mozok.click » Правознавство » Механізм держави
Інформація про новину
  • Переглядів: 749
  • Автор: admin
  • Дата: 8-09-2017, 07:16
8-09-2017, 07:16

Механізм держави

Категорія: Правознавство

ПРИГАДАЙТЕ!

1. Що таке держава?

2. Які історичні чинники обумовили появу держави?

ПОМІРКУЙТЕ! Як саме держава виконує завдання, що перед нею стоять? ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ: механізм держави.

1. Що являє собою механізм держави

Виконання завдань і функцій держави забезпечує апарат держави — юридично оформлена система всіх державних органів, що безпосередньо здійснюють практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави. Апарат держави є частиною механізму держави.

Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання й функції держави.

Цілісність системи передбачає її єдність за рахунок певних внутрішніх зв’язків та взаємовпливів, а ієрархічність вказує на те, що в ній наявний поділ на вищі та нижчі органи.

Як і будь-який механізм, наприклад добре відомий годинник, що складається з різних елементів, механізм держави, щоб працювати злагоджено, будучи єдиним, містить органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову.

ПРИГАДАЙТЕ! Яку організацію державної влади передбачали «Пакти і Конституції» Пилипа Орлика?

Законодавча влада — делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має виключне право приймати закони.

Проте назва гілки влади «законодавча» жодним чином не виключає здійснення нею, крім основної законодавчої, інших видів діяльності. До функцій парламенту належать також:

• представницька — парламент можна назвати владою прямого загальнонародного представництва;

• фінансова — реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет держави;

• засновницька — участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органів;

• контрольна — право здійснювати контроль за роботою уряду та інших посадових осіб виконавчої влади.

Виконавча влада — влада, на яку покладена організація виконання законів та інших нормативно-правових актів.

Носієм цієї влади в масштабах усієї держави є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законодавством. Очолює уряд його глава. Разом із главою уряду до його складу входять заступники глави, а також міністри, які очолюють окремі міністерства.

Виконуючи покладені на них обов’язки й ре-алізуючи свої повноваження, органи виконавчої влади здійснюють:

• виконавчу діяльність — реалізацію рішень, прийнятих органами законодавчої влади;

• розпорядчу діяльність — здійснення управління шляхом видання нормативно-правових актів (укази, розпорядження тощо) і виконання організаційних дій.



Виконавча влада діє постійно і на всій території держави (на відміну від законодавчої й судової), спирається на людські, матеріальні та інші ресурси, здійснюється чиновниками, армією, адміністрацією тощо. Це створює основу для можливого захоплення всієї повноти державної влади виконавчими органами. Саме тут важливою є дія механізмів «стримувань і противаг» як із боку законодавчої (через розвинене законодавство та контроль), так і з боку судової влади (через судовий контроль і конституційний нагляд).

Судова влада — незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, здійснює правосуддя.

Свої функції судова влада покликана здійснювати, керуючись лише законом, правом. Вона не повинна залежати від суб’єктивного впливу законодавчої або виконавчої влади. Роль судової влади полягає у стримуванні двох інших гілок влади в межах права і конституційної законності шляхом здійснення конституційного нагляду й судового контролю за ними.

Юрисдикція судової влади поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі.

2. Що називають державним органом

Із метою реалізації державою її функцій створюються відповідні органи, наділені владними повноваженнями. Це означає, що орган держави має встановлювати формально обов’язкові приписи, тобто норми права або індивідуальні приписи, і домагатися їх реалізації. Від кожного державного органу залежить ефективність діяльності державного апарату в цілому. Тому одним із головних завдань держави є правильне, чітке й повне законо-

Таким чином, основні функції судової влади:

• охоронна (охорона прав);

• функція правосуддя (захист, відновлення прав);

• контрольно-наглядова (за іншими гілками влади).

Розмежування законодавчої, виконавчої і судової влади є поділом державної влади по горизонталі. По вертикалі влада розподіляється між усіма органами та посадовими особами, що належать до тієї чи іншої гілки влади.

давче визначення повноважень та місця того чи іншого органу в апараті держави.

Державний орган — створений державою або безпосередньо народом колектив уповноважених осіб (або одна особа, наприклад, Президент України), який має визначену структуру та наділений владними повноваженням для здійснення певних державних завдань і функцій.


ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

З ім'ям французького вченого Ш.-Л. Монтеск'є (1689—1755) пов'язують принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову. У своїй праці «Про дух законів» він розвинув і надав завершеної форми теорії поділу влади. Особливість його поглядів на «три влади» полягає в тому, що кожна з них оголошувалася самостійною і незалежною, що виключало захоплення влади будь-якою особою або окремим органом держави. Такий підхід до організації державної влади вперше був запроваджений Конституцією 1787 р. в США.

У вітчизняній історії ще задовго до Ш.-Л. Монтеск'є мали місце спроби створити конституційний проект незалежної України з урахуванням принципу поділу влади («Пакти і Конституції» Пилипа Орлика, 1710 p.).

Слід зауважити, що принцип поділу влади не є абсолютним. З одного боку, існує потреба в узгодженні й взаємному правовому контролі діяльності різних гілок влади. З іншого боку, здійснення судового контролю за законністю діяльності управлінського апарату означає порушення принципу поділу влади, тому що в такий спосіб судова влада втручається у виконавчу. Отже, принцип поділу влади не можна реалізувати повною мірою. Форми й ступінь здійснення принципу поділу влади залежать від національних традицій, конкретної соціально-економічної та політичної ситуації тощо.

Влада в демократичній державі у вигляді її трьох гілок (законодавчої, виконавчої, судової) є політичною формою вираження влади народу. Хоча й «поділена», влада в державі має залишатися цілісною, єдиною, тому що йдеться не про поділ влади, а про поділ функцій здійснення цієї влади, а також взаємодію цих функцій. Це знаходить свій прояв у тому, що органи державної влади в сукупності мають компетенцію, необхідну для здійснення функцій і виконання завдань держави в цілому; різні органи держави не можуть приписувати тим самим суб'єктам (громадянам, підприємствам, установам) за тих самих обставин взаємовиключні правила поведінки.

Ознаки державного органу:

• формується державою або безпосередньо народом (наприклад парламент) відповідно до закону та функціонує на його основі;

• має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які здійснює від імені держави;

• має державно-владні повноваження: видає нормативні та індивідуальні акти; здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби — державного примусу;

• взаємодіє з іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо перед

бачено законом». У той самий час громадяни та юридичні особи у своїх відносинах із державними органами керуються принципом «дозволено все, що не заборонено законом»;

• складається зі службовців; обсяг, порядок використання ними владних повноважень встановлюються законом;

• має необхідну матеріальну базу — майно, що перебуває в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; фінансується з державного бюджету;

• має законодавчо закріплену організаційну структуру, територіальні межі діяльності, а також порядок взаємовідносин з іншими державними органами й організаціями. Хоча державні органи є складовими частинами одного державного апарату, вони відрізняються одне від одного низкою критеріїв.

3. Які види державних органів виокремлюють

ЗАВДАННЯ. Розгляньте наведену схему. Назвіть критерії, за якими розрізняють державні органи, а також види

державних органів, що виокремлюються залежно від визначених критеріїв.

КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

ВИСНОВКИ

• Механізм держави — це система державних органів, державних підприємств, установ, організацій, що здійснюють завдання й функції держави.

• Наявність владного характеру є найважливішою ознакою державного органу, яка дає можливість достатньо чітко відокремити державні органи від державних організацій та установ і недержавних утворень.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення поняття «механізм держави».

2. Заповніть таблицю, указавши основні функції та характерні риси органів державної влади.

3. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

4. Проведіть міні-дослідження. З'ясуйте, як називаються органи законодавчої влади та уряд у різних країнах світу. У довідниках, ЗМІ знайдіть назви органів державної влади п'яти-шести країн (за вибором).

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Святокум поглиблений рівень

 






^