РОЗДІЛ 1. Здоров’я людини
Додаток 1
Оттавська хартія сприяння здоров’ю (1986)
(Витяг)
Наявність миру. Це не тільки відсутність війни з іншою державою або групою держав, а й відсутність негативних стосунків у сім’ї, конфліктів із найближчим оточенням, на роботі, де працює людина, конфліктів у спільноті або між спільнотами, які теж не сприяють здоров’ю.
Наявність даху над головою. Таке визначення не звужується до поняття «домівка», оскільки це й певний рівень побутового комфорту, і майнові правові відносини, й інші науково-технічні й соціальні чинники, що створюють відчуття впевненості в майбутньому щодо захисту власного майна від можливих негараздів природного або суспільного походження. Сюди належить і рівень розвитку тих соціальних інституцій, дії яких забезпечують людині відчуття захищеності особистості та її майна, — інституцій правопорядку, охорони здоров’я, запобігання аваріям і надзвичайним ситуаціям тощо.
Прояв соціальної справедливості, рівності, неупередженості. Наявність цих передумов здоров’я гарантує всім громадянам однакові можливості доступу до послуг соціальних інституцій, рівні громадянські, майнові й соціальні права, унеможливлює обмеження законних прав та інтересів людини будь-якими силовими або владними структурами.
Наявність цих передумов, як і попередня група чинників, дає людині відчуття захищеності й упевненості в майбутньому, а також надає рівні (у межах законодавства) потенційні можливості щодо реалізації потреб і здібностей людини, набуття гідного соціального статусу незалежно від расових, національних, релігійних, майнових, статевих або вікових ознак.
Освіта. Дослідним шляхом установлено, що в розвиненому суспільстві рівень здоров’я значною мірою пов’язаний з рівнем освіти. Що вищий рівень визначеного соціального середовища, то кращі, зазвичай, у ньому узагальнені показники здоров’я. Доцільно розуміти освіту не тільки як валеологічну підготовку, а і як загальну освіту особистості. Що ширше знання основних природничих, філософських і гуманітарних положень, то більше можливостей для створення в суспільстві систематичних уявлень про здоров’я в цілому. Крім того, поняття «освіта» необхідно трактувати комплексно: і як передавання інформації, і як навчання методів, прийомів і навичок здорового способу життя, і як виховання почуття безумовного пріоритету цінностей індивідуального й громадського здоров’я в усіх його проявах, сферах, на всіх рівнях.
Харчування. Це поняття розглядається не тільки утилітарно, тобто як спосіб ліквідації почуття голоду або мінімальної підтримки життєдіяльності організму. Воно передбачає забезпечення людини якісною питною водою, необхідною кількістю вітамінів, мікроелементів, білків, жирів, вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності, фітопродук-тів, спеціальних продуктів і харчових добавок і т. ін., що мають сприяти поліпшенню стану здоров’я та протистояти природному процесу старіння.
Достаток. Припускається наявність фінансових можливостей не тільки для задоволення мінімальних потреб існування, а й для створення в суспільстві послуг і товарів, необхідних для здорового способу життя, забезпечення можливості ними користуватися.
Стабільна екосистема. Ідеться не лише про стабілізацію нормальних екологічних умов там, де вони не зазнали ушкоджень від виробничої діяльності, а й про відновлення ушкоджених екологічних утворень з метою попередження подальшого порушення екологічного балансу планети. Тільки здорова діяльність забезпечить досягнення в майбутньому стабільності планетарної екосистеми з оптимальними фізико-хімічними параметрами для існування людства.
Достатність ресурсів. Поняття включає як попередження вичерпності ресурсів корисних копалин виробничої сировини, так і зважене ведення господарства з урахуванням фінансових і матеріальних ресурсів країни, суспільства, окремих людей, не-задіяних ресурсів виробництва, матеріалів та інструментів, інтелектуальних ресурсів. Вихідна теза така: що більше яких-небудь ресурсів в активі конкретного структурного утворення (людини, суспільства, організації, регіону), то більше потенційних можливостей спрямування цих ресурсів на здоров’я. Нерозривний зв’язок здоров’я та екології зумовлений впливом на здоров’я людини природного й соціального оточення, у якому вона існує.
Додаток 2
Бенджамін Франклін і його система самовдосконалення
Бенджамін Франклін (1706-1790) — видатний американський мислитель, просвітитель, учений і суспільний діяч. У пору свого духовного самовизначення він вирішив досягти моральної досконалості. З цією метою юнак визначив 13 обов’язкових чеснот, до оволодіння якими йому потрібно прагнути: стриманість, мовчазність, дотримання порядку в речах і заняттях, рішучість, ощадливість, працьовитість, щирість, справедливість, помірність, охайність, спокій, цнотливість, скромність.
Б. Франклін не сподівався відразу опанувати всі чесноти, тож тренував їх по черзі. Він склав табличку, у якій кожного дня відзначав свої досягнення та промахи на шляху морального вдосконалення. Учений розробив систему, за допомогою якої намагався впровадити ці чесноти у своє повсякденне життя, за систему він узяв 13-тижневий план, який допомагав йому залишатися зосередженим на тому, що важливо. Щоб постійно залишатися зосередженим, Б. Франклін завів записник із 13 сторінок — по одній на кожну чесноту. Кожну сторінку він розлініяв так, що вийшло 7 стовпчиків (7 днів тижня). Потім провів 13 горизонтальних ліній (13 чеснот).
Б. Франклін вирішив присвячувати кожній по одному тижню. Він уважав, що коли буде фокусуватися на одній чесноті, то вона швидко стане звичкою. Після цього він планував переходити до іншої чесноти, наступного тижня — до наступної, і так доти, поки не оволодіє всіма. У перший тиждень увага Б. Франкліна була зосереджена на одній чесноті, а інші залишалися на Божу ласку. Він тільки позначав кожен вечір чорним кружечком порушення, зроблені протягом дня. Поступово кількість порушень скорочувалася, а особиста ефективність росла. Отже, працюючи над собою, Б. Франклін самовдосконалювався.
РОЗДІЛ 2. Фізична складова здоров’я
Додаток 3
Види фізичної активності для підліткового та юнацького віку
|
інтенсивність і спрямованість |
види рухової активності |
|
Помірна |
Ходьба зі швидкістю 4-6,5 км/год (ходьба в класі, школі, ходьба в магазин, вигулювання собаки, ходьба в школу та зі школи тощо); їзда на велосипеді зі швидкістю 9-16 км/год; плавання зі швидкістю 15-20 м/хв, веслування зі швидкістю 55-70 м/хв; робота на велотренажері з потужністю 0,9-1,5 Вт/кг; катання на ковзанах чи роликах зі швидкістю 8-10 км/год або 25-30 м/хв; ходьба на лижах зі швидкістю 6-6,5 км/год; гра у волейбол (без елементів змагання); гра в бадмінтон (парна гра); баскетбол (кидання м’яча в корзину); гімнастичні вправи; настільний теніс, теніс (парна гра); танці; гімнастичні вправи у швидкому темпі та з навантаженням; танцювальна аеробіка; аквааеробіка (стрейтчинг у воді); йога; бокс (тренування біля боксерської груші); бальні танці; різновиди народних танців; сучасні танці (дискотека) та інші види рухової активності помірної інтенсивності. |
|
Висока |
Біг зі швидкістю 6,5-10 км/год і більше; їзда на велосипеді зі швидкістю 16,5-21 км/год і більше; ходьба на лижах зі швидкістю 6-9 км/год і більше; катання на водних лижах, веслування зі швидкістю 80-95 м/хв і більше; робота на велотренажері з потужністю 1,6-2,3 Вт/кг; плавання зі швидкістю 30-50 м/хв; катання на ковзанах чи роликах зі швидкістю 15-16 км/год; теніс (одиночний); танці; гімнастичні вправи; гребля на байдарці; гірськолижний спорт; баскетбол (з елементами змагань); футбол; хокей (з елементами змагань); гірський і водний туризм; гандбол (командна гра); танцювальна аеробіка; степ-аеробіка; аквааеробіка; карате, дзюдо, джіу-джітсу; бокс (спаринг); боротьба (поєдинки); американський футбол; регбі; хокей на роликах, на траві; водне поло; водний баскетбол та інші види високої рухової активності. |
|
Для зміцнення м’язової системи |
Ранкова зарядка; вправи з власною вагою та опором свого тіла; присідання; рухова активність на ігровому майданчику; йога; гімнастика; стрибки на батуті; оздоровче плавання; елементи гірського туризму; атлетична гімнастика й інша рухова активність для зміцнення м’язової системи. |
|
Для зміцнення кісткової системи |
Оздоровчий біг; різні варіанти стрибків (через скакалку); види спорту, такі як гімнастика, баскетбол, волейбол, теніс, бадмінтон тощо; силове тренування з легким навантаженням і використанням ваги власного тіла; загальнорозвивальні вправи (віджимання від підлоги, присідання) та інша рухова активність для зміцнення кісткової системи. |
Додаток 4
Тест на патологію родимок ABCD
А — асиметрія. Родимки завжди круглі, якщо ж якась із них змінила форму й стала асиметричною — це серйозний привід звернутися до лікаря.
В — border, тобто край родимки. Краї нормальної, непатологічної родимки чіткі, обмежують її по колу. У разі переродження родимки краї втрачають чітку форму, зливаються зі шкірою або набувають вигляду щербин і наростів, з почервонінням шкіри навколо та лущенням, свербінням. За появи нечітких меж потрібно негайно звернутися до лікаря.
С — colour, тобто колір родимки. Нормальна родимка має однорідний коричневий або світло-бронзовий колір. У разі патології родимка набуває чорного, фіолетового, червоного, білого кольору або ж має кілька забарвлень. Це також один із факторів, який має насторожити.
D — діаметр родимки. Нормальна родимка є невеликою в діаметрі й не має властивості збільшуватися. Унаслідок патологічних процесів вона розростається в діаметрі. Тому якщо діаметр родимки понад 6 мм, потрібно обов’язково звернутися до лікаря.
Фактори патології родимок
Генетичний фактор. Ризик захворіти на меланому в найближчих родичів хворого з цим захворюванням зростає в 15 разів. Такі люди повинні ретельно оглядати родимки та звертатися до лікаря-онкодер-матолога в разі появи на шкірі найменших змін, не чекаючи, коли родимка на тілі стане небезпечною.
Ультрафіолетове випромінювання. Сонячні промені провокують утворення в родимках злоякісних клітин, що призводить до меланоми. Не можна надмірно захоплюватися засмагою, особливо з 10-00 до 16-00. Працюючи на городі або перебуваючи на сонці під час прогулянки, потрібно захищати тіло від прямих сонячних променів вільним одягом з довгими рукавами з натуральних тканин, одягати головний убір.
Механічний фактор. Якщо родимка зазнає постійного механічного впливу й тертя одягом, бретелями, резинкою, то є велика ймовірність того, що вона може переродитися на злоякісну. Родимки на небезпечних місцях потрібно видаляти в онкодерматолога.
Хімічний фактор. Постійна взаємодія родимки з хімічними речовинами — наприклад під час роботи з мийними засобами або хімічними реагентами — також спричиняє постійне подразнення родимки та, як наслідок, може спровокувати меланому.
Як уберегти себе від розвитку раку шкіри. Є кілька правил, виконуючи які, можна убезпечити себе від розвитку меланоми.
1. Постійно оглядайте родимки, звертаючи увагу на колір і форму. За будь-яких деформацій чи зміни кольору терміново звертайтеся до лікаря.
2. Захищайте своє тіло від потрапляння на нього прямих сонячних променів. Засмагати найкраще в ранкові й вечірні години, коли промені сонця ковзають і сонце не таке агресивне. Темний колір родимки притягує промені, які активно провокують переродження родимки в злоякісну.
3. Для видалення родимки звертайтеся тільки до лікаря.
Додаток 5
Хімічний склад та енергетична цінність основних харчових продуктів (у перерахуванні на 100 г їстівної частини продуктів)
РОЗДІЛ 3. Психічна й духовна складові здоров’я
Додаток 6
Поради, які допоможуть підвищити самооцінку
1. Змініть своє життя на краще. Навчіться поважати й любити себе, тоді життя й стосунки з людьми стануть більш гармонійними й щасливими.
2. Відкрийте себе для себе. Для цього складіть список своїх чеснот (можете звернутися за допомогою до своїх рідних чи близьких, друзів). Уважно його прочитайте. І зрозумієте, що ви саме така людина, як там написано!
3. Навчіться себе любити. Відверто дайте собі відповідь, чи подобаєтеся ви собі. Погляньте на себе в дзеркало й усміхніться, зробіть собі комплімент із списку своїх чеснот. Сприймайте себе такими, якими ви є!
4. Будьте впевненими у своїх діях. Ця впевненість принесе вам успіх і визнання оточення.
5. Чітко сформулюйте свою мету, мрію та пріоритети. (Наприклад: «хочу стати сміливим (сміливою)», «хочу започаткувати свій бізнес», «хочу придбати квартиру» тощо).
6. Згадайте про свою нереалізовану мрію. А тепер подумайте про шляхи її втілення й дійте впевнено та цілеспрямовано!
7. Простежте, як ви звертаєтеся до себе: «Це моя вина», «Я мушу все зробити». Замініть такі фрази іншими: «Я не в змозі переробити всіх справ», «Мені потрібен час і на себе», «У когось свої погляди, я їх поважаю, але я маю іншу думку».
8. На всі життєві проблеми реагуйте не тільки розумно, а й стримано.
9. Не ставте перед собою завдань, які ви не зможете виконати.
10. Беріть лише на себе відповідальність за свої дії.
Додаток 7
Основні прийоми й умови формування волі
1. Самоаналіз своїх дій, вчинків, почуттів і помилок, для того щоб вони не повторювалися.
2. Суворий самоконтроль і самовимогливість до виконання запланованих завдань, програм, дотримання слова, обіцянок.
3. Цілеспрямовані вправи для тренування вольових якостей (предметом вольового завдання може бути самоорганізація на виконання навчальних завдань, досягнення спортивних результатів, вправи із саморегуляції, які ще більше примножують вольові якості).
4. Цілеспрямованість, самонавіювання в стані пасивного й активного життя.
Додаток 8
Відповідь на тест «Емоційні стани людини»
1 — відсутність емоцій, 2 — щастя, 3 — сором’язливість, 4 — презирство, 5 — смуток, 6 — нудьга, 7 — незадоволення, 8 — гнів, 9 — підступність.
Додаток 9
Загальні властивості характеру
До загальних властивостей характеру належать:
сила характеру — людина з таким характером уміє домагатися поставлених цілей, переборювати труднощі, відстоювати свої переконання, розвивати бурхливу діяльність, виявляти мужність;
слабкість характеру — виявляється в малодушності, нерішучості, нестійкості поглядів, поступливості, боягузтві;
оригінальність характеру — індивідуальна своєрідність людини, що різко вирізняє її з-поміж інших, наприклад підвищена чутливість, зайва замкнутість тощо;
цілісність характеру — це погодженість ставлення людини до різних явищ життя, єдність слова й дії;
твердість характеру означає послідовність, завзятість у досягненні мети, відстоюванні поглядів тощо.
Більшість рис характеру можна об’єднати в такі групи:
емоційні (запальність, пристрасність, ніжність, пригніченість, оптимізм);
моральні (чесність, колективізм, усвідомлення громадського обов’язку, відповідальність, чуйність, уважність);
вольові (рішучість, наполегливість, мужність, самовладання, витримка, цілеспрямованість, активність, сміливість, ініціативність, упевненість, терплячість).
Вирішальне значення в характері людини мають морально-вольові властивості, що, як і більшість інших, формуються поступово в процесі пізнання та практичної діяльності.
Існує безліч інших рис характеру, які можуть належати як до негативних (злісність, гордовитість, егоїзм, ревнощі, жадібність, заздрість, жорстокість), так і до позитивних (доброта, лагідність, альтруїзм, довірливість, щедрість, доброзичливість, милосердя, порядність, оптимізм).
РОЗДІЛ 4. Соціальна складова здоров’я
Додаток 10
Параметри, які потрібно враховувати при спілкуванні
1. Сприймання людини людиною. Перше враження на нас справляє зовнішність людини, з якою ми спілкуємося. Сприймання зовнішності відбувається в такому порядку: волосся; взуття; обличчя: очі, брови, губи, вуха, ніс, чоло; руки; одяг
2. Обмін інформацією. Тут суттєвими є такі проблеми:
• Скільки інформації варто давати співбесідникові? Краще давати інформацію меншими порціями й спостерігати за реакцією партнера. Тоді легше встановити міру необхідної інформації.
• У якій формі подавати інформацію? Інформація може передаватися за допомогою слів, інтонації, міміки, пантоміміки, сигналів, символів; форма передавання інформації ще залежить від типу спілкування.
• Важливою є також проблема вибору часу, місця, умов, обставин, у яких відбувається спілкування.
3. Обмін впливами, діями, спільна діяльність партнерів. Ефективне спілкування потребує взаєморозуміння в партнерській взаємодії. Партнери надихають одне одного, створюють хороший настрій, емоції тощо. Вони здатні також викликати інтерес, захопленість або ж, навпаки, відразу до певних ідей, речей, дій, явищ тощо.
Додаток 11
Витяг із Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) і соціальний захист населення»
Стаття 9
Відомості про зараження тієї чи іншої особи вірусом імунодефіциту людини або захворювання на СНІД становлять службову таємницю, що охороняється законом. Передача таких відомостей дозволяється тільки законним представникам особи, медичним закладам, органам прокуратури, слідства, дізнання, суду й іншим органам і особам, передбаченим законодавством.
Стаття 16
Інфіковані вірусом імунодефіциту люди та хворі на СНІД зобов’язані:
• уживати заходів щодо запобігання поширенню інфекції, передбачених інструкцією та запропонованих лікарем;
• повідомити осіб, які були з ними в статевих контактах до реєстрації факту інфікова-ності, про можливість їхнього зараження.
Стаття 18
Не допускається відмова в прийнятті до лікувальних закладів, у наданні невідкладної медичної допомоги, ущемлення інших прав осіб на підставі тільки того, що вони є вірусоносіями або хворими на СНІД, так само як ущемлення прав рідних і близьких інфікованого.
Окрім загальних прав і свобод, ВіЛ-позитивні діти мають також право на:
• відшкодування збитку, пов’язаного з обмеженням їхніх прав, що мало місце внаслідок поширення інформації про факт зараження цих осіб вірусом імунодефіциту людини;
• безкоштовне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого наявного в них захворювання, засобами особистої профілактики й на психологічно-соціальну підтримку;
• безоплатний проїзд до місця лікування й у зворотному напрямку за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення на лікування;
• користування ізольованою житловою кімнатою.
Додаткові права, передбачені для батьків віл-позитивних дітей або для осіб, що їх замінюють:
• спільне перебування в стаціонарах із дітьми віком до 14 років зі звільненням від роботи й оплатою допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;
• збереження за одним із батьків, у випадку його звільнення з роботи у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 16 років, безперервного виробничого стажу, за умови повернення на роботу по досягненні дитиною 16-річного віку;
• матері, що мають ВІЛ-позитивних дітей у віці до 16 років чи хворих на СНІД, мають право на одержання щорічної відпустки в літній або інший зручний час. У випадку відсутності матері й виховання такої дитини батьком або іншою особою це право надається зазначеним особам.
Додаток 12
Про заходи, що проводить Усеукраїнська екологічна ліга
Усеукраїнська екологічна ліга, Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» і Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» проводять всеукраїнську громадську природоохоронну кампанію «Батарейкам — утилізація!».
Основним завданням кампанії є інформування населення про необхідність правильного поводження з використаними хімічними джерелами струму, зокрема батарейками, і залучення небайдужих громадян до збирання таких відходів для подальшої їх утилізації.
Оскільки жоден український завод не має ліцензії на утилізацію використаних джерел струму, компанія «Сігмас Еколоджі» транспортує зібрані батарейки у Францію на завод компанії Tredi SA, яка спеціалізується на утилізації небезпечних хімічних відходів і є однією з провідних у Європі, має всю необхідну для цього документацію та значний досвід роботи.
Кампанія «Батарейкам — утилізація!» проводиться з 2012 р., і за цей час було встановлено 518 контейнерів у всіх регіонах України та зібрано понад 14 т використаних батарейок.
Для того щоб дізнатися, чи є поблизу місця вашого проживання пункт збирання використаних батарейок, зверніться до Інтернету та знайдіть карту вашого міста з позначеними місцями розміщення контейнерів.
Щоб самостійно розпочати збирання використаних батарейок, вам необхідно заповнити відповідну заявку та надіслати скан-копію (з підписом керівника та печаткою організації) на електронну адресу: vel@ecoleague.net.
Додаток 13
Екологічні проблеми людства
Сьогодні, як ніколи раніше, природні екосистеми та біологічне різноманіття опинилися під серйозною загрозою. Про це свідчать, зокрема, такі дані.
• Майже 50 тис. біологічних видів вимирають щороку. Уперше в історії нашої планети один окремий вид — людина — став могутнім чинником руйнування та знищення екосистем.
• Ліси (передусім тропічні), а також інші природні екосистеми знищуються або пошкоджуються через сільськогосподарську діяльність, розвиток транспорту, розростання міст, відведення стоку річок для зрошення полів та інші види забруднення повітря, ґрунтів і води.
• Кількість видів птахів у всьому світі зменшується, а чверть усіх ссавців — під загрозою вимирання. Упродовж еволюції рослинні й тваринні види виникали й зникали. Деякі залишилися відносно незмінними, інші змінювалися, утворюючи нові види, або розділилися на підвиди. Кліматичні зміни, зокрема льодовиковий період, імовірно, спричинили появу та розповсюдження підвидів, які поширені в європейському регіоні. За винятком основних геологічних або космічних подій (на зразок виверження вулканів або падіння метеоритів), зникнення та поява нових видів зазвичай відбуваються поступово та протягом тривалого часу.
Упродовж останніх 10 тис. років відбулися значні зміни в довкіллі, спричинені людською діяльністю. Можна стверджувати, що нині немає такого місця в Європі, яке б розташовувалося нижче 2 000 м над рівнем моря та не було змінене людиною в той чи інший спосіб. Вплив людської діяльності викликає радикальні зміни в навколишньому середовищі. Багато з цих змін відбуваються занадто швидко, щоб види могли пристосуватися до них. І саме це призводить до зменшення кількості видів рослин і тварин, що прогресує. З глобальної точки зору можна стверджувати, що на сьогодні саме в Європі зникло набагато більше видів, ніж в інших частинах світу. Наприклад, 80-90 % загальної площі Європи колись було вкрито лісами. Нині вони займають лише 30 % площі, до того ж це переважно штучні лісосмуги.
Річки також зазнають значного антропогенного впливу. Регулювання стоку річок, зміна русел, меліоративні роботи в заплавах та осушення боліт створюють загрозу їх існуванню. Велика кількість болотистих місцевостей і торф’яних боліт поступово зникає. Піренейський півострів, наприклад, утратив майже 60 % своїх заболочених територій. Майже 6 % площі Європейського континенту охороняється, але вжиті заходи не всюди є ефективними.
На сьогодні перебувають або знаходяться під загрозою вимирання: майже 53 % видів риб, 45 % рептилій, 40 % птахів, 40 % ссавців і 21 % (від 12,5 тис. видів) вищих рослин. Знищення природного середовища, існування, забруднення та виснаження ґрунтів, надлишкове споживання природних ресурсів, проникнення екзотичних видів уважають основними загрозами біологічному різноманіттю.
Додаток 14
Цілі сталого розвитку
У вересні 2015 р. 193 держави - члени ООН на саміті зі сталого розвитку в Нью-Йорку одностайно ухвалили нову глобальну програму сталого розвитку, що містить 17 цілей, яких світ має досягнути до 2030 р.
1. Подолати бідність у всьому світі та в усіх її проявах.
2. Подолати голод, досягти продовольчої безпеки й поліпшити харчування та сприяти збалансованому розвитку сільського господарства.
3. Забезпечити здоровий спосіб життя та сприяти добробуту всіх людей, незалежно від віку.
4. Забезпечити для всіх інклюзивну освіту, рівноправний доступ до якісної освіти та сприяти можливості навчатися протягом усього життя.
5. Досягти тендерної рівності шляхом розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат.
6. Забезпечити доступність і збалансоване використання водних ресурсів і послуги у сфері санітарії.
7. Забезпечити для всіх мешканців планети можливість використання недорогих, надійних, збалансованих і сучасних джерел енергії.
8. Стимулювати стале, інклюзивне та збалансоване економічне зростання, повну та продуктивну зайнятість і гідні умови праці для всіх людей.
9. Створити життєстійку інфраструктуру, поширювати інклюзивну й збалансовану індустріалізацію та заохочувати інновації.
10. Зменшити нерівність у країнах і між ними.
11. Зробити міста й інші населені пункти інклюзивними, безпечними, життєстійкими та збалансованими.
12. Забезпечити впровадження моделей збалансованого споживання та виробництва.
13. Ужити термінових заходів для боротьби зі зміною клімату та її наслідками.
14. Забезпечити збереження та збалансоване використання ресурсів океанів, морів і морських екосистем для їх збалансованого розвитку.
15. Забезпечити захист і відновлення наземних екосистем і сприяти їх збалансованому використанню, здійснювати збалансоване управління лісами, боротися з опустелю-ванням, зупинити процес деградації земель і забезпечити їх відновлення, а також зупинити втрату біорізноманіття.
16. Сприяти формуванню мирних і недискримінаційних спільнот для збалансованого розвитку, забезпечити всім людям доступ до правосуддя та створити ефективні, підзвітні й інклюзивні органи влади на всіх рівнях.
17. Зміцнити засоби впровадження й активізувати глобальне партнерство для реалізації цілей збалансованого розвитку.
Це матеріал з підручника Основи здоров'я 9 клас Поліщук