mozok.click » Основи здоров'я » Розвиток екологічно доцільного мислення та поведінки
Інформація про новину
  • Переглядів: 473
  • Автор: admin
  • Дата: 9-01-2018, 11:00
9-01-2018, 11:00

Розвиток екологічно доцільного мислення та поведінки

Категорія: Основи здоров'я

На цьому уроці ви дізнаєтеся:

• про необхідність контролювати розвиток людства;

• про позитивні й негативні наслідки технічного прогресу;

• про відповідальне ставлення до екологічних проблем своєї місцевості.

Пригадайте!

Які вам відомі позитивні й негативні наслідки технічного прогресу?

Висловлюємо свою думку

Як ви розумієте вислів: «...Ми всі несемося вдалину на одній і тій самій планеті — ми екіпаж одного корабля»? (А. де Сент-Екзюпері, французький письменник).

Процеси урбанізації та їхні наслідки. Урбанізація (від латин. urbanos — міський) — процес розростання міст і збільшення кількості міського населення, підвищення ролі міст у соціально - економічному й культурному житті суспіль -ства. Сучасний побут людини, її житло насичені різноманітними джерелами не -безпеки, що характерні й для виробничого середовища. Найінтенсивніше вони проявляються на урбанізованих територіях — у містах і селищах. Місто нагадує екосистему з власною інфраструктурою, динамікою та метаболізмом. Подібно до того, як повітря та ґрунт у лісі формуються під впливом рослин і тварин, зміни в міському середовищі є основою законів діяльності в містах. Скупчен ня людей і зосередження промисловості в обмеженому просторі впливають на місцеві види рослин і тварин. Немає жодного міста, що могло б існувати тільки у своїх офіційних межах. Енергія, вода, повітря та інші ресурси, які використо -вуються для побуту мешканців і для промислового виробництва, надходять у населені пункти ззовні, а побутові й промислові відходи вивозять за їхні межі. Урбанізацію можна вважати одним з основних джерел екологічних проблем у планетарному масштабі.

Урбанізація в Україні. До 1918 р. наша країна була аграрною, у містах проживало 18 % населення. Наприкінці ХХ ст. вже майже 70 % загальної чисельності населення проживало в містах. За кількістю великих міст (з на -селенням понад 100 тис. осіб) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу. Таких міст нині 61. В Україні є міста з населенням, яке перевищило 1 млн осіб: Київ (мал. 70, с. 160), Дніпро, Одеса, Харків, За -поріжжя та Кривий Ріг.



Висловлюємо свою думку

Роздивіться й обговоріть старі фотографії вашого населеного пункту (що ви принесли на урок).

Чи помітили ви зміни у вашій місцевості — нові будівлі, реконструкцію старих будівель або зміни в зелених насадженнях? Що зображено на старих фотографіях? Прокоментуйте зміни, які ви помітили. Чи подобаються вам зміни, що відбулися? Які зі змін сприяють, а які заважають відпочинку й іграм? Чи викликають у вас будь-які зміни неприємні враження? Чому? Що можна зробити, щоб запобігти помилкам у майбутньому? Як ми можемо зберегти красу нашої місцевості?

Шум і його негативний вплив на здоров’я. Звук завжди був супутником людини. Людина насолоджується шелестом листя, дзюрчання струмка наповнює душу спокоєм, під шум дощу вона засинає. Однак не всі звуки є бажаними. Не -бажані звуки, щодо яких використовують термін «шум», виникають унаслідок людської діяльності (наприклад, рух транспорту, промисловість, побут). Найпо -ширенішим наслідком шуму є роздратованість. Це відчуття з’являється не тільки через перешкоджання спілкуванню та сну, а й унаслідок зовнішнього впливу під час різних видів діяльності.

Шум негативно впливає на здоров’я, спричиняє порушення сну, познача -ється на його тривалості та якості. Найпоширеніший вплив шуму на людину проявляється у фізіологічному стресі (мал. 71), а при підвищеному його рів -ні можуть розвиватися серцево - судинні захворювання. Також спостерігається

негативний вплив шуму на розумові здібності, ефективність і продуктивність праці. Шум зде -більшого недооцінюють як екологічну проблему. Одна з причин полягає в тому, що людське вухо може пристосовуватися до різних рівнів шуму. Проте цей стан поступово призводить до глухо -ти та низької чутливості до широкого спектра звуків. Можна зробити висновок, що шум діє як стресовий чинник на здоров’я людини, оскільки спричиняє підвищення кров’яного тиску та часте серцебиття.


 

Я вважаю Так. А Ти?

Обговоріть у парах, які основні джерела шуму в місцевості, де ви проживаєте. Де розташовані місця з найвищим рівнем шуму у вашому місті (селищі) і чому вони є

шумними? Чи є в місцях із найвищим рівнем шуму акустично непрозорі екрани (стіни або будівлі-екрани), спеціальні шумозахисні смуги озеленення? Запропонуйте заходи зниження шумового забруднення довкілля.

Відходи. Унаслідок споживання людьми величезної кількості енергії та ре -сурсів утворюється настільки багато відходів, що забруднення води, повітря, кис -лотні опади й інші негативні явища стали серйозними загрозами для довкілля всієї планети. Людство накопичило таку кількість відходів, контролювати яку стає дедалі складніше. І якщо ситуація не зміниться, люди можуть незабаром по -тонути у власних відходах!

У сучасному суспільстві 80 % усіх відходів утворюються внаслідок сільськогосподарської, промислової або видобувної діяльності. Інші 20 % дає домашнє господарство. Значну частину відходів, що ми викидаємо (пластикові, метале -ві, паперові, скляні й органічні матеріали), можна переробити. Серед глобальних екологічних проблем сучасності проблема твердих побутових відходів вирізняється тим, що кожен із нас що дня й щохвилини причетний до неї.

Поміркуйте

Існує декілька способів використання та перероблення відходів. Які з них, на вашу думку, є доцільними з позиції природоохоронної діяльності? Чому?

• Обмеження щодо споживання електроенергії та матеріалів — зменшується кількість відходів, як наслідок — зменшується кількість засобів і зусилля, необхідні для їхнього перероблення;

• вторинне використання — економить гроші, крім усіх інших переваг;

роздільний збір відходів — багато видів цінної сировини можна використати по^

вторно, для роботи з матеріалами вторинної переробки потрібно менше енергетичних затрат, ніж із природною сировиною;

• компостування — цінні органічні матеріали повертаються до природного циклу;

• спалювання відходів — використання відходів як палива та їхнє зменшення (спалювання в сміттєспалювальних печах); метод, що широко використовують в розвинених країнах;

• утилізація відходів на полігонах — відходи скидають у відкриті ями, часто в кар’єри (мал. 72).

Працюємо разом

Об’єднайтесь у групи та побудуйте ланцюжок утворення відходів.

Складіть перелік будь-яких побутових товарів, уключаючи страви (наприклад, борщ, компот, салат), одяг, взуття, меблі, побутову техніку. Опишіть ланцюжки виробництва й утворення відходів на кожній ланці.

Спрогнозуйте життєвий цикл побутових речей.

Порахуйте, скільки поліетиленових пакетів ви використовуєте протягом дня, тижня, місяця. Поміркуйте, що можна зробити, щоб зменшити цю кількість.

Хімікати. Учені виявили понад 10 млн хімічних сполук (природних або створених руками людини). Кожного року на ринок надходять 200-300 нових хімічних речо-вин. Поширення хімічних сполук викликає велике занепокоєння. Значна їхня кількість потрапляє в споживчі й інші продукти, звід -ти — у довкілля. Токсичні продукти можна виявити в повітрі, воді, землі, біосфері та харчах. Ліки, косметика, товари з пластику, мило, мийні засоби, синтетичні добрива та сільськогосподарські хімікати, синтетичні волокна, синтетична гума, фарби — це лише невеликий перелік видів хімічних речовин, що найчастіше використовують у промис -лових виробах.

Одна використана «пальчикова» бата -рейка, потрапляючи до загальних відходів, забруднює 400 л води або 20 кв. м ґрунту (мал. 73; додатки 12, 13, с. 179-180). У лі -совій зоні це територія, на якій ростуть три дерева, десятки рослин, живуть два кроти, один їжак, кілька тисяч дощових черв’яків. Одна енергозберігаюча лампа містить від 3 до 5 мг ртуті. Якщо при пошкодженні лампи в повітря потрапить лише 1 мг ртуті, її концентрація стано витиме 0,02 м3 повітря, що більш ніж у 60 разів перевищує гранично допустиму концентрацію. За підрахунками екологів, щорічно в Україні на полігони твер дих побутових відходів потрапляють майже 500 кг ртуті, 160 кг кадмію, 260 т марганцевих сполук, 250 т натрієвих хлоридів.

Поміркуйте

Чи володієте ви поданою інформацією?

Небезпечні побутові відходи збираються окремо від інших видів побутових відходів (мал. 74), а також їх потрібно відокремлювати на етапі збирання чи сортування та передавати спеціалізованим підприємствам, які одержали ліцензії на здійснення утилізації небезпечних відходів. Крім того, передбачається установка контейнерних майданчиків для збору різних компонентів твердих побутових відходів, зокрема контейнерів для батарейок, ртутних ламп та інших небезпечних відходів або спеціальних пунктів прийому. (Інформацію про їхнє розташування ви можете отримати в місцевих органах самоврядування або в Інтернеті).

Біологічне різноманіття. Один із найважливіших і найцінніших ресурсів на Землі — різноманіття біологічних видів, відомих як біорізноманіття. Цей ресурс містить три компоненти:

• генетичне різноманіття, тобто змінюваність особин у межах одного й того самого виду;

• різноманіття видів — на думку біологів, нині на Землі існує 15-40 млн ви -дів (хоча науковці класифікували тільки 1,75 млн);

• різноманіття екосистем — безмежна кількість лісів, пустель, полів, річок, морів, океанів та інших біологічних угруповань, що перебувають у постійній взаємодії одне з одним і з неживою природою.

Кожен живий організм містить генетичну інформацію, завдяки чому він адаптується до змін у навколишньому природному середовищі. Упродовж мільйонів років виникали нові види, а ті, що не змогли пристосуватися, зни кали. Вимирання видів є природним процесом. Однак швидкість цього проце -су значно прискорюється з розростанням міст і розширенням сфер людської діяльності.


Висловлюємо свою думку

Що особисто ви можете зробити, аби звести нанівець загрози зникнення біологічних видів?

Розвиток екологічно доцільного мислення та поведінки. Пригадаймо, що духовно багатою людиною вважають таку, котра багато знає та ще більше розуміє, у сво -їй діяльності зважає на почуття й поняття істини, добра та краси. Це особистість, у якої переважають духовні потреби, якій притаманні безкорисливі почуття любові та милосердя, здатність усвідомлювати себе частиною людства. Визнання людини відповідальною за природу означає, що існує дещо важливіше, ніж сама цивілізація, а економіка, політика й соціальне життя підпорядковуються моральній оцінці, яка полягає в духовності людини. Нині стає очевидним, що екологічна криза підсилюється кризою виховання людини. Тому саме від духовних якостей сучасної людини залежить доля суспільства й цивілізації.

Екологічна свідомість — це глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою. Це найвищий рівень усвідомлення людиною свого місця та значення в еволюції біосфери у зв’язку з бурхливим розвитком науки й технологій.

Екологічно свідома людина дотримується правил раціонального природо -користування, піклується про поліпшення стану довкілля, бореться проти його забруднення й руйнування.

Екологічна поведінка складається з окремих вчинків (сукупність відносин, конкретних дій, умінь і навичок) і ставлень людини до них. На формування став -лень впливають цілі й мотиви особистості, а формуються вони з роками.

Я вважаю Так. А Ти?

Обговоріть у парах моральні якості, що властиві людям, які мають екологічне мислення, а також поведінку та якості людей, які мають екологічно руйнівну поведінку. Складіть портрет таких людей. Для цього скористайтеся поданою інформацією.

• Турбота про навколишнє середовище стала звичкою.

• Емоційні реакції щодо природи неадекватні: виявляються в грубості, жорстокості, байдужості.

• Відсутнє бажання милуватися природою, цікавість до неї.

• Щоденно здійснюють «екологічні дії» (годування птахів, безпритульних тварин), оскільки тісний зв’язок між людиною та природою для них очевидний.

• Здійснюючи дії, що загрожують довкіллю, байдуже ставляться до аналогічної поведінки інших.

• Дотримуються розумного та виваженого споживання природних ресурсів.

• Не вміють зменшувати власний вплив на довкілля на побутовому рівні, не переймаються питаннями раціонального ресурсоспоживання, тому що не усвідомлюють процес використання ресурсів як вплив на природу.

• Екологічні цінності належать до топ-цінностей, вони визнають самоцінність природних об’єктів і вважають себе відповідальними за стан довкілля.

• Не вміють критично оцінювати факти, не розуміють взаємозалежності природи та людини, природи та суспільства.

• Правил поведінки дотримуються ситуативно.

• Уважають, що через вдосконалення окремої особистості можна змінити світ на краще.

• Уміють приймати рішення, безпечні для природи.

• У своїй поведінці керуються принципом «узяти від природи все».

• Часто відчувають потребу в спілкуванні з природою.

Кроки до успіху

«Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і різноманітний сад. Але біда наша в тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва. Недбайливо ставлячись до цього саду, ми робимо це з безтурботним самовдоволенням неповнолітнього дурня, котрий шматує ножицями картину Рембрандта» — ці слова Дж. Дарелла, британського вченого-зоолога, повинен пам’ятати кожен житель планети Земля. Чи будемо ми берегти тварин і рослин, що оточують нас; чи зможемо боротися з шумом; чи будемо сортувати сміття; чи позбавимося екологічно руйнівної поведінки, залежить тільки від нас, від нашого екологічно свідомого мислення.

Доведіть, що ви знаєТе

1. Які наслідки урбанізації?

2. Як впливає шум на здоров’я людини?

3. Що таке екологічна поведінка?

Домашнє завдання

Обговоріть із батьками та близькими людьми вивчене на уроці. З’ясуйте термін придатності різних матеріалів: виробів з паперу, скла, органічних продуктів, металів і пластику.

Шукаємо інформацію до наступного уроку

Підготуйте повідомлення про «сталий розвиток» людства та про міжнародне екологічне право.

 

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Поліщук

 






^