніть, як ви розумієте назву картини У. Боччоні «Симультанний зір».

У своїх творах Джакомо Балла прагнув до об’єднання форми, кольору, руху і звуку. Картину, на якій він зобразив політ ластівки, глядачі сприймають, як стилізовану розкадровку.

Карло Kappa передав рух коня, яким керує жокей. Футуристи збагачували живопис додатковим виміром — часовим.

Стихія танцю привертала особливу увагу Джино Северіні. Тож, демонстрація переміщення в просторі персонажів створювала ілюзію руху.

Уявіть себе композитором. Які музичні засоби ви використали б для створення п’єси «Вершник» або «Політ ластівки» (тембр, темп, ритм)?

Порівняйте образи блакитних танцівниць у футуристичному та імпресіоністичному стилях. Як передано танцювальні рухи?

Футуризм мав своїх представників і в музичному мистецтві. Відповідні експерименти започаткували Франческо Прателла і Луїджі Руссоло, які виступили з маніфестом «Мистецтво шумів», характерного для епохи автомобілів і літаків. Сенсаційний музичний образ потягу створив Артур Онеггер.

На основі поєднання й переосмислення ідей кубізму і футуризму в образотворчому мистецтві виник напрям кубофутуризм. Це еклектичне явище проіснувало недовго, але подарувало світові таких яскравих представників вітчизняного авангарду, як Давид Бурлюк і Олександр Богомазов. Кубофутуризмом захоплювалися й К. Малевич,

О. Екстер та ін.

Дух бунтарства і творчого кипіння притаманний діяльності видатного авангардиста, поета і художника Давида Бурлюка (1882-1967). Нащадку козаків-запорожців родом зі Слобожанщини (так він писав про своє українське походження у «Спогадах футуриста») судилося стати ідеологом модернізму. Спільність багатьох достатньо зухвалих естетичних ідей єднала футуристів — поетів і художників. Володимир Маяковський вважав Д. Бурлюка своїм «дійсним учителем». За власними підрахунками художник намалював 15 тисяч картин. їх розкидано по різних континентах, де жив і творив цей невтомний мандрівник і бунтар у мистецтві, наче підтверджуючи своє прізвище імпульсивним бурхливим характером і епатажною творчістю.

Олександр Богомазов (1880-1930) — фундатор вітчизняного кубо-футуризму, якого називають «українським Пікассо». Художник і педагог залишив у спадок не лише оригінальні картини, а й не менш цікаву теорію «якісних ритмів» (трактат «Живопис і елементи»). Експерименти з ритмом збагачуються знахідками в царині колориту: живописець шукає нові співвідношення локально забарвлених кольорових плям.

Отже, проголошуючи відмову від реалістичності, кубізм, футуризм і кубофутуризм змінили мистецькі уявлення про відображення простору і часу в образотворчому мистецтві. Вони відкрили шлях багатьом художнім стилям і напрямам XX ст., щонайперше — абстракціонізму.

Проаналізуйте футуристичні композиції українських художників. Порівняйте їх із творами італійських футуристів і представників кубізму.

Мистецька скарбничка

Колаж (фр. collage — клеїти) — художня техніка, сутність якої полягає у використанні в композиції різних наклейок із пласких (кольоровий папір, шпалери, тканини) або об’ємних (мотузки, шматки дерев, метал) матеріалів.

Кубізм (фр. cubisme, від cube — куб) — модерністський художній напрям із переважанням геометричних форм, заснований П. Пікассо і Ж. Браком на поч. XX ст. Кубофутурйзм (фр. cubofuturism) — художній напрям у поезії та образотворчому мистецтві поч. XX ст., який об’єднав авангардні явища кубізму і футуризму. Футуризм (лат. futurum — мабутнє) — радикальний літературно-художній напрям авангардного мистецтва, був поширений на поч. XX ст. Його представники оспівували майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.

1. Назвіть особливості кубізму на прикладі конкретних творів.

2. Поясніть, у чому полягає головна відмінність футуристичних композицій від інших авангардних художніх напрямів.

3. Поцікавтеся поетичною і художньою творчістю українських футуристів Д. Бурлюка, М. Семенка та ін.

4. Професійні випробування. Уявіть себе музичним редактором і доберіть музичні твори до картин П. Пікассо різних стильових періодів його творчості для документального фільму про митця. За бажанням — напишіть сценарій фільму.

5. У вільний час подивіться фрагмент балету Е. Саті «Парад». Зверніть увагу на костюми за ескізами П. Пікассо. Подумайте, наскільки театральний живопис Пікассо відповідає авангардній музиці балету.

Переглянь одноактний балет Е. Саті «Парад» в інтернет-джерелах.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 9 клас Масол

 






^