mozok.click

РОЗДІЛ IV НЕПОВНОЛІТНІ ЯК СУБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ, СІМЕЙНИХ,

ТРУДОВИХ, АДМІНІСТРАТИВНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Опанування матеріалу розділу дозволить:

• пояснювати та застосовувати поняття: цивільна правоздатність, цивільна дієздатність, сім'я, шлюб, адміністративне правопорушення, злочин, кримінальний проступок

• характеризувати обсяг цивільної правосуб'єктності неповнолітніх осіб, права неповнолітніх як власників, права споживачів, права й обов'язки батьків і дітей, робочий час і час відпочинку неповнолітніх, адміністративну та кримінальну відповідальність неповнолітніх

• наводити приклади державних органів з охорони прав дітей, адміністративних правопорушень і злочинів, адміністративних стягнень і кримінальних покарань

• описувати шляхи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми

• аналізувати окремі статті відповідних нормативно-правових актів

• розв'язувати правові ситуації з використанням знань і положень цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального законодавства України щодо неповнолітніх

• вчиняти власні дії відповідно до норм права в різних видах правовідносин

• висловлювати судження щодо взаємних прав і обов'язків батьків та дітей, охорони праці неповнолітніх, особливостей адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх

Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Це передбачено статтею 3 Конституції України, тому права й свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення й дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.

Відповідно до Конституції України, Верховна Рада України обирається народом України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на п’ять років. До складу Верховної Ради України входять 450 народних депутатів.

ПРИГАДАЙТЕ!

1. Що означає бути громадянином держави?

2. Як набути громадянства України?

3. За яких підстав припиняється громадянство України?

Найбільшою цінністю будь-якого суспільства є людина. Великий тлумачний словник сучасної української мови дає таке визначення: «Люди — це суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці». Отже, це поняття включає два аспекти: природний (біологічний) та соціальний (пов’язаний із життям і відносинами в суспільстві).

РОЗДІЛ III ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЛЮДИНИ І ДЕРЖАВИ

Опанування матеріалу розділу дозволить:

• називати ознаки конституції; механізми захисту прав і свобод людини та громадянина

• пояснювати та застосовувати поняття: людина, особа, громадянин, громадянство, конституція, права і свободи людини, конституційні обов'язки

• описувати види конституційних прав, свобод, обов'язків людини й громадянина, органи державної влади та місцевого самоврядування

• наводити приклади повноважень Конституційного Суду України, видів звернення громадян

• характеризувати підстави набуття та припинення громадянства України

• аналізувати окремі статті Конституції України

• розв'язувати правові ситуації

• оцінювати значення Конституції України, форми участі громадян у житті держави та місцевої громади

Чому і за яких обставин закон звільняє особу від юридичної відповідальності

Одним із принципів юридичної відповідальності є невідворотність, тобто неминучість її настання в разі вчинення правопорушення. Проте за певних обставин, навіть коли вчинено дії, що мають ознаки правопорушення, особу, яка їх вчинила, не буде притягнуто до юридичної відповідальності.

Поведінка є найважливішою соціальною характеристикою особистості. Своєю поведінкою кожен із нас може принести іншим як користь, так і шкоду. Оцінюючи вчинки людини через правові норми, держава встановлює два основні види поведінки — правову (юридично значиму) і юридично нейтральну (таку, що не врегульовується правовими нормами).

РОЗДІЛ II ПРАВОВІДНОСИНИ.

ПРАВОПОРУШЕННЯ.

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Опанування матеріалу розділу дозволить:

• називати ознаки правовідносин, правопорушення, юридичної відповідальності

• пояснювати та застосовувати поняття: правовідносини, склад правовідносин, юридичні факти, правопорушення, юридична відповідальність

• характеризувати підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин, склад і види правопорушень, підстави і види юридичної відповідальності

• наводити приклади юридичних фактів, видів правопорушень

• описувати обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння

• розв'язувати правові ситуації з використанням знань про правовідносини, правопорушення та юридичну відповідальність

• застосовувати засвоєні поняття та вміння під час розв'язування простих правових ситуацій та при регулюванні власної поведінки відповідно до норм права

• висловлювати судження щодо ролі правовідносин у житті людини й суспільства

• оцінювати власну поведінку й поведінку інших осіб щодо її правомірності

ПРИГАДАЙТЕ!

1. Що називають соціальними нормами?

2. Які види соціальних норм вам відомі?

3. Яку роль у житті людей відіграє право?