Петро Гулак-Артемовський
(1790—1865)
Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 16 (27) січня 1790 року в містечку Городище на Київщині. Походив із багатодітної сім'ї священика. Одержавши початкову освіту, навчався в Київській академії, потім учителював на Волині. У 1817 році П. Гулак-Артемовський переїхав до Харкова, вступив вільним слухачем на словесне відділення університету. Після закінчення вищої школи та захисту магістерської дисертації працював викладачем, згодом був професором, деканом і навіть ректором університету. Помер П. Гулак-Артемовський 1 (13) жовтня 1865 року, похований у Харкові.
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ПИСЬМЕННИКА
Ще в Київській академії П. Гулак-Артемовський спробував віршувати, однак по-справжньому захопився творчою працею після переїзду до Харкова. Його байки з'явились на сторінках харківських журналів. Читачі чекали від талановитого автора нових творів, але від початку 30-х років поет майже повністю обмежив себе темами з приватного життя. Писав переважно «з нагоди» дружні послання, віршовані привітання, запрошення на сімейні урочистості.
До історії літератури Петро Гулак-Артемовський увійшов як автор байок, балад, поетичних послань. У байках він засуджував кріпосників («Пан та Собака»), оспівував прагнення людини до волі («Дві пташки в клітці»), висміював непрактичність («Солопій та Хівря, або Горох при дорозі»). П. Гулак-Артемовський здійснив також низку перекладів із давньоримської, польської, німецької літератур, переклав біблійні псалми. Поет своєю творчістю сприяв зародженню романтичного напряму: його «Пан Твардовський» і «Рибалка» стали першими романтичними баладами в українській літературі.
Опрацьовуємо прочитане
1. Коли й де народився Петро Гулак-Артемовський? Де він навчався?
2. Як складалась університетська кар'єра письменника?
3. Коли П. Гулак-Артемовський всерйоз захопився літературною працею?
4. До яких жанрів він звертався?
5. Які твори письменника належать до романтизму?
БАЛАДА «РИБАЛКА»
Романтиків завжди приваблювала загадка, адже вона вивільняє з полону сірих буднів. Яскрава фантазія кликала до намріяних світів, де звичними є гострі конфлікти, людські драми та бурхливі пристрасті. Через те романтики й любили баладу: вона дозволяла все це реалізувати. Українські автори брали за зразок не лише народні твори. Вони зверталися й до західноєвропейської баладної традиції. Петро Гулак-Артемовський здійснював тільки перші кроки в освоєнні романтичної балади. Не дивно, що спочатку він узяв за основу чужий твір. Його зацікавила поезія Йоганна Вольфґанґа Ґете «Рибалка» про зіткнення людини з надприродним світом. Як і німецький автор, П. Гулак-Артемовський використав образ із народної міфології.
Український народ зберіг чимало легенд про русалок. Вважалося, що на них перетворюються дівчата, які потонули в озері або в річці. Русалки є символом спокуси й небезпеки. Зовні це вродливі молоді жінки з довгим зеленавого кольору волоссям. Вважалося, що своїми улесливими словами русалки здатні зачаровувати й заманювати юнаків до річок та озер.
Пишучи баладу, П. Гулак-Артемовський враховував ці народні уявлення. У його творі русалка постає як спокусниця-чарівниця. Вона вмовляє рибалку не завдавати шкоди жителям підводного царства, зваблює його красою водних глибин. Рибалка сумний і збентежений. Охоплений тривожним передчуттям, він і сам до кінця не розуміє, до чого прагне його душа. Русалка навіює юнакові бажання забути людський світ. Нарешті, зваблений чарівницею, рибалка зникає у хвилях.
У баладі П. Гулака-Артемовського велику роль відіграє підтекст, прихований смисл. По суті, історія зваблення юнака русалкою є однією з романтичних варіацій на тему загадки буття і прагнення людини в пошуках ідеалу вирватися поза межі буденного існування.
Опрацьовуємо прочитане
1. До яких джерел звертався автор під час написання балади?
2. Якою постає русалка в народній уяві?
Рибалка
Українська балада
Вода шумить!.. Вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить i примовля:
— Ловіться, рибочки, вєликі i маленькі!
Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. Не зна він, а сумує!
Сумує він, — аж ось реве,
Аж ось гуде, і хвиля утікає!..
Аж гульк! З води
Дівчинонька пливе,
І косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
— Гей, гей! Не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько.
Ти б сам пірнув на дно к линам
I парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам, — не скажеш: ні, —
Як сонечко і місяць червоненький
Хлюпощуться у нас в воді на дні
I із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачиш сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою.
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, —
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..
Се дзеркало, — глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!
Вода шумить!.. Вода гуде...
I ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде.
То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа.
Гульк!.. — приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
I більше вже ніде не бачили
Рибалки!..
1827
Аналізуємо художній твір
1. Якою змальовує русалку П. Гулак-Артемовський? Що вона символізує?
2. До чого фантастична істота закликає рибалку?
3. Чим завершується балада? Якого символічного значення набуває фінал балади?
4. Які почуття викликав у вас твір? Чи змінювалися вони протягом читання балади?
5. У віртуальній бібліотеці на interactive.ranok.com.ua знайдіть текст балади Г. Гейне «Лорелей». Порівняйте твір видатного німецького романтика і баладу «Рибалка» П. Гулака-Артемовського. Що об'єднує ці твори? Чим відрізняється прочитання відомого сюжету різними авторами? У чому виявляється вплив українського фольклору на сюжет балади П. Гулака-Артемовського?
Ділимося читацьким досвідом
6. Яких байкарів ви знаєте?
7. Пригадайте відомі вам твори в жанрі байки.
8. Які відомі вам письменники звертались у своїх творах до образу русалки?
9. Що вам відомо про зображення різних фантастичних істот у літературі?
Порівнюємо твори різних видів мистецтва.
10. Розгляньте на с. 141 репродукцію картини М. Тимченко «Русалка». Як ви вважаєте, чи могла б ця картина стати ілюстрацію до твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка»? Зображення русалок на цій картині більше відповідає фольклорним уявленням чи творчості романтиків? Свої міркування обґрунтуйте.
Це матеріал з підручника Українська література 9 клас Борзенко