mozok.click » Географія » Сучасне світове господарство
Інформація про новину
  • Переглядів: 1665
  • Автор: admin
  • Дата: 10-01-2018, 08:27
10-01-2018, 08:27

Сучасне світове господарство

Категорія: Географія

Що таке національне господарство? Чи можна уявити сучасне господарство України без зв’язків з іншими країнами? Чому?

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО (СВІТОВА ЕКОНОМІКА). Різні природні умови визначили потребу у придбанні товарів, що виробляли чи вилучали з природи інші народи. Уже на початку розвитку світової економіки, ще за привласнюючого господарювання, первісні люди обмінювали рідкісні мушлі та бурштин на інші види виробів. З постанням перших держав виникають міжнародні економічні відносини й формується світовий ринок. У його основі лежить використання країнами світу своїх природних і відносних переваг. Таким чином виникає світове господарство.

Світове господарство — це система національних економік, пов’язаних між собою різними формами міжнародних економічних відносин.

Світове господарство стосується кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п’ємо каву з Бразилії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів містять складові, вироблені за її межами. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розвитку, продовжує змінюватись й у наші дні. Відповідно в історії розвитку світового господарства виділяють певні його етапи (табл. 3).

Таблиця 3. Етапи розвитку світового господарства

Етап / Тривалість

Характеристика

Привласнююче господарство — кам’яний вік

(300 тис. років тому —

5 тис. років до н.е.)

У той час людина насамперед дбала про добування харчів, тому основними видами господарської діяльності були полювання, рибальство, збір диких плодів та ягід, бортництво. На цьому етапі людина була частиною природи й майже не завдавала їй помітної шкоди. Для суспільного устрою характерна родова община з рівністю всіх її членів.

Аграрне господарство —

від неоліту (5 тис. років до н.е.) до Нового часу (кінець ХV — середина ХVШ ст.)

Основним видом діяльності людини залишалось отримання харчів, але вони не вилучались із дикої природи, а вироблялись. З’явився новий вид людської діяльності — виробництво. Провідним видом стало сільське господарство. Ремесла й торгівля, що зародилися, тільки обслуговували його. Для суспільного устрою характерні нерівність і експлуатація людини людиною, панування рабовласництва, потім феодалізму. Активна господарська діяльність людини сприяла загостренню екологічної ситуації.

Індустріальне господарство

70-80-і роки XVIII ст.) — 70-і роки XX ст.

Провідним видом економічної діяльності стала промисловість. Розвиток товарного виробництва визначався орієнтацією на виготовлення продукції для її продажу й отримання прибутків. Підприємці весь час прагнули здешевити виробництво, залучити ресурси як власних країн, так й інших. Країни поділяли на колонії, що постачали ресурси, та метрополії, які ці ресурси переробляли. Розширення виробництва товарів і послуг обумовило формування суспільства споживання. Суспільний устрій — капіталізм і соціалізм. Інтенсивний розвиток господарства призвів до значного погіршення екологічної ситуації.

Постіндустріальне господарство — 70-і роки XX ст. і донині

Xарактерна ознака — переважний розвиток сфери послуг, а сільське господарство та промисловість утрачають свої позиції. Серед видів економічної діяльності у сфері послуг провідну роль відіграють фінансові операції. До постіндустріального суспільства вже перейшли США, Канада, країни Західної Європи, Японія. У них понад 60 % робочої сили зайнято у сфері послуг.



Формування світового господарства — тривалий історичний процес, який пов’язаний з певними подіями в історії людства. Серед них рубіжними є такі:

1. Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства.

Це пов’язано з:

■ відокремленням рослинництва від скотарства, появою передумов для товарообміну;

■ відокремленням ремесел від сільського господарства, формуванням ринку й торговельної діяльності та як наслідок — виникненням приватної власності, відокремленням міста від села.

2. Промислова революція — перехід від ручної праці до машинного виробництва, розвиток промисловості, активізація торговельних відносин між країнами світу; розширення мережі залізниць, що сприяло сполученню внутрішніх частин континентів; утворення світового ринку після епохи Великих географічних відкриттів (кінець XVIII-XIX ст.), розширення ринку завдяки розвитку транспорту, зокрема морського.

3. Науково-технічна революція — докорінне якісне перетворення господарства, за якого наука стає безпосередньою виробничою силою. Під впливом розвитку науково-технічного прогресу в промисловості й на транспорті, а також еволюції світового ринку, сформувалось єдине світове господарство. Її наслідком є новітня інформаційна революція.

Отже, на кінець ХХІ ст. світове господарство сформувалось, проте його розвиток триває і сьогодні.

ПОДІЛ ПРАЦІ. Організуючою основою світового господарства є поділ праці (мал. 16). Так, окремі країни можуть виробляти те, що інші зробити не в змозі. Завдяки сприятливому клімату та якості ґрунту в Іспанії, наприклад, вирощують цитрусові, а не пшеницю. В Україні, навпаки, через природні умови вирощують пшеницю, а не помаранчі. Тому країни спеціалізуються на вирощуванні одного продукту й потім торгують ними між собою.

Мал. 16. Поділ праці в системі світового господарства

Залежно від кліматичних умов, природних, трудових ресурсів, технологій різні країни спеціалізуються на виробництві окремих продуктів і купують решту необхідного за кордоном. Наприклад, Демократична

Республіка Конго (ДР Конго) й ПАР володіють значними запасами корисних копалин. Гондурас і Гватемала, завдяки своєму географічному положенню,

мають природні переваги у вирощуванні тропічних фруктів. Швейцарія та Японія зосередили наукове виробництво.

Поділ праці полягає в спеціалізації діяльності окремих виробників товарів чи послуг і товарному обміні між ними продуктами цієї діяльності.

Територіальний поділ праці (географічний поділ праці) — це просторовий вияв поділу суспільної праці. У його складі виділяють міжнародний поділ праці.


МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ виявляється у спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.

Головні чинники міжнародного географічного поділу праці:

■ географічне положення країн (наприклад, спеціалізація на морському рибальстві приморських країн);

■ природно-ресурсна база (визначає спеціалізацію країн на видах добувної промисловості, сільського й лісового господарства, відпочинку, туризмі);

■ соціально-економічні умови (розвиток окремих видів економічної діяльності під впливом історичних, національних, релігійних особливостей, рівень нагромадження капіталів, науково-технічний розвиток тощо).

Спеціалізація на певних видах продукції та послуг передбачає їх виробництво в розмірах, які значно перевищують потреби країни-виробни-ка. Так формується міжнародна спеціалізація, яка орієнтована на експорт продукції й визначає «обличчя» країни в міжнародному поділі праці. Наприклад, Саудівська Аравія є постачальником на світовий ринок нафти,

Канада — зерна, Замбія — міді, Японія — електроніки.

Світовий ринок — сфера стійких товарно-грошових відносин між юридичними й фізичними особами країн світу, основою яких є міжнародний поділ праці.

Особливістю географічного поділу праці є те, що він дає змогу зменшити або й зовсім зняти проблеми, пов’язані, наприклад, з нестачею ресурсів у будь-якому районі країни. Що ширший вибір взаємодіючих чинників і передумов має країна, то більші в неї можливості брати участь у міжнародному географічному поділі праці. Щоб подібна спеціалізація могла виникнути взагалі, необхідні певні умови: країна, що виходить на світовий ринок, повинна

мати переваги бодай над частиною інших виробників продукції, яку вона пропонує. Наприклад, мати дешеву сировину або володіти секретами новітніх технологій. Водночас на світовому ринку має бути попит на цю продукцію, витрати на транспортування повинні бути вигідними і для краї-ни-виробника, і для споживача.

Так виникають порівняльні (відносні) переваги одних країн щодо інших у виробництві певної продукції. Із часом вони можуть змінюватись. Наприклад, Франція на початку ХХ ст. імпортувала зерно через нестачу власного його виробництва, а нині вона його експортує найбільше серед країн-членів ЄС. Це зумовлено впровадженням від 60-х років ХХ ст. інтенсивних новітніх технологій у рослинництві цієї країни. Таким чином, опертя на досягнення науки дозволяють докорінно змінити міжнародну спеціалізацію країн світу.


ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

Більшість країн є невід’ємною частиною світової економіки.

Світове господарство остаточно сформувалось наприкінці ХІХ ст. і пройшло певні етапи розвитку.

Національні економіки країн світу спеціалізуються на виробництві певної продукції для подальшого обміну на інші товари чи послуги.

В економіці діє закон порівняльних переваг — кожна країна має порівняльну перевагу у виробництві того чи іншого товару чи послуги й може отримати вигоду, торгуючи ними.

1. Дайте визначення поняття «світове господарство».

2. З якою метою порівнюють структуру господарств різних країн чи регіонів?

3. Поясніть, чому ми стверджуємо про єдність світового господарства, якщо до нього належать економіки країн різних типів.

4. Що таке міжнародний географічний поділ праці й чим він зумовлений?

5. На виробництві якої продукції спеціалізується Україна в міжнародному поділі праці?

Користуючись картами шкільного атласу, визначте країни, що спеціалізуються на виробництві: риби, алмазів, кави, нафти, бавовни, годинників, вовни, парфумів, літаків.

Нанесіть на контурну карту країни-лідери в зовнішній торгівлі та за картами атласу встановіть, яку продукцію вони експортують.

Проаналізувавши карту шкільного атласу «Світові ресурси», визначте, у якій країні (Республіка Корея, Єгипет, Німеччина, Бразилія) слід заснувати виробництво легкових автомобілів, мобільних телефонів, розчинної кави, готель на березі моря. Зазначте чинники розміщення цих виробництв в обраних вами країнах.

 

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Гільберг

 






^