mozok.click » Всесвітня історія » Наполеонівські війни та їхні наслідки
Інформація про новину
  • Переглядів: 17833
  • Автор: admin2
  • Дата: 11-06-2017, 21:26
11-06-2017, 21:26

Наполеонівські війни та їхні наслідки

Категорія: Всесвітня історія

1. Який характер мали війни, які вела Франція на початку революції? Чому?

2. Американський історик міжнародних відносин Дж. Рей так висловився щодо ідеалів Великої французької революції кінця XVIII ст.: «Революція стала експансіоністською. Французи були переконані, що їхні ідеали занадто добрі і занадто важливі, щоб обмежувати їх прояв однією державою». Поясніть, як це відображалося в зовнішньополітичному курсі Франції періоду революції.

3. Яку роль відігравав Наполеон Бонапарт у реалізації експансіоністського курсу Франції на міжнародній арені?

 

1. Війни періоду Консульства

У зовнішньополітичній діяльності Наполеона в період Консульства чільне місце посідала боротьба з другою антифранцузькою коаліцією (1798—1801 рр.), прагнення збільшити підвладні французам території і, використовуючи їхні ресурси, знищити свого головного супротивника — Велику Британію. Війна з другою коаліцією завершилася блискучою перемогою Наполеона. Стрімко й неочікувано для австрійців здолавши Альпи, 14 червня 1800 р. він ущент розгромив їх під селищем Маренго.

 

Наполеонівські війни — поняття, яким визначають війни, що вела Франція та її союзники в періоди Консульства (1799—1804 рр.) та Імперії Наполеона I Бонапарта (1804— 1814, 1815 рр.) проти коаліцій європейських держав.

 

За підписаним 1801 р. Люне-вільським миром Австрію було витіснено з Італії, і вона погодилася визнати кордони Франції за лівим берегом Рейну. За Ам’єнським миром із Великою Британією, Франція повернула свої володіння у Вест-Індії, але залишила Єгипет. У війні встановився тимчасовий перепочинок, але через рік бойові дії відновилися. У союзі з Наполеоном виступала Іспанія, за допомогою флоту якої він збирався підкорити Велику Британію. У 1802 р. Франція захопила П’ємонт в Італії, а в 1803 р. підкорила Швейцарію.

Наполеонівські війни, які розпочалися в Європі в період Консульства, хронологічно продовжували війни Великої французької революції кінця XVIII ст., проте відрізнялися за своїм характером. Незважаючи на загарбницький характер, вони сприяли поширенню революційних ідей та руйнуванню «старого порядку». Вони велися в інтересах французької буржуазії, яка прагнула закріпити свою перевагу в континентальній Європі. Головними противниками Франції в наполеонівських війнах були Велика Британія, Австрія та Росія.

 

2. Війни періоду Першої імперії

У серпні 1805 р. сформувалася третя антифранцузька коаліція (1805 р.). На відміну від попередніх, своєю метою вона проголосила не боротьбу з революційною Францією, а опір загарбницькій політиці Наполеона I. Останній, у свою чергу, збирався завдати головного удару Великій Британії. Із цією метою Наполеон готував велику армію вторгнення. Однак спочатку він вирішив вивести з гри слабку Австрію, і рушив туди зі своїми основними силами. 20 жовтня 1805 р. в битві біля міста Ульм на Дунаї він примусив капітулювати головну австрійську армію. Однак майже одночасно із цією перемогою французи зазнали поразки. 21 жовтня 1805 р. в найбільшій морській битві XIX ст. біля мису Трафальгар, неподалік Гібралтарської протоки, об’єднаний французько-іспанський флот був майже повністю знищений британською ескадрою адмірала Гораціо Нельсона.

У листопаді 1805 р. Наполеон переможним маршем увійшов до Відня. На допомогу австрійцям прийшла російська армія. 2 грудня 1805 р. під Аустерліцем (територія сучасної Чехії) відбулася «битва трьох імператорів». Наполеон I вщент розгромив об’єднану армію австрійського імператора Франца II та російського імператора Олександра І. Унаслідок цього третя антифранцузька коаліція розпалася. У 1806 р. Наполеон I примусив Франца II зняти із себе титул імператора Священної Римської імперії німецької нації. Відтепер підвладні Францу II землі називалися Австрійською імперією, а він сам став імператором Францом І.

У липні 1806 р. Наполеон I створив із 16 південнонімецьких держав Рейнський союз під своєю протекцією. Це прискорило появу четвертої антифранцузької коаліції (1806—1807 рр.). Наполеон діяв швидко й рішуче. 14 жовтня 1806 р. відбулися дві вирішальні битви під Ієною та Ауерш-тедтом, у яких його війська знищили прусську армію. 27 жовтня 1806 р. Наполеон урочисто вступив до Берліна.

21 листопада 1806 р. в Берліні імператор французів підписав декрет про Континентальну блокаду, за яким залежним від нього й союзним країнам заборонялося торгувати, підтримувати поштові та інші зв’язки з Великою Британією. Порушникам заборони загрожувала конфіскація майна. Однак ця заборона більше зашкодила торгівлі французів, ніж британців.

 

 Капітуляція Ульма. 1815. Художник Шарль Тевенен

 

Трафальгарська битва. 1822. Художник Вільям Тернер

 

Які почуття, на вашу думку, мали викликати картини у глядача?

 



Із Берлінського декрету про Континентальну блокаду (21 листопада 1806 р.)

1.    Британські острови оголошуються в стані блокади.

2.    Будь-яка торгівля і будь-які зв'язки з Британськими островами заборонені.

3.    Будь-який англійський підданий, якого б звання й стану він не був, знайдений у володіннях, зайнятих нашими або союзними військами, оголошується військовополоненим...

7. Будь-яке судно, що прямує з Англії або її колоній, або заходило туди після оприлюднення цього декрету, не буде прийнято жодним портом.

 

1. У чому сутність Континентальної блокади?

2. Як ви вважаєте, чи були ефективними заходи Континентальної блокади?

 

На території Східної Пруссії Наполеон зустрівся з російською армією. Кровопролитні битви біля Пултуська (26 грудня 1806 р.) і Прей-сіш-Ейлау (7—8 лютого 1807 р.) не виявили переможця. Лише в битві під Фрідландом (14 червня 1807 р.) імператор французів здобув перемогу над російською армією. За укладеним 25 червня 1807 р. тут Тільзитським миром Росія була вимушена визнати всі завоювання Наполеона в Європі, укласти з ним союз і приєднатися до Континентальної блокади. Із польських земель, отриманих Пруссією за поділами Речі Посполитої, Наполеон створив залежне від Франції Варшавське герцогство.

У 1808 р. наполеонівська армія підкорила Іспанію. Її новим королем став брат Наполеона Жозеф Бонапарт. Проте іспанці не підкорилися та розпочали запеклу партизанську війну з французами. Історик Є. Тарле в книзі «Наполеон» писав: «Ніхто у світі не знав тоді, що саме ці “голодранці” (так Наполеон презирливо називав іспанців) першими почнуть копати ту прірву, до якої судитиметься впасти великій наполеонівській імперії».

 

Франція за доби Першої імперії

 

 

Навесні 1809 р. Англія та Австрія створили п'яту антифранцузьку коаліцію (1809 р.). Проіснувала вона недовго: французи розгромили австрійців у битвах під Ашперном (22 травня 1809 р.) і Ваграмом (5 липня 1809 р.), зайняли Відень. Переможена Австрія погодилася сплатити Наполеону контрибуцію та приєднатися до Континентальної блокади. Після цього коаліція розпалася.

На початок 1810 р. під владою Наполеона опинилася значна частина Європи. Навколо кордонів Франції існували держави, залежні від неї, і ті, якими правили родичі Наполеона. У той самий час через існуючі суперечності постійно погіршувалися відносини Франції з Росією. На думку імператора, саме Росія була головною перешкодою для встановлення ним повного контролю над Європою.

 

3. Вторгнення Наполеона до Російської імперії

Похід до Росії розпочався в червні 1812 р. та одразу склався невдало для імператора. Розгромити російські армії окремо, як планувалося, він не зміг, і біля Смоленська вони об’єдналися. Уникаючи вирішальної битви, командувач російської армії Михайло Кутузов заманював французів у глиб країни.

 

Відхід Наполеона з Росії взимку 1812 р. 1863. Художник Адольф Нортен

 

Як картина передає трагізм подій зими 1812 р. у Росії для французької армії?

 


7 вересня 1812 р. під Бородином відбулася битва, яку Наполеон вважав своєю перемогою, оскільки росіяни відступили й залишили Москву. Проте Москва стала пасткою для французів. Зайнявши її, Наполеон так і не дочекався від російського імператора укладання бажаного миру. Із настанням холодів він залишив спалене місто й рушив спустошеним раніше шляхом додому. Переслідування російських військ, напади партизанів і нестерпні морози перетворили відступ французів на повільну загибель.

Зрозумівши, що врятувати армію неможливо, Наполеон залишив її і рушив до Парижа. Поразка французької армії в Росії стала вирішальним чинником, який призвів до краху імперії Наполеона.

 

Російську кампанію 1812 р. Наполеон називав «польською війною», оскільки більшість битв відбувалися на колишній польській території, і її успіх неминуче порушив би питання відновлення Речі Посполитої. Дійсно, для місцевих жителів кордон, який перетнула «Велика армія» імператора, нещодавно був історичним кордоном між Литвою і Польщею. Перед Наполеоном був вибір: заручитися підтримкою місцевого населення, звільнивши кріпаків й активізувавши австрійські настрої перспективою відновлення Речі Посполитої, або обмежитися суто військовою кампанією проти російського імператора. Він вирішив вибрати останнє — і заплатив за свій вибір величезну ціну.

 

Повертаючись із Росії, Наполеон зупинився у Вільно (сучасний Вільнюс). У бесіді зі своїм міністром закордонних справ Маре імператор

на його запитання: «А як армія?» — відповів: «Армії немає!» Після цього він додав відому фразу: «Від великого до кумедного лише один крок».

Провал російської кампанії викликав зростання антинаполеонів-ських настроїв у державах Європи й сприяв формуванню нової антифран-цузької коаліції. Боротьба за майбутнє континенту увійшла у вирішальну фазу.

 

Висновки

Тривалий період наполеонівських війн, що охоплювали в цей час Європу, завершився поразкою для Наполеона. Однак, ця доба не минула без наслідків для континенту. Європейське суспільство докорінно змінилося. Залишки «старого порядку» у Західній та Центральній Європі значно послабилися. Одночасно з цим зазнала повного провалу спроба Наполеона «перекроїти» Європу і здійснити її насильницьку уніфікацію.

Навпаки, наполеонівські війни дали поштовх розвитку на континенті національної ідеї, особливо в Німеччині та Італії. Ідеї Великої французької революції кінця XVIII ст., які поширювалися в цей період Європою, сприяли формуванню в її країнах національного громадянського суспільства.

 

Запитання і завдання

1. Із якою антифранцузькою коаліцією вів боротьбу Наполеон у період Консульства?

2. Дайте визначення поняття «наполеонівські війни».

3. Хто командував британською ескадрою у Трафальгарській битві?

4. Яку битву називають «битвою трьох імператорів»?

5. Коли відбувся похід Наполеона до Росії?

6. Чим завершилася російська кампанія Наполеона?

7. Які зовнішньополітичні завдання завдяки війнам у Європі прагнув вирішити Наполеон у період Консульства? Чи вдалося йому це? Поясніть свою думку.

8. Визначте зовнішньополітичні завдання, які завдяки війнам прагнув реалізувати Наполеон у період Першої імперії.

9. Чому Наполеон здійснив похід до Росії? Пізніше, згадуючи свої поразки й перемоги, колишній імператор визнав, що російська кампанія 1812 р. була його найбільшою помилкою. Як ви вважаєте, чому?

10. Прослідкуйте за картою розгортання наполеонівських війн у періоди Консульства та Першої імперії, розкажіть про їх перебіг.

11. Складіть у зошиті план пункту параграфа «Війни періоду Першої імперії» та підготуйте розповідь за ним.

12. Складіть у зошиті хронологічну таблицю подій наполеонівських війн.

13. Об'єднайтеся в малі групи та обговоріть характер і результати наполеонівських війн.

14. Наполеон колись іронічно зауважив: «Усі імперії гинуть від нестравлення». Як це твердження, на вашу думку, характеризує результати наполеонівських війн?


Практичне заняття

Утвердження принципів громадянського рівноправ'я:

від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона

 

1. Що таке громадянське рівноправ'я?

2. Коли і як було прийнято «Декларацію прав людини і громадянина»?

3. Як «Декларація прав людини і громадянина» втілювала у своїх положеннях принципи громадянського рівноправ'я?

4. Коли і за яких історичних обставин з'явився «Цивільний кодекс» Наполеона?

5. Яке відображення знайшли принципи громадянського рівноправ'я в «Цивільному кодексі» Наполеона?

6. Наведіть факти, що свідчать про утвердження принципів громадянського рівноправ'я у Франції в період між появою «Декларації прав людини і громадянина» та «Цивільного кодексу» Наполеона.

 

Мета: на підставі здобутих знань та аналізу підготовлених повідомлень визначити прояви утвердження принципів громадянського рівноправ'я у Франції від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона; переконатися у важливості принципу громадянського рівноправ'я для розвитку суспільного життя.

 

Завдання для підготовки до практичного заняття

(теми розподіляє вчитель)

1. Підготувати повідомлення за темою «Утвердження принципів громадянського рівноправ'я у Франції: від "Декларації прав людини і громадянина" до "Цивільного кодексу" Наполеона».

2. Підготувати есе за питанням «Чому принцип громадянського рівноправ'я важливий для розвитку суспільного життя».

 

Хід роботи

1. Об'єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідомлень і есе та обговоріть результати роботи над ними.

2. Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.

3. Презентуйте найкращі з підготовлених до уроку повідомлень та есе класу.

4. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Гісем, Мартинюк (поглиблений рівень)

 






^