mozok.click » Правознавство » Правовідносини
Інформація про новину
  • Переглядів: 116
  • Автор: admin
  • Дата: 8-02-2018, 01:02
8-02-2018, 01:02

Правовідносини

Категорія: Правознавство

Згадайте.... — у яких відносинах ви перебуваєте в школі, на тренуванні, в сім'ї. Чому виникли ці правовідносини?

— які слова ви використовуєте, щоб позначити себе як учасника цих правовідносин?

Як ви розумієте... — значення слів «об'єкт» і «суб'єкт»?

Чи знаєте ви, що... — народження людини, смерть, шлюб,

землетрус — юридичні факти?

«Із факту народжується право».

Юридичний афоризм

6.1. Що таке правовідносини?

Між людьми, коли вони живуть і взаємодіють у суспільстві, формуються певні взаємозв’язки та відносини, які регулюються різними соціальними нормами. Та найефективнішим регулятором відносин у людському суспільстві є право. Ті відносини, що врегульовані правовими нормами, і називають правовідносинами.

Правові відносини характеризуються суворою визначеністю взаємної поведінки їх учасників. Спочатку виникають відносини між окремими суб’єктами, а потім держава їх регламентує, врегульовує, визначаючи типову модель таких відносин у нормативно-правовому акті чи іншому джерелі; або держава спершу ухвалює закон чи інший акт, на підставі якого пізніше формуються правовідносини. Тобто, поки немає правової норми, яка б регулювала певні відносини, це не правовідносини, а просто стосунки, взаємини.



Правовідносини поділяють на види за різними критеріями:

1) за галузевою ознакою: конституційні, цивільні, трудові, сімейні,

фінансові, адміністративні тощо;

2) залежно від розподілу обов’язків і прав між сторонами: односторонні (в яких одна сторона має право, а інша обов’язок), двосторонні (сторони мають взаємні права і обов’язки);

3) за кількісним складом суб’єктів: прості (лише між двома суб’єктами), складні (між трьома і більше суб’єктами);

4) залежно від функціонального призначення: регулятивні, охоронні;

5) за характером поведінки зобов’язального суб’єкта: активні (сторона має вчинити обумовлені дії), пасивні (сторона має утриматися від учинення певних дій);

6) за строком дії: короткострокові (купівля-продаж, проїзд у

громадському транспорті) та довготривалі (перебування у шлюбі, членство у громадському об’єднанні).

Практичне завдання

Розгляньте ілюстрацію.

Виконайте завдання і дайте відповіді на запитання:

1. Визначте, які види правовідносин символічно зображено на ній.

2. Які ще види правовідносин ви можете назвати?

3. Наведіть приклади відносин, які не регулюються нормами права.

4. За яких умов окремі відносини із правої «хмаринки» можуть стати правовідносинами?


6.2. Які ознаки мають правовідносини?

Основними ознаками правових відносин є те, що вони:

• є видом суспільних відносин;

• виникають на основі норм права;

• мають як мінімум дві сторони, які пов’язані взаємними юридичними правами й обов’язками, що виникають за настання юридичних фактів;

• носять вольовий характер (значна частина правовідносин виникає, змінюється і припиняється за волею їх суб’єктів);

• здійснюються свідомо і цілеспрямовано;

• їм притаманна індивідуалізація (якщо закон встановлює правила для всіх, то правовідносинами є реальна ситуація між конкретними учасниками, які взаємопов’язані через права й обов’язки);

• здійснення суб’єктивних прав чи дотримання юридичних обов’язків у правовідносинах контролює і забезпечує держава, оскільки вони є результатом вираженої в праві державної волі.

Зверни увагу!

Правовідносини — це суспільні відносини, врегульовані нормами права.

Правовідносини виникають між двома і більше суб’єктами, як правило, з їх волі, тоді між ними утворюється правовий зв’язок, який проявляється у формі взаємних прав та обов’язків. Право такі відносини регулює, а держава — охороняє.

6.3. Яким є склад правовідносин?

Структура правовідносин (тобто те, з чого складаються правовідносини) включає такі елементи: суб’єкти, об’єкти, зміст правовідносин.

Склад правовідносин (структура)

1. Учасник правовідносин

Фізична особа Юридична особа Соціальна спільнота

3. Зміст правовідносин

Що можуть учасники Що повинні учасники Що роблять учасники

1. Учасник правовідносин

Фізична особа Юридична особа Соціальна спільнота

2. Об’єкт правовідносин —

те, що стає метою і причиною правовідносин: матеріальні або нематеріальні блага, а також дії суб'єктів чи результати їх діяльності

1. Суб’єкти правовідносин — учасники цих відносин, суб’єкти суспільного життя, носії суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Ними можуть бути:

фізичні особи — громадяни держави, іноземці (громадяни інших держав), біпатриди (громадяни двох держав), апатриди (особи без громадянства);

юридичні особи — комерційні об’єднання (господарські товариства, виробничі кооперативи, банки, кредитні спілки тощо) та некомерційні об’єднання (громадські організації, політичні партії, органи державної влади);

соціальні спільноти — об’єднання фізичних осіб (держава, народ, національні меншини, територіальні спільноти, трудові колективи), які не мають статусу юридичної особи.

Щоб бути суб’єктом правовідносин, потрібно володіти певними юридичними властивостями, а саме: правоздатністю (здатністю мати права і обов’язки), дієздатністю (здатністю здійснювати права і виконувати обов’язки) та деліктоздатністю (здатністю нести відповідальність за свої діяння). Якщо правоздатність людина має від народження і до смерті, то обсяг дієздатності та деліктоздатність залежать від її віку й стану здоров’я. Зазвичай повної дієздатності особа набуває з 18 років, а деліктоздатною стає з 16 років, хоча тут має значення, яке саме право вона хоче реалізувати чи яке правопорушення вчинила. Ніхто не має права без законних підстав обмежити особу в дієздатності. Обмежити дієздатність або визнати особу недієздатною може лише суд у випадках, визначених законом.

Юридичні особи набувають усіх трьох властивостей і стають суб’єктами права одночасно — з моменту державної реєстрації та внесення запису в Єдиний державний реєстр, а втрачають — з дня внесення запису до цього реєстру про ліквідацію чи реорганізацію.

2. Об’єкти правовідносин — це те, з приводу чого склалися правовідносини, зокрема: матеріальні або нематеріальні блага, а також дії суб’єктів чи результати їх діяльності (річ, ділова репутація, безпека, здоров’я і т. д.). На врегулювання чи охорону цих благ спрямовані взаємні суб’єктивні права й юридичні обов’язки.

3. Зміст правовідносин — це права й обов’язки суб’єктів правовідносин. Зміст може бути юридичним (де-юре) і фактичним (де-факто).

Юридичний зміст — це суб’єктивні права та обов’язки учасників правовідносин, які закріплені в законодавстві, тобто можливість певних дій уповноважених суб’єктів і необхідність відповідних дій зобов’язаних суб’єктів.

Фактичний зміст — це сама поведінка суб’єктів, їх діяльність, у якій реалізуються суб’єктивні права і обов’язки сторін.

Практичне завдання

Розгляньте схему «Склад правовідносин». Виконайте завдання:

Склад правовідносин:

1. Поміркуйте, чи логічно у цій схемі розташовані стрілки, що позначають наявність у кожного суб’єкта і прав, і обов’язків у конкретних правовідносинах.

2. Визначте, хто є суб’єктами, що є об’єктом і у чому полягає зміст правовідносин у такій ситуації:

Громадянин Сивенький уклав угоду із головою правління садівничого товариства «Сокіл» громадянином Лісовим про те, що Сивенький упродовж двох днів скосить усю траву на узбіччях доріг у межах садівничого товариства. За це він має отримати 300 гривень.

Суб’єктивне право — це міра можливої поведінки учасника правовідносин, передбачена юридичною нормою.

правоможність на власні

дії

правоможність на чужі дії (право вимагати виконання зобов’язань)

правоможність на можливість приведення в дію примусу державного апарату проти особи, яка не виконала своїх зобов’язань

Суб’єктивний обов’язок — це міра необхідної поведінки учасника правовідносин, передбачена юридичною нормою.

активний обов’язок (вчинити якусь дію)

пасивний обов’язок

(утриматися від учинення якоїсь дії)

Правоможність — захищена законом можливість громадян чи юридичних осіб діяти певним чином (а також вимагати від іншої особи вчинити ті чи інші дії або утриматися від них) під час здійснення належних їм прав, зокрема користуватися матеріальними і духовними благами. Це — право на «власні», юридично значущі дії. Якщо зобов'язана особа не виконує свої обов'язки добровільно, правоможна особа для здійснення своїх прав може скористатися примусовою силою держави. (https://uk.wikipedia.org/wiki)


6.4. Чому виникають, змінюються і припиняються правовідносини?

Виникають правовідносини за наявності двох умов:

1) наявність правової норми, що регулювала б цей вид відносин;

2) наявність обставини, що встановлює, змінює чи припиняє правові відносини, — юридичного факту.

За вольовою ознакою юридичні факти поділяють на події та дії.

Подія — обставина (ситуація, явище), що виникає і відбувається незалежно від волі суб’єктів правовідносин (стихійне лихо, закінчення термінів, епідемія, природна смерть тощо) і зумовлює настання юридичних наслідків - виникнення, зміну і припинення правовідносин.

Дія — це активна поведінка суб’єкта з його волі, що зумовлює настання юридичних наслідків - виникнення, зміну і припинення правовідносин.

Своєю чергою, дії бувають правомірні (юридичні акти, наприклад, укладення договору, заява про прийняття на роботу, а також юридичні вчинки, наприклад, народження дитини, знайдення скарбу і т. д.) та неправомірні (правопорушення або правові аномалії).

Бездіяльність — стан абсолютної пасивності, відсутність дії. Вона теж може зумовити певні правовідносини (наприклад, ненадання лікарем медичної допомоги хворому).

До юридичних фактів ще належать стани, за наявності яких можуть виникати певні правові відносини, певні юридичні наслідки. Станом юридичного характеру можуть бути сп’яніння, вагітність, громадянство тощо.

Практичне завдання

Заповніть за наведеним зразком таблицю, визначаючи видову належність окремих правовідносин:

Видова належність правовідносин:

Практичне завдання

Укажіть, у яких випадках для учасників правовідносин потрібно мати дієздатність, а у яких достатньо мати правоздатність:

— бути винаймачем житлового приміщення;

— купувати продукти;

— брати позику в банку;

— бути автором статті до газети;

— замовити туристичну путівку;

— вирощувати квіти;

— отримати спадок;

— подарувати будинок;

— обміняти книжку в бібліотеці;

— бути усиновленим;

— придбати автомобіль;

— користуватися послугами перукарні.

Практичне завдання

Доведіть, що наведений приклад є ілюстрацією правовідносин, назвіть підстави їх виникнення та вид правовідносин, визначте елементи структури цих

правовідносин:

Пасажир швидкого потяга «Київ—Харків» Петро Іванович в один із понеділків січня не встиг прибути вчасно на ділову зустріч, що мала відбутись у харківському бізнес-центрі, оскільки потяг раптово зупинився на півдорозі через технічну неспроможність обладнання працювати в умовах дуже низьких температур. До того ж зупинка сталася в місцевості, де не було мобільного покриття.

Перевірте себе:

1. Дайте відповіді на запитання:

— Що таке правовідносини?

— Що таке юридичний факт?

— Які елементи включає склад правовідносин?

— Хто може бути учасником правовідносин?

— Чим відрізняється фізична особа від юридичної особи?

2. Назвіть ознаки правовідносин.

3. Поясніть значення поняття «склад правовідносин».

4. Схарактеризуйте підстави виникнення, припинення та зміни правовідносин.

5. Наведіть кілька прикладів правовідносин, які вам відомі з життя. До якого виду вони належать? Які юридичні факти стали основою для них і що було об'єктом у цих правовідносинах?

6. Запишіть нові терміни та поняття, про які дізналися на уроці, у так звану «лінію цінностей»: розташуйте її по вертикалі, щоб угорі опинилися найважливіші поняття теми, а поступово вниз — похідні від них, їх складники чи додаткові поняття, які їх доповнюють.

Завдання для домашньої роботи:

1. Сформулюй ключові фрази (словосполучення, тези) для повідомлення на тему «Яку роль відіграють правовідносини в житті держави і суспільства?» Розташуй (запиши) їх у послідовності від загального до конкретного.

2. Добери приклади юридичних фактів і заповни таблицю:

 

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Васильків, Кравчук

 






^