mozok.click » Правознавство » Державний лад
Інформація про новину
  • Переглядів: 3174
  • Автор: admin
  • Дата: 8-09-2017, 07:17
8-09-2017, 07:17

Державний лад

Категорія: Правознавство

ПРИГАДАЙТЕ! 1. Що називають монархією?

2. Які з розглянутих вами на уроках історії держав відносять до імперій?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: державний лад, форма держави.

1. Що таке державний лад

Кожна держава світу має свої особливості: по-різному організовані відносини між центром і регіонами, по-різному формуються органи державної влади. Ці відмінності обумовлюються історією держави, її населенням, розміром, розташуванням, економічним розвитком тощо. Для характеристики найбільш ключових особливостей організації держави використовується поняття державного ладу.

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомтеся з наведеними уривками. Який зміст вкладають автори в поняття «державний лад»? Які складові цього поняття ви можете виділити?

• Період ранньофеодальної монархії — це час становлення феодального ладу. Загальною закономірністю було виникнення в більшості країн Європи монархічної форми правління — феодальних королівств. Так, досить чітко можна простежити процес утворення феодальної державності на прикладі Франкського королівства. Падіння Риму і завоювання Галлії північногерманськи-ми племенами дали могутній імпульс утворенню нового державного механізму, необхідного для організації управління завойованою територією та її захисту. (М. Страхов. Історія держави і права зарубіжних країн)

• Особливістю державного ладу Галицько-Волинської держави було те, що тривалий час вона не поділялася на уділи. Після смерті короля Данила держава розпалася на Галицьку і Волинську землі, а відтак кожна з цих земель почала, у свою чергу, подрібнюватися. Особливістю було і те, що влада, по суті, перебувала в руках великого боярства. (В. Кульчицький, М. Настюк, Б. Тищик. Історія держави і права України)

Державний лад — система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими нормами і визначають особливості організації держави.

До основ державного ладу юридична наука відносить основні принципи організації і діяльності держави. Ідеться насамперед про повноваження глави держави, органів законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронних та інших передбачених Основним Законом органів, які здійснюють головні функції держави.



Значною мірою державний лад залежить від форми державного правління і політичного режиму. Вони безпосередньо впливають на рівень демократичності суспільного життя і правової системи, повноту законодавчого закріплення прав і свобод людини й громадянина, ефективність механізму їх забезпечення й захисту.

Отже, характеризуючи державний лад, доцільно виділити три елементи:

• державне правління;

• державний устрій;

• політичний режим.

У такому контексті державний лад часто визначають як форму держави.

2. Як визначають форму держави

Форма держави — порядок організації і функціонування державної влади в країні, який визначається формою правління, територіального устрою та політичного режиму.

Форма правління — це організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення та діяльності, а також взаємозв’язок із населенням країни.

За формою правління держави поділяють на монархії та республіки. Різноманіття форм правління представлене у схемі.

ВИДИ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВИ

ЗАВДАННЯ 2. Розгляньте схему «Види форми правління держави» і дайте відповіді на запитання.

1) На які дві основні групи поділяються держави за формою правління?

2) Які держави, розглянуті вами під час уроків історії, мали форми правління, зазначені у схемі?

Монархія — це форма правління, що передбачає здійснення верховної влади в країні повністю або частково однією особою, яка належить до правлячої династії (фараон, цар, король, імператор тощо). Монархії поділяються на дві групи: абсолютні та обмежені.


Абсолютна монархія — це історичний тип монархії, за якої влада монарха ніким і нічим не обмежена. Вона характеризується відсутністю представницьких органів, правом монарха видавати закони та призначати чиновників (класичними прикладами таких держав є Російська імперія за часів Петра I або Французька монархія за часів Людо-віка XIV).

Обмежена монархія — різновид форми правління, за якої влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів. Серед обмежених монархій розрізняють парламентську та дуалістичну.

Парламентська монархія передбачає певний розподіл повноважень між монархом та парламентом (Велика Британія, Данія, Швеція, Японія).

Дуалістична монархія характеризується особливим процесом призначення та контролювання уряду. Вона передбачає двопалатний парламент, нижня палата якого обирається населенням, а верхня — призначається монархом; уряд призначається ним самостійно або через прем’єр-міністра. Прем’єр-міністра, у свою чергу, призначає монарх; глава держави має право вето* щодо актів парламенту (країни Африки та Близького Сходу).

Республіка — це форма правління, яка передбачає здійснення верховної влади в державі колегіальним виборним органом. Історично виокремлюють аристократичну респуб-

ліку, де право брати участь у виборах мають лише вищі верстви населення, і демократичну республіку, у якій право обирати вищі органи влади належить усьому населенню країни, що досягло певного віку і не обмежене законом чи судом у можливості реалізувати виборче право.

У сучасному світі розрізняють три типи республік.

1) Президентська республіка — президент обирається всенародно або за особливою процедурою; президент є главою уряду і здійснює виконавчу владу; законодавча влада належить представницькому органу — парламенту. Президент призначає уряд, що несе перед ним політичну відповідальність; він може застосовувати право вето щодо актів парламенту; за певних обставин може розпустити парламент. Парламент наділений правом ініціювати процес усунення президента від влади в разі порушення ним конституції або вчинення злочину (США, Аргентина, Мексика).

2) Парламентська республіка — характеризується верховенством влади парламенту; підзвітністю йому уряду; наявністю посади прем’єр-міністра, якого призначає парламент; обов’язком президента діяти лише за згодою уряду. Президент обирається парламентом; уряд формується з представників партій, що здобули більшість у парламенті; уряд підзвітний парламен-

ту; парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку (Фінляндія, Індія, Туреччина, Італія, Австрія).

3) Змішана форма правління (напівпрезидент-ська, президентсько-парламентська або парламентсько-президентська) — різновид форми правління, у якій поєднуються ознаки різних форм. Уряд затверджується парламентом за пропозицією президента; він підзвітний президенту та підконтрольний парламенту; президент підписує та оприлюднює закони, що приймаються парламентом (Україна, Франція).

Другою важливою характеристикою держави є форма політичного режиму, тобто сукупність засобів, прийомів і способів реалізації державної влади, форма взаємодії державно-владних структур та населення.

Політичний режим у державі визначається тим, наскільки до формування влади долучається народ, як ураховується суспільна думка під час прийняття владних рішень, яку роль відіграє ідеологія в житті суспільства. Політичний режим є показовим і з огляду на обсяг прав та свобод громадян, становище засобів масової інформації, роль політичних партій тощо.

З урахуванням наведених характеристик розрізняють демократичний та недемократичний режими. Недемократичний режим поділяється на тоталітарний та авторитарний.


ФОРМИ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ

Демократичні

Недемократичні

• наявність гарантій прав і свобод людини

• наявність свобод в економічній сфері

• плюралізм у політичній, ідеологічній, духовній сферах

• правовий характер діяльності державного апарату

Авторитарні

Тоталітарні

• концентрація державної влади в руках правлячої верхівки

• можливість незначного розмежування в політичній та ідеологічній сферах

відсутність гарантій прав і свобод людини

зосередження державної влади в руках правлячої верхівки наявність тотального контролю за суспільним та особистим життям

відсутність можливості висловлення та реалізації населенням своїх інтересів

ЗАВДАННЯ 3. Цікава ваша думка! Поясніть, як ви розумієте зміст висловлювання Ф. Рузвельта: «Демократія не може досягти успіху, якщо ті, хто обирає, не готові обирати мудро. Тому справжньою гарантією

демократії є освіта». Чи погоджуєтесь ви із цією думкою?

Третьою важливою характеристикою держави є форма територіального устрою.

За формою територіального устрою держави поділяють на прості й складні. Вибір конкретної форми територіального устрою залежить від багатьох чинників: соціально-економічних, географічних, історичних, національних, площі території тощо.

Територіальний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством. Територіальний устрій визначає правове становище складових частин держави (республік, штатів, провінцій, земель, кантонів тощо) і порядок

взаємовідносин між центральними та місцевими органами влади.

Простою, або унітарною (від латин. — єдність) є держава, що характеризується цілковитою політичною єдністю.

Більшість держав у сучасному світі — і одно-національних, і багатонаціональних, як республік, так і монархій, — є унітарними. Унітарними державами, наприклад, є Франція, Японія, Єгипет, Україна.

До складних держав належать федерація, конфедерація, імперія.

ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ ДЕРЖАВИ

Прості

Складні

Унітарний

Федеративний

Конфедеративний

• єдина структура державного апарату

• адміністративні одиниці не мають ознак суверенітету

• єдині громадянство, система права, судова та грошова система

• наявність дворівневого (федерального та місцевого) державного апарату

• обмежений суверенітет адміністративних одиниць

• єдині громадянство та грошова система, дворівневе законодавство та судова система

створення державами-членами спільних органів для вирішення спільних справ

• збереження державами — членами конфедерації свого суверенітету відсутність єдиного громадянства, законодавчої та судової системи

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Федеративна форма територіального устрою турного розвитку, а також національним складом є менш поширеною порівняно з унітарною. Сьо- населення.

годні у світі існують такі федеративні держави, як Політико-територіальний устрій країн може із часом

США, Канада, Австралія, Німеччина, Австрія, Бель- змінюватися. Так, протягом XX ст. Чехословаччина була

гія, Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія тощо. Вони унітарною державою (1918—1968 рр.), федеративною

розташовані на різних континентах, відрізняються державою (1969—1992 рр.), а із січня 1993 р. Чехосло-

площами своїх територій (від Австралії, яка займає вацька Федерація взагалі припинила своє існування. На

весь континент, до невеликих Австрії та Бельгії) її території утворилися дві унітарні держави — Чеська

та є різними за ступенем свого політичного й куль- Республіка (Чехія) і Словацька Республіка (Словаччина).

ВИСНОВКИ

• Держави неоднакові за внутрішньою будовою, зокрема, вони різняться між собою порядком організації та взаємодії вищих органів державної влади, тобто за формою державного правління. Існують дві основні форми державного правління — монархія і республіка.

• Політичний режим, тобто порядок здійснення державної влади певними засобами та методами,

поділяється на демократичний та антидемократичний.

• Територіальний устрій — це порядок територіального поділу держави, взаємовідносин її складників між собою й державою в цілому та відповідної організації державних органів. Сучасні держави за територіальним устроєм поділяються на унітарні та федеративні.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять: «форма держави», «державний лад».

2. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

3. Цікава ваша думка! Поняття «демократія» має багато визначень. Так, президент США А. Лінкольн зазначав, що демократія — це «правління народу, обране народом і для народу». Прем'єр-міністр Англії В. Черчілль якось сказав, що «демократія — найгірша форма правління, якщо не брати до уваги всі інші». Думка якого з видатних політиків видається вам більш слушною? Чому? Можливо, ви зустрічали та можете навести інше визначення демократії?

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Святокум поглиблений рівень

 






^