mozok.click » Географія » Торгівля, її форми та показники. Торгівля в Україні
Інформація про новину
  • Переглядів: 5941
  • Автор: admin
  • Дата: 9-08-2017, 17:14
9-08-2017, 17:14

Торгівля, її форми та показники. Торгівля в Україні

Категорія: Географія

Спробуйте відповісти

1. У чому полягала сутність третього великого поділу праці?

2. Які заклади торгівлі розташовані у вашому населеному пункті?

3. Якими іноземними товарами та послугами користується ваша сім'я?


 

1. Торгівля як вид послуг

Торгівля товарами між окремими народами виникла ще 4—5 тис. років тому, коли утворилися перші держави. Саме в них почав виникати поділ праці між людьми, який дав змогу створити надлишок виробленої продукції, що став товаром.

Торгівля передбачає передачу власності на товари чи послуги від однієї особи або фірми до іншої в обмін на гроші, товари або інші послуги. За допомогою торгівлі здійснюється дуже важлива послуга — забезпечення зв’язку між виробниками і споживачами. Вона позбавляє потреби виробляти всі необхідні для життя людини товари й послуги самостійно. На цьому побудовані економічні відносини сучасного суспільства.

 



2. Форми торгівлі

Основними формами торгівлі є внутрішня і зовнішня, а також гуртова і роздрібна. Якщо продаж здійснюється в межах однієї країни, то торгівлю називають внутрішньою, а якщо між країнами — зовнішньою.

За особливостями організації торговельного процесу розрізняють дві основні форми гуртової торгівлі: гуртова торгівля, здійснювана торговельними підрозділами товаровиробників у формі прямого збуту, та гуртова торгівля гуртовими торговельно-посередницькими підприємствами (мал. 1). При цьому серед останніх є фірми, які купують товар, отримують право власності на нього та здійснюють перепродаж. Інші гуртові посередники не набувають права власності на товар, а лише виступають організаторами товарного обігу. Велике різноманіття видів гуртової торгівлі дає змогу товаровиробникам і споживачам робити свідомий вибір найефективнішого й зручного каналу організації продажу товарів.

Роздрібна торгівля — це продаж товарів безпосередньо споживачам у магазинах (мал. 2), на ринках, підприємствах харчування. Особливість роздрібної торгівлі полягає в тому, що тут товари реалізуються в невеликій кількості. Із часом роздрібна торгівля почала зосереджуватися у великих торговельних центрах, які називають супермаркетами, гіпермаркетами, торговельними молами, аутлетами та ін.

Новим видом роздрібної торгівлі є інтернет-торгівля, яка успішно конкурує як із малими магазинами, так й із супермаркетами.

Зовнішня торгівля — одна з найдавніших форм економічних зв’язків між країнами, яка полягає у вивезенні одних товарів за межі держави (експорт) та ввезенні інших із-за кордону (імпорт).

Торгівлю, яка здійснюється між державами, називають міжнародною. У давні часи вона значною мірою була епізодичною. Населення держав могло цілком обходитися без продукції, яку тоді час від часу завозили з-за кордону. Тому світове господарство виникло лише тоді, коли міжнародні торговельні зв’язки стали постійними, а держави — залежними від них.

Традиційна торгівля складається з торгівлі товарами та послугами. Торгівля товарами поділяється на торгівлю сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією.

 

Якщо раніше поява нових послуг визначалася більшою мірою попитом споживачів, то тепер, згідно з експертними оцінками,

50—80 % приросту послуг у розвинених країнах забезпечується пропозицією з боку виробників. За перші десять років XXI ст. торгівля послугами зросла в 3 рази, досягнувши у 2011 р. майже 2 трлн доларів. В останні роки зростання дещо сповільнилося.


 

3. Показники зовнішньої торгівлі

 

Обсяги зовнішньої торгівлі зазвичай визначають зовнішньоторговельним обігом, тобто сумою експорту та імпорту, вираженою у грошовій формі. Наприклад, найбільший зовнішньоторговельний обіг у 2015 р. був у Китаю. У Великій Британії цей показник склав 1062 млрд доларів США (експорт 436 + імпорт 626). Різницю між розміром експорту та імпорту називають сальдо зовнішньої торгівлі. Якщо експорт перевищує імпорт, то сальдо зовнішньої торгівлі називають додатним (у Німеччині сальдо склало 10 млрд доларів США), якщо навпаки — від’ємним (у Великій Британії сальдо складає 190 млрд доларів США).

Додатне сальдо зовнішньої торгівлі дозволяє державі накопичувати грошові надходження від продажу товарів і послуг та розподіляти на різні необхідні потреби, наприклад на будівництво нових лікарень, шкіл, автомагістралей або аеропортів. Тому більшість країн намагається збільшити експорт і зменшити імпорт товарів і послуг. Деякі країни настільки сильно залучені у світову торгівлю, що більша частина їхньої економіки залежить від попиту на їхню продукцію в інших країнах. Значна частка валового національного продукту в таких країнах виробляється за рахунок експорту товарів і послуг.

Такі економіки називають інтернаціоналізованими. До них належать Сингапур (мал. 3), Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати.

 


 

4. Торгівля в Україні

 

Торгівля в нашій країні розвивалася з давніх-давен. Особливо відомими були ярмарки у Львові, Києві, Великих Сорочинцях, Харкові та інших містах і селах. Сьогодні торгівля в Україні розвивається швидкими темпами завдяки підприємницькому хисту приватних власників. Вони швидко реагують на потреби українців.

У структурі роздрібного, як і в структурі гуртового товарообігу нашої держави переважають непродовольчі товари. При цьому якщо питома вага продовольчих товарів у структурі роздрібної торгівлі впродовж останніх років коливається в межах від 34 до 40 %, то у структурі гуртової торгівлі частка продовольчих товарів є значно нижчою (у межах від 15 до 20 %).

 

Важливу роль у внутрішній торгівлі в Україні відіграють торговельні мережі. У них є можливість отримувати економію від масштабів діяльності, концентрувати ресурси, мати кваліфіковані кадри, централізовано організовувати товаро-постачання своїх магазинів, вибирати товаропостачальників, які випускають більш якісні товари. Найефективнішими в Україні визнані мережі АТБ, Фоззі Груп («Сільпо»), Варус, Ашан, Метро.

 

5. Обсяги та структура експорту й імпорту товарів і послуг в Україні

 

Україна досить добре інтегрована у світове господарство. Цьому сприяють вигідне економіко-географічне положення, зокрема сусідство з розвиненими державами ЄС та вихід до чорноморсько-середземноморського басейну, а також підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Обсяги зовнішньої торгівлі України в цілому мають тенденцію до зростання (мал. 4), хоча спостерігалися два періоди спаду:

1) на початку глобальної кризи світової економіки (2008—2009 рр.).;

2) після окупації частини території нашої держави у 2014 р. та початку воєнних дій в Україні. Це негативно вплинуло на загальний стан економіки. Воєнні дії охопили промислові регіони двох східних областей.

Максимального обсягу зовнішня торгівля України досягла у 2008 р. перед початком кризи (152,5 млрд доларів). За підсумками 2015 р. цей показник становив 75,6 млрд доларів. Негативною характеристикою зовнішньої торгівлі України тривалий час було переважання імпорту над експортом, що означало надмірну залежність нашої економіки від закордонної продукції. Зараз ця ситуація покращилася й обсяг експорту може зрівнятися з обсягом імпорту.

У товарній структурі українського експорту найбільша частка належить продукції металургії, сільського господарства (мал. 5), машинобудування та хімічної промисловості. Разом вони становлять понад 80 % українського експорту. На жаль, українська економіка суттєво залежить від світових цін на експортні товари. Для того щоб зменшити цю залежність, наші підприємства мають виробляти більше товарів із глибоким рівнем переробки, наприклад пасажирські літаки (мал. 6), а не сталевий прокат; не спрямовувати зерно тільки на експорт, а із частини виготовляти комбікорм для худоби, відгодовувати велику рогату худобу, виробляти м’ясо, а готові м’ясопродукти (консерви, ковбаси) постачати на експорт.

У товарній структурі українського імпорту переважають паливні ресурси (30 % імпорту), продукція машинобудування, хімічна продукція, папір і картон. У нашої країни є всі шанси позбутися залежності від імпорту енргоносіїв за рахунок розвитку альтернативних джерел енергії та впровадження енергозаощадження на кожному підприємстві та в приватних оселях.

Щодо напрямків зовнішньоторговельних зв’язків України, то найбільший обсяг експорту України припадає на країни ЄС, Росію, Туреччину, Китай, Єгипет та Індію. Найбільшими торговельними партнерами України в ЄС є Німеччина, Польща, Італія. На жаль, із більшістю країн ЄС у нас від’ємне сальдо торгівлі через те, що не всі українські товари конкурентоспроможні на європейському ринку. Проте із часом ситуація змінюватиметься в напрямку збільшення експорту за рахунок нових підприємств, які повністю орієнтовані на ринок ЄС. Традиційно додатне сальдо зовнішньої торгівлі нашої країни з країнами Північної Африки, Близького Сходу, Центральної та Південної Азії.

Одним із найвідоміших ярмарків в Україні є Національний Сорочин-ський ярмарок. Він щорічно відбувається в серпні в селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині. Гості свята тут можуть купити вироби народного промислу, сучасні промислові товари, продукти харчування. У шинках можна покуштувати страви традиційної української кухні. Особливий колорит ярмарку надають одягнені в національний костюм продавці, ремісники, актори.

 

6. Чинники концентрації роздрібної торгівлі в населених пунктах та регіонах

Торгівля характеризується значними територіальними відмінностями. Чинниками розміщення торгівлі можна вважати сукупність численних різноякісних умов, ресурсів, передумов, необхідних для вибору місця розміщення та напрямків подальшого розвитку об’єкта торгівлі. За походженням та соціально-економічним змістом їх можна поділити на природні, економічні, демографічні, соціальні, містобудівні тощо.

Оскільки заклади торгівлі передусім покликані задовольняти щоденні потреби населення в продуктах харчування та дрібних побутових товарах, то розміщені вони майже в усіх населених пунктах. Це можна розглядати як вплив соціального чинника.

Магазини, які реалізують вироби мистецтва, меблі чи холодильники, тобто товари, на які попит виникає час від часу, зазвичай розміщуються в містах або великих селищах. Це прояв чинника економічної доцільності.

Прикладами поєднання впливу природних умов та економічної доцільності на торгівлю можна розглядати магазини альпіністського та лижного спорядження, які розташовані переважно в гірських рекреаційних регіонах (мал. 7). Чинник природних умов є визначальним при розміщенні ярмарків, де реалізується продукція баштанництва — кавуни та дині (Херсонська обл.) та ін.

Оскільки вартість землі й оренди приміщень у великих містах зменшується в напрямку від центру до околиць, то великі за площею торговельні центри вигідніше розміщувати поза центрами населених пунктів. Супермаркети доцільно розташовувати поблизу місцевих транспортних вузлів, великих паркувальних зон для автомобілів. Найчастіше такі умови є на межі спальних житлових районів міст і приміської зони, де найбільші потоки споживачів (поєднання впливу економічного, соціального, містобудівного та демографічного чинників).

1. Що таке поділ праці та якою є його роль у суспільстві? 2. Що таке торгівля та як вона виникла? 3. Поясніть різницю між гуртовою та роздрібною торгівлею. 4. Якими показниками користуються для характеристики зовнішньої торгівлі? 5. Назвіть причини змін обсягу зовнішньої торгівлі України в останні роки. 6. Які товари мають найбільшу вагу серед складових експорту України? У які країни їх експортують? 7. Якими є чинники розташування закладів гуртової та роздрібної торгівлі?

1. Складіть секторну діаграму цін на продукти харчування вашої сім'ї, розподіливши їх за такими показниками: 1) продукти, які ви купуєте: а) імпортні, б) вироблені в Україні; 2) продукти, вирощені в присадибному господарстві. 2. Складіть схему експорту та імпорту України з найбільшими торговельними партнерами в ЄС.

 

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Гілецький

 






^