На цьому уроці ви дізнаєтеся:
• про переваги здорового способу життя;
• про вплив рухової активності на здоров’я;
• про взаємозв’язок чинників здорового способу життя.
Пригадайте!
Що таке здоровий спосіб життя? Які його чинники?
Взаємозв’язок чинників здорового способу життя. Здоров’я — найважливі -ша потреба людини, яка визначає її здатність до праці та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Здоровий спосіб життя — це спосіб життя окремої людини, спрямований на профілактику хвороб і зміцнення здоров’я. Наукові дані свідчать про те, що більшість людей, за умови дотримання ними всіх чинників здорового способу життя, мають можливість жити довго та щасливо.
На жаль, чимало людей не дотримується найпростішого, обґрунтованого наукою здорового способу життя. Одні стають жертвами недостатньої рухової активності, що спричиняє передчасне старіння; другі, переїдаючи, сприяють неминучому в таких випадках розвитку ожиріння, склерозу судин, цукрового діабету; треті не вміють відпочивати, страждають від безсоння, унаслідок чого виникають численні захворювання нервової системи (ослаблення організму, підвищена збудливість, швидка виснаженість основних нервових процесів, по рушення стану ендокринної системи тощо). Деякі люди, піддавшись шкідливій звичці до куріння, наркотиків чи алкоголю, свідомо вкорочують своє життя.
Працюємо разом
Об’єднайтесь у групи й обговоріть чинники здорового способу життя (див. схему2). Як вони взаємопов’язані між собою? Визначте чинники в порядку значущості. Обґрунтуйте відповідь. Змоделюйте на життєвих прикладах причини, які можуть перешкоджати їхньому дотриманню, і шляхи усунення цих причин.
Схема 2
Висловлюємо свою думку
Як ви розумієте поняття «фізичний розвиток», «рухові якості», «фізичні можливості», «фізична підготовленість», «хороша фізична форма»?
Про вплив рухової активності на здоров’я. Останні 100 років у всіх розви -нених країнах, незважаючи на значні досягнення медицини, кількість хворих на хронічні хвороби зростає. Сучасна людина звільнена від важкої фізичної праці завдяки механізації та автоматизації виробництва й розвитку транспорту. Ми охоче користуємося ліфтами, міським транспортом, забули про активний відпо чинок. Учені дослідили, що найчастіше хворіють ті люди, які мало рухаються.
Пригадаймо, що таке гіподинамія. Гіподинамія (з грецьк. знижена рухливість) — це обмеження рухової активності, зумовлене способом життя. Нині це один із найшкідливіших чинників, який негативно впливає на процеси росту й роз витку людини, спричиняє різні хронічні хвороби.
Наслідками гіподинамії є дистрофія скелетних м’язів; послаблення сили ско -рочень серця й тонусу судин; зниження інтенсивності обміну речовин та енергії; порушення кровообігу, розвиток атеросклерозу; погіршення перетравлення й за своєння їжі; послаблення імунітету; емоційна нестійкість.
Тому гіподинамію ще називають хворобою цивілізації. (Пригадайте вивчене раніше). Особливо небезпечна вона в підлітковому та юнацькому віці, коли ру -хова та фізична активність є винятково важливим, фундаментальним чинником формування, збереження, зміцнення здоров’я та розвитку. Завдяки здатності організму до саморегуляції відбувається його адаптація до змін навколишнього середовища, організм стає стійкішим і життєздатнішим. Під час руху в організмі людини спрацьовують певні механізми, унаслідок дії яких посилюються функції не тільки м’язів, а й дихальної, серцево судинної, нервової, травної систем тощо.
Гордість України
Олександр Олександрович Богомолець (1881-1946) — видатний український учений-патофізіолог народився в Києві. Закінчив Одеський університет (1906), працював у Києві (1931-1946), академік кількох академій. Організатор і директор Інституту експериментальної патології та Інституту клінічної фізіології (на базі яких 1953 р. створено Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця). Вивчав проблеми патологічної фізіології, ендокринології, реактивності організму. Дослідження з геронтології та рекомендації щодо боротьби з передчасним старінням виклав у праці «Продовження життя» (1940), яка видавалася кілька разів, була перекладена різними мовами.
ПоміркуйТе
Як ви розумієте поняття: «фізичні якості», «фізична активність», «рухова активність», «хороша фізична форма»?
Пригадайте!
Фізичний розвиток — це динамічні зміни в організмі людини, зумовлені спадковими чинниками й певними умовами навколишнього середовища.
Фізичні якості — це сукупність властивостей організму людини, що забезпечують можливість здійснювати активну рухову діяльність. Якщо ці можливості розвивати, то вони покращуються.
Розвиток фізичних якостей — це процес цілеспрямованого впливу фізичними вправами на комплекс природних властивостей організму, що забезпечують активну рухову діяльність. До основних фізичних якостей людини належать: сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість.
Висловлюємо свою думку
Які фізичні якості розвинені у вас найкраще? Як часто ви робите ранкову зарядку? Яким видом спорту займаєтеся? Чи подобаються вам уроки фізичної культури? У які спортивні ігри ви граєте на уроках фізичної культури?
Фізична та рухова активність. Ви часто чуєте такі поняття, як «фізична активність», «рухова активність». Чи є між ними відмінність? Чи тотожні вони?
Фізична активність — складова здорового способу життя. Це діяльність людини, спрямована на досягнення фізичної досконалості, що характеризується конкретними якісними й кількісними показниками (мал. 11). Фізична активність визначаєть -ся як будь -який рух тіла, що роблять скелетні м’язи, унаслідок якого відбувається достовірне збільшення енергетичних витрат, вище від рівня основного обміну речовин. (Пригадайте вивчене з курсу біології).
Руховою активністю називають суму рухів, які виконує людина в процесі життєдіяльності.
Рухову активність дітей і підлітків умовно поді -ляють на такі види:
• активність у процесі фізичного виховання (уроки фізичної культури, занят -тя в спортивних секціях);
• активність у процесі навчання, суспільно корисної та трудової діяльності;
• фізична активність у вільний час.
Ви вже знаєте, що рухова активність і здоров’я взаємопов’язані. Провідний чинник у формуванні здоров’я людини — звична для неї добова рухова актив -ність, яка є важливим компонентом способу життя й поведінки людини.
Я вважаю Так. А Ти?
Згідно з даними ВООЗ, рухова активність підлітків становить: заняття в школі — 4-6 год, легка активність — 4-7 год, помірна — 2,5-6,5 год, висока — 0,5 год. А яка вона у вас? У найближчого вашого оточення? (Більше про різні види фізичної активності ви дізнаєтеся з додатка 3, с. 173).
Що таке вправи циклічного й ациклічного характеру. За ступенем впливу на організм усі види фізичної активності (залежно від структури рухів) поділяють на дві великі групи: вправи циклічного й ациклічного характеру (мал. 12).
Циклічні вправи — це такі рухові акти, у яких тривалий час постійно повторюється той самий закінчений руховий цикл. До них належать ходьба, біг, ходьба на лижах, їзда на велосипеді, плавання, веслування.
В ациклічних вправах структура рухів не має стерео -типного циклу та змінюється в ході їх виконання. Це гім -настичні й силові вправи, стрибки, метання, спортивні ігри, єдиноборства. Ациклічні вправи впливають на функції опорно - рухового апарату, унаслідок чого збільшується сила м’язів, швидкість реакції, гнучкість і рухливість у суглобах, лабільність нервово м’язового апарату тощо. Видами фізич ної активності з переважним використанням ациклічних вправ є гігієнічна гімнастика, заняття в групах здоров’я та загальної фізичної підготовки, ритмічна й атлетична гімнас тика.
Що таке аеробна й анаеробна активність. Ваші одно -літки, які займаються спортом, знають, що види наванта жень на організм людини поділяють на аеробні й анаеробні.
Аеробна активність — це навантаження, за яких пульс становить 140-160 ударів за хвилину. (Пригадайте вивчене раніше). Під час виконання таких вправ організм забезпечується киснем у належній кількості. Аеробні тре нування підтримують у тонусі серцево судинну систему, допомагають спалити зайві калорії, а також підготовити м’язи до більш складних навантажень. До них належать біг, плавання, аеробіка, їзда на велосипеді, ходьба на лижах.
Анаеробна активність — це інтенсивні нетривалі впра ви, під час яких організм людини відчуває брак кисню. Ви конують такі вправи за рахунок енергії, яка була відкладена
в запас у м’язах. Анаеробні тренування — це швидкий спринт, важка атлетика, вправи через скакалку, заняття на силових тренажерах, подолання крутого підйому тощо.
Аеробні тренування від анаеробних можна відрізнити ще й за їхньою інтен -сивністю. Якщо тренування триває 15-20 хв із середньою інтенсивністю, то це — аеробне тренування. Якщо інтенсивність є високою й спортсмен не може витримати темп більш як 2 хв, то навантаження — анаеробні.
Я вважаю так. А ти?
На вашу думку, для кого корисні анаеробні, а для кого — аеробні тренування?
Чи всім підходять анаеробні навантаження? Чи можна практикувати анаеробні вправи спортсменам-початківцям?
Працюємо разом
Обговоріть у групах рекомендації щодо аеробних та анаеробних тренувань. Змоде-люйте ситуації за умов їхнього недотримання. До яких наслідків це може призвести? Рекомендації щодо аеробних та анаеробних тренувань
Новачкам треба почати з аеробних тренувань. Протягом перших кількох тижнів відбувається звикання до спортивних навантажень, нарощування їхньої інтенсивності. Усе це готує організм до більших навантажень.
Якщо ви вже набули достатнього спортивного досвіду, то перед початком тренувань потрібно розім’ятися, розігрітися, зробити аеробну розминку середньої інтенсивності. Таку саму розминку треба буде зробити й після анаеробної вправи. Анаеробне тренування має продовжуватися не більше ніж 60 с і послідовно чергуватися з довготривалим (утричі довшим за анаеробну вправу) періодом відновлення.
В анаеробних заняттях дуже важливі регулярність і правильна періодичність. Такі тренування за умови правильного виконання — найкращий спосіб накачати м’язи, а також уникнути викривлення постави, проблем із суглобами.
Помірні анаеробні навантаження роблять тіло людини атлетично струнким, сильним і красивим.
Поміркуйте
Як ви розумієте слова американського лікаря-практика К. Купера, який розробив численні тести для оцінювання фізичного стану організму: «Наш організм створений на 120 років життя. Якщо ми живемо менше, то причиною є не недоліки організму, а те, як ми з ним поводимося»?
Кроки до успіху
Учений-фізіолог лауреат Нобелівської премії в галузі медицини та фізіології І. Пав-лов прожив довге життя — 86 років, залишаючись бадьорим, фізично міцним і працездатним до глибокої старості. Він писав: «Усе своє життя я любив і люблю розумову працю й фізичну, але, мабуть, усе-таки другу — більше».
Фізична праця, фізичні вправи дуже впливають на фізичний, розумовий і психічний розвиток людини, особливо в підлітковому віці. Вони стимулюють ріст і розвиток усіх органів і систем організму. Систематичні заняття фізичними вправами підвищують працездатність серцевого м’яза. Треноване серце в стані спокою скорочується повільніше, що дає йому змогу краще відпочивати, економніше працювати, збільшувати хвилинний об’єм крові під час роботи й надходження кисню та поживних речовин. Фізичні вправи сприяють кращому розвитку системи дихання. Під впливом фізичної роботи підвищується інтенсивність обміну речовин у всіх органах і системах організму. Крім того, що фізичні
вправи розвивають і вдосконалюють усі функції організму, вони ще й підвищують його стійкість до впливу чинників навколишнього середовища. А що робити, якщо дефіцит рухів усе-таки є? Ось кілька конкретних рекомендацій:
• робіть ранкову гігієнічну гімнастику;
• запишіться в спортивну секцію або туристичний клуб;
• проводьте фізкультхвилинки під час виконання домашніх завдань;
• займайтеся ходьбою, бігом, рухливими іграми, катайтеся на лижах і ковзанах;
• у вихідні дні вирушайте із сім’єю в похід, на лижну прогулянку.
Важко переоцінити значення рухів у житті людини. Ще давні греки стверджували: «Хочеш бути здоровим — бігай, хочеш бути сильним — бігай, хочеш бути красивим — бігай, хочеш бути розумним — бігай».
Струнка постава, гармонійно розвинене тіло завжди привертали до себе увагу. Вони оспівані поетами, відображені в численних творах художників і скульпторів. У поєднанні з духовністю, розумом і здоров’ям гармонія тіла становить найбільший скарб, яким може володіти людина.
Доведіть, що ви знаєТе
1. Як взаємопов’язані чинники здорового способу життя?
2. Як впливає рухова активність на організм підлітка?
3. Що таке аеробна й анаеробна активність?
Домашнє завдання
Обговоріть із батьками та близькими людьми вивчене на уроці. Розпитайте про їхнє ставлення до занять як анаеробними, так і аеробними вправами.
Шукаємо інформацію до наступного уроку
Підготуйте повідомлення про складові особистої гігієни, використавши засоби масової інформації та Інтернет.
Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Поліщук