mozok.click » Правознавство » Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх
Інформація про новину
  • Переглядів: 1055
  • Автор: admin
  • Дата: 8-02-2018, 01:25
8-02-2018, 01:25

Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх

Категорія: Правознавство

Практичне заняття № 8

Згадайте.... — які відносини регулюються нормами адміністративного права;

— які відносини регулюються нормами кримінального права.

Як ви розумієте... — вислів письменника Вальтера Скотта

«Лихі наслідки злочину живуть довше, ніж самі злочинці»?

Чи знаєте ви, що... — адміністративний проступок називають

«злочином у мініатюрі» ?

«У біду потрапляють, як у прірву, зненацька, але у злочин сходять по щаблях».

М. Бестужев-Марлінський, письменник, критик

27.1. Адміністративна відповідальність неповнолітніх

Практичне завдання

Прочитайте статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та додаткову інформацію «Правопорушення, за які неповнолітні віком від 16 до 18 років відповідають на загальних підставах» і дайте відповіді на запитання.

Із якого віку настає адміністративна відповідальність для неповнолітніх?

Які заходи впливу застосовують до неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення?

Чому, на вашу думку, законом передбачено відповідальність неповнолітніх віком від 16 до 18 років на загальних підставах за вчинення окремих адміністративних правопорушень?



Які правопорушення, на вашу думку, можуть вважатися малозначними?

Які обставини обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення?

Право, виражене в тексті закону

Кодекс України про адміністративні правопорушення

(1984, редакція від 04.12.2016, витяг)

Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх

До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовують до неповнолітніх За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Стаття 40. Покладення обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов’язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.


Додаткова інформація

Правопорушення, за які неповнолітні віком від 16 до 18 років відповідають на загальних підставах

(тобто до них застосовуються ті види адміністративних стягнень, які передбачені ст. 24 КУпАП):

Стаття 44. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.

Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати — тягне за собою накладення штрафу від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20 відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує

0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Стаття 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Стаття 121-1. Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах.

Стаття 121-2. Порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів.

Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Стаття 122-2. Невиконання водіями вимог про зупинку.

Стаття 122-4. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 122-5. Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Стаття 123. Порушення правил руху через залізничні переїзди.

Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Стаття 125. Інші порушення правил дорожнього руху.

Стаття 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки.

Стаття 127. Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин.

Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стаття 139. Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів.

Стаття 156. Частина 2. ...торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар).

Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.

Стаття 173. Дрібне хуліганство. Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку.

Стаття 190. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї.

Стаття 191. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів.

Стаття 192. Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік.

Стаття 193. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів.

Стаття 194. Порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів.

Стаття 195. Порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів.

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Дайте юридичну оцінку запропонованої ситуації згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Виконайте завдання в групах

Тарас і Василь, учні 10 класу, вирішили розважитися. В інтернет-спільноті учнів своєї школи вони розмістили вигадану інформацію про те, що в школі склалася складна епідеміологічна ситуація. Нібито учениця їхнього класу, яка на канікулах їздила відпочивати з батьками в одну із південних країн, підхопила там небезпечне захворювання, яке швидко поширюється, і двоє учнів класу вже мають його симптоми. Наступного дня учні їхнього класу та частина учнів з інших класів, які мешкають поблизу чи ближче спілкуються із нібито «інфікованими», не прийшли на заняття в школу.

Проаналізуйте цю ситуацію з погляду права. Прочитайте ст. 173-1 КУпАП і дайте відповіді на запитання:

1. Чи вчинили Тарас і Василь правопорушення?

2. Чи нестимуть вони відповідальність за ст. 173-1 КУпАП?

3. Які заходи впливу можуть буди застосовані у цьому випадку?

Стаття 173-1. Поширювання неправдивих чуток

Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку.

27.2. Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх викладені у Розділі ХV Загальної частини Кримінального кодексу України. За скоєння низки злочинів (усього 47 випадків, передбачених ст. 22 ККУ) віковий поріг кримінальної відповідальності підлітків знижено з 16 до 14 років.

Право, виражене в тексті закону

Кримінальний кодекс України (200, редакція від 26.11.2016, витяг)

Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

Практичне завдання

Прочитайте статті Кримінального кодексу України, що стосуються особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому, на вашу думку, закон передбачає звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочин уперше? Чи всіх видів злочинів це стосується?

2. Чому закон передбачає можливість застосування примусових заходів виховного

характеру щодо дітей у віці до 14 років, які вчинили діяння, що має ознаки злочину?

3. Чому таке діяння, вчинене дитиною у віці до 14 років, не є злочином?

4. Які види покарань застосовуються до неповнолітніх, які скоїли злочин?

5. Яка відмінність між арештом та позбавленням волі на певний строк?

Право, виражене в тексті закону

Кримінальний кодекс України (2001, редакція від 26.11.2016, витяг)

Розділ XV

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру

1. Неповнолітнього, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.

2. Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

3. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

Стаття 98. Види покарань

1. До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

2. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.


Стаття 99. Штраф

1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.

Стаття 100. Громадські та виправні роботи

1. Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.

2. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.

3. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.

Стаття 101. Арешт

Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб.

Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк

1. Покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.

2. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

3. Покарання у вигляді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше одного року шести місяців;

2) за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чотирьох років;

3) за тяжкий злочин — на строк не більше семи років;

4) за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років;

5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п'ятнадцяти років.

Стаття 103. Призначення покарання

1. При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

2. При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.

Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру

1. Неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і

підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

3. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

4. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Дайте юридичну оцінку запропонованої ситуації, розглянувши кілька варіантів. Виконайте завдання в групах

Денис (15 років), Артем (14 років) та його брат Артур (12 років) прогулювалися неподалік залізничної колії, вирішили розважитись і пошкодили залізничний насип колії, відтак під шпалами утворилася порожнина. Їх метушню помітив працівник залізниці, викликав поліцію та повідомив диспетчера про аварійний стан колії. Невдовзі хлопців було затримано.

1. Чи буде притягнено підлітків до кримінальної відповідальності за ст. 277 ККУ?

2. Як змінилось би розв’язання ситуації, якби пошкодження не було помічено вчасно і трапилася аварія поїзда?

4. Визначте міру відповідальності кожного із хлопців у зміненому варіанті задачі.

Повторення — матір навчання!

1. Дайте відповіді на запитання:

— Які адміністративні стягнення застосовуються до неповнолітніх?

— Із якого віку неповнолітні можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності?

— Які кримінальні покарання застосовують до неповнолітніх?

— Із якого віку неповнолітні можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності?

Сумлінно! Завдання для домашньої роботи:

1. Склади порівняльну таблицю, записавши види адміністративних стягнень і кримінальних покарань, що їх застосовують до неповнолітніх.

 

Це матеріал з підручника Основи правознавства 9 клас Васильків, Кравчук

 






^