У цьому параграфі ви:
• обговорите наслідки технічного прогресу;
• дізнаєтесь ознаки нової епохи;
• ознайомитеся з глобальними загрозами, породженими життєдіяльністю людини.
У другій половині ХХ століття ейфорія від досягнень науково-технічної революції (НТР) була затьмарена багатьма негативними наслідками, які несла з собою НТР.
1. Назвіть позитивні наслідки науково-технічного прогресу (швидкий транспорт, побутові зручності, Інтернет, мобільний зв’язок...).
2. Назвіть негативні наслідки технічного прогресу, які відчуваєте на собі (погіршення якості питної води, забруднення повітря, закриття пляжів, купи сміття в лісі...).
3*. Щодня із засобів масової інформації дізнаємося про загрозу глобального потепління, енергетичну кризу, знищення екваторіальних лісів, поширення пустель і спричинені цими явищами соціальні негаразди — голод, війни за ресурси, масові міграції, зростання расової нетерпимості. Пригадайте й обговоріть кілька таких повідомлень.
Ознаки нової епохи
Вивчаючи наслідки науково-технічного прогресу, перший президент Академії наук України Володимир Вернадський ще у першій половині ХХ століття спрогнозував невідворотність настання принципово нової епохи. Він зазначав, що людство переходить від локальних перетворень до такої життєдіяльності, яка починає впливати на біосферу в глобальних (геологічних) масштабах.
Цей вплив зростає, і швидкість цього зростання суттєво перевищує швидкість природної еволюції біосфери.
Згідно з вченням Вернадського, людство невдовзі має перетворитися на «найбільшу геологічну силу», еволюція на нашій планеті визначатиметься передусім людським чинником (мал. 51).
І як результат — біосфера неминуче перетвориться на ноосферу: сферу панування людського інтелекту («ноо» в перекладі з латинської означає «розум»). Епоха ноосфери вимагатиме від людства відповідальності за результати своєї життєдіяльності, за безпеку всього живого на планеті.
Мал. 51. Схема виникнення ноосфери (за В. Вернадським)
Глобальні загрози
Досягнення цивілізації, що забезпечили людям високий рівень комфорту, на жаль, породили й нові загрози. У ХХІ столітті масштаби цих загроз зростають через збільшення чисельності населення Землі, вичерпання запасів природних ресурсів, порушення стійкості біосфери, накопичення арсеналів зброї масового ураження. Деякі з цих загроз ставлять під питання існування людини як біологічного виду. Єдина можливість збереження людства — навчитися впливати на причини цих загроз, а не лише боротися з наслідками.
Світ стає дедалі більш взаємопов’язаним, взаємозалежним і взаємоуразливим. Щоб оцінити масштаби глобальних загроз, об’єднайтесь у три групи і за допомогою підручника підготуйте повідомлення про можливі наслідки: група 1: демографічного вибуху; група 2: накопичення зброї масового ураження; група 3: порушення стійкості біосфери.
Демографічний вибух
Людство усвідомило передусім глобальну демографічну проблему. Завдяки винайденню вакцин, антибіотиків, очищенню води, пастеризації молока, загальному підвищенню рівня санітарії та гігієни зменшилась дитяча смертність і зросла тривалість людського життя. Це зумовило різке збільшення населення Землі — демографічний вибух.
На невідповідність між зростанням населення Землі та обмеженими запасами природних ресурсів планети уперше звернули увагу ще на початку ХІХ століття. Англійський учений Томас Мальтус підрахував, що населення Землі зростає в геометричній прогресії, а кількість продовольства — в арифметичній. У XX ст. питання демографічної кризи і меж зростання чисельності населення стало ще актуальнішим. У 1960-ті роки на замовлення Римського клубу (об’єднання політиків і вчених) дві групи експертів зробили глобальні прогнози розвитку людської цивілізації. Результати виявилися вражаючими: якщо людство розвиватиметься такими темпами й у такий спосіб, воно перестане існувати вже у ХХІ столітті.
Мал. 52. Світова динаміка (за Дж. Форрестером)
Першим такого висновку дійшов американський професор Джей Форрестер, створивши модель світової системи, що розвивається в умовах обмежених ресурсів планети (мал. 52). Він установив, що зростання населення супроводжується освоєнням нових земель, глобальною
індустріалізацією та забрудненням навколишнього середовища. Спочатку населення зростає в геометричній прогресії, однак із часом це зростання сягає визначених природою меж: територію планети освоєно, природні ресурси вичерпано, техногенне навантаження на біосферу перевищило її здатність до відновлення.
Досягнувши межі зростання, населення Землі почне різко зменшуватися. Причини цього можуть бути різні: голод через нестачу продовольства, техногенні катастрофи, загибель від епідемій (внаслідок тотального забруднення), масова загибель народів у глобальних збройних конфліктах за дефіцитні ресурси. За розрахунками Дж. Форрестера, ця катастрофа настане між 2025-2050 роками.
Щоб перевірити висновки Дж. Форрестера, Римський клуб замовив аналогічне дослідження групі вчених під керівництвом Денніса Медоуза. Побудувавши власну математичну модель, ця група підтвердила визначені Форрестером показники і час можливої глобальної катастрофи. Вона підготувала доповідь «Межі зростання», яку було видано у 1972 році накладом 10 мільйонів примірників.
Загроза ядерного конфлікту
Збройні конфлікти супроводжують усю історію цивілізації. За останні 5000 років у них загинуло більш як 5 мільярдів людей.
У війнах завжди перемагали ті, хто володів найсучаснішою зброєю. Результат Другої світової війни також залежав від того, чи встигне Адольф Гітлер створити атомну бомбу. Якби його плани здійснилися, результат війни міг бути іншим. Коли про ці плани стало відомо у США, там було розпочато надсекретний проект «Мангеттен», щоб випередити Гітлера. Навесні 1945 року США створили і випробували першу атомну бомбу.
Передбачена Вернадським епоха, коли життєдіяльність людини досягне геологічних масштабів, настала. Перед експериментальним випробуванням першого атомного заряду в учених виникло занепокоєння, чи не спричинить ланцюгова ядерна реакція бомби таку ж реакцію речовини усієї планети, чи не перетвориться Земля внаслідок вибуху на нову зірку Сонячної системи?
На щастя, цього не сталося, однак стала очевидною небезпека монопольного володіння атомною зброєю. Занепокоєні долею планети учасники проекту «Мангеттен» сприяли витоку інформації про атомну бомбу до СРСР. Завдяки цьому вже у 1949 році атомну бомбу було створено у Радянському Союзі.
Відтоді розпочалася гонка озброєнь. За кілька десятиліть ядерні держави накопичили арсенали, що налічують десятки тисяч атомних зарядів, і ракети, здатні донести ці заряди в будь-яку точку планети.
Наслідки одного атомного вибуху жахливі, але локальні: тепловий удар, повітряна ударна хвиля, пожежі, радіація. Однак низка таких вибухів може спричинити глобальну загрозу існуванню життя на Землі.
Цю загрозу у 60-70-ті роки XX ст. проаналізували радянські вчені на чолі з Микитою Моісєєвим і група американських дослідників, очолювана Карлом Саганом. Вони з’ясували, що внаслідок низки ядерних вибухів в атмосферу підніметься величезна кількість пилу. Великі часточки швидко осядуть, а дрібні можуть залишатись у повітрі більш як три місяці. Вони утворять екран, який перекриє доступ сонячній енергії до поверхні Землі. Уже за кілька днів після вибухів температура поблизу поверхні
суші знизиться на десятки градусів і настане ядерна зима (мал. 53).
Температурний контраст між сушею та океаном, що повільно остигатиме, спричинить катастрофічні атмосферні явища, урагани й повені на всій планеті. Навіть ті, хто переживе перший ядерний удар, змушені будуть виживати в умовах жахливого холоду, радіації, темряви, відсутності чистої води, харчів і палива, неймовірного стресу.
Порушення стійкості біосфери
Біосфера — сукупність органічних і неорганічних структур, що забезпечує існування всіх форм життя на Землі. Біосфера схожа на гігантський хімічний комбінат з переробки речовини та енергії. Сонце забезпечує його енергією. Завдяки цьому живі організми народжуються, в них відбувається обмін речовин, відмирають. У процесі еволюції вони повністю змінили поверхню планети — створили насичену киснем атмосферу, родючі ґрунти і клімат із прийнятним для вищих форм життя діапазоном температур та вологості.
Біосфера має певну стійкість — здатна відновлюватися після несприятливих «збурень»: падіння метеоритів, виверження вулканів тощо. Цю стійкість підтримує безліч видів живих організмів, сформованих протягом чотирьох мільярдів років. Кожен із цих видів має свою екологічну нішу й виконує важливу роботу для підтримання біосферної стійкості. Лише людина, життєдіяльність якої спрямована на безконтрольне споживання і забезпечення власного комфорту, є загрозою для біосфери.
Науково-технічна революція дала змогу людям діяти з розмахом: видобувати гори корисних копалин, спалювати гігантські обсяги палива, перегороджувати могутні ріки, осушувати величезні масиви боліт, зрошувати сухі степи. Тільки переживши не одну екологічну катастрофу, вони почали розуміти, що всі елементи біосфери — рельєф, ґрунти, підземні та поверхневі води, рослинний і тваринний світ — тісно взаємопов’язані.
1. Прочитайте повідомлення «Як землероби море згубили».
2. Зміна якого елемента довкілля призвела до катастрофічних змін інших елементів екосистеми Аральського моря?
Посушливий клімат Середньої Азії непридатний для сільського господарства без зрошування, а в Аральське море впадають дві великі річки — Сирдар’я та Амудар’я. Тому рішення використовувати ці річки для будівництва водосховищ, каналів та зрошувальних систем здавалося цілком виправданим.
Однак внаслідок забору води річковий стік в Аральське море значно скоротився, площа моря зменшилась і через кілька років портові міста опинилися далеко від його берегів. Кораблі й тепер іржавіють посеред пустелі. Збільшилася солоність Аральського моря, загинули прісноводні організми, що здебільшого населяли його.
Водночас надлишок зрошувальних вод накопичувався в низинах. Так утворилася система Арнасайських озер, забруднених мінеральними добривами і пестицидами.
Фільтрація води через дно каналів та штучних озер підвищила рівень ґрунтових вод. Великі площі виявилися заболоченими або засоленими. У багатьох населених пунктах ґрунтові води піднялися до рівня вигрібних ям. Це призвело до зараження криниць небезпечними інфекціями.
Аральська екологічна катастрофа триває й нині. Вона завдає величезних збитків країнам Середньої Азії, які неспроможні самотужки впоратися з нею.
Важко повірити, що на цьому місці ще 30 років тому було море, в якому жили сотні видів риб та інших живих організмів.
У ХХ столітті перетворення біосфери досягло таких масштабів, які вона вже не в змозі компенсувати. В Європі та Північній Америці майже не залишилося неосвоєних територій. Щороку на Землі зникає декілька видів живих організмів, кожен з яких має унікальний генетичний код і свою екологічну нішу. Знищуються екваторіальні ліси, які називають «легенями планети».
Життєдіяльність людини порушила досягнуту за мільярди років рівновагу. На думку вчених, межу стійкості перейдено приблизно 100 років тому, і це неминуче призведе до глобальної екологічної катастрофи. Цього ще не сталося лише через інерційність природних процесів.
Єдиний спосіб запобігти катастрофі — припинити подальше освоєння дикої природи і відновити природні екосистеми на більшій частині земної поверхні, адже замінити природну біосферу штучним середовищем, що живиться сонячною енергією, неможливо.
Космічні небезпеки
Дослідження наслідків ядерної зими наштовхнули учених на думку про можливість подібної загрози від зіткнення Землі з великим астероїдом. Було підраховано, що її зіткнення з небесним тілом, яке має 3 км у діаметрі, аналогічне одночасному вибуху всіх накопичених на Землі ядерних арсеналів.
Людству час замислитись, як запобігти можливій катастрофі. Рівень сучасних технологій дає змогу вести підготовку до боротьби з космічними загрозами. Йдеться про створення Системи протиастероїдного захисту Землі (СПЗЗ). На думку вчених, вона має складатися з наземних і космічних пунктів спостереження, систем наведення і засобів ураження.
Досягнення цивілізації, завдяки яким люди забезпечили собі високий рівень комфорту, породили нові загрози.
У ХХІ столітті масштаби цих загроз зростають через збільшення чисельності населення, накопичення арсеналів зброї масового ураження, нераціональне природокористування і порушення біосферної стійкості.
Найбільшими глобальними проблемами людства є загроза демографічного вибуху, ядерного конфлікту та порушення стійкості біосфери.
Безпека життєдіяльності стає найважливішим завданням у ХХІ столітті, оскільки від неї залежить виживання людини як біологічного виду.
Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Бех, Воронцова, Пономаренко