mozok.click » Правознавство » Правопорушення
Інформація про новину
  • Переглядів: 5937
  • Автор: admin
  • Дата: 31-08-2017, 23:14
31-08-2017, 23:14

Правопорушення

Категорія: Правознавство

ПРИГАДАЙТЕ!

Чому право вважають соціальною цінністю?

ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ: правопорушення.

1. Що називають правопорушенням

Поведінка є найважливішою соціальною характеристикою особистості. Своєю поведінкою кожен із нас може принести іншим як користь, так і шкоду. Оцінюючи вчинки людини через правові норми, держава встановлює два основні види поведінки — правову (юридично значиму) і юридично нейтральну (таку, що не врегульовується правовими нормами).

Із точки зору відповідності правовим нормам, а також корисності або шкідливості наслідків правова поведінка може бути правомірною або неправомірною. Будь-яка поведінка, яка відповідає нормам права, є правомірною, тобто соціально корисною, а та, що їм не відповідає, є неправомірною, тобто протиправною — соціально шкідливою.

Правопорушення — це суспільно шкідливе діяння (у формі дії або бездіяльності) дієздатної особи, що суперечить вимогам правових норм.

ЗАВДАННЯ 1. Користуючись таблицею «Ознаки правопорушення», проаналізуйте наведені ситуації та вкажіть, у яких із них має місце правопорушення.

1) Юнак перебіг дорогу на червоний сигнал світлофора.

2) Однокласники жодного разу не відвідали Олену, яка хворіє вже третій тиждень.

3) Відпочивальники розпалили багаття в лісі в спекотний літній день.

4) Чоловік пірнув у бурхливе море, незважаючи на застереження про заборону купатися, розміщене на пляжі, оскільки помітив серед хвиль дитину, що потребувала допомоги.



Перехід дороги в невста-новленому місці — приклад протиправної поведінки

ОЗНАКИ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Ознака

Характеристика

Акт поведінки, діяння

Виявляється в неправомірній дії або бездіяльності (утримання від дій тоді, коли закон вимагає протилежне), виявленій зовні. Не можуть бути правопорушеннями думки, почуття, уявлення, не виражені в конкретних діях

Свідомо-вольовий

характер

Дії повинні залежати від волі та свідомості особи, вони мають бути добровільними

Поведінка лише дієздатних деліктоздатних осіб

Не є правопорушенням поведінка особи, яка не контролює свідомо свої вчинки (душевно або психічно хворий), або поведінка в ситуації, коли в людини немає вибору, крім протиправних дій (необхідна оборона)

Усвідомлення вини з боку правопорушника

Наявність внутрішнього негативного ставлення суб'єкта до інтересів окремих осіб та суспільства в цілому

Протиправність діяння

Порушення вимог правових норм. Це або невиконання обов'язків (протиправна бездіяльність), або порушення заборон (протиправні дії)

Соціальна шкідливість

Правопорушення завдає майнової, соціальної, моральної, політичної шкоди. Шкода — це сукупність негативних наслідків правопорушення

Суспільна небезпека

Реальна загроза інтересам держави, суспільства, особі

2. Яким є склад правопорушення

Певне діяння особи може вважатися правопорушенням тільки в тому разі, коли воно містить усі елементи складу правопорушення.

Склад правопорушення — це сукупність ознак правопорушення в єдності його об'єктивних і суб'єктивних характеристик, які є необхідними для визначення діяння як правопорушення.

Такими характеристиками є:

1) об’єкт — суспільні відносини, які охороняються нормами права. Ними можуть бути майнові, трудові, політичні та інші права й інтереси суб’єктів права, державний і суспільний лад, стан навколишнього середовища, життя, честь, гідність, здоров’я людини тощо;

2) об’єктивна сторона — зовнішня сторона правопорушення, саме протиправне діяння (дія чи бездіяльність), шкідливий результат, що настав унаслідок цього, та причинний зв’язок між діянням та його результатом;

3) суб’єкт — фізична особа, яка має деліктоздатність, тобто може нести юридичну відповідальність;

4) суб’єктивна сторона — внутрішня сторона правопорушення, яка характеризується наявністю вини, тобто психічним ставленням особи до свого вчинку та його наслідків.

Розрізняють дві основні форми вини: умисел і необережність.


Умисел може бути прямим і непрямим. Прямий умисел виявляється в усвідомленні правопорушником суспільно небезпечного характеру свого діяння, у передбаченні суспільно небезпечних наслідків і бажанні їхнього настання. Прикладом прямого умислу є вчинення крадіжки. Правопорушник має умисел незаконно заволодіти чужим майном, на що й спрямовує свої дії.

Непрямий умисел полягає в усвідомленні правопорушником суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності, у передбаченні суспільно небезпечних наслідків і їх свідомому допущенні. Прикладом непрямого умислу є заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, унаслідок якого сталася смерть потерпілого. Хоча правопорушник мав умисел завдати потерпілому тілесних ушкоджень, заподіювати йому смерть він не бажав.

Необережність теж буває двох видів: самовпевненість і недбалість. Самовпевненість виявляється в передбаченні правопорушником можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння та легковажному розрахунку їх запобігання. Прикладом самовпевненості є завдання водієм тяжких тілесних ушкоджень пішоходу внаслідок перевищення швидкості. Водій усвідомлює, що порушує правила дорожнього руху та можливі наслідки цього, однак самовпевнено розраховує, що зможе вчасно загальмувати.

Недбалість виявляється в непередбаченні правопорушником можливості настання суспільно небезпечних наслідків правопорушення, хоча він міг і повинен був їх передбачити. Прикладом недбалості є нехтування працівни-

ком магазину правилами зберігання продукції, що призвело до їх псування. Хоча він міг і не усвідомлювати можливі наслідки своїх дій, він мав їх передбачити, оскільки його функціональні обов’язки включають відповідальність за збереження майна магазину.

За відсутності будь-якого елемента складу правопорушення відповідальність за нього неможлива.

ЗАВДАННЯ 2. Попрацюйте в групах. Проаналізуйте склад правопорушення, яке було наявне в ситуації, описаній у газеті «Голос України».

Відкрито кримінальне провадження щодо затриманих на місці злочину під час отримання хабара у 58,5 тис. доларів голови одного з дачних кооперативів, депутата Приморської селищної ради та приватної підприємниці. Так вона «подякувала» їм за незаконне виділення восьми земельних ділянок на території цієї селищної ради.

3. Які види правопорушень розрізняють юристи

Правопорушення поділяють на окремі види за різними ознаками. Найчастіше їх розрізняють залежно від виду правовідносин, у сфері яких вони вчинені. За цією ознакою можна виділити цивільні, адміністративні, дисциплінарні, кримінальні, екологічні, фінансові та інші правопорушення.

Правопорушення розрізняються також за ступенем шкідливості та суспільної небезпеки, за характером санкцій, які настають. За цими критеріями вони поділяються на злочини і проступки.

Найнебезпечнішим проявом протиправної поведінки, яка завдає шкоди людям, суспільству, державі, є злочин.

Проступки — правопорушення, менш небезпечні для суспільства, ніж злочини. Це суспільно шкідливі, винні, протиправні діяння, які характеризуються меншою, ніж злочини, суспільною небезпекою і тягнуть за собою не кримінальне, а дисциплінарне, адміністративне, цивільно-правове та інші види покарань. Розрізняють цивільні, адміністративні, дисциплінарні проступки.


Цивільні правопорушення (проступки) відрізняються специфічним об’єктом зазіхання. Це особисті немайнові та майнові відносини, які регулюються нормами цивільного права, а також деякими нормами трудового та сімейного права. Ці правопорушення виявляються в невиконанні або неналежному виконанні договірних зобов’язань, у заподіянні майнової шкоди тощо.

Адміністративними правопорушеннями (проступками) називаються передбачені нормами адміністративного, фінансового, земельного та інших галузей права зазіхання на встановлений порядок державного управління, громадський порядок.

Дисциплінарні правопорушення (проступки) — це протиправні діяння, що порушують внутрішній розпорядок діяльності підприємств, установ та організацій. Правопорушник заважає нормальній діяльності трудових колективів, порушує трудову, навчальну, службову, виробничу, військову дисципліну.

ЗАВДАННЯ 3. Наведіть приклади до кожного виду правопорушень.

Висновки

• Поведінку, що порушує норми права, називають правопорушенням.

• Правопорушення вчиняють у різних сферах суспільного життя. Найнебезпечнішими з них є кримінальні правопорушення, які називають злочинами.

• Причинами правопорушень можуть бути як об'єктивні обставини (криза в економіці, низький рівень охорони громадського порядку), так і суб'єктивні (алкоголізм, наркоманія).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення поняття «правопорушення».

2. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне і відмінне.

3. Подайте у вигляді схеми склад правопорушення.

4. Визначте вид правопорушення, описаного в завданні 2 на с. 46.

5. Проведіть міні-дослідження. Користуючись різними джерелами інформації (ЗМІ, спеціальна література, мережа Інтернет), з'ясуйте, як фахівці та представники громадськості визначають причини вчинення правопорушень. Якою є ваша позиція із цієї проблеми? Результати свого дослідження подайте у вигляді міні-твору.

1. Що таке юридична відповідальність

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомтеся з наведеними джерелами. Визначте, у якому значенні в кожному з них вживається слово «відповідальність». Про який вид відповідальності йдеться в цих уривках?

1) Рекомендація № R(84)4 Комітету міністрів державам-членам [Ради Європи] про батьківську відповідальність: «...батьківська відповідальність є сукупністю обов'язків та прав, спрямованих на забезпечення морального і матеріального благополуччя дитини, зокрема на піклування про неї, підтримання з нею особистих відносин та забезпечення її освіти, утримання, правове представництво та управління її власністю.»

2) Аліна Сігда, керівник відділу PR приватної компанії, відзначає: «Під час дискусії компанії показали різницю між благодійними проектами та таким комплексним поняттям, як корпоративна соціальна відповідальність, що включає організаційне управління, розвиток персоналу, захист інтересів споживачів, соціальні інвестиції. (За матеріалами сайта http://delo.ua/pressrelizy/)

3) Звернення Бюро Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ із питань екології з приводу проблем, пов'язаних зі станом природного довкілля: «День Творця — це дуже добра нагода згадати про християнську відповідальність за величні дари Божого створіння — природи. Це добра нагода пробудитися з летаргічного сну безвідповідальності, розплющити очі і побачити не тільки критичний стан довкілля, але також і свою співучасть та відповідальність за його руйнування. Це є добра нагода для своєрідного "екологічного навернення” та виявлення себе дітьми Божими, на яких нетерпляче очікує все створіння (див. Рим 8, 19), тобто очікує від нас, щоб ми ставились до нього по-божому, із любов'ю та піклуванням, а не як чужинці, безжальні хижаки та безрозсудні експлуататори» (http://maidan.org.ua/static/narnewslviv/1253266919.html).

4) Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»: «Цей Закон встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції».

Кожний наш вчинок так чи інакше торкається інтересів інших людей, суспільства. Його результат набуває певного значення для оточення, а це завжди накладає відповідальність на особистість.

Внутрішня відповідальність виражає спроможність людини усвідомлювати наслідки своїх вчинків. Діяти відповідно до цих усвідомлень, керуючись нормами моралі, — це здатність правильно зрозуміти потреби інших людей як свої особисті. Тільки той відповідально ставиться до інших, хто

поважає в них особистість. Бути відповідальними означає також, що людина вміє керувати своєю поведінкою. Іншими словами, внутрішня відповідальність — це наша совість.

Зовнішня відповідальність проявляється у вигляді реакції суспільства на дії особистості. У цьому випадку йдеться про соціальну відповідальність як засіб самозахисту суспільства проти порушення умов його існування.

Сутність соціальної відповідальності полягає в обов’язку людини виконувати вимоги, що висувають до неї суспільство, держава, інші індивіди. У суспільстві діють різні форми соціальної відповідальності: моральна, політична, організаційна, суспільна, партійна, юридична тощо.

Юридична відповідальність — одна із форм соціальної відповідальності. Саме існування права як регулятора суспільних відносин обумовлене необхідністю підтримувати порядок у суспільстві, попереджаючи будь-які відхилення від установлених правил поведінки.

Юридична відповідальність — це передбачені нормами права вид і міра державного примусу, що застосовуються до особи, яка визнана винною у вчиненні правопорушення.

Застосовуючи юридичну відповідальність, держава ставить перед собою певну мету. По-перше, покарання має захистити права й інтереси людей, суспільства від нових посягань. Це так звана охоронна функція. По-друге, покарання має змінити погляди, свідомість правопорушника, виховати його — виховна функція. По-третє, покарання покликане застерегти від правопорушення людей, які мають намір вчинити протиправні дії, — запобіжна функція.

Ознаками юридичної відповідальності є те, що вона:

• спирається на державний примус у формі караючих та правовідновлю-ючих засобів;

• проявляється в обов’язку особи терпіти певні негаразди, втрату певних благ особистого та майнового характеру за вчинене нею правопорушення;

• настає тільки за вже вчинені або вчинювані правопорушення за наявності складу правопорушення;

• здійснюється в суворій відповідності до норм права при дотриманні певного процедурно-процесуального порядку, установленого законом.

2. Коли настає юридична відповідальність ПРИГАДАЙТЕ!

Які елементи становлять склад правопорушення?

Підставою для настання юридичної відповідальності є правопорушення за наявності всіх його елементів: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони. Притягти людину до юридичної відповідальності можна за наявності:

• правової норми, що охороняє суспільні відносини, на які посягає діяння;

• юридичного факту — дії, тобто вчинення правопорушення;

• відповідного правозастосовчого акта, що набув чинності та юридичної сили.

Основні принципи притягнення громадян до відповідальності закріплені в Конституції України:

• закон не має зворотної сили (притягти людину до відповідальності можна лише на підставі закону, який діяв на час вчинення правопорушення); за одне й те саме правопорушення особа може бути притягнута до відповідальності одного виду лише один раз;

особа не несе відповідальності за відмову від виконання явно злочинного наказу;

не несе відповідальності громадянин, який відмовився давати свідчення проти членів своєї сім’ї чи близьких родичів.

3. Які існують види юридичної відповідальності

Найчастіше види юридичної відповідальності розрізняють залежно від видів правопорушень, що є підставою до її настання. Правопорушення, у свою чергу, розрізняють відповідно до виду правовідносин, у сфері яких вони вчинені. Отже, при виокремленні видів юридичної відповідальності залежно від видів правопорушення ми маємо справу з галузями права, тому така класифікація юридичної відповідальності називається галузевою.

ЗАВДАННЯ 2. Розгляньте схему «Види юридичної відповідальності». Назвіть види юридичної відповідальності, які виокремлюються за галузевою ознакою.

Найсуворішим видом галузевої юридичної відповідальності є кримінальна відповідальність. Вона настає тільки внаслідок вчинення злочину — суспільно небезпечного діяння, склад якого передбачений у Кримінальному кодексі. За менш небезпечні правопорушення (проступки) кримінальна відповідальність не настає.

Для допитливих

Крім класифікації за галузевою ознакою, існує також класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій (заходів впливу, покарання за порушення закону).

Залежно від головних цілей юридичної відповідальності санкції за правопорушення поділяються на два основні види: штрафні (каральні), головне завдання яких полягає в покаранні правопорушника, та правовідновлювальні, спрямовані на усунення безпосередньо завданої правопорушенням шкоди. Відповідно, і юридична відповідальність поділяється на штрафну (каральну) і правовідновлювальну (компенсаційну).

Висновки

• Юридична відповідальність — різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві. Це забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать.

• Той або інший вид правопорушення тягне за собою різні види юридичної відповідальності.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення поняття «юридична відповідальність».

2. Доповніть схему.

3. Заповніть таблицю «Види юридичної відповідальності».

4. Цікава ваша думка! У чому ви вбачаєте головну мету юридичної відповідальності? Аргументуйте свою позицію прикладами із сучасного життя, ЗМІ, історичними фактами.

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Святокум

 






^