mozok.click

Життя сучасної людини сьогодні здається неможливим без існування мобільних телефонів, стаціонарних радіотелефонів, Інтернету тощо. Усе це - бездротові засоби персонального зв’язку.

Всі електричні явища - електризація тіл під час тертя, виникнення електричного струму в металах і напівпровідниках, газах і електролітах -переконливо свідчать про те, що електрично заряджені частинки входять до складу атомів, а отже, і до складу всіх речовин.

Ядро атома - це центральна, позитивно заряджена частина атома, у якій сконцентрована майже вся його маса. Заряд цієї серцевини атома дорівнює сумарному заряду електронної оболонки, унаслідок чого атом у цілому є електронейтральним. Лінійні розміри різних ядер неоднакові. 

Ізотопи. Таку назву вчені присвоїли атомам, що займають у таблиці Менделєєва одне й те саме місце, але відрізняються між собою атомною масою. Адже в перекладі з грецької isos означає «однаковий», а topos - «місце».

Відкриття радіоактивності в 1896 р. стало переворотом у науці. Французький фізик Анрі Беккерель досліджував фосфоресценцію (світіння) солей урану. Його цікавило, чи можуть відкриті незадовго до цього Х-про-мені (рентгенівські промені) випромінюватися тілами, у яких спостерігається явище фосфоресценції під дією сонячного опромінення. 

Під час роботи на ядерних установках і з радіоактивними препаратами, які використовуються в різних галузях науки і техніки (дефектоскопія в машинобудуванні, радіоактивні прилади для контролю товщини, рівня рідин, променеві датчики, пристрої для автоматизації виробничих процесів, застосування випромінювань у медицині, добування і переробка уранових руд тощо), людина зазнає зовнішнього радіоактивного опромінення.

Для контролю за опроміненням використовують дозиметричні прилади. У приміщеннях для роботи з випромінюваннями встановлюють дозиметри — прилади для вимірювання доз випромінювання в даному місці приміщення, їх часто забезпечують пристроєм, який автоматично подає звуковий або світловий сигнал, якщо доза випромінювання перевищує допустиме значення.

Процеси, під час яких одні ядра переходять в інші, називають ядерними перетвореннями. Ядерні перетворення поділяють на радіоактивність (радіоактивний розпад) і ядерні реакції.

Ланцюгова реакція супроводжується виділенням величезної кількості енергії. Із часом постало питання, як цю енергією можна «приборкати» і практично використати.

Термоядерні реакції — це реакції синтезу (злиття) легких ядер за дуже високої температури.

Щоб такі ядра, наприклад Гідрогену, злилися, вони повинні наблизитися на відстань приблизно 10^-15 м, тобто потрапити у сферу дії ядерних сил. Цьому наближенню протидіє кулонівське відштовхування ядер, яке вони можуть подолати лише тоді, коли матимуть велику кінетичну енергію теплового руху.