mozok.click

Поміркуйте, чи повною мірою представлено в Україні виробництво різних видів тканин, одягу, шкіряно-взуттєвої продукції.

Розміщення підприємств легкої промисловості в Україні. Текстильна промисловість займається виготовленням тканин і дає найбільшу частку продукції цього виду економічної діяльності (мал. 162на с. 144). Виробництво тканини відбувається у три етапи: підготовка сировини, виготовлення прядива та його фарбування, виготовлення тканини.

Бавовняні, шовкові та джутові тканини виробляють з імпортної сировини, лляні — з власної, вовняні — частково з власної сировини(табл. 23).

Таблиця 23. Територіальнаструктура текстильноїпромисловості України

Назвіть підприємства швейної, хутрової або трикотажної промисловості, що функціонують у вашому населеному пункті або області.

Виробництво бавовняних тканин є провідним напрямом текстильної промисловості. Вони становлять 2/3 усього обсягу тканин. Бавовнянутканину виготовляють на комбінатах у Херсоні, Тернополі та фабриках у Києві та Донецьку.

Шовкові тканини становлять близько 8 % загального обсягу. Натуральний шовк виготовляють у Києві й Черкасах, штучний — у Києві.

Виробництво лляних тканин цілком спирається на вітчизняні ресурси. Найбільші підприємства розташовані в Житомирі та Житомирській області.

Конопле-джутові вироби виготовляють з імпортної сировини. Одеська джутова фабрика та Харківський канатний завод забезпечують потребикраїни в цій продукції на 100 %.

Виробництво вовняних тканин зосереджене в Харкові, Одесі, Сумах, селищі Дунаївці Хмельницької області. У Чернігові функціонує камвольно-суконний комбінат.

Швейна промисловість опікується виготовленням готової продукції — пошиттям одягу. Її підприємства розташовані в усіх регіонах України. Загалом їх налічується близько 600. Найбільшими центрами є Львів, де функціонує фірма «Маяк», та Харків.

Шкіряно-взуттєва промисловість є досить важливим сегментом легкої промисловості України. Її центри безумовно тяжіють до споживача. Має місце й ресурсний чинник. Підприємства цього спрямування

виробляють шкіряні вироби з натуральної шкіри та шкірозамінників, різні види взуття (табл. 24).

Таблиця 24. Шкіряно-взуттєвапромисловість України

Хутрове виробництво в Україні представлене підприємствами, розташованими в Харкові, Києві,Івано-Франківську, м. Тисмениці

Івано-Франківської області. Сировиною для цих підприємств є хутро кролів, лисиць, норок, які використовують для виготовлення хутрових і фетрових виробів (мал. 160).

Галантерейна промисловість забезпечує виготовлення ґудзиків, голок, парасольок, поясів тощо. Її підприємства єв усіх областях. Трикотажна промисловість представленав усіх обласних центрах і великих містах. Одне з найбільшихїї підприємств розташоване в Житомирі.

85 % виготовлених в Україні суконь, плащів і костюмів із брендо-вими етикетками возять за кордон.Майстерність українських кравців уже оцінили британські компанії New Look, Marks & Spencer, Next,Laura Ashley й Top Shop, іспанськаZara, нідерландська Mexx, німецькаTriumph, міжнародна компанія Esprit,а також ряд інших світових брендів,які розміщують замовлення в Україніза схемою давальницької сировини.Співпраця із закордонними замовниками не тільки допомогла вижитивітчизняній легкій промисловості, ай дала їй змогу долучитися до світових технологій, а також провестимодернізацію обладнання. 

Сьогодніоснащення українських фабрик, надумку експертів, відповідає європейському рівню.

Підготуйте розповідь про народні промисли вашого краю.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Легка промисловість в Україні свогочасу набула значного розвитку, але нині перебуває в станітривалої кризи. Виробництво окремих видів продукції скоротилося вдесятеро. Вітчизняна продукція значною мірою витіснена дешевшими товарами з Китаю, Туреччини та іншихкраїн. Сьогодні чимало підприємств легкої промисловостімають застаріле обладнання, що значно погіршує конкурентну спроможність вітчизняних товарів на ринку.

У нашій країні готовий одяг і хутрові вироби сьогодні виготовляють 6 тис. підприємств. При цьому діяльність більшості з них на 80-90 % ґрунтується на давальницьких схемах, а вироблена продукція йде на експорт.

У виробництві одягу малий і середній бізнес перебувають у вигіднішому становищі, ніж великий. Про це свідчить тойфакт, що лише в Києві закрилися дві найбільші швейні фабрики — «Україна» та «Ластівка», різко знизилися обсягивиробництва на підприємствах «Дана», «Каштан», «Юність».Аби вийти з такого стану, необхідна відповідна підтримкалегкої промисловості та комплекс заходів, спрямованих нарозвиток вітчизняного виробника.

НАРОДНІ ПРОМИСЛИ. Віддавна в Україні розвиваються народні промисли. Сьогоднішні їхні осередки — це лише залишки давньої ремісничої структури. Різні регіони Українивідзначаються тими чи іншими промислами: у районі Карпатпоширене різьблення, на Поділлі — вишивка, Полтавщинавідома своєю керамікою (табл. 25).

Таблиця 25. Різновиди народних промислів та їхні центри

1. Знайдіть на карті (мал. 162) основні центри текстильної ташкіряно-взуттєвої промисловості в Україні.

2. У яких містах добре розвинена галантерейна промисловість?

Дізнайтеся про історію й традиції свята вишиванки (мал. 163). Підготуйте розповідь про те, як його відзначають у вашому населеному пункті. Чибрали ви в ньому участь?

Останнім часом збільшився попит на таку продукцію легкої промисловості, як українська сорочка. Національний одяг, оздоблений вишивкою, випускають підприємстваІвано-Франківської, Вінницької та інших областей. Українська вишиванка — це не лише одяг, а й елемент національноїкультури й одна з ознак патріотизму (мал. 163).

Спорідненим із художніми промислами є виготовлення художнього скла та порцелянових виробів. Перший порцеляновий завод почав діяти в Україні в 1783 р. в м. Корець на Рівненщині. Тепер такі підприємства працюють у 12 областях.Художнім оздобленням порцеляни відзначаються підприємства Житомирської, Рівненської, Хмельницької та Харківської областей (мал. 166).

Крім цього, популярним в Україні є виробництво глиняного посуду й побутової кераміки (мал. 164). Такі підприємства діють у Полтавській, Дніпропетровській (мал. 165), Донецькій, Харківській та інших областях України.

Мал. 164.

Експозиція Національного музею-заповідника українського гончарства в смт Опішному (Полтавська область)

ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК

1. Основну роль у легкій промисловості відіграють текстильне, трикотажне та шкіряно-взуттєве виробництва.

2. До найважливіших текстильних виробів належать бавовняні тканини,що становлять 2/3 ткацької продукції.

3. Порцелянові вироби виготовляють у 12 областях країни.

ЗНАЮ, розумію, вмію пояснити

1. Які етапи охоплює процес виробництва тканин?

2. Назвіть основні центри виробництва взуття в Україні.

3. Схарактеризуйте структуру і значення текстильної промисловості.

4. Який чинник є найважливішим для розташування підприємств шкіряно-взуттєвої промисловості?

5. Підготуйте виступи та реферати про художні промисли вашого краю.

Проведіть ДОСЛІДЖЕННЯ

Малі й середні міста України — центри швейного виробництва

Для виконання цього дослідження вам знадобляться карта «Легка промисловість України», статистична інформація.

1. Доведіть або спростуйте тезу, що швейне виробництво у світі кращерозвивається на засадах малого та середнього бізнесу.

2. Бровари (Київська область) є одним із центрів швейної промисловостів Україні. Поясніть причини розвитку тут цього виробництва.

3. Опрацювавши карту «Легка промисловість України» (мал. 162), визначте,у яких з малих та середніх міст розвивається швейне виробництво.

4. Поясніть, чому підприємства швейного виробництва здебільшого розташовані в малих і середніх містах.

Це матеріал з підручника Географія 9 клас Надтока, Топузов