mozok.click » Трудове навчання » В'язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва
Інформація про новину
  • Переглядів: 2735
  • Автор: admin
  • Дата: 4-01-2018, 05:32
4-01-2018, 05:32

В'язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва

Категорія: Трудове навчання

Пригадайте...

Які інструменти і матеріали необхіднідля в'язання виробів?

Наведіть приклади декоративних виробів чи одягу, вив'язаних спицями.

Цікава гіпотеза існує про в'язаний одяг Ісуса Христа: із залишків червоної пряжіДіва Марія вив'язаласорочку Ісусу, яку перев'язувала щороку і якапотім перетворилася начервоний хітон.

В’язання спицями - один з найпоширеніших способів ручного в’язання. Трохи терпіння - й у вашому гардеробі з’явиться корисна річ. Оволодівши мистецтвом в’язання на спицях, ви зможете створити безлічрізноманітних виробів.

З історії в'язання спицями

Установити точно, коли зародилося в’язання, важко, тому що трикотажний виріб не може зберігатися тисячоліттями. Втім, до нас дійшли деякі свідчення про цей вид декоративно-ужиткового мистецтва.

Ручне в’язання, як стверджують історики, придумали чоловіки. Наймайстернішими в’язальниками давнини були араби. Уявіть собі, 2 тисячі років тому вони вже вміли створювати різнобарвні складні візерунки ізнали чимало секретів ручного в’язання. У XII ст. цемистецтво опанували іспанці й італійці. Століття потому лави в’язальників поповнили французи, шотландціта англійці. Виконували роботу в основному спицями - дерев’яними, кістяними, металевими (були тоді ісрібні!). Що в’язали? Панчохи, шкарпетки, рукавички.У XIV-XV ст. з’являються капюшони, панталони йінші практичні речі. У XVI ст. в’язання відоме вже всійЄвропі. Спочатку ручне в’язання мало практично-прикладне значення та з часом перетворилося на справжнємистецтво. В’язані вироби ручної роботи завжди маливисоку вартість. Свого часу їх носили лише дуже заможні європейці.

Чоловіки-в’язальники довго намагалися не допускати жіночої конкуренції в цьому ремеслі, тому не брали на роботу жодної жінки. Остерігалися вони недарма!Незабаром жінки стали пречудовими і винахідливими в’язальницями. Демонструючи свою майстерністьна змаганнях, деякі з них навіть отримали звання



Діва Марія за в’язанням. Бертран фон Мінден. Вівтар із Букстехуде (Німеччина). XV ст.

«Королева в’язання». Одна з них - швейцарська майстриня з надзвичайно спритними пальцями - за 71 хвилину вив’язала товстими спицями светр!

Нині ручне в’язання поширене ледь не в усіх країнах світу. Мільйони людей присвячують йому вільний час.

Вовняна шкарпетка, датована 50-220 рр. н. е., знайдена в Єгипті підчас розкопок гробниць.Вона має роздвоєнийносок і призначена дляносіння з сандаліями

Сучасні в’язані вироби з етнічними мотивами київської майстрині Олени Дзіядевич

В'язання спицями в Україні

Вид рукоділля - в’язання - існував в Україні здавна. Сировиною для плетіння були волокна рослин і шерсть тварин. Періоду Київської Русі Х ст. сягаютьзгадки про покриття для голови, що щільно прилягали:вони називалися «клобуки» чи «каптури» - церковніголовні убори. Використовували в одяговому комплексі, окрім шкіряних, в’язані пояси, якими підперізувалисорочки. Серед жінок суспільної верхівки були поширені очіпки з сітки, так звані «волосники», «чепці»,«повойники», які сплітали із золотих або срібних ниток. Бідніші верстви виготовляли ці головні убори з дешевої тканини і пряжі. В’язаним доповненням до одягубули рукавиці та шкарпетки. Багатші носили рукавиціз пряжі високого ґатунку, щедро оздоблені золотим галуном та бахромою. Ще одним елементом одягу періоду Київської Русі були браслети з вовни - «поручі»,«нараквиці», які слугували для підтримки на зап’ясткахшироких рукавів полотняної сорочки. В’язання рукавиць, панчіх, шкарпеток поширилося наприкінці XIX -на початку XX ст. Народні в’язальниці приділяливиняткову увагу виготовленню хустин, шаликів, светрів тощо. Для навчання молоді в окремих містах булистворені школи-майстерні. У наш час українські умільці славляться виробами ручної роботи - одягом, шали-ками, шкарпетками, хустками, шапочками, рукавицями,прикрасами для оселі - серветками, покривалами і навіть плетеними килимами. Дуже популярні в’язанісувеніри, іграшки, прикраси для одягу та навіть ікони.

Наша сучасниця мешканка Івано-Франківська Надія Соломко отримала патент на в'язання ікон. Вона єдинав країні в'яже ікони звичайними лицьовими петлями.

Види виробів, в'язаних спицями

За допомогою ручного в’язання можна підкреслити свою індивідуальність, створюючи унікальні моделіодягу - ажурні або теплі речі, а також виготовити різніпредмети побуту, наприклад кумедні іграшки, оригінальні подушки, сумки тощо. Спиці та пряжа, а щеваша фантазія, уміння й терпіння - і скільки дивовижних, цікавих речей зроблять руки!

В’язання розвиває просторову уяву та художній смак, виховує завзятість, уміння зосередитися, звичкудоводити справу до кінця, тренує пальці й кисті рук,розвиває координацію рухів, заспокоює, дає змогу з користю відпочити.


Види в'язаних виробів:

одяг;

головні убори і взуття;іграшки;біжутеріята аксесуари;декор інтер'єру.

Вироби, вив’язані спицями

Матеріали, інструменти

та пристосування для в'язання

Спиці - це основний інструмент для в’язання.

У найпоширенішій формі спиць один кінець призначений для створення петель, а на іншому міститься ковпачок, який фіксує петлі. Пару таких спиць (відомих як прямі, закриті) використовують для в’язанняплоских речей (светрів, шаликів).

Види спиць

За типом: прямі;панчішні;кругові;знімні.

За номером:

діаметр від 1 мм.

За довжиною: стандартні;довгі;укорочені.

За формою: круглі;квадратні.

За матеріалом: металеві;дерев'яні;бамбукові;пластикові.

Прямі спиці

Для в’язання безшовних трубчастих виробів (шкарпеток, рукавиць) використовують комплект спиць (4-5 штук) з вістрям з двох боків (відомі під назвою«панчішні»).

Універсальне призначення мають кругові спиці -дві прямі спиці, з’єднані між собою гнучкою пластико-вою волосінню. Волосінь має різну довжину (зазвичай 30-150 см). Ці спиці можна використовувати і дляплоского, і для кругового в’язання.

Сьогодні виробники пропонують для в’язання набори знімних спиць - спиці та волосінь різної довжини, які можна з’єднувати за потреби.

Найголовніша вимога до спиць - ідеальна гладкість. Незначна шорсткість буде помітною під час в’язання,

зокрема щільного, утруднить роботу, залишить зачіпки на нитках.

Спиці для в’язання розрізняють за діаметром і позначають номером, який відповідає діаметру спиці в міліметрах. Наприклад, спиця № 1 - це означає, що їїдіаметр становить 1 мм. Номер спиць указують на упаковці. Прямі одинарні спиці зазвичай маркуютьбіля обмежувача. Розмір спиці без маркування можнавизначити за допомогою калібрувальної лінійки, щомає отвори, які відповідають стандартним діаметрамспиць.

За кілька століть зовнішній вигляд спиць не зазнав великих змін, але матеріали для їх виготовлення стали набагато різноманітнішими. Класичний матеріалспиць - метал (алюміній, нікельована сталь). Популярність здобули бамбук, пластик, дерево.

Є три загальних системи маркування розмірів спиць: європейська метрична, американська і британська. Томубудьте уважні, обираючи номери спиць дляконкретного виду пряжі, зазначені на упаковці як рекомендовані.У європейській системіномер спиць відповідаєдіаметру спиць у міліметрах, а в британськісистємі з потовщеннямспиці її номер зменшується. В інформаційнихджерелах ви зможетезнайти таблицю відповідності одних розмірівіншим.

Як правильно дібрати спиці

Крок 1. Визначтеся з типом полотна моделі

Для в’язання плоских полотен застосовуйте прямі або кругові спиці.

Для в’язання по колу слід обрати панчішні спиці або кругові спиці, довжина яких буде трохи менша, ніж обвід виробу.

Зверніть увагу на вістря спиці. Воно не має бути занадто гострим (розщеплює нитку) або тупим (розтягує петлі).

Крок 2. Доберіть правильний розмір спиць

Неодмінною умовою отримання красивого виробу є правильний вибір спиць і ниток. Для цього треба врахувати щільність моделі, товщину ниток, а також індивідуальні особливості в’язальниці.

Номер спиць добирають відповідно до пряжі: діаметр спиці має бути удвічі більшим за товщину нитки.

Що товща спиця, то ширшими будуть петлі, а полотно вийде пухкішим та еластичнішим. На тонших спицях петлі будуть меншими, а полотно - щільнішимі жорсткішим.

Слід зауважити, що техніка в’язання кожної людини має індивідуальні особливості. На це також треба

зважати, коли вибиратимете номери спиць: брати товщі спиці у разі щільного в’язання, а тонші - вільного.

Процес в’язання буде зручним, якщо виріб вільно розміститься на спиці. Отже, вибирайте спиці необхідної довжини.

Крок 3. Оберіть матеріал і форму спиць

Вибираючи матеріал спиць, необхідно зважати на рівень кваліфікації в’язальниці та вид пряжі. Новачкамрекомендуємо вибирати нековзкі спиці. Більш досвідчені в’язальниці, навпаки, можуть віддати перевагугладкій поверхні спиць, щоб петлі рухалися легко ішвидко.

Таблиця відповідності спиць і пряжі

Яким буде результат, якщо спиці дібрано неправильно: тонші аботовстіші, ніж того потребує пряжа?

Металеві спиці міцні, підходять для пряжі всіх типів, особливо для вовни й акрилу, але великі номери важкуваті. Спиці великих розмірів роблять із пластмаси і дерева, щоб зменшити їхню вагу. Пластмасові спиці можна використовувати для пряжі всіх типів. Дужезручні спиці з бамбука. Вони міцні, теплі на дотик, не-ковзкі, відмінно підходять для новачків. Ці спиці гнучкіші, ніж металеві, але менш гнучкі, ніж пластикові.

Деякі майстри вважають, що квадратні спиці добре підходять для новачків. Петлі виходять рівнішими,і процес утримання спиць у правильному положенніпотребує меншої напруженості рук.


Додаткові інструменти та пристосування

для в'язання

Сьогодні у продаж надходить безліч аксесуарів, що полегшують працю в’язальників. Без дечого можналегко обійтися, скориставшись підручними засобами,а інші бажано придбати.

Київський дизайнер Ан-на Марієнко створює неймовірні об'ємні шалики-снуди, кардигани і пледи товстими нитками з вовни австралійського мериноса. Ці вироби Аннав'яже руками, без використання спиць.

Для в'язання в місцях з недостатнім освітленням були винайденіспиці з підсвічуванням.Особливо зручно використовувати цей інструмент у потягах, походах,під час роботи з темноюпряжею.

Допоміжні спиці, або спиці для в’язання «кіс». Використовуютьдля перехрещення петель.

В’язальна шпилька. Використовують для того, щоб тимчасово залишати на ній петлі.

Лічильник рядів. Призначений для лічби вив’язаних рядів.

Калібратор спиць. Це шаблон для визначення товщини спиць, що немають маркування за допомогоюотворів діаметром від 2 до 10 мм.

Шпульки для пряжі. На них відмотують нитки невеликої довжини, щоб не в’язати від громіздких клубків.

Маркувальні кільця. Використовують для позначення початку ряду кругового в’язання або мотиву візерунка.

Кольорові наконечники. Надівають на кінці спиць для перешкоджання зісковзуванню петель, якщо потрібно перервати роботу.

В’язальний наперсток. Полегшує в’язання жакардових візерунків.За його допомогою можна в’язатиодночасно 2 або 4 нитками.

Гачок. Використовують для підйому спущених петель, обробки краю виробу, з’єднання деталей виробу,в’язання оздоблення.

Гобеленова голка. Призначена для зшивання вив’язаних деталей.

Матеріал для в'язання

Матеріал для в’язання - це пряжа, яку випускають у різних фасувальних формах: клубках, мотках, пасмах та бобінах. Якісна нитка має бути рівномірною, без потовщень і потоншень.

Етикетка на пряжі інформує про її властивості: склад (вид волокна, зі скількох ниток спрядена), масу, довжину (товста і важка пряжа коротша, ніж тонка, яка зроблена з легкого волокна), колір.

Порада. Пряжу яскравих і темних кольорів обов'язково перевіртена стійкість забарвлення (особливо це важливо під час в'язанняз ниток кількох кольорів). Для цього шматочок нитки намочіть угарячій воді, покладітьміж двома шарами білоїтканини і пропрасуйте.Якщо на тканині залишаться сліди фарби - некомбінуйте цю пряжу зпряжею більш світлихтонів, а виріб з неї періть у холодній воді.

Використання пряжі із вживаних речей

Для в’язання можна використовувати нитки з розпущених речей, які вже були у вжитку.

По-перше, вживану річ необхідно ретельно випрати та розпороти. Кожну деталь розпускати окремо, знайшовши кінець нитки. Починати цей процес потрібнозгори, бо зазвичай трикотажні вироби в’яжуть знизу.Шапочки розпускають від центру, шкарпетки - від великого пальця. Якщо кінець нитки важко знайти, тослід зрізати кілька рядів, відокремити залишки ниток і,дійшовши до основної, розпускати деталь далі. Ниткузмотують у м’який клубок, для чого під неї підкладаютьдва пальці.

Намотування у пасма. Розпущену пряжу змотують у пасма вагою не більше ніж 100 г. Це можна зробити задопомогою спеціальних моталок або ж скористатисяпідручними засобами: дощечкою завдовжки близько40-50 см чи спинкою стільця. Потім пасма акуратно

знімають і перев’язують у 2-3 місцях. Кінець нитки в пасмі потрібно позначити, прив’язавши до нього маркер (стрічку або бинт).

Прання. Пасма пряжі необхідно випрати в теплій воді з відповідним пральним засобом за температури невищої за 50 °С. Пряжу не викручують, оскільки вона(особливо вовняна) може звалятися. Випрані пасма закочують у суху чисту тканину, видаляючи надлишкиводи. Потім підвішують для вільного просушування.Пряжа в мотках повинна сушитися поступово. Її неможна сушити на сонці та поряд із джерелами тепла.Для кращого вирівнювання до нижньої частини пасмаприв’язують важіль. Якщо після цього нитка все однозалишилася хвилястою, в’язати з неї ще не можна: петлі будуть нерівними, і в’язане полотно виглядатименеохайно. Тому варто спробувати випрямити її за допомогою таких методів:

метод чайника. Перемотайте пряжу крізь чайник, що кипить на слабкому вогні (нитку введіть у носикчайника, а витягуйте через кришку);

метод праски. Розмістіть ділянку хвилястої нитки під мокрою тканиною, складеною в кілька шарів.Правою рукою безперервно (щоб не спалити тканину) водіть праскою по тканині, сильно її не притискаючи, а лівою - тягніть нитку. Стежте за тим, щобу зоні випрямлення тканина завжди була вологою;

метод друшляка. Чисту, вирівняну і просушену пряжу з пасма змотайте в дуже пухкі клубки. Покладіть їх у друшляк і поставте на каструлю з киплячою водою. Накрийте кришкою на 20-30 хв.Змотування ниток у клубки. Висушене пасмо пряжізакріплюють на моталці або руках помічника.

Щоб правильно змотати пряжу в клубок, кілька разів оберніть нитку навколо великого та вказівногопальців у вигляді вісімки, потім обережно зніміть і легкими рухами намотуйте клубок, весь час змінюючи напрямок витків. Пам’ятайте, що за тугого перемотуваннявовна втрачає пружність, особливо якщо вона довгийчас лежить без застосування.

Якщо під час перемотування пряжі вам трапиться вузол, одразу розплетіть його й почніть намотувати новий клубок. Ця дрібниця спростить вам роботу в процесі в’язання. На трикотажному полотні не повиннобути вузлів. Якщо під час в’язання видно, що пряжі докінця ряду не вистачить, слід почати новий клубок. Кінці пряжі завжди мають залишатися тільки на початкуабо наприкінці ряду. Тут їх можна охайно заправити,не порушуючи рельєф полотна.

Якщо ви хочете створити одну суцільну нитку або зробити плавний перехід з одного кольору на інший,скористайтеся одним із таких способів з’єднання:

спосіб скручування. З обох боків розділіть нитку на два волокна, протилежні кінці з’єднайте, змочивши їх водою,і скрутіть в одну нитку так, щоб пряжа вмісці з’єднання мала первинну товщину;

спосіб прошивання. За допомогою голки протягніть один кінець ниткикрізь нитку так, щоб утворилася петля,інший уставте в петлю і знову протягнітькрізь нитку.

Для зберігання ниток зручно використати прозорі, картонні та плетені коробки, жерстяні банки або бобіни з-під туалетного паперу.

Щаслива пара. Генрі Лайнвебер. ХІХ ст.

Практична робота

ДОБІР ІНСТРУМЕНТІВ ТА МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ В'ЯЗАННЯ

Матеріали та інструменти: різні види спиць і пряжі.

Послідовність виконання роботи

1. Організуйте своє робоче місце.

2. Доберіть нитки для в’язання спицями:

а) складіть нитку вдвоє, злегка скрутивши її;

б) порівняйте товщину нитки й діаметр підготовлених спиць;

в) зробіть висновок щодо правильності добору спицьі пряжі.

3. З’ясуйте, з якого матеріалу виготовлені спиці, їхнінедоліки й переваги.

4. Змотайте клубок із двома кінцями нитки.

5. З’єднайте нитки без вузлика:

а) способом скручування;

б) способом прошивання.

6. Оцініть власну роботу.

7. Приберіть робоче місце.

8. Роботу виконуйте, дотримуючись правил безпечноїпраці.

Порада. Клубок можна зробити так, щоб в'язати від нього відразу двома нитками: однанитка йде від краю,інша - від центра.

Запитання та завдання для повторення

1. Назвіть види в’язаних виробів.

2. Які народні традиції в оформленні в’язанихвиробів ви знаєте?

3. Які бувають спиці для в’язання?

4. Що означає номер спиці? Як його визначити?

5. Як правильно вибрати номер спиць і товщину пряжі?

6. Які ви знаєте способи підготовки пряжі до повторного використання?

Творче завдання на вибір

1. З’ясуйте, де у світі є скульптури, присвяченів’язанню.

2. Доберіть ілюстрації сучасного сезонного одягу, вив’язаного спицями. Зробіть презентацію.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 9 клас Терещук (дівчата)

 






^