mozok.click » Основи здоров'я » Розвиток екологічно доцільного мислення і поведінки. Інформаційне суспільство і сталий розвиток
Інформація про новину
  • Переглядів: 2155
  • Автор: admin
  • Дата: 8-01-2018, 00:32
8-01-2018, 00:32

Розвиток екологічно доцільного мислення і поведінки. Інформаційне суспільство і сталий розвиток

Категорія: Основи здоров'я

Дізнаєтеся, що означає розвиток екологічно доцільного мислення і поведінки; ознайомитеся з деякими положеннями документів міжнародного екологічного права та екологічного законодавства України; знатимете, що означають поняття «інформаційне суспільство» та «сталий розвиток»; навчитеся діяти за принципом: «Мислити глобально, діяти локально»

Пригадайте

Чому в сучасному світі загострилися глобальні проблеми?

Як люди мають ставитися до навколишнього середовища?

Екологічно доцільне мислення і поведінка

Ви вже знаєте, що діяльність людини дедалі частіше призводить до порушення рівноваги в природному середовищі. Швидкий розвиток виробництва, збільшення кількості міст, виникнення мегаполісів руйнують природне середовище. Поступово люди зрозуміли, що економічний розвиток не тільки корисний для життя людини, а й спричиняє глобальні екологічні проблеми. Забруднення природного середовища може загрожувати існуванню людства. Саме тому в сучасному світі всі держави дбають про захист довкілля. Люди мають навчитися ставитися до навколишнього світу, як до частини самих себе. Охороняючи природу, середовище свого існування, людина захищає власне здоров’я і життя.



Зусилля щодо захисту природного середовища починаються з розвитку в людини екологічно доцільного мислення і поведінки.

Це означає, що з дитинства кожен має вчитися ставитися до людей і природи дбайливо, ощадливо і гуманно. Без формування таких моральних якостей неможливо на будь-якому рівні (локальному, регіональному, на-

ціональному, глобальному) діяти відповідально і розв’язувати екологічні проблеми. Упродовж усього життя людина має поповнювати свої знання, щоб не відставати від стрімкого розвитку екологічної науки. Варто вчитися дбати про довкілля, раціонально використовувати природні багатства, захищати і відтворювати їх. Дбайливе ставлення до природи має перетворитися на норму поведінки кожної людини, стати її переконаннями.

Отже, екологічно доцільне мислення і поведінка — це своєрідний «кодекс поведінки» людини, яка, незалежно від її професії, дбайливо й відповідально ставиться до природи. У сучасному світі ставлення людини до природи — важлива громадянська характеристика особистості.

Міжнародне екологічне право

Міжнародне екологічне право регулює діяльність держав у їхній взаємодії з навколишнім середовищем. Екологічна безпека — один із важливих принципів міжнародного екологічного права.

У сфері міжнародних відносин, що регулюються міжнародним екологічним правом, виокремлюють три основні напрями:

❖ обмеження шкідливої дії людини на навколишнє середовище;

❖ забезпечення сталого розвитку людства шляхом раціонального використання природи;

❖ міжнародна екологічна співпраця.

На Стокгольмській конференції ООН у 1972 році основні принципи міжнародної співпраці в галузі екологічної безпеки вперше узагальнено в Декларації. День відкриття конференції — 6 червня — проголошено Всесвітнім днем навколишнього середовища.

Саме після цієї конференції з’явилася низка міжнародних програм із вивчення флори і фауни Землі, повітряного і космічного простору, Світового океану. Зокрема, створено міжурядову «Програму ООН з навколишнього середовища» (ЮНЕП). У більшості країн світу було створено також державні та громадські організації з охорони навколишнього середовища. Виник масовий громадський рух «зелених», представники якого борються проти забруднення довкілля, шкідливих наслідків атомної енергетики, за скорочення військових бюджетів тощо.

Міжнародне співробітництво у сфері подолання екологічної кризи було підтверджено на Всесвітній конференції в Ріо-де-Жанейро (1992 р.). На ній прийнято п’ять основних документів:

❖ Декларацію щодо навколишнього середовища та розвитку

❖ Порядок денний на ХХІ століття

❖ Конвенцію щодо змін клімату

❖ Конвенцію щодо збереження біологічного різноманіття

❖ Декларацію щодо охорони та використання лісів


У Декларації щодо навколишнього середовища та розвитку зазначено 27 принципів, якими й досі керуються держави у співробітництві у сфері екологічної безпеки. Серед основних принципів глобального партнерства зазначено, що:

розвиток задля благополуччя теперішнього покоління не повинен шкодити розвитку наступних поколінь та довкіллю;

кожна держава має право використовувати власні ресурси, але без шкоди довкіллю;

кожна держава має прийняти ефективні національні закони щодо охорони довкілля;

держави надають населенню інформацію щодо екологічного стану навколишнього середовища;

держави співпрацюють у сфері збереження, захисту та відновлення цілісності екосистем Землі;

мир, розвиток і охорона довкілля взаємозалежні і неподільні.

У Порядку денному на ХХІ століття наголошено, що всі країни мають об’єднати зусилля, щоб перейти від необмеженого економічного зростання до сталого розвитку.

Сталий розвиток — це керований розвиток, тобто системний підхід до сучасних проблем людства з використанням сучасних інформаційних технологій. Високі технології дають змогу швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, прогнозувати їхні результати та вибрати найбільш оптимальний.

Сталий розвиток сприятиме встановленню рівноваги між:

задоволенням сучасних потреб людства і захистом потреб майбутніх поколінь, зокрема в безпечному та здоровому довкіллі; виробництвом і споживанням; економікою та екологією;

видобутком і ощадливим використанням природних ресурсів.

Десятирічний досвід просування до сталого розвитку було проаналізовано на Всесвітньому саміті ООН у 2002 році в Йоганнесбурзі (ПівденноАфриканська Республіка). За підсумками саміту було прийнято два документи: Йоганнесбурзька декларація зі сталого розвитку і План виконання рішень Порядку денного на ХХІ століття. Особливий пріоритет надано проблемі подолання бідності, розвитку охорони здоров’я, забезпеченню чистою питною водою, проблемі зникнення деяких видів рослин і тварин.

У 2015 році в Нью-Йорку відбувся Саміт зі сталого розвитку, що затвердив Новий порядок денний для міжнародної спільноти до 2030 року. Серед основних завдань, зокрема, такі:

З урахуванням основних положень міжнародного екологічного права розроблено екологічне законодавство України.

Екологічне законодавство України

У Конституції України зазначено права людини на життя, охорону здоров’я, безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище, безпечні умови праці, навчання, побуту й відпочинку. Реалізацію і розвиток основних положень Конституції прописано у відповідних законах і кодексах щодо охорони довкілля.

Екологічне законодавство України містить норми і принципи діяльності держави щодо охорони навколишнього середовища, ефективного природокористування та екологічної безпеки.

Основні документи екологічного законодавства України — це Закони України і Кодекси.

Закони України

Кодекси України

❖ «Про охорону навколишнього природного середовища»

❖ «Про охорону атмосферного повітря»

❖ «Про охорону здоров’я»

❖ «Про відходи»

❖ «Про тваринний світ»

❖ «Про рослинний світ»

❖ «Про екологічну експертизу»

❖ «Про природно-заповідний фонд України»

❖ Земельний кодекс

❖ Повітряний кодекс

❖ Водний кодекс

❖ Лісовий кодекс

❖ Кодекс про надра

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища на державному і громадському рівнях. Так, Україна ратифікувала:

Конвенцію про охорону біологічного різноманіття Конвенцію про ядерну безпеку

Конвенцію про заборону хімічної зброї та про її знищення Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату Конвенцію про захист Чорного моря від забруднення Рамкову Конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат (2003 р.)

тощо.

Україна здійснює постійний моніторинг довкілля та додержується принципів охорони природи.

Інформаційне суспільство та сталий розвиток

Один із пріоритетів України — розбудова інформаційного суспільства. Якщо індустріальне суспільство орієнтується на матеріальне виробництво і неконтрольоване споживання, то головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.

Ознаки інформаційного суспільства, зокрема, такі: збільшення ролі інформації і знань у житті суспільства; зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг;

зростання інформатизації та технологій у суспільних і господарських відносинах;

створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їхній доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Щоб забезпечити потреби людей в інформаційних продуктах і послугах, наприклад:

пропагуються послуги в мережі Інтернет, як-от: електронне листування, банківські операції, купівля квитків і товарів тощо; підвищується рівень комп’ютерної грамотності населення; здійснюється комп’ютеризація освітньої та медичної галузей; створюються електронні розвивальні ігри;

удосконалюються електронні пристрої зв’язку, безпеки й охорони; розширюються можливості користування засобами комунікації під час відпочинку, туристичних походів, у потягах тощо.

Такі та інші заходи створюють умови для соціальних змін і збереження природних ресурсів. Наприклад, можливо, в майбутньому зникне потреба в утриманні великих офісних центрів. Усі співробітники працюватимуть удома, через Інтернет зв’язуючись між собою та із замовниками послуг. Крім того, вигідно стане використовувати екологічно чисті види енергії, наприклад з використанням енергії сонця й вітру. Максимально доступне щоденне спілкування громадян з органами державної влади забезпечува

тиме електронне урядування. У деяких країнах вже існує електронний уряд — складова електронного урядування — єдина інфраструктура взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадянами.

Розбудова інформаційного суспільства — ще один крок на шляху до сталого розвитку країни.

Україна підписала Порядок денний на XXI століття, прийнятий Всесвітньою конференцією в Ріо-де-Жанейро. У січні 2015 року Президент України підписав указ про «Стратегію сталого розвитку “Україна-2020”». У документі зазначено чотири основні напрями:

сталий розвиток країни; безпека держави, бізнесу та громадян; відповідальність і соціальна справедливість; гордість за Україну в Європі та світі.

В Україні також розпочалась робота зі встановлення цілей сталого розвитку на 2016-2030 роки, відповідних завдань та показників для моніторингу досягнення цілей.

Для досягнення сталого розвитку потрібно забезпечити:

Варто пам’ятати, що на шляху до сталого розвитку зусиль держав недостатньо. Мешканці планети мають зрозуміти, що розв’язання глобальних проблем можливе тільки тоді, коли кожна людина додержуватиметься основного правила співжиття на Землі: берегти багатства і красу Землі для нинішнього і майбутнього поколінь. Навчіться діяти відповідально на індивідуальному та місцевому рівнях. Члени кожної родини, учні кожної школи, мешканці кожного населеного пункту мають діяти за принципом: «Мислити глобально, діяти локально».

Висновок

Щоб дбайливо й відповідально ставитися до природи, людина має сформувати екологічно доцільне мислення. Міжнародне екологічне право й законодавство України містять норми й принципи діяльності щодо охорони навколишнього середовища, ефективного природокористування та екологічної безпеки. Розвиток інформаційного суспільства створює умови для соціальних змін та ощадливого ставлення до використання природних ресурсів. Сталий розвиток людства потребує спільних зусиль усіх країн і народів світу. Кожен має навчитися діяти за принципом: «Мислити глобально, діяти локально».

Завдання

1. Що таке екологічно доцільне мислення і поведінка?

2. Чому таке мислення і поведінка важливі в сучасному світі?

3. Які основні напрями регулює міжнародне екологічне право?

4. Що зумовило появу міжнародного екологічного права?

5. У яких документах зазначено основні принципи міжнародного співробітництва країн щодо охорони навколишнього середовища?

6. Схарактеризуйте основні принципи співробітництва країн у сфері охорони довкілля.

7. Назвіть основні документи екологічного законодавства України.

8. Які основні ознаки інформаційного суспільства?

9. Що називають сталим розвитком людства? Чому він важливий?

10. Чи пов’язаний, на вашу думку, розвиток інформаційного суспільства із сталим розвитком людства? Чому так думаєте? Наведіть приклади.

11. У якому документі зазначено основні напрями сталого розвитку суспільства в Україні? Що слід зробити для успішного просування шляхом сталого розвитку суспільства?

12. Поясніть, як ви розумієте принцип: «Мислити глобально, діяти локально». Наведіть приклади.


Ситуаційні завдання

Розгляньте фотоілюстрації. Чи поводяться люди відповідно до екологічно доцільного мислення в кожній наведеній ситуації? Як діятимете ви?

Попрацюйте в парі або групі

Обговоріть:

❖ екологічні проблеми місцевості, де ви живете;

❖ вашу участь у розв’язанні таких проблем на основі принципу: «Мислити глобально, діяти локально».

Обґрунтуйте ваші дії.

Моделюйте — набувайте життєвих навичок

1. Перегляньте малюнок вашого колеса життя. Чи є в ньому сегмент щодо формування екологічно доцільного мислення і поведінки? Розробіть пам’ятку, як розвинути та удосконалити екологічно доцільне мислення і поведінку. Оформіть пам’ятку за власним бажанням. Презентуйте однокласникам.

2. Поясніть, як діятиме ви у повсякденному житті на основі принципу: «Мислити глобально, діяти локально».

 

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Бойченко, Василашко

 






^