mozok.click » Правознавство » Кримінальні правопорушення та відповідальність за них
Інформація про новину
  • Переглядів: 159
  • Автор: admin
  • Дата: 8-02-2018, 01:24
8-02-2018, 01:24

Кримінальні правопорушення та відповідальність за них

Категорія: Правознавство

Згадайте.... — як поділяються правопорушення за ступенем суспільної небезпеки;

— хто може бути суб'єктом правопорушення.

Як ви розумієте... — поняття «значна суспільна небезпека»?

— значення слів «кримінальний», «карний», «детективний»?

Чи знаєте ви, що... — для розшуку злочинців використовують

відбитки пальців? У 1882 році англійський вчений Ф. Галтон довів, що нема однакових відбитків пальців. Навіть у близнят, які мають однакову структуру ДНК, відбитки пальців завжди відрізняються. У1902 р. у Великій Британії відбитки пальців з місця злочину вперше використали як доказ вини. Спосіб ідентифікації людини за відбитками пальців має назву дактилоскопія.

«Хоч і з умом красти, то не минеш напасти.

Колись піймаєшся». «Для злодія ні дня, ні ночі: краде коли захоче». «Ладан для чортів, а тюрма — для злодіїв».

Українські прислів Я

26.1. Що таке «злочин»?

Одним із видів правопорушень за ступенем суспільної небезпеки є злочин. Злочин є найбільш небезпечним видом неправомірної поведінки, тому що посягає на ті цінності й блага, які найбільше охороняються державою: життя і здоров’я, права і свободи людини, власність, державну безпеку й суверенітет, державний лад, громадський порядок та громадську безпеку, довкілля. Які саме діяння є злочинами і які покарання можуть застосовуватися до осіб, що їх вчинили, визначає Кримінальний кодекс України (далі — ККУ).



Зверни увагу!

Злочин - передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), учинене суб'єктом злочину. (Стаття 11 ККУ)

Ознаками злочину, виходячи із загальних ознак будь-якого іншого правопорушення, є:

• протиправність — особа відповідатиме за злочин тільки в тому разі, якщо він передбачений ККУ, а все, що не заборонене, — є дозволеним;

• суспільна небезпека — заподіяння або загроза заподіяння істотної шкоди гарантованим та охоронюваним державою суспільним відносинам, цінностям і благам;

• винність — особа вчиняє злочин умисно або необережно;

• караність — за вчинення злочину в ККУ завжди передбачено покарання;

• учинення деліктоздатним суб’єктом, тобто особою, яка усвідомлювала і розуміла значення своїх дій, могла ними керувати, досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність і може відповісти за своє діяння;

• вольове діяння (дія чи бездіяльність) — злочином є вольова усвідомлена поведінка особи, спрямована на заподіяння значної шкоди суспільним відносинам.

Елементами складу злочину є:

Об’єкт злочину

Суспільні відносини, які охороняються державою і на заподіяння шкоди яким спрямований злочин, зокрема: національна безпека, власність, права і свободи громадян тощо. Факультативно до об’єкту злочину відносять предмет злочину та потерпілого від злочину. Якщо, наприклад, скоєна крадіжка, то об’єктом злочину є власність, предметом — майно, яке викрали, а потерпілим - власник цього майна, адже злочин спрямований на позбавлення його права власності

Об’єктивна

сторона

Характеристика зовнішнього прояву злочину, тобто зміни в суспільному середовищі, до яких призводить учинення злочину. Це все те, що найлегше зафіксувати і довести слідчому — дія чи бездіяльність особи, злочинні наслідки діяння, причинний зв'язок між діянням і злочинними наслідками, місце, час, спосіб, обстановка вчинення злочину, знаряддя та засоби вчинення злочину

Суб’єкт злочину

Фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до ККУ може наставати кримінальна відповідальність. Згідно зі ст. 22 ККУ кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. За низку злочинів особа відповідатиме і у віці від 14 років.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка скоїла злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Для окремих злочинів характерний спеціальний суб’єкт — службова особа, військовослужбовець. Факультативними ознаками суб’єкта є громадянство (наприклад, за державну зраду може бути засуджений тільки громадянин України), стать (скажімо, умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини)

Суб’єктивна

сторона

Характеристика внутрішнього боку злочину, що охоплює вину у формі умислу чи необережності; мотив злочину, мету злочину, емоційний стан. Від цих характеристик часто залежить кваліфікація злочину (визначення конкретної статті, яка підлягає застосуванню в конкретному випадку), а також суворість покарання, яке визначається судом

Право, виражене в тексті закону

Кримінальний кодекс України (2001, редакція від 26.11.2016, витяг)

Стаття 24. Умисел і його види

1. Умисел поділяється на прямий і непрямий.

2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Стаття 25. Необережність та її види

1. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість і злочинну недбалість.

2. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

3. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяють на:

1) злочини невеликої тяжкості, за які ККУ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років або штраф у розмірі менше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а це на сьогоднішній день — 51 000 гривень (3000 X 17 грн));

2) злочини середньої тяжкості, за які ККУ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років або штраф у розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) тяжкі злочини, за які ККУ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років або штраф у розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) особливо тяжкі злочини, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі чи штраф у розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальний проступок — правопорушення у сфері кримінального права. Це нове для юристів поняття, яке нещодавно було запроваджене Кримінальним процесуальним кодексом України (2012) у зв’язку з тим, що для кримінальних проступків цим кодексом встановлено спрощену процедуру судового розгляду. Однак у чинних нормативно-правових актах дотепер не встановлено законодавчого визначення поняття «кримінальний проступок». Висловлюються міркування, що йдеться про т. зв. «злочини невеликої тяжкості», які заподіюють найменшу шкоду з усіх інших видів злочинів і тому повинні бути переведені до категорії кримінальних проступків.


Додаткова інформація

Кримінальний проступок — правопорушення у сфері кримінального права

Кримінальні проступки: бути чи не бути?

Відповідно до положень ч.2 ст.1 ККУ виключно Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та яке покарання застосовується до осіб, що їх скоїли. Тому запровадження поняття «кримінальне правопорушення» без унесення відповідних змін до закону про кримінальну відповідальність є не зовсім виправданим, проте вимушеним кроком з огляду на рекомендації Венеційської комісії та низку рішень Європейського суду з прав людини стосовно України. Адже наша країна

неодноразово була об’єктом критики з боку авторитетних міжнародних інституцій саме через невідповідність її деліктного законодавства та правозастосовної практики загальноприйнятим у цивілізованому світі вимогам.

Практичне завдання

1. Оцініть злочини за ступенем тяжкості і визначте їх вид, використовуючи отримані знання з теми. Доповніть таблицю.

2. Поміркуйте і спробуйте визначити об’єкт указаних у таблиці злочинів.

Витяг з Кримінального кодексу України

Вид

злочину

Стаття 150. Експлуатація дітей

1. Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років

злочин

невеликої

тяжкості

Стаття 115. Умисне вбивство

1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, — карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років

 

Стаття 150-1. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

1. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) — карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк

 

Стаття 183. Порушення права на отримання освіти

1. Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності — карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

 

Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками

1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками - караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого

 

Стаття 187. Розбій

1. Напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

 

Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу

1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом — караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк

 

Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами 1. Знущання над тваринами, що належать до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців

 

Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність 1. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

 

Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією

Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років

 

Стаття 338. Наруга над державними символами

1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років

 

26.2. Покарання за вчинення злочинів

Особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальному покаранню. І хоча воно називається покарання, але має на меті не тільки кару злочинцеві, але й його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як цим суб’єктом, так й іншими особами. І в жодному разі покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Зверни увагу!

Покарання — захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. (Ст.50 ККУ)

ККУ встановлює такі 12 кримінальних покарань:

1. Штраф (ст. 53 ККУ) є грошовим стягненням, що накладається судом у визначеному розмірі та у визначених ККУ випадках.

2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 ККУ) — покарання, що застосовується судом до особи, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин і має таке звання, ранг, чин або клас.

3. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 ККУ) може бути призначене як основне покарання на строк від 2 до 5 років або як додаткове покарання на строк від 1 до 3 років.

4. Громадські роботи (ст. 56 ККУ) полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи як кримінальне покарання встановлюються на строк від 60 до 240 годин і їх відбувають не більш як чотири години на день.

Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої груп, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

5. Виправні роботи (ст. 57 ККУ) встановлюються як кримінальне покарання на строк від 6 місяців до 2 років, їх відбувають за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 % до 20 %.

Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці з догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли 16 років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до деяких інших категорій засуджених.

6. Службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58 ККУ) дуже подібні до виправних робіт, але застосовуються до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від 6 місяців до 2 років у випадках, передбачених ККУ або коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше 2 років призначити службове обмеження на той самий строк.


Полягає службове обмеження у тому, що із суми грошового забезпечення засудженого провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 % до 20 %. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

7. Конфіскація майна (ст. 59 ККУ) встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених ККУ. Полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

8. Арешт (ст. 60 ККУ) полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від 1 до 6 місяців. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті. Арешт не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до 7 років.

9. Обмеження волі (ст. 61 ККУ) полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від 1 до 5 років. Не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої груп.

10. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62 ККУ) призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від 6 місяців до 2 років у випадках, передбачених ККУ, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше 2 років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

11. Позбавлення волі на певний строк (ст. 63 ККУ) полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк (від 1 до 15 років, за винятком випадків, передбачених ККУ) до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

12. Довічне позбавлення волі (ст. 64 ККУ) встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених ККУ, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.

Повторення — матір навчання!

1. Дайте відповіді на запитання:

— Що таке злочин?

— Які ознаки злочину?

— Яким є склад злочину?

— Що таке покарання?

— Які покарання не можуть застосовуватися до неповнолітніх?

2. Схарактеризуйте види умислу і необережності.

3. Схарактеризуйте види злочинів за ступенем тяжкості.

3. Поясніть, чим відрізняється арешт від позбавлення волі на певний строк.

Сумлінно! Завдання для домашньої роботи:

1. Склади схему «Умисел та необережність як форми вини».

2. Підготуй за допомогою додаткових джерел інформації повідомлення про кримінальний проступок як вид кримінального правопорушення. Використай найновіші нормативно-правові акти, що розкривають чи регламентують це поняття.

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Васильків, Кравчук

 






^