mozok.click » Світова література » Йоганн Вольфґанґ Ґете — видатний німецький і європейський поет-просвітитель
Інформація про новину
  • Переглядів: 513
  • Автор: admin
  • Дата: 21-01-2018, 09:46
21-01-2018, 09:46

Йоганн Вольфґанґ Ґете — видатний німецький і європейський поет-просвітитель

Категорія: Світова література

1. Пригадайте, що ви знаєте про Й. В. Ґете з курсу зарубіжної літератури 5-8-х класів. Які враження у вас залишилися після прочитання його поезії «Нічна пісня подорожнього»?

2. Розгляньте портрет письменника. Як ви можете охарактеризувати цю людину?

3. Прочитайте висловлювання видатного німецького поета Генріха Гейне про Й. В. Ґете: «Його зовнішність була так само значущою, як слово в його творах, і постать була так само гармонійною, світлою, радісною, шляхетною, пропорційною, і за ним, як за античною статуєю, можна було вивчати грецьке мистецтво. Очі були спокійні, як погляд божества... Час укрив його голову снігом, але не зміг схилити її. Він продовжував тримати її гордо й високо, а коли говорив, то здавалося, що йому дано можливість пальцем указувати небесним зорям шлях, яким вони мають рухатися.» Висловіть свою думку щодо прочитаного.

 

Життєвий і творчий шлях Йоганна Вольфґанґа Ґете

В автобіографічній книзі «Поезія і правда» Ґете писав про своє народження: «28 серпня 1749 року, опівдні, з дванадцятим ударом дзвона, я з’явився на світ у Франкфурті-на-Майні. Розташування сузір’їв сприяло мені...» Поет був переконаний, що це впливає на долю, і у Всесвіті кожному судилося своє особливе місце.



Майбутній письменник йоганн Вольфґанґ Ґете з’явився на світ у родовитій та заможній бюргерській родині. Батько його йо-ганн Каспар був юристом, вимогливою, неемоційною, але чесною людиною. Від нього синові передався потяг до знань. Мати прищепила своєму синові любов до творчості, вона була для хлопця прикладом сердечної теплоти й мудрості.

У родині багато уваги приділяли вихованню дітей та розвитку їхніх здібностей. Юнак володів кількома іноземними мовами, вивчав художню літературу, історію, природничі науки, музику та малювання. До речі, перську мову він опанував у 60 років! Поет завжди прагнув якомога продуктивніше провести свій день. Зокрема, його обов’язковим заняттям було читання, а щоденна норма становила 80 сторінок книжки.

Дослідники його творчості стверджують: Ґете сміливо міг сказати, що він сам себе створив, адже відомо, що народився він кволою дитиною, зростав дуже хворобливим і навіть змушений був через недугу залишити університет. Однак у студентські роки Ґете відкрив для себе філософію природи Спінози. Нідерландський філософ стверджував, що природа обдарувала людину всім, щоб та могла протистояти хворобам, моральному злу, дурості, залежності від згубних інстинктів. Захопившись цією філософією, юнак почав працювати над формуванням своєї особистості й досяг блискучих результатів.

Початок творчого шляху Ґете пов’язаний з літературним рухом, представники якого виступали під девізом та назвою «Буря і натиск». Ці поети й драматурги йменували себе «штюрмера-ми» — від німецької назви Sturm und Drang. Вони проголосили культ свободи, генія, природи.

Роман «Страждання юного Верте-ра» (1774), написаний у Веймарі, де Ґете за наполегливою вимогою батька

стажувався в імперському суді, уславив автора не тільки в Німеччині, а й у всій Європі. Митець одним із перших виголосив світові свої ідеї: гідність людини не в її предках, не в майновому стані, а в ній самій — в її особистості, її таланті, інтелекті та вчинках.

1775 року Ґете запросили до Карла Авґуста, герцога Саксен-Веймар-Ейзенахського. Письменник став першим міністром герцога, дістав титул таємного радника. Потім, переконавшись, що це було утопією, Ґете поступово обмежує свою державну службу, залишаючи за собою лише театр і навчальні заклади.

1786 року Ґете їде з Веймара й два роки проводить в Італії. Він захоплено милується творами античного та ренесансного мистецтва, пробує себе в живописі. Відмовившись від бунтарства ранніх років, він вбачає мету своєї творчості в мирному пропагуванні просвітницьких ідей. У творчості Ґете після повернення з Італії відбилися нові естетичні погляди, що їх дослідники визначають як веймарський класицизм. Поет тепер віддає перевагу класичним формам античного мистецтва, він стриманий у вираженні своїх ідей. У Веймарі поет знайомиться із Шиллером, і відтоді починається дружба двох видатних митців. Ґете стає директором придворного Веймарського театру. Він ініціює відродження літературної балади й пропонує другові позмагатися в цьому жанрі. 1797 рік дістав назву «року балади».

Ґете прожив тривале життя (83 роки), був переважно у чудовій фізичній формі, багато працював, вирізнявся здоров’ям духу.

УС. Уже на початку XIX ст. Ґете був широко відомий в Україні. 1827 року його обрали почесним членом Ради Харківського університету.

Тарас Шевченко називав Ґете «великим», знав і любив його твори, особливо «Фауста». Невтомним популяризатором Ґете був І. Франко, який переклав багато його поезій, кілька частин «Фауста».

Перший повний переклад «Фауста» українською мовою зробив М. Лукаш.

2016 року сучасний український письменник Юрій Андрухо-вич був нагороджений медаллю Ґете-інституту за переклади текстів німецьких поетів українською мовою.


ЛК. Твори Ґете поклали на музику багато визначних композиторів світу: Л. ван Бетховен (увертюра «Еґмонт»), Ш. Ґуно (опера «Фауст»), Ф. Шуберт («Ґретхен за прядкою»), Р. Шуман (ораторія «Сцени з Фауста») та ін.

Твори Ґете не раз було екранізовано. Фільм кінорежисера О. Сокурова «Фауст», знятий німецькою мовою за участі європейських акторів, здобув найвищу нагороду на Венеціанському кінофестивалі 2011 року — «Золотий лев».

«Вільшаний король»: міфологічний зміст образів твору

«Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти»,— писав й. В. Ґете. Це висловлювання могло би бути девізом усієї творчості поета.

Написати баладу «Вільшаний король» Ґете надихнула данська народна пісня «Дочка короля ельфів», а також античні міфи й середньовічні перекази.

У такій фантастичній формі було відтворено забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, таємничими міфічними істотами, втіленням яких є ельфи.

Розширюємо світогляд

Ельфи — це духи повітря, природи, які можуть жити на деревах, люблять танцювати й заворожувати людей. Ельфи бувають світлі (добрі) й темні (злі), у них є свої королі, свої володіння, межі яких не можна порушувати.

ТЛ. Балада — це жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом.

У баладі зазвичай ідеться про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.

Балади є історичні, міфологічні, ліричні, трагедійні, розбійницькі, сімейно-побутові, моторошні.

Баладу Ґете «Вільшаний король» написано в традиціях моторошної похмурої балади.

Образ лісового короля споріднений з поширеним в українських народних казках та легендах образом лісовика.

Порівняно з попередніми творами поета, де природа виступає благодатною і життєдайною силою, у баладі «Вільшаний король» вона стає втіленням таємничих сил, невідомих і ворожих

людям. Саме тому реалістичний план оповіді (повернення батька із сином додому) накладається на фантастично-міфологічний (поява вільшаного короля), що і породжує трагізм, напруженість сюжету. Атмосферу тривоги, страху, лихих сил підкреслено також тим, що дія відбувається вночі, у лісі, де реальні предмети та явища набувають казковості, алегоризму.

У баладі тісно переплітаються реальний та ірреальний світи. Це відображення двох поглядів на той самий предмет чи явище: цар — туман, колихання гілля — заманювання вільшаного короля, дочки лісового царя — верби.

У баладі спостерігається драматичне зіткнення двох начал: життя і смерті, відчаю й надії, буденного та інтуїтивного. У цьому конфлікті беруть участь дитина й дорослий.

Батько й син по-різному сприймають світ. Дорослий чоловік не вірить у дива, його світосприйняття вирізняється врівноваженістю, поміркованістю, раціоналізмом. Він любить сина й усіляко намагається розвіяти його страхи. Дитина, навпаки, сповнена занепокоєння, страху, інтуїтивного відчуття впливу якихось невідомих сил.

У творі відбувається конфлікт вільшаного короля й малюка. Мовлення вільшаного короля сповнене містичної сили. Це неначе голос природи, яка може поглинути все навколо, навіть людину. З підтексту балади можна зрозуміти жорстокість «хвостатого Пана»: можливо, люди якось порушили його спокій, а ширше — природну гармонію.

Символічним є образ дитини. З тексту відомо, що в душі хлопчика існує конфлікт: невідома, таємнича сила природи і вабить його, і водночас жахає. Дитина уособлює людство, що не виробило гармонійних стосунків із природою, зі світом, із собою. Так літературознавці пояснюють трагічний фінал балади.

УС. Існує кілька перекладів балади Ґете «Вільшаний король» українською мовою.

Першим перекладачем твору був український мовознавець, греко-католицький священик й. Левицький. Пізніше переклади здійснили Б. Грінченко, П. Куліш, Д. Загул, М. Рильський.

Переклад П. Куліша вирізняється національною забарвленістю (автор використовує героїв національних міфів, слова розмовної української мови: «вітласта», «се», «царівни-вільхівни», «на вітті гойдати, коточка співати» тощо).

Особливо поетичним, естетично довершеним є переклад М. Рильського. Поетові вдалося зберегти німецьку специфіку твору й надати йому ознаки української балади.

Усі переклади мають різні назви. М. Рильський зберіг назву німецького оригіналу Erlkonig — «Вільшаний король», натомість інші, як-от Б. Грінченко, обрали узагальнювальну назву «Лісовий цар».

Хто їде під вітер нічною добою,

Синка на сідельці везе під полою?

Коня острогами раз по раз торкає,

Дитину до себе в тепло пригортає.

<...>

(Переклад П. Куліша)

Хто їде в негоду тим лісом густим?

То батько, спізнившись, і хлопець із ним.

Обнявши малого, в руках він держить,

його пригортає, його він пестить.

<...>

(Переклад Б. Грінченка)

А батько ще швидше — схопив його жах,

І стогне у нього син на руках.

Доїхав додому за кілька хвилин;

В руках уже мертвий лежав його син.

(Переклад Д. Загула)

За твердженням відомого українського перекладознавця В. В. Коптілова, історія українських перекладів балади й. В. Ґете «Вільшаний король» — це історія поступового, дедалі глибшого проникнення перекладачів у зміст і стиль славетного твору Ґете, дедалі повнішого оволодіння його своєрідною ритмікою.

Вивчати перекладений поетичний твір — значить дивитися на зміст очима перекладача, зрозуміти і його бачення теж.

Нове розуміння природи в Ґете

Природа у й. В. Ґете — це джерело та основа життя, діяльності та творчості, вона — Бог, утілення таємничих сил. Людина — дитя Природи, яка перебуває у вічному русі, постійно розвивається. Пошук гармонії з Природою, гармонії у світі — це творче завдання поета. Необхідно навчатися у Природи, причому не сліпо її наслідувати, а духовно єднатися з нею.

У баладі «Вільшаний король» природу подано у двох планах — реальному («час нічний», «вранішній туман», «вітер колише в гаю гілля», «верби сивіють в далині») та міфологічно-казковому, персоніфіковано-олюдненому («Король вільшаний он там стоїть! / Він у короні, хвостатий Пан», «— Мій тату, мій тату, яке страшне! / Як надить вільшаний король мене!», «— Мені, хлопче, люба краса твоя! / З неволі чи з волі візьму тебе я»).

У баладі показано зіткнення різних начал — природного і духовного, буття і небуття, людини і природи. Ґете вірив, що, потрапивши в полон до вільшаного короля, людство зможе збагнути таємничість і мудрість природи та спрямувати біг коня до світла, яке здолає ніч. Головне — не зупинятись у своїх пошуках і не зневажати таємниць природи й світу.

ЛК. Картина М. Врубеля «Пан» (див. с. 56) близька до балади Ґете «Вільшаний король» і може правити за ілюстрацію до неї.

1. Яким є сюжет балади?

2. Які події в баладі є реальними, а які — фантастичними?

3. Опишіть, якими ви уявляєте героїв балади зовні, у якому психологічному стані вони перебувають.

4. Як побудова балади підкреслює драматизм подій, емоційно напружений стан героїв та їхню боротьбу зі страшним?

5. До якого виду балад, на вашу думку, належить цей твір?

6. Як ви вважаєте, що спричинило загибель дитини?

7. Яким є віршовий розмір балади і як це впливає на сприйняття твору?

8. За допомогою словника з’ясуйте символічне значення образів вітру, верби, туману, ночі, стрімкого бігу коня, Пана.

9. Що, на вашу думку, «моторошне» в баладі, те, що може налякати читача?

10. Головну думку балади «Вільшаний король» літературознавці визначають по-різному. Як би визначили її ви й чому?

11. Які художні засоби використав Ґете у своєму творі?

«Травнева пісня» Ґете

За словами дослідника творчості й. В. Ґете Б. Шалагінова, після творчого перелому 1780-х рр. поет «убачав своє покликання в тому, щоб діяти у злагоді з природою і своїм особистим буттям, неначебто продовжувати природу. його «Травнева пісня» — своєрідний естетичний портрет поета. Ґете... чудовий лірик краєвиду, що завжди прагне обрати якусь віддалену і високу точку для огляду, тут постає перед нами в центрі природи, яка всміхається йому. Геніально прості засоби «освіжають». Природу охарактеризовано словами, що співвідносяться з людськими емоціями, і від цього емоції набувають ширшого змісту («Як радісно сяє / мені природа! / Як виблискує сонце! / Як сміються луки!»)».

Про що його «Травнева пісня»? Вона — і про весну, і про радість любові, і про величезне щастя того, хто здатен на щирі людські почуття. Биття молодого серця ніби зливається з голосами, багатобарвним сяйвом нового дня. Митець вбачав у природі здорове начало, першооснову, протиставляючи її дисгармонії сучасного йому суспільства.

1. Прочитайте поезію Й. В. Ґете «Травнева пісня» й поясніть своє розуміння назви, теми та ідеї твору.

2. Визначте характер ліричного героя вірша.

3. Якими, на ваш погляд, мають бути стосунки людини та природи?

Волелюбні мотиви та протистояння образів-персонажів у «Прометеї».

Образ Прометея

У другий період своєї творчості (1770-1775) й. В. Ґете звертається до міфічних образів, сюжетів, але надає їм суб’єктивного звучання, пронизує їх бунтарськими інтонаціями, ідеєю свободи й непокори.

Цю тематику іноді так і називають — «прометеївською» (вона була популярною в Європі практично упродовж усього XVIII ст.). Роботу над драмою, названою «Прометей», Ґете розпочав 1773 р. Роком пізніше поет написав однойменний гімн. Ґете вбачав у цій темі багатоманіття мотивів — творчої особистості, незалежності, людинолюбства, змісту людського життя тощо.

У цьому творі чи не найповніше виявилися волелюбні бунтарські настрої молодого Ґете.

Гімн «Прометей» побудований у формі монологу самого титана. Ґете зробив Прометея символом протесту проти змертвілих традицій та авторитетів, символом справжньої любові до людей,

підкреслюючи богоборчу енергію й духовну перевагу героя над його супротивниками.

Ну, тут я сиджу і формую Людей на свій образ —

Поріддя, що подібне до мене,

Щоб мучитися, щоб ридати,

Щоб втішатися, щоб радіти,—

І зневажати тебе,

Як я!

Водночас Прометей гнівно викриває владу богів (і земних, і небесних), сміливо кидаючи Зевсові звинувачення в самозакоханості, жорстокості та байдужості до людських страждань:

не знаю нікого біднішого Під сонцем, ніж ви, богове!

<...>

Тебе шанувати? Чому?

Може, зм’якшив ти колись Болі знедоленим?

Може, притишив колись Сльози настрашених?

(Переклад М. Бажана)


 

Автор закликає вірити в себе, у свої сили, як це робив один з улюблених його героїв — Прометей.

УС. Про привабливість ґетівського образу Прометея свідчить і звернення до нього видатного українського письменника І. Франка як перекладача.

У перекладі Франка Прометей має риси наполегливого, діяльного героя, який шукає однодумців серед тих, хто не прагне нездійсненних химер, а знаходить реальне підґрунтя існування та показує його іншим.

1. Хто такий Прометей? Що ви про нього знаєте з античних міфів?

2. Чого навчив людей Прометей?

3. Чому Ґете звернувся до тем античності, до «прометеївської» теми?

4. За що Прометей картає Зевса і в його особі — усіх богів, можновладців?

5. Якою є головна думка твору?

6. Чим вірш «Прометей» близький сьогоденню?

ЕК. Порівняйте уривки з твору «Прометей» у різних перекладах, висловіть свої уподобання та зробіть висновки.

Не знаю нікого біднішого Під сонцем, ніж ви, богове!

Нещедро ви живлите Данням офір І дихом молитов Вашу величність.

(Переклад М. Бажана)

...Не знаю я мізерніших,

Ніж ви, боги, у світі!

Злиденний має харч Величність ваша:

Має дим жертовний Та молитви дух.

(Переклад І. Франка)

Запам’ятайте. Й. В. Ґете вважають засновником сучасної німецької літератури, він був лідером романтичного руху «Буря і натиск». У галузі ботаніки письменник став засновником порівняльної морфології рослин.

Усвідомте на прикладах із життя письменника, що людина може створити себе сама, незалежно від несприятливих обставин, завдяки наполегливій праці над собою, самоосвіті, самовихованню. Потрібно бути небайдужим до долі своєї країни, свого народу, робити те, що зможеш, для їхнього добробуту.

Проаналізуйте твір Ґете «Вільшаний король» з точки зору жанру, а вірш «Травнева пісня» — з точки зору використання художніх виражальних засобів для розкриття теми та ідеї твору.

Опишіть картину М. Врубеля «Пан» та визначте, наскільки вона перегукується з твором Ґете «Вільшаний король».

Створіть на основі висловлювань Й. В. Ґете його психологічний портрет.

 

Це матеріал з підручника Зарубіжна література 9 клас Паращич

 






^