mozok.click » Трудове навчання » Елементи в'язання спицями. Основні види петель, в'язаних візерунків. Умовні позначення на схемах
Інформація про новину
  • Переглядів: 8792
  • Автор: admin
  • Дата: 3-01-2018, 05:18
3-01-2018, 05:18

Елементи в'язання спицями. Основні види петель, в'язаних візерунків. Умовні позначення на схемах

Категорія: Трудове навчання

У вчительки на столі лежали сучасні журнали для в’язання. Учні зацікавилися ними. Скільки там усього красивого! Одяг, іграшки, сувеніри. Які оригінальні ідеї! Очі важко відвести. Виникло бажання вив’язати деякі речі. Але якже це зробити? На схемах — незрозумілі умовні позначення, а в описах зображені дивні зірочки.

Потрібно дізнатися:

Із чого розпочати?

Як набрати петлі для першого ряду?

Як розрізнити петельки?

Як зменшити або збільшити в’язане полотно?

Як розібратися з умовними позначеннями?

Опорні ПОНЯТТЯ

Лицьова і виворітна петлі, щільні й ажурні візерунки, читання схем для в’язання спицями, в’язання полотна, додавання й убавляння петель.

Front and Purl Loops, dense and eyelet patterns, needle knitting patterns reading, cloth knitting, loops addition and lessening

Навіщо це тобі потрібно?

Гарний початок — половина справи! Навчишся вив’язувати основні петлі — зможеш реалізовувати різні ідеї — в’язати речі для себе, друзів, із доброчинними намірами.

В’язання може стати твоїм улюбленим заняттям. Адже це процес творення, а не руйнування або споживання.

Розвиватимеш терпіння, зосередженість, точність рухів. І це також важливо.

Чи корисне ручне в’язання?

Чому в’язання нині користується великою популярністю?

Що, на твою думку, більше приносить задоволення: процес в’язання, чи його результат — готовий виріб?

Елементи в’язання спицями. Основними елементами в’язаного полотна є петлі — лицьова і виворітна (мал. 35). По-різному поєднуючи ці петлі, утворюють розмаїття в’язаних візерунків.

Мал. 35. Основні елементи в’язання: а — будова петлі; б — лицьова петля; в — виворітна петля



Візерунки для в’язання спицями поділяють на щільні та ажурні (просвітчасті). Вони можуть бути однобічними і двобічними (мал. 36, с. 62). В однобічних візерунках легко відрізнити лицьовий бік від виворітного, оскільки вони виглядають по-різному. У двобічних візерунках лицьовий і виворітний боки виглядають однаково.

Мал. 36. Види візерунків для в’язання

На прикладі розповсюдженого й простого візерунка — панчішної в’язки — можна добре роздивитися структуру однобічного в’язаного полотна. Панчішну в’язку виконують, чергуючи ряди лицьових і виворітних петель. Лицьовий бік в’язки називають лицьовою гладдю, виворітний бік — виворітною гладдю (мал. 37).

Мал. 37. Фрагмент панчішної в’язки

Послідовність в’язання візерунків описують за допомогою тексту або схеми. Кожен елемент в’язання у схемі має певне умовне позначення (мал. 38).

У різних джерелах можна побачити різні умовні позначення лицьових і виворітних петель. Тому в усіх сучасних виданнях наводять таблиці умовних позначень для читання схематичних записів візерунка для в’язання.

Мал. 39. Схематичний запис візерунка: а — без позначення рапорту; б — із позначенням рапорту


Правила читання схем

Схеми для в’язання читають знизу вгору — так, як і в’яжуть. Горизонтально позначають петлі, а вертикально — ряди.

Числові позначення вказують на потрібний ряд або кількість петель. Непарні лицьові ряди читають і в’яжуть справа наліво (1, 3, 5-й ...). Парні виворітні ряди (2, 4, 6-й ...) чи тають і в’яжуть зліва направо. В’яжуть за схемою, уважно вивчаючи умовні позначення.

На деяких схемах візерунків запис парних рядів відсутній (мал. 39, а), але є вказівка «в’язати за малюнком» або «як дивляться петлі». Це означає, що треба в’язати над лицьовими петлями — лицьові, а над виворітними — виворітні.

У кожній схемі є основний мотив візерунка — рапорт — група в’язаних елементів, що ритмічно повторюються (мал. 39,6). На схемах він позначається обведенням або стрілками.

У текстовому описі рапорт позначають зірочками: *...*. Під час розрахунку петель важливо враховувати рапорт візерунка, щоб він був завершеним у в’язаному полотні.

Дві крайні (пружкові) петлі в’язаного полотна на схемі не позначають!

Прикладом двобічного візерунка є хусткова в’язка (мал. 40), яку виконують з лицьового і виворітного боків лише лицьовими або виворітними петлями. Використовується для в’язання хусток (звідси її назва), шарфів, шапок, комірців, планок тощо.

Мал. 40. Фрагмент і схема двобічної хусткової в’язки

В’язання полотна. Панчішна в’язка. З чого почати і як правильно в’язати полотно за схемою (мал. 41, а)?

Мал. 41. Панчішна двобічна в’язка: а — схема; б — лицьовий бік; в — виворітний бік

Відповідно до зображеної схеми (мал. 41, а) необхідно набрати 10 петель для початкового ряду, 8 робочих та 2 крайні — першу й останню, які на схемах не вказують.

Послідовність в’язання полотна спицями Прийоми в’язання спицями. Набір петель початкового ряду. Навчатися вправно в’язати спицями почнемо з набору петель. Існує багато способів набирання петель. Розглянемо поширений спосіб, який можна використати для в’язання будь-якого виробу. Його ще називають «подвійним».

Для виконання подвійного способу набирання петель дві спиці складають разом та виконують такі дії:

Набір петель початкового ряду

На ліву долоню руки накидають нитку від клубка. Довжина нитки, що звисає, має бути достатньою для набору потрібної кількості петель — приблизно втричі більшою, ніж ширина полотна, для якого набирають петлі.

Нитку протягують між середнім і вказівним пальцями,обводять навколо великого пальця лівої руки за годинниковою стрілкою та обидва кінці нитки затискують у долоні.

Уводять спиці знизу в петлю на великому пальці, підхоплюють нитку, що лежить на вказівному пальці, та виводять її крізь петлю на великому пальці.

Скидають петлю з великого пальця, а петлю, що утворилася на спиці, затягують до потрібної щільності.

Першу петлю, що утворилася, притримують на спиці вказівним пальцем правої руки. Кожну наступну петлю вив’язують так само.

Щоб нижній ланцюжок не перекручувався навколо спиці, кожну нову петлю притримують вказівним пальцем правої руки. Потім одну спицю виймають. Можна в’язати полотно обраного візерунка.

Способи вив’язування основних петель.

Початок в’язання. Крайні (пружкові) петлі. Спицю з набраними петлями початкового ряду беруть у ліву руку. Накидають робочу нитку на вказівний палець лівої руки (для правші) та притримують її в долоні (мал. 42). Під час в’язання перша петля (робоча) повинна бути близько 2,5 см від кінця спиці. Першу крайню (пружкову) петлю знімають не вив’язуючи. Просто переміщають з однієї спиці на іншу (мал. 42).

Мал. 42. Розташування робочої нитки та знімання першої петлі

Для утворення рівного краю полотна останню крайню (пружкову) петлю бажано вив’язувати виворітною петлею!

Лицьові петлі. Для виконання лицьових петель після зняття крайньої петлі вводять кінець правої спиці в наступну петлю на лівій спиці, захоплюють робочу нитку, яка знаходиться за роботою, і протягують її через петлю. Петлю з лівої спиці скидають (табл. 7).

Таблиця 7

Способи в’язання лицьових петель

Спосіб вив’язування

Опис

Зображення

Класичний

Вив’язування лицьової петлі за передню стінку

«Бабусин»

Вив’язування лицьової петлі за задню стінку

Так вив’язують усі петлі ряду, окрім останньої — пружкової, яку бажано вив’язувати виворітною петлею для отримання рівномірного краю.

Виворітні петлі. Після зняття крайньої петлі робочу нитку розміщують перед в’язанням. Уводять праву спицю в робочу петлю, рухом справа наліво захоплюють робочу нитку і протягують її через петлю. Петлю з лівої спиці скидають (табл. 8).

Таблиця 8

Способи в’язання виворітних петель

Спосіб вив’язування

Опис

Зображення

Класичний

Правою спицею захватити робочу нитку зверху проти часової стрілки, обвити ниткою спицю і витягнути нову петлю

«Бабусин»

(простіший)

Захватити робочу нитку знизу і витягнути нову петлю

До речі

Ще в II ст. до н. е. в древніх китайських трактатах, присвячених оздоровленню, про в’язання говориться як про цінну оздоровчу практику. Китайські мудреці стверджують, що вправи з участю рук і пальців гармонізують розум і тіло, підвищують здібності пам’яті, концентрації уваги. Сучасні дослідження підтверджують, що на руках знаходиться безліч рефлекторних точок, від яких імпульси йдуть у центральну нервову систему, мозок людини.

Закріплення петель останнього ряду (табл. 9). Петлі закріплюють по-різному. Це роблять із лицьового і виворітного боків роботи.

Таблиця 9

Крайню петлю перекидають на праву спицю

Другу петлю вив’язують

Уводять ліву спицю в петлю, що утворилася

Протягують другу петлю через першу

Продовжують так само

Роблять так, поки на правій спиці не залишиться одна петля

Відрізають робочу нитку, залишивши кінчик завдовжки приблизно 20 см, протягують нитку через останню петлю та затягують і закріплюють в’язання

Збільшення і зменшення кількості петель. Ширину в’язаного полотна змінюють додаванням або убавлянням кількості петель у ряду. Це дає змогу надати потрібної форми в’язаному виробу. Додавання або убавляння петель може бути рівномірним або нерівномірним.

Додавання петель краще робити з лицьового боку роботи — на початку, наприкінці або всередині в’язаного полотна (табл. 10).

Таблиця 10

Прийоми додавання петель

1

Витягування петлі між петлями — з протяжки. При такому додаванні на в’язаному полотні утворюється невелика дірочка

2

Накидання повітряних петель. Робочу нитку накидають на спицю потрібну кількість разів. Цей спосіб застосовується тоді, коли потрібно додати відразу велику кількість петель (утворення отворів для великого пальця, петель для ґудзиків тощо)

3

Вив’язування двох петель з одної.

Петлю, що на лівій спиці, вив’язують двічі: перший раз лицьовою петлею, не знімаючи її зі спиці — вив’язують виворітною петлею

Убавляння петель роблять з країв полотна або всередині по одній або по кілька петель поспіль. Зменшують ряд петель на одну петлю, вив’язавши дві петлі разом лицьовою або виворітною петлею (табл. 11).

Таблиця 11

Прийоми убавляння петель

1

В ’язання двох петель разом лицьовою петлею за передні стінки — утворюється нахил петель праворуч. Якщо ж за задні стінки — петлі будуть нахилені ліворуч

2

В ’язання двох петель разом лицьовою петлею за задні стінки

3

В’язання двох петель разом виворітною петлею (найнепомітніший спосіб)

4

В’язання трьох петель разом лицьовою петлею

5

В’язання трьох петель разом виворітною петлею

Зменшення великої кількості петель необхідно робити поступово — у декілька прийомів, закриваючи по три-п’ять петель у кожному ряду до тих пір, поки не залишиться необхідна кількість.

До речі

Ти можеш спробувати в’язати і руками. Досліди, які цікаві речі можна вив’язати руками.

1. На які дві великі групи поділяють візерунки для в’язання спицями?

2. У чому відмінність вив’язування лицьових петель класичним і «бабусиним» способами?

3. Як правильно читати схеми для в’язання спицями?

4. Як позначають рапорт у текстовому описі? А як у схемі?

5. Чому більше полюбляють в’язання за схемами, а не за описом? У чому перевага схем?

6. Досліди, у який спосіб утворюють рівномірний пружок, а у який — вузликоподібний?

7. На якому малюнку зображено процес збільшення в’язаного полотна, а на якому — зменшення?

8. Укажи фрагмент ажурного візерунка.

9. Укажи виріб, вив’язаний ажурною в’язкою.

Творче завдання

Підготуй трикутні та квадратні модулі з різнокольорового паперу, створи з них візерунок для в’язаного полотна. Запропонуй вироби із в’язаних модулів, розроби схеми.


Практична робота

В’язання зразка панчішної в’язки

Інструменти та матеріали: спиці, ножиці, пряжа, олівець, робочий зошит.

Послідовність виконання роботи:

1. Добери пряжу і спиці для в’язання панчішної в’язки за схемою.

2. Запиши в робочий зошит схему візерунка панчішної в’язки.

Запис на схемі «Як ряд 1» означає, що візерунок потрібно по вторювати спочатку — з першого ряду.

3. Відповідно до схеми зразка набери 12 петель (10 робочих і 2 крайні — першу й останню, які на схемах не вказують).

4. Вив’яжи 10 рядів панчішною в’язкою за схемою. Крайню петлю на початку ряду знімай не вив’язуючи, а наприкінці ряду завжди вив’язуй виворітною петлею.

5. Закріпи петлі останнього ряду.

6. Оціни якість виконаної роботи — своєї та друзів. За потреби допоможи їм.

Показники

Твоя

оцінка

Експертна

оцінка

1

Номер спиць дібрано відповідно до товщини пряжі

   

2

Петлі у зразку вив’язані рівномірно

   

3

Точність відтворення форми та візерунка за схемою

   

4

Відсутність дефектів

   

5

Акуратність виконаної роботи

   

6

Культура праці

   

Пропонуємо тобі далі вчитися в’язати не на зразках, а на в’язанні простих виробів. Для в’язання таких виробів можна використати залишки пряжі.

Комбінуючи поєднання вив’язаних геометричних модулів, можна вив’язати різноманітні вироби у стилі печворк.

Практична робота

В’язання трикутного модуля за схемою

Із додаванням петель

Інструменти та матеріали: спиці, ножиці, пряжа, олівець, робочий зошит.

Послідовність виконання роботи:

1. Добери пряжу і спиці для в’язання хусткової в’язки за схемою.

2. Запиши в робочий зошит схему візерунка.

3. Для в’язання трикутника набери 3 петлі (1 основну + 2 крайні).

4. 1-й ряд і наступні ряди виконуй однаково: на початку і в кінці кожного лицьового ряду (непарного) додавай по одній петлі.

5. Коли трикутник вийде потрібного розміру (17 рядів), закрий петлі останнього ряду.

6. Оціни якість виконаної роботи.

Показники

Твоя

оцінка

Експертна

оцінка

1

Номер спиць дібрано відповідно до товщини пряжі

   

2

Петлі у зразку вив’язані рівномірно

   

3

Точність відтворення форми та візерунка в’язання

   

4

Відсутність дефектів

   

5

Акуратність виконаної роботи

   

Вимоги

Санітарно-гігієнічні вимоги під час в’язання

перед початком роботи ретельно вимити руки;

розкласти інструменти, пристосування і матеріали на робочому місці у відповідному порядку; світло має падати зліва або спереду;

сидіти на всій поверхні стільця, ноги мають твердо стояти на підлозі або спеціальній підставці;

спину треба тримати переважно прямо або ледь нахилившись уперед; голову ледь схиляти над роботою; не спиратися корпусом тіла та ліктями рук на стіл; роботу тримати перед собою на відстані 30—40 см від очей; періодично відпочивати, переводячи погляд на інші зображення; схеми для в’язання мають бути достатнього розміру, щоб не напружувати зір;

наприкінці роботи прибрати робоче місце, належно скласти матеріали, інструменти і пристосування.

Безпека

Правила безпечної праці під час в’язання

зберігати інструменти і пристосування лише у спеціально відведених місцях — коробочках, футлярах, органайзерах тощо; до початку і наприкінці роботи контролювати кількість спиць; пошкоджені або ржаві спиці загорнути в папір і викинути; зберігати спиці в горизонтальному положенні; спицями працювати обережно, не розмахуючи ними; клубок або моток пряжі доцільно розмістити внизу в кошику або коробці так, щоб нитка легко розмотувалася, а клубок чи моток не закочувався.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 9 клас Мачача, Стрижова

 






^