mozok.click » Правознавство » Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння
Інформація про новину
  • Переглядів: 19188
  • Автор: admin
  • Дата: 31-08-2017, 23:16
31-08-2017, 23:16

Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння

Категорія: Правознавство

ПРИГАДАЙТЕ!

1. Що таке юридична відповідальність?

2. За яких підстав людину можна притягти до юридичної відповідальності? ПОМІРКУЙТЕ!

За яких обставин особу на законних підставах можна звільнити від юридичної відповідальності?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: крайня необхідність, необхідна оборона.

1. Чому і за яких обставин закон звільняє особу від юридичної відповідальності

Одним із принципів юридичної відповідальності є невідворотність, тобто неминучість її настання в разі вчинення правопорушення. Проте за певних обставин, навіть коли вчинено дії, що мають ознаки правопорушення, особу, яка їх вчинила, не буде притягнуто до юридичної відповідальності.

Положення про необхідну оборону та крайню необхідність як обставини, що виключають юридичну відповідальність, містяться в Кодексі України

про адміністративні правопорушення, Цивільному кодексі України. Однак найбільш розвинені відповідні правові інститути в кримінальному законодавстві. У Кримінальному кодексі України подано перелік обставин, що виключають злочинність діянь, та ознаки, за якими слід відмежовувати ці діяння від злочинів. До таких обставин належать: необхідна оборона; уявна оборона; затримання особи, що вчинила злочин; крайня необхідність; дії, вчинені під впливом фізичного або психічного примусу; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов’язане з ризиком; виконання спеціального завдання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

2. Що таке крайня необхідність

Не є злочином завдання шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі, правам цієї людини або інших осіб, які охороняються законом, а також суспільним інтересам або інтересам держави, якщо цю небезпеку в цій обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Крайня необхідність — це випадок зіткнення двох інтересів, що рівною мірою охороняються законом, за якого заради збереження більш важливого інтересу завдається шкода меншому інтересу.

Граничною і правомірною у стані крайньої необхідності визнається завдана шкода, якщо вона рівнозначна відверненій шкоді або є менш значною за неї.



Наприклад, при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди виникла обставина, коли необхідно швидко доправити до лікарні особу, яка отримала травму. Водій транспортного засобу, порушуючи правила дорожнього руху, доправляє травмовану особу до лікарні, де їй надається необхідна медична допомога. Фактично в діях водія є склад адміністративного правопорушення, пов’язаний із порушенням правил дорожнього руху, але шкода, яку він завдав, рятуючи здоров’я та життя людини, не могла бути усунена іншими засобами. Завдана шкода — порушення правил дорожнього руху — є менш значною, ніж відвернена — шкода здоров’ю та життю особи.

Крайня необхідність через її правомірність та відсутність складу правопорушення виключає кримінальну, адміністративну, але не цивільно-правову відповідальність. Так, якщо під час транспортування травмованої людини в описаній вище ситуації водій пошкодить якийсь транспортний засіб, він буде зобов’язаний компенсувати завдані збитки.

3. Які дії людини з точки зору закону вважаються

необхідною обороною

Конституція України містить положення про те, що «кожний має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань». Реалізацією цієї конституційної норми є право на необхідну оборону.

Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту від суспільно небезпечного посягання. Закон передбачає, що при цьому може бути завдана шкода тому, хто посягає на права та інтереси особи або держави, що охороняються. Проте ця шкода не може перевищувати меж оборони, необхідної і достатньої для негайного відвернення або припинення посягання.


Право на необхідну оборону є природним і невідчужуваним, а також абсолютним правом людини. Кожний громадянин має право на необхідну оборону незалежно від можливості звернутися по допомогу до органів влади або посадових осіб для відвернення або припинення посягання.

Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло або інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, якої завдано тому, хто посягає.

Висновок

• Згідно з Конституцією України, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Тому необхідна оборона, уявна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність та інші визначені законодавством обставини визнані законом такими, що виключають юридичну відповідальність.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Установіть відповідність між назвою обставини, що виключає юридичну відповідальність, та прикладом ситуації, що її ілюструє, користуючись текстами статей Кримінального кодексу України, вміщених у додатках до підручника.

1 Необхідна оборона

2 Уявна оборона

3 Фізичний або психічний примус

4 Затримання особи, яка вчинила злочин

А Під час затримання громадянина П., якого застали при вчиненні грабежу, працівник поліції Д. завдав йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості через те, що П. чинив фізичний опір та погрожував застосуванням зброї

Б Касир банку, якому грабіжник погрожував пістолетом, віддав останньому гроші на його вимогу

В Водій вантажівки з метою уникнення зіткнення з маршрутним таксі скерував свій автомобіль на зустрічну смугу й зіткнувся з іншою вантажівкою. Унаслідок зіткнення водій зустрічної вантажівки отримав тілесні ушкодження

Г Під час затримання особи, яка вчинила злочин, працівник поліції В., побачивши, що затримуваний потягнувся до кишені, та маючи оперативну інформацію про те, що той може бути озброєний, вистрілив. Злочинець був доставлений до лікарні в тяжкому стані, зброї при ньому не знайшли

Д Охоронець крамниці, побачивши, що до неї вдерся грабіжник, затримав його, завдавши йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості

2. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

3. Заповніть таблицю, спираючись на текст статей Кримінального кодексу України, вміщених у додатках до підручника, та використовуючи матеріали інформаційних інтернет-ресурсів.

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЮРИДИЧНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ


Повторювально-узагальнювальний урок до розділів I і II

Держава і право — своєрідний результат природного відбору людством кращих форм організації суспільного життя.

Через особливості первісного ладу, своєрідну економічну та соціальну організацію йому не були потрібні специфічна влада та спеціальні норми, відокремлені від первісних суспільних відносин. Соціальна влада та норми поведінки входили в життя людей, забезпечували економічну та соціальну єдність суспільства.

Держава — це універсальна політична форма організації суспільства, що характеризується суверенною владою, публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через діяльність спеціально створених органів та організацій, наданням своїм рішенням обов’язкової правової форми, установленням податків із метою ефективного функціонування механізму влади та реалізацією загальносоціальних повноважень.

Держава виконує ряд функцій. Їх співвідношення в діяльності держави не залишається раз і назавжди заданим, статичним, а залежить від природи суспільства й держави, конкретно-історичних умов.

Держави неоднакові за внутрішньою будовою, зокрема, вони різняться між собою порядком організації та взаємодії вищих органів державної влади, тобто формою державного правління. Існують дві основні форми державного правління — монархія і республіка.

Політичний режим, тобто порядок здійснення державної влади певними засобами та методами, поділяється на демократичний та антидемократичний.

Територіальний устрій — це порядок територіального поділу держави, взаємовідносин її складників між собою й державою в цілому та відповідної організації державних органів. Сучасні держави за територіальним устроєм поділяються на унітарні та федеративні.

За допомогою права держава узгоджує інтереси різних людей і груп та гарантує взаємну відповідальність громадянина і держави, що визначає громадянина як рівноправного партнера держави.

Право — особливий вид соціальних норм, що виникає на певному етапі розвитку суспільства. Ознаками права є системність, загальнообов’язковість, формальна визначеність, забезпечення дотримання правових норм із боку держави.

Правові погляди зумовлюють більш конкретне, детальне регулювання поведінки людей нормами права, ніж моральні вимоги. Правові норми часто запроваджуються на основі норм моралі, що виникли раніше, тобто ба-

гато в чому визначаються нормами моралі. Єдність правових і моральних норм забезпечує формування високого рівня правової культури.

Право закріплюється в офіційних документах держави, установлюючи загальну форму відносин. Право визначає і міру свободи людей, їх об’єднань, державних органів у взаємовідносинах між ними та гарантії свободи.

Система права — взаємопов’язана сукупність усіх діючих на території певної держави правових норм, що характеризується поділом на галузі та інститути права. Основною складовою системи права є норма права, яка складається з гіпотези, диспозиції і санкції.

З огляду на дотримання норм права поведінка людей у суспільстві може бути правомірною і неправомірною (протиправною).

Правомірна поведінка — це поведінка, що відповідає вимогам норм права. Неправомірною поведінкою, або правопорушенням, визнається винна протиправна поведінка деліктоздатної особи, що тягне за собою юридичну відповідальність.

Юридична відповідальність — це наслідок правопорушення, реакція держави на протиправні дії громадян. Притягнення правопорушника до юридичної відповідальності несе в собі не тільки каральну, а й запобіжну, виховну, охоронну функції.

Завдання для систематизації та узагальнення матеріалу

Виберіть правильний варіант відповіді (за кожну правильну відповідь на завдання 1—5 — 1 бал).

1. Визначте, яке з наведених понять характеризує форму державного правління.

А імперія Б    федерація

В республіка Г    демократія

2. Визначте тип республіки за наведеною характеристикою.

Президент, як і парламент, обирається всім населенням. Він формує та очолює уряд, є головою держави і формально не підзвітний парламенту.

А президентська Б    президентсько-парламентська

В парламентсько-президентська Г парламентська

3. Укажіть, яке джерело права є основним у правовій системі України.

А правовий звичай Б    правовий прецедент

В нормативно-правовий договір Г нормативно-правовий акт

4. Визначте вид правопорушення в наведеній ситуації.

У свій робочий день громадянин Л., слюсар приватного підприємства «Індекс», не з’явився на робочому місці. Коли він прийшов наступного дня, поважних причин своєї відсутності назвати не зміг.

А дисциплінарне Б    адміністративне

В цивільне Г    злочин

5. Укажіть обставину, яка виключає юридичну відповідальність у наведеній ситуації.

Начальник цеху віддав токареві розпорядження розпочати роботу на новому верстаті. Через деякий час верстат вийшов із ладу, оскільки були допущені технологічні відхилення при його установці.

А крайня необхідність Б виправданий ризик

В виконання законного наказу або розпорядження Г фізичний або психічний примус

6. Визначте та охарактеризуйте суб’єктів правовідносин, про які йдеться у правовій нормі. Назвіть об’єкт цих правовідносин (3 бали).

Цивільний кодекс України

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

7. Дайте розгорнуту відповідь (4 бали).

Філософи стверджують, що «свобода як духовна категорія

тісно пов’язана з відповідальністю, бо свобода — то і є відповідальність».

Як ви розумієте зміст цього висловлювання? Чи погоджуєтесь ви з ним? Аргументуйте свою позицію.

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Святокум

 






^