mozok.click

Клітинний цикл. Кожна клітина є результатом поділу материнської клітини. Далі вона росте, проходячи у своєму розвитку визначені стадії та досягаєрозмірів зрілої клітини. Надалі клітина залишається в такому стані й згодомгине або ділиться, даючи нові клітини.

Мейоз, або редукційний поділ клітин. Як вам відомо, клітини тіла багатоклітинного організму за деякими винятками складаються з диплоїдних клітин, що мають подвійне число хромосом, тоді як статеві клітини є гаплоїдними і мають лише один хромосомний набір. Цей перехід від диплоїдного стану клітин до гаплоїдного в межах одного організму здійснюється завдяки процесам мейозу (від грец. мейо-зис — зменшення), або редукційного поділу, — особливим клітинним поділам, щоприводять до зменшення числа хромосом у дочірніх клітинах чітко удвічі.

Статеві клітини. У кожної багатоклітинної істоти обов’язково утворюються статеві клітини, або гамети (від грец. гамете — жінка, гаметес — чоловік). Їхєдине призначення — це участь у процесістатевого розмноження, а головна особливість будови — гаплоїдний набір хромосом. Гамети поділяють на дві групи:жіночі та чоловічі. 

Розмноження та його мета. Самовідтворення є однією з ключових ознак живої матерії й властиве всім живим істотам без винятку. Це здатність організмів до утворення собі подібних. Адже навіть найдосконаліший організм не може жити вічно, а тому безперервність і наступність життя забезпечується винятково розмноженням — відтворенням живих організмів.

Індивідуальний розвиток, або онтогенез. Після запліднення й утворення зиготи в більшості багатоклітинних істот одразу ж починається індивідуальний розвиток, що супроводжується глибинними перетвореннями спочатку зародка, а потім уже організму, здатного до самостійного життя. Цей життєвий шлях від утвореннязиготи й до смерті організму називають індивідуальним розвитком, або онтогенезом (від грец. онто — наявний і генезис — походження).

Постембріональний розвиток. Це період індивідуального розвитку (онтогенезу) організму, який триває від народження до набування організмом здатності до розмноження, старіння і смерті.

Під час постембріонального розвитку:

• завершується формування органів тіла;

• організм росте, збільшуючись урозмірах;

Життєвий цикл. Ще раз пригадаймо: онтогенез людини — це весь життєвий шлях організму від зачаття і до смерті, тоді як життєвий цикл тієї ж людини — цевідрізок онтогенезу від зиготи й до статевої зрілості, або, як інколи влучно кажуть,це період індивідуального розвитку від «зиготи і до зиготи», тобто від зиготи, з якоїутворився організм, і до спроможності цього організму дати початок зиготам наступного покоління.

Генетика — наука про закономірності спадковості й мінливості організмів. Дивно, але наука про одну з головних властивостей живого — здатність успадковувати й зберігати в ряду поколінь свої ознаки — одна з наймолодших біологічних наук. Предметом вивчення цієї науки є не лише спадковість — здатність зберігатиознаки своїх батьків, а й мінливість — здатність набувати нових ознак, відмінних відбатьківських. Таким чином, генетика (від грец. генезис — походження, народження) — наука про закони й механізми спадковості й мінливості.

Ген, локус, алель та інші основні поняття генетики. Як уже зазначалося, предметом вивчення генетики як науки є закономірності успадкування ознак і властивостей організму. Спадкові властивості організму передаються в процесі розмноження. За статевого розмноження спадкову інформацію несуть статеві клітини,за безстатевого — соматичні, однак і в тому, і в іншому випадку носіями спадковоїінформації є гени, або, як їх ще називають, одиниці спадковості. Ген — це стрижневе поняття генетики. 

Вдалий вибір об’єкта досліджень Грегором Менделем (1822-1884). Таким об’єктом став горох посівний (іл. 31.1). Річ у тім, що цей вид — самозапильний, атому всі рослини, які Г. Мендель вибрав для своїх досліджень, мали гомозиготні алелі генів за всіма тими ознаками, які його цікавили. Мимоволі вчений використовував у дослідженнях чисті лініїрослин, які й досі є ідеальними моделями для проведення гібридологічнихдослідів.